Рішення № 136969905, 27.04.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №522/27122/25-Е

Провадження по справі №2/498/449/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року с-ще Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Гонтаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України в с-щі Велика Михайлівка Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивуючи свої вимоги тим, що 21.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів №495958, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 2 500,00 грн., а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №01022024-1 від 01.02.2024 року. Згідно вищевказаного Договору «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №495958 від 21.11.2022 року. Всупереч умов кредитного договору відповідач своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання та станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 300,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 500,00 грн., заборгованість за процентами 19 800,00 грн. Просять суд стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час судового засідання, надала заяву, в якій просить про розгляд у відсутність та застосування строків поззовної давності.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 21.11.2022 в електронній формі згідно з нормами Закону Україну «Про електронну комерцію» був укладений договір про споживчий кредит № 495958 між первинним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем.

Згідно з п.1.3 договору сума кредиту становить 2 500,00 грн.

Відповідно до п.1.4. договору строк кредиту - 365 днів, періодичність платежів кожні 30 днів.

Згідно з п.1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 2.2% в день.

Згідно з п.1.5.2 договору знижена процентна ставка становить 0,01% в день.

Відповідно до п.2.1. договору кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача картка № НОМЕР_1 .

Вказаний договір був підписаний особисто відповідачем одноразовим ідентифікатором

21.11.2022 року о 10:04.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит №495958 від 21.11.2022 є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.

Згідно із довідкою ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» про ідентифікацію відповідач ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала підписавши 21.11.2022 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір.

Згідно з довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20.10.2025 року вих. №20251020-1342 на виконання умов кредитного договору первинним кредитором були перераховані на належну відповідачу картку, вказану при укладенні договору грошові кошти у розмірі 2 500,00 грн.

Згідно з розрахунку заборгованості за Кредитним договором №495958 від 21.11.2022 року заборгованість перед ТОВ «Кредит-Капітал» складає 22 300,00 грн., з яких: 2 500,00 прострочена заборгованість за тілом кредиту, 19 800,00 грн. заборгованість за процентами, станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість не погашена.

Судом встановлено, що 01.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 495958 від 21.11.2022.

Згідно з платіжною інструкцією №74877 від 01.02.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 01.02.2024 сплатило на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» грошові кошти за відступлення прав вимоги згідно з Договору факторингу №01022024-1 від 01.02.2024.

Акт приймання-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №01022024-1 від 01.02.2024 підписано ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 01.02.2024.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №01022024-1 від 01.02.2024 заборгованості відповідача перед позивачем становить 22 300,00 грн., з яких:

- 2 500,00 грн. залишок по тілу кредиту;

- 19 800,00 грн. залишок по відсотках.

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором за кредитним договором № 495958 від 21.11.2022 на підставі укладеного між нею та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Договору відступлення прав вимог № 01022024-1 від 01.02.2024. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

12.12.2025 позивач направив відповідачу досудову вимогу за №23365155 з вимогою погасити перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 495958 від 21.11.2022 в сумі 22 300,00 грн. Проте зазначена вимога позивача залишена без реагування та задоволення.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до закону.

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що, якщо, відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін, електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до закону.

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що, якщо, відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін, електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З приводу поданої відповідачем заяви про застосування наслідків спливу позовної давності щодо заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивача із даною позовною заявою є 26 серпня 2025 року дата звернення до суду, а період нарахування заборгованості становить з 03 липня 2019 року по 14 грудня 2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 карантин на території України відмінено з 30 червня 2023 року.

Разом з тим, п. 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12, п. 19 Перехідних і прикінцевих положень ЦКУкраїни щодо продовження під час карантину та воєнного стану строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до яких позовна давність продовжена на період з 12.03.2020 по 03.09.2025, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» із даною позовною заявою та період нарахування останній заборгованості, строк позовної давності позивачем не пропущено.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості підлягають задоволенню, а саме 22 300,00 грн., що складається з: 2 500,00 грн. залишок за тілом кредиту; 19 800,00 грн. залишок за процентами.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 3 статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 3 статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 141 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №0107 від 01.07.2025 року про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №599 від 08.12.2025 року, детальний описнаданих послуг до акту №599 від 08.12.2025 року.

Оскільки предметом цього позову є стягнення заборгованості за кредитним договором і підготовка позовної заяви не потребує вивчення великої кількості нормативної бази та судової практики. Окрім цього, суд враховує ціну позову, що становить 22 300,00 грн.

За таких обставин, суд уважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд прийшов до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу 2 500,00 грн. та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подачу до суду позову 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст.12,13,81,89,263-265, 208-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість за кредитним договором № 7489483 від 21.11.2022 в розмірі 22 300,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, IBAN НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, IBAN НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх судовий збір 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, IBAN НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С. Чернецька