Ухвала суду № 136969849, 19.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2601/25

Провадження № 1-кп/496/160/26

У Х В А Л А

19 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання захисника обвинувачених про повернення обвинувального акту прокурору, зняття арешту та повернення транспортних засобів власнику, зміну запобіжного заходу за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

До суду надійшли клопотання від захисника про зняття арешту з автомобілю марки «Опель-Корса», державний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, автомобільний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску та повернення транспортних засобів власнику. Клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 на особисте зобов`язання. Клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

У підготовчому судовому обвинуваченні та їх захисник підтримали заявлені клопотання, при цьому посилалися на обставини, викладені у письмову клопотанні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти вказаних клопотань захисника, також вказала, щодо зняття арешту та передачі автомобіля власнику, оскільки розгляд кримінального провадження лише розпочався, долю речових доказів суд вирішує у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку по справі. Також заперечувала проти клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, вважала, що відсутні підстави для повернення обвинувального акту, який складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Щодо клопотання захисника обвинувачених про зміну запобіжного заходу та повернення застави, клопотання про зняття арешту та повернення транспортних засобів власнику.

Захисник у клопотанні про зняття арешту та повернення транспортних засобів власнику посилається, що ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2025 року накладено арешти на автомобіль марки «Опель-Корса», державний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, автомобільний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи захисника, що арешт майна було накладено безпідставно, також не було доведено, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що також свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним.

Викладене в сукупності свідчить, що особа, яка подала клопотання, передчасно звернулася з ним до суду, враховуючи, що захисником не доведено, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, також враховуючи позицію прокурора, що заперечувала проти зняття арешту, з урахуванням принципу диспозитивності передбаченого ст. 26 КПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 03.02.2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з встановленням застави і покладанням обов`язків в разі внесення застави, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи, що мета та підстави, які існували під час обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальними та мають місце, суд погоджується з доводами прокурора про те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які встановленні під час досудового розслідування кримінального провадження та у суді, продовжують існувати, суд приймає до уваги викладені обставини клопотання, разом з тим враховує ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на теперішній час - не має, тому і не має підстав для повернення застави, яка є самостійним запобіжним заходом.

З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що захисник вже звертався з вказаними клопотаннями та наведеними обґрунтуваннями та ухвалою суду від 04.03.2026 року клопотання захисника про зняття арешту та повернення транспортних засобів власнику, зміну запобіжного заходу було залишено без задоволення.

Щодо клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.

Вимоги до обвинувального акту викладені у ст. 291 КПК України, отже обвинувальний акт може бути повернутим прокурору лише з мотивів його невідповідності вимогам вказаної статті.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Інших вимог до обвинувального акта, ніж перелічені вище, чинний КПК України не передбачає.

Дослідивши зміст обвинувального акту у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що окремі перелічені у клопотанні недоліки не знаходять своє підтвердження та вказаний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Зокрема в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення.

Незгода сторони захисту з такими обставинами, як неповний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті у зв`язку із залишенням без задоволення поданих клопотань захисника під час досудового слідства, не знайшли свого підтвердження, так як обставини, на які звертає увагу захисник підлягають встановленню в ході судового розгляду.

Суд зазначає, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч.2 ст. 291 КПК) стосуються не змісту обвинувального акта, а його форми (реквізитів). На підготовчому засіданні суд першої інстанції не вправі перевіряти правильність обраної кваліфікації, наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується особі (їх повноту), оскільки законодавець не наділяє суд на цьому етапі повноваженнями оцінювати процесуальне рішення прокурора про закінчення досудового розслідування в частині достатності доказів та повноти формулювання офіційної версії обвинувачення.

Здійснення у ході підготовчого судового засідання перевірки відповідності обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК передбачає формальне з`ясування наявності в такому рішенні прокурора наступних обов`язкових реквізитів: 1) виклад фактичних обставин, існування яких буде доводити прокурор у ході розгляду судом пред`явленого обвинувачення; 2) наведення правової кваліфікації відносно вказаних обставин (зазначення частини і статті КК, якою передбачено відповідальність за дії/бездіяльність обвинуваченої особи); 3) формулювання обвинувачення, тобто конкретизація, у яких діях/бездіяльності за наведених обставин винна особа (аналіз її поведінки через призму норми закону про кримінальну відповідальність, обвинувачення за якою їй пред`являється).

Крім того, категорія кримінального процесу формула і формулювання обвинувачення, яка використовується з метою правильного оформлення прокурором свого рішення щодо висунення особі обвинувачення не може бути ототожнена з такою категорією кримінального права, як правова модель кримінального правопорушення, котра під час судового провадження використовується у ході з`ясування судом, чи є в діях особи склад інкримінованого їй кримінального правопорушення, тому суд прийшов до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання, що клопотання захисника задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 93, 94, 159, 160, 177-179, 314-316 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинувачених про повернення обвинувального акту прокурору, зняття арешту та повернення транспортних засобів власнику, зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 29.05.2026 року.