Рішення № 136969658, 28.05.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2227/25

Провадження № 2/526/98/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 526/2227/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

10 липня 2025 року ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26911 грн. 90 коп., судових витрат по справі у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Ухвалою від 14 липня 2025 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Ухвалою суду 14 липня 2025 року задоволено клопотання ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» про витребування доказів.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав 15.07.2025, яка була направлена до електронного кабінету.

Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала 22.07.2025.

11.08.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначила, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі на підтвердження позовних вимог.

Позиція відповідача ґрунтується на відсутності належного й безперервного підтвердження переходу права вимоги на кожному етапі відступлення (факторингу) - від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до проміжних факторів, та далі до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що право вимоги до неї позивач набув внаслідок ланцюга договорів факторингу. З аналізу договорів факторингу вбачається, що право вимоги від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нового кредитора - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» ще 28.11.2018, коли кредитний договір з відповідачем ще не укладався (кредитний договір № 600022105 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем лише 04.09.2019, зазначає, що це має вирішальне юридичне значення, оскільки на дату першого договору факторингу 28.11.2018, зобов`язання за кредитним договором № 600022105 ще не виникло. Зазначає, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. З огляду на це, вважає, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не набуло права вимоги до неї, а отже не могло передати це право наступним кредиторам. Таким чином весь ланцюг договорів факторингу є недійсним і не створює для ТОВ «Юніт Капітал» права стягнення з неї будь-якої заборгованості.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договором факторингу та таким чином позивачем не доведено, що він є належним кредитором, який набув права грошової вимоги відповідно до норм про факторинг. Відповідач також зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість розрахунку заборгованості, зокрема щодо нарахованих процентів після спливу строку дії договору позики.

З огляду на все вищевикладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до неї щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26911 грн. 90 коп., судових витрат по справі у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 вона змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » та долучено завірену копію свідоцтва про шлюб.

13.08.2025 року, позивач надав відповідь на відзив відповідача, у якому зазначив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28.11.2019, крім цього ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод № 19 від 28.22.2029, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31.12.2024. Зазначив, що з урахуванням строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Згідно п. 4.1 договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Так відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 62 від 21.01.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 27969, 84 грн. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчується передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги. Сторони виконали умови договору факторингу № 28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу № 28/1118-01, уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторони реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 21.01.2020, тобто після укладання кредитного договору № 600022105 від 04.09.2019. Проте відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2028 р. та витяг з реєстру прав вимоги 62 від 21.01.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Право вимоги переходить у момент підписання реєстру, яки є невід`ємною частиною договору факторингу. Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Вважає, що твердження відповідача на недоведеність переходу права вимоги в за`язку з тим, що позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу є нікчемним. Позивач дійсно підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки він виконав умови договору факторнгу, надавши відповідні документи. Позивач вважає позов обґрунтованим та просив його задовольнити.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В силу ч.2 ст. 191 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, що 04.09.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 60022105.

Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.

Згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначено порядок і умови надання товариством грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником.

Кредитний договір № 600022105 від 04.09.2019 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором- R7W2S88Q, який було направлено позичальнику 04/09/2019 о 22:31:42 год на номер мобільного телефону, вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів 0505234766, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 04.09.2019 о 22:32:41 год., після чого відповідач натиснув кнопку «Відправити/Підписати»», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій, 04.09.2019 товариством було перераховано грошові кошти 9590 грн на банківську карту № НОМЕР_2 , яка належить відповідачу, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк», платіжна картка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 . За період з 04.09.2019 09.09.2019 на вказану карту було здійснення зарахування грошових коштів у сумі 9590 грн.

Відповідно до п.4.4 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електрону комерцію» що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Виконання первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 9590 грн відповідачу підтверджується платіжними дорученнями від 04.09.2019.

16.09.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 60022105 від 04.09.2019, якою продовжено строк дії договору на 24 дні.

12.10.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 60022105 від 04.09.2019, якою продовжено строк дії договору на 30 днів.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 600022105 від 04.09.2019, що також підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 62 від 21.01.2020.

Відповідно до додаткової угоди №19 до вказаного договору, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2020, але у будь якому разі до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, та копії додаткової угоди №26 до вказаного договору, якою текст договору викладено у новій редакції.

05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 600022105 від 04.09.2019, що також підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023.

04.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договор факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 600022105 від 04.09.2019, що також підтверджується реєстром боржників №б/н від 04.06.2025.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором на момент подання позову становить 33694, 97 грн з яких 9588, 67 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17323, 23 грн. заборгованість по відсотках, 6783, 07 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Судом також встановлено, що 4 березня 2023 року ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_6 внаслідок чого змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 04.03.2023, актовий запис №42, складений Гадяцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за Допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури визначеної законом України «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному ст. 12 Закону та умов кредитного договору.

На підтвердження факту укладення даного договору відповідачем свідчить зазначення в договорі його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також існування самого тексту договору у позивача, який згідно зі ст. 11 Закону є оригіналом такого договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання:, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом,

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами договору позики позичальник зобов`язується вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином,відповідно до умов договорута вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності такихумов тавимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язаннівстановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1ст.1049ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також ч.3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Ч.1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно доч.1 ст. 610ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч.1 ст. 625 ЦК України встановлено ,що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з наданих позивачем доказів фінансова установа виконала свій обов`язок своєчасно та у повному обсязі, а ОСОБА_4 порушила умови договору та зобов`язання по погашенню позики та з жовтня 2019 року не сплатила жодних коштів у рахунок погашення заборгованості.

Щодо аргументів представника відповідача стосовно ненадання позивачем доказів відступлення прав вимоги, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Так, для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відповідно до п.п.5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п.4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора - ТОВ «Таліон Плюс».

Копія договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до ч.2 ст.1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

За станом на вказану дату договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс», яким передбачалося право відступлення майбутньої вимоги, був чинним, оскільки його дія продовжувалася згідно додаткових угод від 28.11.2019 року, від 31.12.2020 року, від 31.12.2021 року, від 31.12.2022, від 31.12.2023 згідно останньої додаткової угоди строк дії договору факторингу продовжений до 31 грудня 2024року.

Реєстр відступлення прав за кредитним договором, в тому числі укладеним із ОСОБА_5 , підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» 21.01.2020 року, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року, що не суперечить закону.

Строк дії договору факторингу від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яким також передбачалося право відступлення майбутньої вимоги, продовжувався відповідно до додаткових угод від 03 серпня 2021 року і від 30 грудня 2022 року; згідно останньої додаткової угоди строк дії договору факторингу продовжений до 30 грудня 2024 року.

Реєстр відступлення прав за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_5 , підписаний між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 31.08.2023 року, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу від 05 серпня 2020 року, що не суперечить закону.

На підставі укладеного 05.08.2020 року договору факторингу між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал», останнє отримало право вимоги згідно реєстру відступлення прав за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_5 .

Отже, суд виходить з обгрунтованості доводів позовної заяви щодо законності набуття позивачем прав вимоги за кредитним договором від 04 вересня 2019 року, укладеним із ОСОБА_5 , враховуючи, зокрема те, що усі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами реєстру боржників.

Перевіряючи обгрунтованість заявленої суми заборгованості, суд вважає, що вона є обґрунтованою та підлягає стягненню з огляду на наступне.

Так, останнє нарахування ТОВ «Манівео Швидка Допомога» провело 21 січня 2020 року, після чого вказана сума у сталому вигляді переходила до факторів. Зважаючи, що відповідач з 2019 року по даний період не погасила наявної в неї заборгованості, нарахована сума відсотків не виходить за межі розумності та допустимості і нарахована відповідно до умов укладеного кредитного договору, умови якого сторони погодили. Штрафні санкції теж були нараховані у період 2019 -2020 років, до введенння воєнного стану в Україні, що теж відповідає умовам договору і не оспорюється відповідачем.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів (відомостей) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять і відповідачем не надано.

Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини. В зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов`язання по кредитному договору, за якими кредитодавець виконав умови повністю і своєчасно, а позичальник порушила умови та правила договору, не повернувши позичені кошти, порушено майнові права ТОВ «Юніт Капітал», тому з відповідача слід стягти заборгованість за договором та задовольнити позов в межах заявлених позовних вимог.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що при звернені до суду ТОВ «Юніт Капітал» було сплачено 2422,40 грн. судового збору, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягти понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» 05.06.2025 був укладений Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01. До позову додано додаткову угоду № 25770553140 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А. І., акт прийому-передачі наданих послуг.

У постанові від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19 провадження № 61-10459св20 Верховним судом наведено правовий висновок про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачем не заявлялося клопотань про зменшення витрат на правову допомогу.

Оскільки сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, підстав для зменшення стягнення з відповідача цих витрат у суду немає.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи, що заявлені позивачем вимоги підлягають повному задоволенню, розмір витрат на правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 600022105 від 04.09.2019 в розмірі 26911 грн 90 коп., з них заборгованість за тілом кредиту 9588,67 грн., заборгованість по несплачених відсотках 17323,23 грн., 6783,07 заборгованість за штрафними санкціями.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження 01024, м. Київ, вул. Рогніденська,4-А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 43541163.

Відповідач ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_4 .

Головуюча: Л. В. Максименко