Рішення № 136967298, 20.05.2026, Господарський суд Вінницької області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2026 р. Cправа № 902/702/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А., за відсутністю учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", 04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун", 21019, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, Грушевий тупик, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42484624

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 82 648,53 гривень

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 28.05.2025 року надійшла позовна заява № б/н від 27.05.2025 (вх. № 748/25 від 28.05.2025) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 98 330,53 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 02.06.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/702/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01 липня 2025 року о 12:00 год.

18.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 17.06.2025 (вх. № 01-34/6525/25 від 18.06.2025) у якому відповідач заперечив щодо заявлених вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідком судового засідання 01.07.2025 з метою повного та всебічного розгляду справи та з урахуванням графіку розгляду справ та затвердженого графіку відпусток Господарського суду Вінницької області, суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи №902/702/25 по суті до 14:00 14.08.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

13.08.2025 року від відповідача надійшла заява № б/н від 13.08.2025 (вх. № 01-34/8490/25 від 13.08.2025) із поясненнями щодо заявлених вимог та клопотанням щодо долучення доказів по справі.

13.08.2025 року від відповідача надійшла заява № б/н від 13.08.2025 (вх. № 01-34/8493/25 від 13.08.2025) про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1

13.08.2025 року від відповідача надійшло клопотання № б/н від 13.08.2025 (вх. № 01-34/8494/25 від 13.08.2025) про витребування доказів.

14.08.2025 року від відповідача надійшло клопотання № б/н від 13.08.2025 (вх. № 01-34/8494/25 від 13.08.2025) у якому міститься клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи та пояснення щодо заявлених вимог.

14.08.2025 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 14.08.2025 (вх. № 01-34/8528/25) про відкладення судового засідання та про проведення наступного судового засідання у справі № 902/702/25 за участі представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За наслідком судового засідання 14.08.2025, з метою забезпечення рівності та змагальності сторін, суд постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача про відкладення судового засідання, відкладення вирішення клопотань та заяв поданих відповідачем до наступного судового засідання та про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/702/25 по суті на 15:00 год. 28.08.2025.

14.08.2025 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 14.08.2025 (вх. № 01-34/8528/25 від 14.08.2025) про відкладення розгляду справи.

19.08.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 19.08.2025 (вх. № 01-34/8676/25 від 19.08.2025) у якій останній зазначив про здійснення позивачем запиту щодо надіслання ФОП Ніколою Ю.Д. акту виконаних робіт та здійснення перерахунку заявлених вимог з урахуванням наданого акту виконаних робіт. З урахуванням наведеного, позивач просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 82 648,53 гривень відшкодування матеріальної шкоди.

26.08.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 26.08.2025 (вх. № 01-34/8984/25 від 26.08.2025) у якій представником відповідача надано пояснення по суті спору, заявлено клопотання про прийняття заяви про недостовірність доказів (акту огляду транспортного засобу від 22.01.2024 та звіту № 33082 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу), а також про поновлення строку подання доказів, долучення доказів до матеріалів справи.

28.08.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 28.08.2025 (вх. № 01-34/9071/25 від 28.08.2025) про долучення до матеріалів справи копії додаткової угоди про розірвання договору про надання правової допомоги укладеного з адвокатом Рибак Л.М.

У судовому засіданні 28.08.2025 судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, розгляд справи з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, яку занесено до протоколу судового засідання.

Таким чином, предметом позову у справі № 902/702/25 є матеріально-правові вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 82 648,53 гривень відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою від 28.08.2025 судом задоволено заяву представника відповідача, залучено до участі у справі № 902/702/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, витребувано у Фізичної особи-підприємця Ніколи Юрія Дмитрійовича докази та відкладено судове засідання з розгляду справи № 902/702/25 по суті на 18.09.25 о 15:00 год.

08.09.2025 року від третьої особи надійшли пояснення по суті заявлених позовних вимог № б/н від 08.09.2025 (вх. № 01-34/9476/25 від 08.09.2025).

16.09.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на позов зі зміненими позовними вимогами № б/н від 16.09.2025 (вх. № 01-34/9854/25 від 16.09.2025).

Ухвалою від 18.09.2025 судом повторно витребувано у ФОП Ніколи Ю.Д. докази, відкладено судове засідання з розгляду справи № 902/702/25 по суті на 09.10.2025 о 12:00 год.

У судовому засіданні 09.10.2025 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/702/25 по суті до 12:00 17.10.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

09.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 09.10.2025 (вх. № 01-34/10890/25 від 09.10.2025) про поновлення строку та витребування оригіналу акту виконаних робіт.

14.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 14.10.2025 (вх. № 01-34/11118/25 від 14.10.2025) про витребування оригіналу акту виконаних робіт, у разі ненадання виключення його з числа доказів у порядку статті 91 ГПК України.

14.10.2025 до суду від відповідача надійшло уточнене клопотання № б/н від 14.10.2025 (вх. № 01-34/11119/25 від 14.10.2025) про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

16.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 16.10.2025 (вх. № 01-34/11118/25 від 16.10.2025) про витребування оригіналу рахунку, у разі ненадання виключення його з числа доказів у порядку статті 91 ГПК України.

17.10.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 16.10.2025 (вх. № 01-34/11265/25 від 17.10.2025).

У судовому засіданні 17.10.2025 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача та про залишення клопотання представника відповідача № б/н від 14.10.2025 (вх. № 01-34/11118/25 від 14.10.2025) про витребування оригіналу акту виконаних робіт без розгляду, яку занесено до протоколу судового засідання.

Розглянувши клопотання представника відповідача № б/н від 16.10.2025 (вх. № 01-34/11118/25 від 16.10.2025) про витребування оригіналу рахунку, суд постановив ухвалу про задоволення вказаного клопотання, витребування у позивача оригіналу рахунку № СЧ-953068 від 01.02.2024, у разі його відсутності - надання відповідних пояснень, які занесено до протоколу судового засідання.

За наслідком судового засідання 17.10.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/702/25 по суті до 14:00 24.10.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

24.10.2025 до суду від позивача надійшла заява б/н від 23.10.2025 (вх. № 01-34/11520/25 від 24.10.2025) про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 24.10.2025 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/702/25 по суті до 11:00 06.11.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

28.10.2025 до суду від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 01-34/11625/25 від 28.10.2025) із долученим до нього оригіналом акту виконаних робіт № РС-0001969 від 30.03.2024.

30.10.2025 до суду від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 01-34/11734/25 від 30.10.2025) із долученим до нього оригіналом рахунку № СЧ-953068 від 01.02.2024.

Ухвалою суду від 06.11.2025 року у справі № 902/702/25 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькій торгово-промисловій палаті (21050, місто Вінниця, вулиця Симона Петлюри, будинок 24), провадження у справі № 902/702/25 зупинено на час проведення експертизи до отримання висновку судової експертизи.

02.02.2026 до суду надійшло повідомлення від 28.01.2026 № 23-06-4/21 (вх. №01-34/1056/26 від 02.02.2026) Вінницької торгово-промислової палати у якому зазначено про необхідність проведення натурного обстеження об`єкту дослідження та заявлено клопотання про забезпечення безперешкодного доступу до об`єктів дослідження та належних умов для роботи під час проведення огляду об`єктів дослідження.

Ухвалою від 05.02.2026 судом провадження у справі № 902/702/25 поновлено, задоволено клопотання експертної установи Вінницької торгово-промислової палати, що міститься у повідомленні від 28.01.2026 № 23-06-4/21 (вх. №01-34/1056/26 від 02.02.2026), зобов`язано позивача та відповідача забезпечити судовому експертові Вінницької торгово-промислової палати безперешкодний доступ до об`єкта дослідження і належні умови праці при проведенні натурного обстеження об`єкта дослідження та зупинено провадження у справі № 902/702/25 на час проведення судової автотоварознавчої експертизи, призначеної згідно ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 до отримання висновку судової експертизи.

04.03.2026 до суду від Вінницької торгово-промислової палати надійшов висновок експерта № 12ЕІ-02/2026 від 04.03.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи разом із матеріалами справи № 902/702/25.

Ухвалою від 16.03.2026 року провадження у справі № 902/702/25 поновлено, призначено судове засідання з розгляду справи № 902/702/25 по суті на 31.03.2026 об 11:00, запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо спірних правовідносин з урахуванням висновку експерта № 12ЕІ-02/2026 від 04.03.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

31.03.2026 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№ 01-30/3151/6 від 31.03.2026) про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

За наслідком судового засідання 31.03.2026 суд постановив ухвалу про відкладення розгляду заявленого відповідачем клопотання та про відкладення судового засідання у справі № 902/702/25 на 15:00 год. 28.04.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.

27.04.2026 до суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо поданого клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи №б/н від 24.04.2026 (вх. № 01-30/4077/26 від 27.04.2026).

28.04.2026 до суду від представника позивача надійшла заява №б/н від 28.04.2026 (вх. № 01-30/4156/26 від 28.04.2026) у якій останній надав пояснення із викладенням своєї процесуальної позиції щодо клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи та просив у задоволенні вказаного клопотання відмовити.

28.04.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява №б/н від 28.04.2026 (вх. № 01-30/4172/26 від 28.04.2026) про залишення клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи від 31.03.2026 року без розгляду.

За наслідком судового засідання 28.04.2026 суд постановив ухвалу про залишення клопотання відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи (вх.№ 01-30/3151/6 від 31.03.2026) у справі № 902/702/25 без розгляду за заявою представника відповідача, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 28.04.2026 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/702/25 по суті до 11:30 год. 14.05.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.

За результатами розгляду справи по суті у судовому засіданні 14.05.2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі № 902/702/25 та відповідно до статті 219 ГПК України повідомив про відкладення ухвалення та проголошення вступної та резолютивної частин рішення на 20 травня 2026 року о 16:00 год.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без його проголошення.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 82 648,53 гривень.

На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 25.08.2023 року між ПрАТ "СК "Уніка" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу Мазда (д.р.н. НОМЕР_2 ).

За твердженням позивача 15.01.2024 у м. Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Вольво (д.р.н. НОМЕР_3 ) під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Мазда (д.р.н. НОМЕР_2 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Мазда (д.р.н. НОМЕР_2 ), що був застрахований ПрАТ "СК "Уніка" за договором добровільного страхування наземного транспорту №027066/4605/0000112.

Згідно постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 21.02.2024 року (справа №523/1602/24) ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Позивач зазначив, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо - транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Вольво (д.р.н. НОМЕР_3 ), була застрахована відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в АТ "СК"Арсенал Страхування" згідно полісу ЕР № 218062360. Ліміт відповідальності страховика становить - 160 000,00 грн., франшиза - 2 600,00 грн.

Позивач стверджує, що 01.03.2024 АТ "СК "Арсенал Страхування", виконало своє зобов`язання перед ПрАТ "СК "Уніка" у розмірі - 157 400,00 грн., що дорівнює ліміту відповідальності страховика за вирахуванням франшизи (ПД №10684123).

Позивач зауважив, що у жовтні 2024 року ПрАТ "СК "Уніка" звернулося до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької обл. із позовом до ОСОБА_1 (особа винна у скоєнні ДТП). Рішенням від 17.12.2024 року позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 24.04.2025 року рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційним судом встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_1 виконував трудові обов`язки водія у ТОВ "Тракстоун", відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 він працював на посаді водія ТОВ "Тракстоун" з 26.09.2023 по 05.04.2024. Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у цій справі, оскільки 15 січня 2024 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Вольво (д.р.н. НОМЕР_3 ), виконував свої трудові обов`язки.

З посиланням на вимоги статті 1172 Цивільного кодексу України, позивач зауважив, що до ПрАТ "СК "Уніка" перейшло право вимоги на отримання від особи відповідальної за завдані збитки (ТОВ "Тракстоун") компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Мазда (д.р.н. НОМЕР_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.01.2024 у м. Одеса.

Позивач зазначив, що внаслідок ДТП було завдано майнової шкоди власнику транспортного засобу Мазда (д.р.н. НОМЕР_2 ). На підставі заяви потерпілої особи, договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України "Про страхування", ПрАТ "СК "Уніка" складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 255 730,53 гривень, з яких: 240 048,83 гривень перераховано на СТО згідно ПД №143705 від 16.02.2024, 15 682,00 гривень утримано в рахунок майбутніх страхових платежів - залік (бух. довідка №026213 від 16.02.2024).

З урахуванням наведеного, позивач зазначає, що ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" отримало право на відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням ліміту відповідальності страховика відповідача та просить стягнути з відповідача 82 648,53 гривень відшкодування матеріальної шкоди (240 048,53 гривень (фактична вартість відновлювального ремонту згідно акту виконаних робіт № РС-0001969 від 30.03.2024) - 157 400,00 гривень (сума страхового відшкодування згідно полісу АТ "СК "Арсенал Страхування") = 82 648,53 гривень).

Відповідач у відзиві зазначив, що згідно Постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 21.02.2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 605,60 грн. ОСОБА_1 , дійсно працював на посаді водія ТОВ "Тракстоун" у період з 26.09.2023 по 05.04.2024 та згідно товарно-транспортної накладної №111 від 14.01.2024 року здійснював перевезення товару.

Відповідач зазначив, що згідно звіту №33082 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 06.02.2024 вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Мазда СХ-3 реєстраційний номер НОМЕР_4 внаслідок його пошкодження, станом на дату оцінки становить 192608,14 гривень (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування).

На переконання відповідача вказаний звіт про оцінку виконаний на підставі акту огляду транспортного засобу від 22.01.2024, який ніким не підписаний; особисто оцінювачем КТЗ не оглядалось; використано матеріали з огляду спеціаліста (сторінка 3/5 звіту про оцінку), однак особу спеціаліста, що оглядав автомобіль та володів спеціальним знаннями щодо визначення характеру пошкоджень та їх причинно-наслідкового зв`язку по відношенню до ДТП не можливо встановити; у вказаному акті огляду зазначено, що автомобіль мав пошкодження, що не пов`язані з аварією, а саме: СВР - панель зад, бампер зад.

Відповідач зазначив, що представника ТОВ "Тракстоун", в т.ч. водія ОСОБА_1 , як заінтересовану сторону не повідомлено (не запрошено) на огляд автомобіля при підготовці звіту про оцінку, тоді як відповідно до п 5.2. "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних автотранспортних засобів", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - методика): "виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату". Також, не отримано копію акту огляду для ознайомлення з включеними в перелік пошкодженнями КТЗ.

Відповідач зауважив, що доданий рахунок №СЧ-953068 від 01.02.2024, виданий ФОП Нікола Юрієм Дмитровичем, включає запасні частини та роботи по пошкодженнях задньої панелі (п.14, 50-52 рахунку), заднього бамперу (п.44-46 рахунку) та його нижньої частини (п. 47-49 рахунку), які не охоплюються актом огляду та визначені ним як такі, що є пошкодженнями не пов`язаними з аварією.

На переконання відповідача, акт огляду не підписаний належним чином та на підставі нього розроблений звіт про оцінку (без огляду оцінювачем пошкодженого ТЗ); акт, звіт, рахунок не є допустимими доказами, які підтверджують розмір завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП з підстав викладених вище; акт виконаних робіт по ремонту автомобіля матеріали справи не містять. Таким чином, позивачем не доведено належними та допустими доказами розміру шкоди, заподіяної транспортному засобу, а відтак, підстави для виплати його власнику (або СТО) страхового відшкодування в сумі 240 048,53 грн. на думку відповідача, відсутні; сам лише факт здійснення оплати в розмірі 240 048,53 грн. на підставі страхового акту не свідчить про те, що внаслідок ДТП власнику транспортного засобу Мазда СХ-3 було завдано матеріальної шкоди на суму у розмірі 240 048,53 гривень.

На думку відповідача, сума страхового відшкодування була самостійно визначена працівниками ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", які не є суб`єктами оціночної діяльності або експертами. Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Мазда СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_2 чи інші докази, які б могли підтвердити те, що розмір фактично завданих збитків становить 240 048,53 гривень у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру шкоди, заподіяної транспортному засобу, також відповідач заперечив щодо покладення на нього витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 гривень з підстав їх необґрунтованості.

Відповідач зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження передачі ПрАТ "СК Уніка" до ФОП Волчек Наталії Миколаївні матеріалів (реєстру) по боржнику ТОВ "Тракстоун" на виконання договору доручення №1 ВНМ на правові (юридичні - консультативні) послуги, як це передбачено пунктом 4.1., 4.2., а відтак підстави виконання цього договору ФОП Волчек Наталією Миколаївною по боржнику ТОВ "Тракстоун" та відповідно підставність передання матеріалів по цьому боржнику Адвокатському бюро "Білий" з метою надання правової допомоги відсутні; докази договірних відносин між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та адвокатом Білим Віталієм Сергійовичем, які б стали підставою для стягнення витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

Третя особа ОСОБА_1 у поясненнях по суті заявлених позовних вимог зазначив, що на його переконання позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів на обгрунтування позовних вимог, а тому позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Третьою особою зазначено, що 26 вересня 2023 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів в ТОВ "Тракстоун" згідно наказу №15-к від 25.09.2023 та до посадових обов`язків ОСОБА_1 входило перевезення зерна вантажним автомобілем за завчасно погодженими із товариством маршрутом.

Третя особа у поясненнях стверджував, що 15 січня 2024 року близько 18.00 ОСОБА_1 прямував до морського порту м. Одеси, перевозив зерно для вигрузки та у цей час сталася ДТП за участю вантажного автомобіля Вальво (д.н.з. НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Мазда (д.н.з. НОМЕР_2 ).

Третьою особою зауважено про посилання позивача на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 21.02.2024 року у справі №523/1602/24, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та про відсутність у матеріалах справи належним чином засвідченого судового рішення (надана роздруківка з ЄДРСР не містить ідентифікуючих ознак щодо сторін спору та не може слугувати належним доказом на підтвердження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ДТП).

Також ОСОБА_1 зазначено, що позивач обґрунтовуючи ціну позову вказує на те, що розмір завданого збитку становить 255 тис., що виходячи із поданих документів до позовної заяви є вартістю відновлювального ремонту автомобіля, натомість доказів (крім рахунку) на підтвердження факту здійснення потерпілим відновлювального ремонту до позовної заяви не додано.

На переконання третьої особи, рахунок у якому зазначено вартість робіт по відновленню автомобіля не є розрахунковим документом у розумінні Закону України від 06.07.1995 року "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та не може вважатися відповідним з урахуванням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, а тому на думку третьої особи позивач не підтвердив належними доказами факт проведення ремонтних робіт транспортного засобу Мазда (д.н.з. НОМЕР_2 ) у ФОП Нікола Юрій Дмитрович.

ОСОБА_1 зауважено, що звітом №33082 про оцінку вартості збитків від 06.02.2024 року вартість матеріального збитку без врахування ПДВ становить 165576,78 гривень та саме з цієї суми страховик мав виходити відшкодовуючи потерпілому завдану шкоду, не маючи достовірних даних про факт проведення ремонтних робіт автомобіля. Згідно Акту огляду транспортного засобу від 22.01.2024 року на вимогу замовника проведено огляд даного транспортного засобу, у тому числі були виявлені пошкодження даного авто, що не пов`язані із аварією "СВР - панель заднього бамперу". При цьому в ремонтну калькуляцію включена заміна заднього бамперу, який не мав відношення до аварії. Таким чином, на переконання третьої особи потерпілий та страхова компанія штучно завищили вартість відновлювального ремонту автомобіля. Крім цього Акт огляду транспортного засобу не містить обов`язкової інформації в графі "Е- заміна, 1 - ремонт, L-фарбування, Р-діагностика". Інформація в даному документі не повна та не може бути взята до уваги ні страховою кампанією ні судом.

З урахуванням наведеного, третя особа погодилася з позицією відповідача, що позивачем на надано до суду належних та допустимих доказів розміру завданої шкоди власнику транспортного засобу Мазда (д.н.з. НОМЕР_2 ).

На обгрунтування своїх правових позицій позивачем, відповідачем подавалися пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

25 серпня 2023 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (далі - позивач, страховик) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник, вигодонабувач) укладено договір № 027066/4605/0000112 добровільного страхування наземного транспорту "Каско" (далі - договір №027066/4605/0000112), відповідно до якого застраховано автомобіль марки, моделі - Mazda CX-3, номер кузова НОМЕР_5 , рік випуску 2015, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить страхувальнику (далі - договір) (т.1 а.с. 11, 92 зворот - 100).

За змістом пункту 3.1., 3.1.2. укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_2 договору № 027066/4605/0000112 від 25.08.2023 страховим ризиком вважається ДТП, у т.ч. викид каменів чи інших твердих фракцій із-під коліс транспорту, зіткнення із тваринами під час руху Т.З. ("ДТП").

Згідно пункту 7.2. договору розмір страхового відшкодування визначається, виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ у результаті страхового випадку та розрахованого відповідно до умов договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного страхувальником (вигодонабувачем) та розміру страхової суми, зазначеної в договорі. У т.ч. наприклад, якщо на момент настання страхового випадку на ТЗ були встановлені не оригінальні запчастини, а аналогічні інших виробників, то і відновлення / заміна пошкоджених запчастин відбувається на аналогічні, не оригінальні запчастини. Розрахунок суми страхового відшкодування визначається на день настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 7.3. цього договору у разі виплати страхувальнику страхового відшкодування страховик набуває права регресу до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

За умовами пункту 8.1. договору виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з умовами договору на підставі заяви особи, яка має право на отримання відшкодування і страхового акта, що складає страховик після отримання всіх необхідних документів, визначених розділом 6 Умов.

Пунктом 8.2. договору визначено, що у разі настання страхового випадку за ризиком "Незаконне заволодіння" або у випадку "Повного конструктивного або фізичного знищення ТЗ" страхове відшкодування виплачується у розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення ТЗ за період дії договору.

Згідно з пунктом 8.3. договору розмір страхового відшкодування у випадках інших, ніж зазначені в п. 8.2 Умов, визначається в розмірі розрахункової вартості відновлення ТЗ. Розрахункова вартість відновлення ТЗ визначається експертним шляхом або страховиком на підставі середньо регіональної вартості нормо-години, або на підставі документів ремонтного підприємства за одним із методів, що наведені нижче залежно від методу обраного у п. 15.1 сертифікату;

- "СТО за вибором страховика" - розрахунок страхового відшкодування здійснюється на підставі калькуляції СТО із застосуванням цін на запасні частини, у тому числі з альтернативних джерел присутніх на ринку України, та вартості нормо-години СТО за вибором страховика, а також рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудомісткості ремонтних робіт;

- "СТО офіційного дилера марки ТЗ"- розрахунок страхового відшкодування здійснюється на підставі калькуляції СТО із застосуванням цін на запасні частини та вартості нормо-години СТО, яка підтримує гарантійні зобов`язання щодо відповідної марки ТЗ, а також рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудомісткості ремонтних робіт та знаходиться в регіоні реєстрації ТЗ або в регіоні настання страхового випадку, або СТО за погодженням між страховиком та страхувальником.

Відповідно до пункту 8.3.1. договору у разі виплати страхового відшкодування іншим чином ніж на СТО, страховик має право самостійно розрахувати суму вартості відновлювального ремонту на підставі середньо регіональної вартості нормо-години та без нарахування ПДВ на вартість запасних частин.

Пунктом 8.3.2. договору визначено, що розмір страхового відшкодування (розрахункова вартість відновлення ТЗ) визначається наступним чином: до вартості ремонтно - відновлювальних робіт відповідно до нормативів заводу-виробника ТЗ додається вартість необхідних для ремонту матеріалів та вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту, з вирахуванням:

- зносу деталей, вузлів та агрегатів, який розраховується відповідно до п. 8.3.2.1 Умов, крім випадків, коли в п. 15.2 сертифікату передбачена умова "Без урахування зносу". При розрахунку вартості ремонту акумулятора електромобіля, якщо з дати (року) виготовлення такого електромобіля до моменту настання страхового випадку пройшло більше 3-х (трьох) років, завжди вираховується знос акумулятора, незалежно від умови, обраної в п. 15.2 сертифікату.

- франшизи.

За змістом пункту 8.3.2.1. договору знос ТЗ визначається за формулою: Зд = (Зб(т) * П / 365* + Зб(п), де: Зд - знос деталей вузлів та агрегатів, що підлягають заміні (у будь-якому випадку максимальне значення Зд не може перевищувати 70%); Зб(т) - базовий знос ТЗ за поточний рік експлуатації ТЗ; П - період із дати початку строку дії договору до моменту настання страхового випадку, Зб(п) - базовий знос ТЗ за всі попередні роки експлуатації ТЗ, що розраховується як сума базового зносу з дати першої реєстрації ТЗ (якщо вона не відома - з 01 липня року випуску ТЗ) до дати укладання договору; якщо рік є високосним, то використовується значення 366 днів.

Базовий знос складає 10% за кожен рік експлуатації ТЗ. Строк експлуатації ТЗ визначається відповідно до "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", що затверджена відповідним наказом Фонду Держмайна та Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 8.3.3. договору ремонтна калькуляція СТО узгоджується страховиком до початку ремонтно-відновлювальних робіт. У разі неможливості погодити ремонтну калькуляцію СТО (у калькуляції СТО наявні суттєві розбіжності між об`ємом робіт та запчастин, визначених страховиком у протоколі огляду ТЗ), а також у разі неможливості отримання ремонтної калькуляції СТО у зв`язку з характером пошкодження, страховик має право замовити незалежну оцінку вартості відновлювального ремонту ТЗ та вирахувати суму страхового відшкодування на підставі висновку експерта.

За умовами пункту 8.3.4. договору у разі настання другого та наступних страхових випадків за умови, що страхове відшкодування було виплачено не на СТО, при виплаті страхового відшкодування за деталі ТЗ, по яких уже було сплачено відшкодування, страхувальник зобов`язаний надати документи, що підтверджують ремонт ТЗ (акт виконаних робіт тощо) за попередньою виплатою або після ремонту пред`явити відремонтований ТЗ на огляд страховику та скласти із ним акт огляду ТЗ. У разі невиконання вищезазначених дій, страховик має право відмовити у виплаті страхового кодування.

Пунктом 8.6. договору визначено, що якщо при настанні страхового випадку зазнають пошкоджень деталі, вузли та/або агрегати ТЗ, які на момент укладання договору або на момент настання страхового випадку вже мали пошкодження, описані в акті огляду ТЗ, страховик не відшкодовує витрати на усунення вказаних пошкоджень, крім випадків, коли попередні пошкодження вимагали виключно відновлення лакофарбового покриття, а в результаті страхового випадку деталь потребує ремонту чи заміни. Якщо вказані пошкодження потребували заміни пошкоджених деталей, вузлів та/або агрегатів страховик взагалі не відшкодовує витрат на ремонт зазначених деталей, вузлів та/або агрегатів ТЗ.

За умовами пункту 8.12. договору пошкодження ТЗ, що за своїм походженням не відповідають обсягу і характеру страхової події, за якою проводиться врегулювання збитку, не включаються до розрахунку страхового відшкодування, крім випадків, коли страховик скористався правом згідно п. 4.4 Умов (відносно пошкоджень, які локалізовано в рамках однієї деталі ТЗ).

Згідно з пунктами 9, 9.4. сертифікату франшиза складає - 0%.

Відповідно до пункту 15.1. сертифікату варіант розрахунку суми страхового відшкодування - згідно пункту 8.3. Умов - СТО за вибором страховика.

Пунктом 15.2. сертифікату визначено, що відшкодування збитків без урахування зносу деталей, що змінюються при ремонті - без урахування зносу.

Згідно відповіді Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду № 3024016686221045, за адресою Одеська обл., м. Одеса, Суворовський район, вулиця Чорноморського Козацтва, будинок 80 - 15.01.2024 о 17:45 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю: транспортного засобу (1-й учасник ДТП) VOLVO FM 450, білого кольору, номер шасі, кузова НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , номер страхового полісу учасника ДТП 218062360, код страховика, що видав страховий поліс учаснику ДТП - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", що належить ОСОБА_3 , пошкодження ТЗ учасника ДТП - передня центральна частина; транспортного засобу (2-й учасник ДТП) напівпричіп SCHMITZ CARGOBULL, сірого кольору, номер шасі, кузова НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_4 , пошкодження ТЗ учасника ДТП - механічні ушкодження відсутні та застрахованого автомобіля, транспортного засобу (3-й учасник ДТП) MAZDA CX-3, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі, кузова НОМЕР_5 , червоного кольору, що належить ОСОБА_2 , номер страхового полісу учасника ДТП 216469274, код страховика, що видав страховий поліс учаснику ДТП - ПАТ "СК "Уніка", пошкодження ТЗ учасника ДТП - задня центральна частина (т.1 а.с. 19-21).

Правопорушники - 1-й винуватець ДТП, ОСОБА_1 , серія протоколу щодо учасника ДТП - ААД номер протоколу щодо учасника ДТП - 734200.

15.01.2024 року ОСОБА_2 звернулася до страховика Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку із подією, яка має ознаки страхової, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль MAZDA CX-3, державний номерний знак НОМЕР_2 (т.1 а.с. 10).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 24.04.2025 у справі № 130/3116/24 встановлено, що постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2024 року у справі № 523/1602/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та зі змісту вказаної постанови встановлено, що 15 січня 2024 року о 17 год 45 хв водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Вольво», д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом «Шмітц», д.н.з. НОМЕР_8 , в м. Одесі по вул. Чорноморського Козацтва, 80, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Мазда», д.н.з. НОМЕР_2 , яка зупинилась попереду. В результаті дорожньої транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Тим самим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 «Правил дорожнього руху» (т.1 а.с. 23-27, 22).

Як вбачається із матеріалів справи, 14.02.2024 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" складено страховий акт № 16093840792, про те, що 15.01.2024 страхувальником ОСОБА_2 за договором страхування № 027066/4605/0000112 від 25.08.2023 застрахованого транспортного засобу MAZDA CX-3, державний номерний знак НОМЕР_2 повідомлено по страхову подію (ДТП), що відбулась 15.01.2024 за участю 2-х транспортних засобів (т. 1 а.с. 7 зворот).

Відповідно до змісту страхового акту, позивачем вказану подію визнано страховим випадком по ризику - дорожньо-транспортна пригода.

Згідно вказаного страхового акту позивачем ухвалено рішення про виплату страхувальнику ( ОСОБА_2 ) страхового відшкодування у розмірі 240048,53 гривень шляхом перерахування безготівкових коштів на СТО партнера UNIKA - ФОП Нікола Ю.Д.

Розрахунок страхового відшкодування проведено на підставі акту огляду транспортного засобу від 22.01.2024, рахунку на оплату від 01.02.2024, звіту ТОВ "СЗУ Україна Консалтинг" № 33082 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу.

Згідно розрахунку страхового відшкодування наведеного у страховому акті страхова сума на дату страхового випадку складає 609000,00 гривень, вартість відновлювального ремонту визначеного на підставі рахунку СТО - 255 730,53 гривень, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 255 730,53 гривень, вартість запчастин з урахуванням зносу - 198 373,63 гривень; сума страхового відшкодування - 255 730,53 гривень, сума утримання несплачених чергових платежів 15 682,00 гривень; всього сума страхового відшкодування 240 048,53 гривень. Подія зареєстрована 15.01.2024 р. Страховий платіж сплачений 18.11.2023 р.

Відповідно до акта виконаних робіт № РС-0001969 від 30.03.2024 підписаного між ОСОБА_2 та уповноваженою особою ФОП Нікола Ю.Д. загальна сума виконаних робіт з ремонту автомобіля MAZDA CX-3, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 240 048,53 гривень з ПДВ (т. 1 а.с. 185-187, т. 2 а.с. 151, 152).

Судом установлено, що згідно платіжної інструкції № 143705 від 16.02.2024 року ПрАТ "СК "Уніка" перераховано ФОП Нікола Ю.Д. грошові кошти у розмірі 240 048,53 гривень із зазначенням у призначенні платежу "страхове відшкод. зг. дог. 027066/4605/0000112 від 25.08.2023 (т.1 а.с. 8 зворот).

Як встановлено Вінницьким апеляційним судом у постанові від 24.04.2025 у справі № 130/3116/24 відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 працював на посаді водія ТОВ «Тракстоун» з 26 вересня 2023 року по 05 квітня 2024 року. Згідно із наказом ТОВ «Тракстоун» № 2-К від 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 було звільнено з посади водія за згодою сторін.

Судом апеляційної інстанції у вказаній постанові також встановлено, що відповідно до відповіді ТОВ "Тракстоун" № 2 від 18 квітня 2025 року на адвокатський запит представника відповідача, ОСОБА_1 працював на посаді водія у товаристві у період з 26 вересня 2023 року по 05 квітня 2024 року. Згідно із товарно-транспортною накладною № 111 від 14 січня 2024 року ОСОБА_1 здійснював перевезення товару. Зі змісту товарно-транспортної накладної № 111 від 14 січня 2024 року видно, що ОСОБА_1 дійсно був водієм транспортного засобу «Вольво», д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом «Шмітц», д.н.з. НОМЕР_8 , та 15 січня 2024 року здійснював перевезення вантажу із с. Телепине, Черкаського р-ну, Черкаської обл. у м. Одесу.

З урахуванням наведеного, автомобіль VOLVO FM 450, державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ CARGOBULL, державний номерний знак НОМЕР_8 на момент настання страхової події (ДТП) перебував у володінні та користуванні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун".

ДТП відбулося з вини водія ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Тракстоун".

Згідно полісу №ЕР/218062360 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля VOLVO FM 450, білого кольору, номер шасі, кузова НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_3 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (ліміт відповідальності за шкоду майну становить 160 000,00 гривень, франшиза - 2600,00 гривень) (т. 1 а.с. 28 зворот).

Відповідно до платіжної інструкції № 10684123 від 01.03.2024 року ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" перераховано ПрАТ "СК "Уніка" грошові кошти у розмірі 157 400,00 гривень із зазначенням у призначенні платежу "страх. виплата Уніка СК ПрАт, Акт № 109.00079424-1, від 29.02.2024р. регрес № 35251 від 23.02.2024р. Без ПДВ (т.1 а.с. 29).

Оскільки решта суми страхового відшкодування (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою здійсненою ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь ПрАТ "СК "Уніка") залишилася невідшкодованою, позивач звернувся із цим позовом до суду про відшкодування відповідачем шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 82 648,53 гривень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 82 648,53 гривень.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 82 648,53 гривень.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд враховує таке.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені положеннями статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Положеннями статті 4 Закону України "Про страхування" передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до статей 89, 97, 98 Закону України "Про страхування", які кореспондуються зі статтею 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Положеннями пункту 59 частини 1 статті 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Пунктами 50, 77 частини 1 статті 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства; франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.

За змістом частини 3 статті 102 Закону України "Про страхування" у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.

Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Згідно з частиною 6 статті 102 Закону України "Про страхування" порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 № 1961-IV.

За змістом статті 1 Закону у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

1.2. страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування";

1.3. потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;

1.4. особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

1.5. наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах;

1.6. власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах;

1.7. забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована;

1.8. страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору;

1.12. дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 цього Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Приписами статті 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Пунктом 9.1. статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно пункту 36.1. статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За змістом пунктів 36.4., 36.6 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов`язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ). Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Судом установлено, що 25 серпня 2023 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" як страховиком та ОСОБА_2 та страхувальником, вигодонабуваченм було укладено договір № 027066/4605/0000112 добровільного страхування наземного транспорту "Каско" (автомобіля Mazda CX-3, номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) зі строком дії договору з 27.08.2023 до 26.08.2024.

Страхова подія відбулася 15.01.2024, тобто в межах дії цього договору страхування.

Як вже було зазначено постановою Вінницького апеляційного суду від 24.04.2025 у справі № 130/3116/24 встановлено, що ДТП відбулась з вини водія транспортного засобу "Вольво", д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом "Шмітц", д.н.з. НОМЕР_8 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та який працював на посаді водія ТОВ "Тракстоун" у період з 26 вересня 2023 року по 05 квітня 2024 року; згідно із товарно-транспортною накладною № 111 від 14 січня 2024 року ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу (товару) із с. Телепине, Черкаського р-ну, Черкаської обл. у м. Одесу. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 24.04.2025 у справі № 130/3116/24 встановлено обставину вини водія ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування автомобілем "Вольво", д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом "Шмітц", д.н.з. НОМЕР_8 під час виконання ним своїх трудових обов`язків водія Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун".

Згідно статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні положення передбачені статтею 108 Закону України "Про страхування".

Відповідно до статті 993 ЦК України, статті 108 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (п. 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Як убачається із матеріалів справи, на підставі страхового акту №16093840792 від 14.02.2024, розрахунку суми страхового відшкодування до зазначеного акту від 06.02.2024 та з урахуванням акту огляду транспортного засобу страхувальника від 22.01.2024, рахунку на оплату № СН-953068 від 01.02.2024, звіту ТОВ "СЗУ Україна Консалтинг" № 33082 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу позивач згідно платіжної інструкції № 143705 від 16.02.2024 здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику через ФОП Нікола Ю.Д. у розмірі 240 048,53 гривень.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування набув права потерпілої особи (кредитора) в межах здійсненої виплати.

Отже, внаслідок виплати страхувальнику (на рахунок ФОП Нікола Ю.Д., який здійснював ремонт ТЗ) страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат на виплату страхового відшкодування перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди власнику транспортного засобу у порядку суброгації.

Судом враховано, що у разі якщо цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до платіжної інструкції № 10684123 від 01.03.2024 року ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" перераховано ПрАТ "СК "Уніка" грошові кошти у розмірі 157 400,00 гривень із зазначенням у призначенні платежу "страх. виплата Уніка СК ПрАТ, Акт № 109.00079424-1, від 29.02.2024р. регрес № 35251 від 23.02.2024р. Без ПДВ. Таким чином, ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" здійснило виплату страхового відшкодування ПрАТ "СК "Уніка" у загальному розмірі 157 400,00 гривень.

Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідач, третя особа заперечили щодо визначеного позивачем розміру шкоди, заподіяної транспортному засобу.

На переконання відповідача рахунок №СЧ-953068 від 01.02.2024 року, виданий ФОП Ніколою Юрієм Дмитровичем, включає запасні частини та роботи по пошкодженнях задньої панелі (п.14, 50-52 рахунку), заднього бамперу (п.44-46 рахунку) та його нижньої частини (п. 47-49 рахунку), які не охоплюються актом огляду та визначені ним як такі, що є пошкодженнями не пов`язаними з аварією. На думку відповідача позивачем не доведено належними та допустими доказами розміру шкоди, заподіяної транспортному засобу, підстави для виплати його власнику (або СТО) страхового відшкодування в сумі 240 048,53 гривень відсутні; сума страхового відшкодування була самостійно визначена працівниками самої ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", які не є суб`єктами оціночної діяльності або експертами.

Доводи відповідача, що визначений позивачем розмір матеріальної шкоди є спірним покладені в основу обгрунтування заявленого ТОВ "Тракстоун" клопотання про проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 06.11.2025 року судом задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" від 13.08.2025 з урахуванням клопотання від 14.10.2025 про призначення у справі № 902/702/25 судової автотоварознавчої експертизи, призначено у справі № 902/702/25 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькій торгово-промисловій палаті.

На розгляд експертизи були поставлені наступні питання:

- який розмір матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу МАZDА СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 в цінах, станом на 15.01.2024 року?

- яка вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу МАZDА СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 в цінах, станом на 15.01.2024 року?

- які з вказаних в рахунку фізичної особи-підприємця Ніколи Юрія Дмитрійовича № СЧ-953068 від 01.02.2024 року роботи виконані, а матеріали використані під час ремонту колісного транспортного засобу МАZDА СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 .

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість, Свр ? С, де: Свр - вартість відновлювального ремонту, грн; б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ за умови, що Свр ? С, Серз + ВТВ ? С, Серз = Ср + См + Сс х (1 - Е3), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; ВТВ - величина втрати товарної вартості; в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

Відповідно до пункту 8.3 Методики в інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини ВТВ за формулою У = Ср + См + Сс х (1 - Е3) + ВТВ.

Згідно дослідної частини надісланого Вінницькою торгово-промисловою палатою висновку експерта №12ЕІ-02/2026 складеного 04.03.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у справі №902/702/25 експертом під час проведення дослідження здійснено визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ.

За змістом дослідної частини вказаного експертного висновку в дослідженні, використані нормативи трудомісткості виробника "MAZDA" для досліджуваної моделі - " СХ-3 ", 2015 року виготовлення, які наведені у рекомендованому методикою програмному комплексі "Audatex" [6]. Трудомісткість наведена в умовних часових одиницях "базис часу", при цьому базис часу = 1 година; а трудомісткість робіт, які не нормовані виробником цього автомобіля визначалась за таблицями додатку 7 Методики [1] "Оціночна трудомісткість відновлювального ремонту складових частин кузовів, кабін та рам КТЗ" - для робіт з ремонту металевих складників кузова.

Проведеним аналізом матеріалів справи встановлено, що КТЗ зареєстрований на території Одеської області та відповідно до акту виконаних робіт з відновлення КТЗ фізична особа підприємець також знаходиться на території даної області, тому в даному випадку приймається вартість нормо-годин відповідно п. 8.5.6. Методики, що складає 550,00 грн. за 1 н/год. робіт з пофарбування та 550,00 грн. за 1 н/год усіх інших видів ремонтних робіт, в т.ч. демонтаж-монтаж, розбирання-складання, арматурні і ремонт кузова та його складників. Калькуляція вартості відновлювального ремонту даного автомобіля складається виходячи з його об`єму і характеру пошкоджень, що відображені в матеріалах справи (додаток 2 до висновку № 12ЕІ-02/2026 від 04.03.2026 року) та з врахуванням методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу.

За калькуляцією, що додається, вартість відновлювального ремонту (Свр), станом на 15.01.2024 року, складає 293 853,70 гривень:

в т.ч.: Ср = 22935,00 грн.; См = 21078,73 грн.; Сс = 249839,97 грн.

При Ез = 0,57 відповідно отримаємо:

Сврз = 22935,00 + 21078,73 + 249839,97 х (1 - 0,57) = 151444,92 грн.

Також, згідно дослідної частини експертного висновку при визначенні втрати товарної вартості КТЗ експертом зазначено, що втрата товарної вартості (ВТВ) нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. Розрахунок величини ВТВ здійснюється за формулою: ВТВ = X/100 х (С + Свр) (9), де: X - коефіцієнт ВТВ (визначається згідно з додатком 2 до Методики). ВТВ - не визначаємо. Підстава: п. 8.2. Методики.

Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого КТЗ визначається виходячи з наступного: відновлення пошкодженого КТЗ можливе лише у разі одночасного виконання наступних умов - технологічної можливості ремонту та економічної доцільності відновлення КТЗ, його складників.

Розмір матеріального збитку вираховується за формулою: У = Ср + См + Ссх (1 - Ез) + ВТВ. У відповідності до досліджень у пунктах 1.3.1, 1.3.2, 1.3.4, ринкова вартість досліджуваного КТЗ (С), вартість його відновлювального ремонту (Свр), вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу (Сврз) та втрата товарної вартості дорівнюють: С = 502194,00 грн.; Свр = 293853,70 гри.; Сврз = 151444,92 гри.; ВТВ = 0,00 грн. За умови, що: 1) С > Свр; 2) О Сврз + ВТВ; 3) Можливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника. В даному випадку можливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника (умова №3), тому вартість матеріального збитку (У) завданого власнику КТЗ, визначаємо рівним: У = Сврз + ВТВ = 151444,92 + 0 = 151444,92 грн.

Експертом за результатом проведених досліджень виснувано:

1. Розмір матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу MAZDA СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 в цінах, станом на 15.01.2024 року, складає: 151444,92 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста сорок чотири грн. 92 коп.);

2. Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу MAZDA СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 в цінах, станом на 15.01.2024 року, складає: 293853,70 грн. (двісті дев`яносто три тисячі вісімсот п`ятдесят три грн. 70 коп.);

3. Надати відповідь на питання - які з вказаних в рахунку фізичної особи-підприємця Ніколи Юрія Дмитрійовича №СЧ-953068 від 01.02.2024 року роботи виконані, а матеріали використані під час ремонту колісного транспортного засобу MAZDA СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , без проведення огляду не вбачається можливим (т. 2 а.с. 192-198).

Таким чином, визначений експертом розмір вартості відновлювального ремонту станом на 15.01.2024 року складає 293 853,70 гривень, розмір втрати товарної вартості КТЗ (розмір матеріального збитку) складає 151 444,92 гривень.

Згідно частини 1 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Положеннями статті 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У судовому засіданні 14.05.2026 представник відповідача зауважив, що на переконання відповідача експертний висновок є повним та підтверджує належний розмір заподіяного власнику колісного транспортного засобу матеріального збитку, відомості відображені у акті виконаних робіт відповідають відомостям, що відображені у ремонтній калькуляції долученій експертом до експертного висновку.

Позивач щодо висновку експерта заперечень суду не надав.

Як убачається із додатку до висновку експерта, детальний розрахунок витрат, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля (ремонтна калькуляція) проведена експертом з урахуванням виконання ФОП Ніколою Ю.Д. Плеченко О.В. робіт з ремонту автомобіля MAZDA CX-3, державний номерний знак НОМЕР_2 (деталей, виконаних робіт) згідно акту виконаних робіт № РС-0001969 від 30.03.2024 (т. 2 а.с. 199-200, т. 1 а.с. 185-187).

Відповідно до акту виконаних робіт № РС-0001969 від 30.03.2024 підписаного між Плеченко О.В. та уповноваженою особою ФОП Нікола Ю.Д. загальна сума виконаних робіт з ремонту автомобіля MAZDA CX-3, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 240 048,53 гривень з ПДВ (т. 1 а.с. 185-187).

Оригінал вказаного акту виконаних робіт подано позивачем до матеріалів справи та оглянуто судом.

Як убачається із переліку виконаних робіт, запасних частин до вартості виконаних ремонтних робіт автомобіля MAZDA CX-3 включено роботи по заміні заднього бампера та панелі.

За змістом ремонтної калькуляції долученої до експертного висновку до вказаного розрахунку включено:

у розділі "Вартість робіт"

- № роб.поз. - s0206С-R-X - Бампер З замінити, вкл.: бампер і всі необхідні начіпн. деталі зняти/встановити - 0,9 год., 495,00 гривень;

- № роб.поз. - без№ - Зах. наклад. задн. бамп. розібр./зібр. замін. - 0,5 год., 275,00 гривень;

у розділі "Лакофарбовий матеріал подетально"

- упр № - 2640 - Кронштейн бампера З - 445,50 гривень;

- упр № - 2711 - Задня панель - 2339,24 гривень;

- упр № - 2581 - Бампер З - 3192,66 гривень;

у розділі "Запасні частини"

- упр № - 2581 - Бампер З - 20771,21 гривень;

- упр № - 2587 - Кришка бампера - 381,47 гривень;

- упр № - 2617 - Кріплення бампера л - 510,46 гривень;

- упр № - 2619 - Кріпл. бампера вт л - 874,86 гривень;

- упр № - 2620 - Кріпл. бампера вт пр - 874,86 гривень;

- упр № - 2640 - Кронштейн бампера З - 9149,63 гривень;

- упр № - 2651 - Болт бампера З - 244,13 гривень;

- упр № - 2711 - Задня панель - 14593,26 гривень;

- упр № - 1000 - Зах. наклад. задн. бамп. - 2610,00 гривень.

Загальна вартість вказаних робіт, деталей складає 56 757,28 гривень.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 4.2., 4.2.7. договору страхування страховик не відшкодовує витрати на будь-який ремонт, реконструкцію, переобладнання та технічне обслуговування Т.З., що не викликані страховим випадком.

Відповідно до пункту 4.4. договору страховик у будь-якому разі не відшкодовує вартість складових частин ТЗ, їх ремонту або заміни, які не були пошкоджені в результаті страхового випадку (деталей) ТЗ. При цьому, якщо під час врегулювання заявленого страхового випадку було виявлено інші пошкодження зовнішньої деталі (деталей) ТЗ і такі пошкодження не мають відношення до цього страхового випадку, а стосуються іншого страхового випадку (який не було заявлено належним чином страховику), страховик має право прийняти рішення щодо відшкодування ремонту або заміни пошкодженої деталі (деталей) ТЗ у повному обсязі, якщо одночасного дотримуються наступні умови: всі пошкодження було локалізовано в рамках однієї деталі ТЗ, яку було пошкоджено в результаті заявленого страхового випадку; всі пошкодження цієї деталі ТЗ були відсутні на момент укладення договору (враховується інформація, зафіксована в акті огляду ТЗ, в тому числі на фотографіях ТЗ, зроблених на момент проведення огляду ТЗ під час укладення договору страхування); страхувальник повідомив страховика про настання останнього страхового випадку щодо пошкодження такої деталі своєчасно та відповідно до умов договору.

За умовами пункту 8.3.4. договору у разі настання другого та наступних страхових випадків за умови, що страхове відшкодування було виплачено не на СТО, при виплаті страхового відшкодування за деталі ТЗ, по яких уже було сплачено відшкодування, страхувальник зобов`язаний надати документи, що підтверджують ремонт ТЗ (акт виконаних робіт тощо) за попередньою виплатою або після ремонту пред`явити відремонтований ТЗ на огляд страховику та скласти із ним акт огляду ТЗ. У разі невиконання вищезазначених дій, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Пунктом 8.6. договору визначено, що якщо при настанні страхового випадку зазнають пошкоджень деталі, вузли та/або агрегати ТЗ, які на момент укладання договору або на момент настання страхового випадку вже мали пошкодження, описані в акті огляду ТЗ, страховик не відшкодовує витрати на усунення вказаних пошкоджень, крім випадків, коли попередні пошкодження вимагали виключно відновлення лакофарбового покриття, а в результаті страхового випадку деталь потребує ремонту чи заміни. Якщо вказані пошкодження потребували заміни пошкоджених деталей, вузлів та/або агрегатів страховик взагалі не відшкодовує витрат на ремонт зазначених деталей, вузлів та/або агрегатів ТЗ.

Як убачається із наданого позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог акту огляду транспортного засобу від 22.01.2024, до пошкоджень не пов`язаних із аварією віднесено: "СВР - панель зад., бампер зад".

У звіті № 33082 про оцінку вартості (розміру) збитків наданого позивачем зазначено "стан до пошкодження - зазначений в акті огляду".

Доказів завдання вказаних пошкоджень внаслідок ДТП 15.01.2024, а не раніше вказаного страхового випадку позивачем суду не надано.

Обставину щодо включення до вартості відновлювального ремонту запасних частин та робіт за пошкодженнями задньої панелі та заднього бамперу позивачем не спростовано.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного включення до вартості відновлювального ремонту автомобіля MAZDA CX-3, та відповідно і до суми страхового відшкодування ремонтних робіт та деталей задньої панелі та заднього бампера автомобіля.

Судом установлено, що сума заявлених позовних вимог 82 648,53 гривень є різницею між завданою майновою шкодою у розмірі 240048,53 гривень, яка сплачена позивачем страхувальнику на рахунок ФОП Нікола Ю.Д.. та сумою коштів, сплаченою на рахунок позивача страховиком відповідача ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" (157 400,00 гривень).

Разом з тим, правомірним є відшкодування понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування за вирахуванням безпідставно включеної до розрахунку вартості ремонту задньої панелі та заднього бампера автомобіля (56 757,28 гривень).

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача, що розмір страхового відшкодування здійсненого позивачем на користь страхувальника у розмірі 240 048,53 гривень обраховано на підставі не підписаного акту огляду транспортного засобу, рахунку від 01.02.2024 та звіту №33082; розмір матеріального збитку зазначеного у звіті, не відповідає розміру матеріального збитку визначеного експертом, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, оскільки із матеріалів справи вбачається, що розмір такого відшкодування відповідає вартості виконаних робіт з відновлення (ремонту) автомобіля MAZDA CX-3, державний номерний знак НОМЕР_2 згідно акту виконаних робіт № РС-0001969 від 30.03.2024 та внесені до акту виконаних робіт № РС-0001969 від 30.03.2024 відомості були використані експертом під час проведення експертного дослідження.

Таким чином, розмір завданої позивачу шкоди у зв`язку із понесеними позивачем витратами на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації становить 25 891,25 гривень (240048,53 гривень - 157400,00 гривень - 56 757,28 гривень = 25 891,25 гривень).

Суд зауважує, що згідно статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик відповідальності винної у ДТП особи здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.

Положеннями статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі N 426/16825/16-ц).

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що розмір шкоди, завданої пошкодженням автомобіля MAZDA CX-3, державний номерний знак НОМЕР_2 , яка сталась з вини водія ОСОБА_1 , що перебував у трудових відносинах із ТОВ "Тракстоун", перевищує виплачений ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" позивачу розмір страхового відшкодування та з урахуванням вартості витрат, які не підлягали відшкодуванню становить 25 891,25 гривень, яка не відшкодована відповідачем на день розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 викладено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17, які суд враховує під час розгляду цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для відшкодування фактично понесених витрат позивача по виплаті страхового відшкодування у сумі невідшкодованій страховиком особи, винної у завданні шкоди за виключенням безпідставно включених до розміру майнової шкоди витрат на відновлювальний ремонт (ремонтних робіт та деталей задньої панелі та заднього бампера автомобіля), які не підлягають відшкодуванню страховиком як такі, що не викликані страховим випадком.

У матеріалах справи відсутні докази відшкодування (сплати) відповідачем на користь позивача майнової шкоди у розмірі 25 891,25 гривень та протилежного відповідач під час розгляду справи не довів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" завданої майнової шкоди є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково у розмірі 25 891,25 гривень, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 56 757,28 гривень майнової шкоди слід відмовити з підстав їх необгрунтованості.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Суд зауважує, що справу розглянуто у розумний строк, який був об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав та обов`язків.

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 25 891,25 гривень майнової шкоди, у задоволенні решти вимог про стягнення з відповідача майнової (матеріальної) шкоди у розмірі 56 757,28 гривень слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення 82 648,53 гривень матеріальної шкоди.

Позовну заяву позивачем подано до суду в електронній формі через підсистему ЄСІТС.

Таким чином, при зверненні із цією позовною заявою, необхідно було сплатити судовий збір виходячи із заявлених вимог майнового характеру із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору згідно вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" та виходячи із 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем мав бути сплачений судовий збір виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору 2 422,40 гривень (3028,00 гривень х 0,8 = 2422,40 гривень).

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 000460 від 27.05.2025 сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень, що на 605,60 гривень більше ніж встановлено законом ((3028,00 гривень (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) 2422,40 гривень (судовий збір, що підлягав оплаті за подання позову до суду згідно закону) = 605,60 гривень).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, сплачена частина судового збору у розмірі 605,60 гривень підлягає поверненню платнику.

Враховуючи, що від позивача не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення надлишково сплаченого судового збору у розмірі 605,60 гривень під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.

Нерозподілений судовий збір складає 2422,40 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати зі сплати судового збору в сумі 758,94 гривень покладаються на відповідача, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1663,46 гривень слід залишити за позивачем.

Щодо розподілу витрат на проведення експертизи суд зазначає таке.

Положеннями пункту 2 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 4 статті 127 ГПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Ухвалою від 06.11.2025 року у справі № 902/702/25 судом задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" від 13.08.2025 та від 14.10.2025 про призначення у справі № 902/702/25 судової автотоварознавчої експертизи, призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькій торгово-промисловій палаті (21050, місто Вінниця, вулиця Симона Петлюри, будинок 24), провадження у справі № 902/702/25 зупинено на час проведення експертизи до отримання висновку судової експертизи.

Згідно з пунктами 9-11 вказаної ухвали витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракстоун".

Як убачається із матеріалів справи, 15.01.2026 до суду надійшов лист № 23-06-4/6 від 08.01.2026 Вінницької торгово-промислової палати про направлення рахунку № 04-0001_ОС від 16.01.2026 за проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі № 902/702/25, який судом на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2025 було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" для оплати.

22.01.2026 до суду надійшло повідомлення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" щодо оплати судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.01.2025 у справі № 902/702/25 до якого долучено копію платіжної інструкції № 5596 від 21.01.2026 про оплату експертизи.

Відповідно до платіжної інструкції № 5598 від 21.01.2026 ТОВ "Тракстоун" сплачено на користь Вінницької ТПП 16 284,67 гривень із призначенням платежу "оплата за судово-технічну експертизу згідно рахунку № 04-0001_ОС від 16.01.2026".

04.03.2026 до суду від Вінницької торгово-промислової палати надійшов висновок експерта № 12ЕІ-02/2026 від 04.03.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у справі № 902/702/25.

Таким чином, розподілу між сторонами підлягає сума судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи у розмірі 16 284,67 гривень.

Клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами, пов`язаних із проведенням експертизи відповідно до частини 7 статті 127 ГПК України до суду не надходило.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, судові витрати пов`язані із проведенням експертизи в сумі 16 284,67 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати пов`язані із проведенням експертизи в сумі 5 101,99 гривень покладаються на відповідача, судові витрати пов`язані із проведенням експертизи в сумі 11 182,68 гривень покладаються на позивача.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно позовної заяви та доданих доказів позивач просить стягнути з відповідача 15 000,00 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши вимогу про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.

Частиною 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем у позові зазначено, що розмір витрат, які понесено позивачем у зв`язку із розглядом справи складає 15000,00 гривень за надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем разом із позовом подано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, тобто такі документи подані у межах строку, визначеного положеннями статті 129 ГПК України.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС № 000229 від 14.08.2019, довіреностей № 13 від 06.01.2025 та № 63 від 16.01.2026 представництво інтересів позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" у справі № 902/702/25 здійснював адвокат Білий Віталій Сергійович.

Як убачається із матеріалів справи, 01.11.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" як довірителем та Фізичною особою-підприємцем Волчек Наталією Миколаївною як повіреним було укладено договір доручення № 1 ВНМ на правові (юридичні-консультативні) послуги (далі - договір доручення).

Відповідно до пункту 1.1. договору доручення за цим договором довіритель доручає, а повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя вчинити юридичні дії щодо стягнення простроченої заборгованості з фізичних та юридичних осіб (далі - боржника) до яких довіритель має права вимоги відповідно до чинного законодавства України.

За змістом пункту 1.1.2. договору доручення повірений за цим договором надає правові (юридично - консультаційні) послуги, здійснює підготовку проектів юридичних документів. Правові (юридично - консультаційні) послуги можуть бути надані у наступній формі: усні консультаційні послуги по телефону, консультаційні послуги у письмовій формі, безпосередньо усні консультаційні послуги надані довірителю, консультації та рекомендації надані засобами електронного зв`язку, представницькі послуги шляхом представлення інтересів довірителя у державних органах, установах та перед третіми особами тощо.

Відповідно до пункту 1.2. договору доручення довіритель підтверджує, що заборгованість боржників, вказаних в п. 1.1. цього договору дійсно має місце, не погашена, не пробачена, а також, що права вимоги повернення заборгованості не передані довірителем третім особам, довіритель не укладав угод про заміну зобов`язань з її повернення іншими зобов`язаннями і йому не відомі обставини, внаслідок яких боржники мають право не виконувати вимогу щодо повернення боргу.

Повірений діє в інтересах довірителя на території України до моменту виконання своїх зобов`язань (пункт 1.3. договору доручення).

Відповідно до пункту 2.1. договору доручення повірений повинен вчинити юридичні дії спрямовані на стягнення простроченої заборгованості з боржників довірителя в наступні строки: протягом 150 днів з моменту отримання справ, по яким виплата страхового відшкодування була здійснена довірителем в період з 2020 по 2022 роки включно; протягом 120 днів з моменту отримання справ, по всім іншим справам по яким виплата страхового відшкодування була здійснена довірителем після 2022 року.

Згідно з пунктом 2.2. договору доручення протягом строку зазначеного в пункті 2.1. цього договору повірений повинен вчинити наступні юридичні дії: направити боржникам листи, провести телефонні чи безпосередні переговори з ними, повідомити уповноважені органи України чи інших держав та осіб, які можуть сприяти погашенню заборгованості, вжити інші заходи, які не суперечать чинному законодавству України і не формують негативного іміджу довірителя.

За умовами пункту 2.3. договору доручення повірений самостійно обирає необхідність і послідовність проведення тих чи інших заходів, зазначених у пункті 2.2., з метою виконання зобов`язань за цим договором.

Пунктом 2.4. договору доручення визначено, що якщо заходи, передбачені п. 2.2. цього договору, не дадуть позитивного результату, за погодженням (шляхом електронної переписки на електронні поштові адреси) з довірителем схилити боржника до реструктуризації боргу або ініціювати судову процедуру стягнення заборгованості та забезпечити представництво інтересів довірителя на всіх стадіях судового процесу. В останньому випадку довіритель має передати повіреному документи з доказовою базою про наявність боргу та підтвердження оплати судового збору за позовом (по акту).

Згідно з пунктом 2.4.1. договору доручення у разі не надходження грошових коштів на рахунки довірителя протягом строку, передбаченого пунктом 2.1 договору та у разі, якщо довіритель не погоджує початок судової процедури стягнення заборгованості з боржника, повірений зобов`язаний повернути такі справи протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення довірителем (шляхом електронної переписки на електронні поштові адреси). При цьому повірений не має права на відшкодування понесених ним збитків, за виключенням витрат на отримання постанови про адміністративне правопорушення та довідки про учасників ДТП, що містить інформацію стосовно винної сторони, адреси та скерування справи тощо (Ф № 2) та за умови що таких в справі не було.

Відповідно до пунктів 2.5.-2.12 розділу 2 договору доручення "Права та обов`язки повіреного": погоджувати з довірителем рішення щодо припинення виконання дій з повернення заборгованості відносно конкретного боржника (пункт 2.5. договору доручення); на вимогу довірителя надавати останньому звіт про хід виконання доручення (пункт 2.6. договору доручення); за виконавчим документом здійснити необхідні дії для виконання судового рішення (пункт 2.7. договору доручення); забезпечити сувору конфіденційність інформації, отриманої від довірителя для виконання його доручення (пункт 2.8. договору доручення); повірений має право за власний рахунок і на власний ризик залучати до виконання доручення передбаченого цим договором, третіх осіб, при цьому повірений несе матеріальну відповідальність за дії цих осіб (пункт 2.9. договору доручення); призначити особу відповідальну за координацію роботи з виконання цього договору (пункт 2.10. договору доручення); повірений має право надавати боржникам знижку до 20% від суми заборгованості, у разі погашення боргу одним платежем (пункт 2.11. договору доручення); у своїх вимогах до боржників зазначати банківські реквізити довірителя, що вказані у цьому договорі та зразок призначення платежу "регресне відшкодування по справі № ... (номер згідно реєстру № 1) від (П.І.Б.)" (пункт 2.12. договору доручення).

Пунктом 7.2. договору доручення визначено, що у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів сторони після реалізації передбаченої чинним законодавством процедури досудового урегулювання спорів та/або розбіжностей передають їх на розгляд у судовому порядку.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та дії до 31 жовтня 2024 року. У разі якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії цього договору не виявить бажання його розірвати, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.1. договору доручення).

01 листопада 2023 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та Фізичною особою-підприємцем Волчек Наталією Миколаївною укладено додаткову угоду № 1 до договору доручення № 1 ВНМ від 01.11.2023 за умовами якої довіритель та повірений дійшли згоди викласти п.1.1 договору доручення № 1 ВНМ від "01" листопада 2023 року (далі - договір) в наступній редакції:

"1.1. За цим договором довіритель доручає, а повірений зобов`язується від імені довірителя, за власний рахунок чи рахунок довірителя, вчинити юридичні дії щодо стягнення простроченої заборгованості з фізичних та юридичних осіб (далі - боржники), до яких довіритель має право вимоги відповідно до чинного законодавства України".

За умовами пункту 2 додаткової угоди довіритель та повірений дійшли згоди доповнити договір доручення № 1 ВНМ від "01" листопада 2023 року (далі - договір) наступним пунктом:

"2.2.1. З метою виконання обов`язків передбачених договором повірений має право залучати до виконання покладених на нього обов`язків про надання правової допомоги адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання на договірних засадах. При цьому повірений зобов`язаний забезпечити дотримання професійних прав адвокатів, гарантій адвокатської діяльності та умов даного договору.

При укладанні договорів із адвокатом, бюро чи об`єднанням, повірений самостійно та на власний ризик визначає перелік справ, які мають бути передані.

Повірений має право самостійно оплачувати послуги залучених до виконання договору адвокатів, бюро чи об`єднань. Витрати повіреного на виконання даного договору, підлягають відшкодуванню довірителем на умовах, порядку та строки визначені частиною 5 (Порядок розрахунків) даного договору".

Відповідно до пункту 5 додаткової угоди ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, укладена у двох примірниках однакової юридичної сили по одному для кожної сторони і становить невід`ємну частину договору доручення № 1 ВНМ від 01.11.2023.

02.11.2023 між Фізичною особою-підприємцем Волчек Наталією Миколаївною (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Білий" (далі - бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 2/23ю (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі, але не виключно:

- надання правової допомоги під час досудового розслідування - та в судах всіх рівнів у кримінальних провадженнях, що прямо чи опосередковано стосуються інтересів клієнта, в т.ч. здійснення захисту інтересів та інше;

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання документів правового характеру (звернень, заяв, скарг, листів, пропозицій, запитів та ін.) та процесуальних документів (відзивів, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництво та захист інтересів клієнта в судах усіх рівнів та інстанцій, будь-яких органах державної влади, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, органах державної виконавчої служби, орган Національної поліції України, НАБУ, прокуратури, ДБР, САП, СБУ, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, експертних установах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь - яких питань із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС України.

Згідно з пунктом 2.1. договору клієнт надає бюро наступні повноваження: зокрема, бути представником клієнта у судових органах України будь - якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, з питань пов`язаних із захистом прав у тому числі право: пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; змінювати підстави або предмет позовів зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати їх від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, що не виключно заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених договором.

Відповідно до пункту 2.2. договору безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Білий Віталій Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХС №000229 від 14.08.2019 року, видано на підставі рішення Ради адвокатів Херсонської області № 1 від 14.08.2019 року.

За умовами пункту 4.1. договору ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються у додатковій угоді до цього договору. Така угода маже бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

За змістом пункту 6.2. договору у редакції укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 02.11.2024 року цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.11.2025 року, але у будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з додатком № 3 від 24.05.2025 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 укладеним між Фізичною особою-підприємцем Волчек Наталією Миколаївною та Адвокатським бюро "Білий" сторони погодили, що клієнт доручає АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого Віталія Сергійовича надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників клієнта за цивільним або господарським судочинством за таким переліком справ клієнта: 1. номер страхової справи - 35251, страховий акт - 16093840792, страхувальник - ОСОБА_2 , особа відповідальна за завданий збиток - ТОВ "Тракстоун".

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 додатку № 3 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С., після одержання матеріалів (справ) від клієнта, здійснити перелік дій визначених угодою, а клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг протягом 15 робочих днів, з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили, на рахунок бюро у розмірі 15 000 грн. за кожну справу з переліку в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С., яке в свою чергу має здійснити такий перелік дій по кожній справі окремо, про що в подальшому звітує клієнту та на вимогу клієнта надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу:

- здійснити повний збір та аналіз усіх документів у кожній справі окремо (за необхідності направити адвокатський запит та отримати платіжне доручення від установи банку (клієнта) на підтвердження виплати страхового відшкодування у кожній справі окремо; за необхідності направити адвокатський запит та отримати постанову суду 1 інстанції та/або апеляційної у адміністративній справі про притягнення винної особи до відповідальності у кожній справі окремо; за необхідності направити адвокатський запит до відповідного підрозділу Національної поліції та отримати розширену довідку про учасників ДТП у кожній справі окремо; за необхідності направити адвокатський запит до МТСБУ та отримати необхідні відомості про страховика у якого застрахована цивільно - правова відповідальність винуватця ДТП) із розрахунку 1 година по кожній справі окремо, що тарифікується за ціною 2500 гри. за одну повну або не повну годину роботи по кожній справі окремо (але не більше однієї години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги;

- дослідження та оцінка переданих клієнтом до бюро документів на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні; дослідження та оцінка самостійно отриманих бюро документів на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрання способу захисту прав та інтересів клієнта. Дані дії тарифікується за ціною 1500 грн. за повні або не повні 0,5 години роботи по кожній справі окремо (але не більше 0,5 години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги; здійснити копіювання всіх наявних матеріалів у кожній справі окремо у 2х примірниках для подальшого направлення матеріалів до суду та/або до суду та відповідачу із розрахунку 30 хвилин (0,5 години) по кожній справі окремо, що тарифікується за ціною 2500 грн. за повні або не повні 0,5 години роботи по кожній справі окремо (але не більше 0,5 години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги;

- написати та подати позови до суду у кожній справі окремо та направити за потреби матеріал відповідачу у кожній справі окремо (відправка засобами поштового зв`язку або особисто нарочно адвокатом до відповідного суду у кожній справі окремо, із розрахунку 1 година по кожній справі окремо, що тарифікується за ціною 10 000 грн. за одну повну або не повну годину роботи по кожній справі окремо (але не більше однієї години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги;

За умовами пункту 2 додатку № 3 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С., в інтересах клієнта, за потреби та необхідності на розсуд АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С. та/або на прохання клієнта можуть бути вчинені, але тарифікуються та оплачуються клієнтом тільки після вчинення таких дій окремо зокрема: підготовка заперечення/відзиву на відзив/заперечення відповідача та/або участь адвоката у судовому засіданні, в т.ч. в режимі відеоконференції) в суді 1 інстанції із розрахунку 60 хвилин (одна години) по кожній справі окремо, що тарифікується за ціною 5000 грн. за повні або не повні одну годину роботи по кожній справі окремо (але не більше однієї години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги.

Пунктом 4 додатку № 3 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 визначено, що АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С. має право від імені клієнта користуватись будь-якими без обмежень процесуальними правами у відповідних справах.

Цей додаток є невід`ємною частиною договору (пункт 6 додатку № 3 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023).

27.05.2025 між Фізичною особою-підприємцем Волчек Наталією Миколаївною та Адвокатським бюро "Білий" підписано акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг № 1/35251 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 за змістом якого бюро згідно договору були надані клієнту наступні послуги по страховій справі №35251 (страховий акт № 16093840792) за позовом ПрАТ "СК "Уніка" до ТзОВ "Тракстоун", а саме: здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі; досліджено та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні; досліджено та оцінено самостійно отримані бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів клієнта; складено та подано відповідний позов до суду.

Згідно з пунктом 2 акта вартість послуг бюро відповідно до пункту 1 додатку №3 до договору складає 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві заперечив щодо покладення на нього витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 гривень з підстав їх необгрунтованості; відсутності доказів на підтвердження передачі ПрАТ "СК Уніка до ФОП Волчек Наталії Миколаївні матеріалів (реєстру) по боржнику ТОВ "Тракстоун" на виконання договору доручення №1 ВНМ на правові (юридичні - консультативні); доказів договірних відносин між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та адвокатом Білим Віталієм Сергійовичем, які б стали підставою для стягнення витрат на правову допомогу.

Положеннями частини п`ятої статті 126 ГПК України встановлено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, зокрема, у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У зв`язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Верховним Судом у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 викладено висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Білим Віталієм Сергійовичем послуг з професійної правничої допомоги Приватному акціонерному товариству "СК "Уніка" у справі № 902/702/25.

Доводи відповідача про ненадання позивачем доказів на підтвердження передачі ПрАТ "СК Уніка до ФОП Волчек Наталії Миколаївні матеріалів (реєстру) по боржнику ТОВ "Тракстоун" на виконання договору доручення №1 ВНМ на правові (юридичні - консультативні) послуги, як це передбачено пунктом 4.1., 4.2., а відтак підстави виконання цього договору ФОП Волчек Наталією Миколаївною по боржнику ТОВ "Тракстоун" та відповідно підставність передання матеріалів по цьому боржнику Адвокатському бюро "Білий" з метою надання правової допомоги судом відхиляються, оскільки обставини щодо виконання умов договору доручення не є предметом розгляду у цій справі.

Обставини фактичного надання позивачу правничих послуг адвокатом підтверджуються матеріалами справи та відповідають змісту укладених сторонами та долучених до матеріалів справи договорів та акту (звіту) прийому-передачі наданих послуг.

Враховуючи викладене, вказані витрати, на думку суду, заявлені правомірно.

Доводи відповідача, що позивач у прохальній частині позову та у заяві про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу з іншої юридичної особи (ТОВ "Київпастранс"), а не з відповідача судом відхиляються.

З матеріалів справи вбачається надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у цій справі.

У свою чергу, відповідачем у справі та відповідно стороною, яка бере участь у розподілі понесених сторонами судових витрат, зокрема витрат позивача на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи № 902/702/25 є ТОВ "Тракстоун".

Суд зауважує, що відповідно до практики ЄСПЛ надмірний формалізм під час вирішення судом питання щодо прийнятності поданих стороною заяв є порушенням права на справедливий судовий захист.

Таким чином, допущена позивачем у вимозі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу описка у найменуванні відповідача не є підставою для відмови у відшкодуванні понесених стороною у справі судових витрат.

Також, судом відхиляються доводи відповідача щодо відсутності доказів договірних відносин між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та адвокатом Білим Віталієм Сергійовичем, які б стали підставою для стягнення витрат на правову допомогу.

Суд зауважує, що укладені між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка", Фізичною особою-підприємцем Волчек Наталією Миколаївною та Адвокатським бюро "Білий" договори відповідають загальним положенням свободи договору, направлені на забезпечення захисту прав та законних інтересів позивача, зокрема і в частині спору по відшкодуванню позивачу завданої ТОВ "Тракстоун" майнової шкоди внаслідок настання страхового випадку.

Водночас, враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, доводи відповідача, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, суд констатує, що за своєю категорією (спір про стягнення майнової шкоди) ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується правовою кваліфікацією спірних правовідносин, аналізом доказів, чітко врегульована нормами права і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж розгляду справи.

Суд звертає увагу, що акт приймання - передачі наданих послуг, підписаний позивачем (повіреним позивача) та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у розмірі 15 000,00 гривень не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення з відповідача з 15 000,00 гривень до 10 000,00 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача в частині розподілу/стягнення 5 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 133,00 гривень покладаються на відповідача, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 867,00 гривень покладаються на позивача.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача, суд зауважує, що у заяві від 13.08.2025 відповідачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи та заявлено про те, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, а відтак питання щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу під час ухвалення судового рішення судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" (21019, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, Грушевий тупик, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42484624) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) 25 891,25 гривень майнової шкоди, 758,94 гривень судових витрат на сплату судового збору та 3 133,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 56 757,28 гривень майнової шкоди - відмовити.

4. У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 5 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 663,46 гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 867,00 гривень покласти на позивача.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракстоун" (21019, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, Грушевий тупик, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42484624) 11 182,68 гривень судових витрат пов`язаних із проведенням експертизи.

7. Судові витрати пов`язані із проведенням експертизи у сумі 5 101,99 гривень покласти на відповідача.

8. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

9. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

10. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

11. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 29 травня 2026 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3, 4 - учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.