Вирок № 136967132, 30.05.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/256/26

Провадження №1-кп/718/18/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіцмань матеріали кримінального провадження № 12025262110000289 від 18.11.2025 року за обвинувальним актом, затвердженим першим заступником керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, -

за участю: прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ),

ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 )

захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12

представника потерпілого ОСОБА_13

перекладачів ОСОБА_14 , ОСОБА_15

В С Т А Н О В И В:

Громадянин Республіки Молдова ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , точне місце органом досудового розслідування не встановлено, використовуючи акаунт « ОСОБА_18 » у месенджері «Telegram» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , наприкінці листопада 2025 року, але не пізніше 17.11.2025, точний час органом досудового розслідування не встановлено, вступив у злочинну змову з невстановленою особою, яка використовує акаунт « ОСОБА_19 » (ім`я користувача: « ОСОБА_20 ») у месенджері «Telegram», та добровільно погодився на пропозицію останнього щодо вчинення за грошову винагороду підпалів автомобілів та приміщень на території України, які б створювали порушення громадської безпеки.

У подальшому, ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) отримав від користувача « ОСОБА_20 » у месенджері «Telegram» вказівку про те, що об`єктом терористичного посягання має бути приміщення, у якому функціонує орган державної влади України, орган місцевого самоврядування чи інша державна установа. Зазначеною особою у месенджері «Telegram» надано ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) відеоматеріали з інструкціями щодо підпалу указаних приміщень таким чином, щоб забезпечити реальне настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння значної майнової шкоди. Для допомоги у здійсненні вищезаначеного теракту ОСОБА_4 ( ОСОБА_21 ) залучив свого знайомого громадянина Республіки Молдова ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надалі, громадян Республіки Молдова ОСОБА_16 ) використовуючи месенджер «Telegram», отримав завдання від користувача « ОСОБА_20 », який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_3 , вчинити підпал адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу, розташованої за адресою: вул. Центральна, 116, с. Стрілецький кут Чернівецького району Чернівецької області.

Також громадянин Республіки Молдова ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , точне місце органом досудового розслідування не встановлено, отримав пропозицію від ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення за грошову винагороду підпалів автомобілів та приміщень на території України, які б створювали порушення громадської безпеки.

При цьому, ОСОБА_6 стало відомо, що об`єктом терористичного посягання має бути приміщення, у якому функціонує орган державної влади України, орган місцевого самоврядування чи інша державна установа, які знаходяться в Україні.

Із зазначеною метою 17.11.2025 близько о 00 год 50 хв ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) спільно з ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) прибули на територію України.

Для вчинення даного кримінального правопорушення користувач « ОСОБА_20 », з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , переказав ОСОБА_16 ( ОСОБА_21 ), на його особистий крипто гаманець " ІНФОРМАЦІЯ_3 " грошові кошти на суму 100 доларів США.

В подальшому, для реалізації свого злочинного умислу, громадяни Республіки Молдова ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), на вимогу користувача « ОСОБА_20 », який використовує месенджер «Telegram» з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , отримали завдання здійснити попередню розвідку адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу, розташованої за адресою: вул. Центральна, 116, с. Стрілецький кут Чернівецького району Чернівецької області, для узгодження подальших умисних протиправних дій.

Реалізуючи вказаний протиправний умисел на вчинення терористичного акту, ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) з ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), 17.11.2025 о 16 год. 40 хв. придбали розчинник для фарби у магазині будівельних матеріалів по вул. Галицький Шлях у м. Чернівці.

У подальшому останні 17.11.2025 близько 16 год. 51 хв. заселилися в мотель «Євро» за адресою: м. Чернівці, вул. Галицький Шлях, 46Д.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 18.11.2025 близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) з ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), прийшовши до адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу, розташованої за адресою: вул. Центральна, 116, с. Стрілецький кут Чернівецького району Чернівецької області, обійшовши дане приміщення, ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), умисно розбив скло в одному з вікон будівлі Стрілецькокутського старостинського округу, розташованої за адресою: вул. Центральна, 116, с. Стрілецький кут Чернівецького району Чернівецької області, після чого вилив пальне та за допомогою сірників здійснив підпал, а ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) за допомогою особистого мобільного телефону зафіксував пожежу на відеозапис.

Пересвідчившись у тому, що приміщення адміністративної будівлі почало горіти, створивши реальну небезпеку заподіяння значної майнової шкоди у вигляді знищення будівлі органу місцевого самоврядування шляхом підпалу, з метою унеможливлення свого викриття ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) разом з ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) зафіксували все на мобільний телефон та покинули місце скоєного ними терористичного акту.

Після цього, ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ), використовуючи месенджер «Telegram», поінформував невстановлену особу під псевдонімом « ОСОБА_20 » про виконання поставленого завдання, на підтвердження чого надіслав виготовлений ним відеозапис підпалу адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу.

За результатами вчинення ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) підпалу, відбулося повне знищення адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу, чим спричинено значну майнову шкоду на суму 2 779 937 грн (два мільйони сімсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень).

Таким чином, ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 258 КК України, а саме у терористичний акт, тобто вчинення підпалу з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, який заподіяв значну майнову шкоду.

ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) також вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 258 КК України, а саме терористичний акт, тобто підпал з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, який заподіяв значну майнову шкоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 надав наступні покази.

Сім місяців тому в Республіці Молдова в месенджері «Telegram» він шукав роботу. Кирил ОСОБА_23 запропонував роботу на будівництві в м.Чернівці. Після приїзду в Чернівці зняли номер в готелі біля АЗС. ОСОБА_24 написав, що роботи на будівництві вже немає, пообіцяв знайти іншу роботу, щоб відшкодувати витрати на дорогу. Зв`язок з ОСОБА_25 підтримували лише в месенджері «Telegram», особистих зустрічей не було. На наступний день ОСОБА_24 сказав купити ацетон і відвезти його в будівлю в с.Стрілецький Кут, але спочатку необхідно здійснити попередній огляд цієї будівлі. ОСОБА_26 надав детальні інструкції щодо підпалу. В момент отримання завдання обвинувачений розумів, що його дії є протиправними. Грошові кошти вони мали отримати після виконання завдання. ОСОБА_26 заплатив за виконання завдання 100 доларів США. Ввечері обвинувачені поїхали в с.Стрілецький Кут, а ОСОБА_26 в цей час відправив відео з інструкцією дій. В подальшому вони оглянули все довкола, розбили вікно будівлі та підпалили її. Відео пожежі зняли з відстані близько 1 км. ОСОБА_26 хотів, щоб вони почекали на місці події до ранку, але вони повернулися одразу до готелю, забронювали квитки до Молдови. Зранку чат з ОСОБА_27 був видалений. Потім ОСОБА_26 повідомив, що має всі відомості про обвинувачених, вони «засвідчені і мусять продовжувати» і цим пробував на них впливати, однак надалі вони лише імітували згоду з ОСОБА_27 . Переїхали в сусіднє село. Ввечері ОСОБА_26 надіслав відеоінструкцію з підпалу автомобілів, але обвинувачені лише зімітували відповідну сцену підпалу. В готелі обвинувачених затримало 10 осіб. Їм показали відео файли з фіксацією їхніх дій. Провели обшук та знайшли телефон і 2 закорковані пляшки із розчинником. ОСОБА_4 не знав про належність будівлі органу місцевого самоврядування. У день, напередодні підпалу під час розвідки, обвинувачені бачили табличку з написом на будівлі, проте не зрозуміли її зміст, оскільки не володіють українською мовою. Не пам`ятає, чи був встановлений прапор України на цій будівлі. ОСОБА_4 наголосив, що ненавмисно підпалив будівлю, а на відео цей підпал зафіксував через те, що ОСОБА_26 - шантажував. ОСОБА_26 вказав, що в будівлі ніхто не проживає. ОСОБА_4 все фіксував на телефон, щоб потім звернутися в поліцію, але їх затримали раніше. Від підпалу не відмовився, бо був наляканий. Наміру шкодили людям чи залякувати їх - не мав. Підпал вчинив з метою отримання грошових коштів, відчуває себе винним. Також повідомив, що в Молдові, навчаючись у коледжі, пройшов військову підготовку. Також навчався у поліцейській академії, після чого пропрацював в екстреній службі «112», тому він не мав на меті здійснити теракт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні вказав, що головною ознакою злочину, передбаченого ст.258 КК України, є мета залякування населення, провокування воєнного конфлікту або тиску на владу. Обвинувачені отримали завдання спалити адміністративну будівлю за грошові кошти і їхній умисел охоплювався лише знищенням майна, вони не висували жодних вимог, не робити публічних заяв, не залякували населення. Вважає, що дії ОСОБА_16 слід кваліфікувати за ст. 194 КК України як підпал, оскільки метою підпалу - є завдання матеріальних збитків конкретній особі чи компанії, а при терористичному акті підпал є лише інструментом для досягнення глобальної мети - посіяти паніку, залякати суспільство чи змусити орган влади виконати певні вимоги.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 надав наступні покази.

Працював в Молдові лісничим, взяв інструмент в кредит, за яким не зміг розрахуватися, тому знайшов роботу в Україні. Близько 12:00 год 19.11.2025 вони отримали вказівку на підпал будівлі, яку виконали. Він зняв скло з вікна будівлі і поклав на землю, а ОСОБА_16 полив рідиною та підпалив. Думав, що це така техніка будівництва - спочатку спалити стару будівлю, на місці якої необхідно буде звести нову, однак про таку техніку він ніколи не чув. Напередодні підпалу придбали розчинник, а ввечері пішли до будівлі. ОСОБА_6 думав, що розчинник потрібний на будівництві. Будівля, яку вони спалили, на вигляд була схожа на всі будівлі в окрузі. На будівлі була табличка, проте не зрозумів її зміст, оскільки не володіє українською мовою. В момент підпалу в будівлі людей не було, мети завдання шкоди комусь - не мали. З ОСОБА_16 попередньої змови на вчинення підпалу також не було. На наступний день в іншому селі, де імітували підпал машини, їх затримали представники органів безпеки і повезли в м.Чернівці. Державні прапори були облаштовані на багатьох сільських будинках. Відеофіксацію підпалу не робив, гроші не отримував. Покупки оплачував ОСОБА_16 . Під час затримання не було ні адвоката, ні перекладача, в приміщенні СБУ вже надали адвоката та перекладача. Розвідку будівлі напередодні проводили в продовж однієї години. Ні людей, ні автомобілів не зафіксували. Будівля була закрита.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_12 в судовому засіданні вказав, що стороною обвинувачення не доведено «поза розумним сумнівом» наявність в діях його підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК Країни. ОСОБА_6 не мав умислу на залякування населення, дестабілізацію або вплив на органи влади. Про належність спаленої будівлі орану місцевого самоврядування не знав, а хотів лише заробити грошей. Вважає кваліфікацію дій ОСОБА_6 органом досудового розслідування завищеною. Обшук від 19.11.2025 в м.Коломия Івано-Франківської області вважає проведеним з порушенням через відсутність перекладача та захисника. Проведені впізнання є незаконними, на думку захисника, через не з`ясування слідчим у свідків ознак, за якими вони впізнавали обвинувачених. Добровільну видачу відеозаписів із камер спостереження мотелю та магазину просить визнати незаконними у зв`язку із відсутністю ухвали слідчого судді. Затримання ОСОБА_6 також вважає незаконним через неналежне оформлення. Тому просить виправдати ОСОБА_6 за ч.2 ст.258 КК України, а його діяння перекваліфікувати на ч.2 ст.194 КК України та призначити мінімальне покарання. Також просив відмовити в задоволенні цивільного позову через відсутність належних доказів розміру заподіяної шкоди.

Прокурори ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні вказали, що винуватість обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами:

- протоколом обшуку домоволодіння від 19.11.2025, під час якого вилучено мобільний телефон ОСОБА_29 , на якому знаходиться переписка та відео розвідки, а у подальшому і горіння адмінбудівлі Стрілецькокутського старостинського округу, а також розчинник для фарби, яким здійснювався підпал будівлі;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_29 , на якому виявлено відеозаписи горіння адмінбудівлі Стрілецькокутського старостинського округу, переписки у телеграмі, в якій ставилося завдання на вчинення підпалів;

- відомостями про перетин кордону ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з Республіки Молдови в Україну;

- показаннями потерпілої ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_30 , які підтвердили, що внаслідок підпалу адмінбудівлі старостату у жителів села Стрілецький Кут посіяно страх, паніку та жах, а також нанесено психологічну травму;

- протоколами огляду адмінбудівлі старостату та висновком пожежної експертизи, якими встановлено, що будівля спалена та непридатна до використання;

- документами, наданими представником потерпілої до експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації, згідно з яких встановлено, що сума матеріальної шкоди становить 2 млн 779 тис 937 грн.

Таким чином, на думку сторони обвинувачення, в ході судового розгляду вищевказаного кримінального провадження встановлено достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_31 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_16 та ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, прокурори просили враховувати наступне - за результатами вчинення підпалу адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу Мамаївської територіальної громади, відбулося повне знищення будівлі, жителі села Стрілецький Кут сприйняли вказаний підпал будівлі як акт, що вчинений з метою порушення громадської безпеки, залякування населення. Тим самим здійснено виклик суспільству, його захищеності, гарантованості від загроз, позбавлено жителів села Стрілецький Кут почуття безпеки, спокою, посіяно у них страх, жах, паніку, нанесено суспільству психологічну травму під час дії воєнного стану та збройної агресії РФ проти України, а також спричинено значну майнову шкоду на загальну суму 2 779 937 гривень.

Керуючись ст. 65 КК України сторона обвинувачення просила суд при призначенні покарання враховувати ступінь та характер тяжкості вчиненого злочину, осіб винних та обрати покарання пов`язане з позбавленням волі, а саме:

- визнати ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 12 років з конфіскацією майна;

- визнати ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 12 років з конфіскацією майна.

Цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 2 779 937 (два мільйони сімсот сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень задовольнити у повному обсязі.

Представник потерпілого Мамаївський сільський голова ОСОБА_13 повідомила, що с.Стрілецький Кут є їхнім старостинським округом, будівля якого в наслідок підпалу повністю знищена. Мамаївська ОГ включає 12 населених пунктів. Напередодні цих подій була спроба підпалу старостату в с.Біла (через відкрите вікно вкинули ганчірку, змочену в горючу рідину, а перед цим вимкнули освітлення в центрі села), 2 дні по тому відбулися події в с.Стрілецький Кут. Це резонансна подія. Населення хвилюється, очікує на справедливе рішення суду, люди отримують адміністративні послуги в кількох інших приміщеннях. Втратили відчуття спокою та переживають, що підпали чи інші подібні дії можуть повторитися. Будівлю підпалили люди, які не мали відношення до громади. Громада наразі неспроможна відновити приміщення старостату, на відновлення якого потрібно близько 12 млн. грн, люди не погоджуються, що це звичайний підпал, це є теракт. З часу підпалу і по сьогодні спокою в громаді немає, жителі громади хотіли, щоб поліція посилила патрулювання. Поруч розташовані будівлі дитячого садка та медичної амбулаторії. Турбуються про те, що відновлення будівлі буде здійснюватися коштом жителів громади. ОСОБА_32 вказала, що «як би це був просто підпал, то мала б бути якась вагома причина, зокрема образа чи неякісно надані послуги в приміщенні будівлі старостату. Проте обвинувачені є громадянами Молдови і були вперше на території села». Тому підстав просто підпалити будівлі вони не мали.

Заслухавши сторони кримінального провадження та свідків у справі, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_16 доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення рішення, які суд враховує та кладе в основу обвинувального вироку:

-протокол обшуку житла за адресою АДРЕСА_1 від 10.11.2025 та флеш-носій, в якому зафіксовано обшук і який є додатком № 1 до протоколу обшуку;

-протокол огляду від 20.11.2025, де на фототаблицях зафіксовано пляшки з розчинником для фарб, мобільний телефон, на якому в месенджері «Telegram» наявна переписка ОСОБА_16 з невідомою особо про здійснення підпалу з надання точних інструкцій обвинуваченому;

-висновок експерта № СЕ-19/126-25/14383-КТ від 11.12.2025;

-протокол огляду від 18.12.2025;

-протокол огляду від 20.01.2025;

-виконання доручення, в якому зафіксовано, що 17.11.2025 під час перегляду вуличних камер відеоспостереження, встановлено факт перебування ОСОБА_33 та ОСОБА_16 в магазині «Сім`я», який розташований неподалік місця підпалу. О 23:22 17.11.2025, під час аналізу відеозапису з камер спомтереження мотелю, де проживали обвинувачені, встановлено, що вони вийшли з приміщення та попрямували до вул. Заводської,7, потім до вул. Корсунської, яка веде до с.Стрілецький Кут Чернівецького району Чернівецької області. Зі слів нічного адміністратора мотелю «Євро», встановлено, що ОСОБА_33 та ОСОБА_16 повернулися до мотелю 18.11.2025 близько 06:00, одяг брудний із запахом диму;

-відеофайл з камер спостереження мотелю «Євро»;

-протокол огляду від 19.01.20264

-протокол огляду від 22.01.2026;

-рапорт начальника чергової частини ВП №2 (м.Кіцмань) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_34 від 18.11.2025;

-протокол огляду місця події від 18.11.2025;

-протокол огляду місця події від 19.11.2025;

-акт про пожежу від 18.11.2025;

-висновок № 40 від 20.11.2025 про причини пожежі;

-протоколи про проведення пред`явлення для впізнання від 20.11.2025;

-відповідь з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 26.11.2025, де зафіксовано дату, час та місце перетину державного кордону України обвинуваченими ОСОБА_33 та ОСОБА_16 ;

-висновок експерта № КСЕ-19/126-25/14646-ФХД від 19.12.2025;

-експертний звіт для визначення технічного стану громадської будівлі Стрілецько-Кутського округу;

-експертна оцінка щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом, з якої встановлено, що загальна кошторисна вартість будівництва становить 2 779 937 грн.

Свідок ОСОБА_35 (черговий мотелю) повідомив суду, що 17.11.2025 у готель по вул. Г.Шлях, 26Д в м.Чернівці поселилися двоє обвинувачених. Свідок був на чергуванні та бачив, як вони виходили в місто - вийшли ввечері, а повернулися зранку в брудному одязі. Покоївка, скаржилася, що вони забруднили номер та санвузол. В місці для паління був запах горілого.

Свідок ОСОБА_36 (староста с.Стрілецький Кут) повідомив, що деякі жителі громади бачили невідомих осіб, та впізнали обвинувачених. Наразі всі жителі громади підозріло ставляться до незнайомців та часто телефонують до старости з цього приводу. В с.Стрілецький Кут проживає близько 3 520 осіб, після цих подій жителі стривожені, оскільки будівля знищена, а послуги надаються в інших місцях. На передодні цих подій, був підпал в сусідньому селі Біла.

Під час кримінального провадження використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинувачених. Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинувачених та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши вищезазначені дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія злочину, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_16 , мала місце, винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_16 в інкримінованому кримінальному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду, тому є достатні підстави для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_16 .

Суд критично оцінює часткове визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_16 у вчиненні лише підпалу, а не теракту, та вважає це обраним способом захисту від пред`явленого обвинувачення та спробою уникнути кримінальної відповідальності в цій частині. Такий висновок суд обґрунтовує тим, що в переписці в месенджері з особою на ім`я ОСОБА_37 останній надавав чіткі вказівки щодо здійснення підпалу саме адміністративної будівлі в с.Стрілецький Кут. Зокрема в протоколі огляду від 20.11.2025 на відповідних зображенням зафіксована дискусія про будівлі та автомобілі: зображення № 15 - «ця будівля не подобається керівництву…є щось дерев`яне і поменше»; зображення № 20 - «треба сьогодні відпрацювати тачку…не військову…цивільну, но преміум класу...дорогу»; зображення № 20 - «дивись…так само підходиш до машини, береш листок з написом «Last hope», показуєш листок між лобовим склом і капотом…заливаєш туди бензин…проходиш повз машину, показуєш її, щоб я зрозумів, що за авто, ми його узгоджуємо потім підпалюємо»; зображення № 24 - ОСОБА_4 пише «якщо зробили Раду, то необхідно вдень зробити відео», на що отримує відповідь «ні, ввечері також можна, головне, щоб було видно, що це рада»; зображення № 26 - ОСОБА_4 прислав ОСОБА_38 фото Шепарівської сільської ради з питанням, чи підійде, на що ОСОБА_26 написав «а ви перевіряли, чи вона працює»; зображення № 29 - «Саня, давай відкладено цей захід, мені потрібно підтвердити розвідкою що вона працює», на що ОСОБА_4 відповідає (зображення 30) «давай інше знайдемо…Раду і по дорозі можливо і тачку», ОСОБА_26 відповідає «дивись, братан, раду в будь-якому випадку треба у світлий день підтвердити, що вона працює». Також на зображеннях 53-56, 58 міститься фото будівлі та табличок з гербом у прапорами України з написами «сільська рада», «виконком сільської ради», «Стрілецько-Кутський старостинським округ Мамаївської сільської ради».

Отже, обвинувачені діючи за попередньою змовою, поза розумним сумнівом усвідомлювали завдання на підпал саме «Ради», ОСОБА_4 ініціативно пропонував «давай інше знайдемо…Раду і по дорозі можливо і тачку». Тому їхнє невизнання вини в цій частині повністю спростовується дослідженою перепискою обвинувачених з ОСОБА_27 .

Доводи сторони захисту про недопустимість протоколу обшуку від 19.11.2025 обґрунтовані тим, що під час проведення слідчої дії у обвинувачених був відсутній захисник та перекладач, так як обвинувачені є громадянами Молдови, з чим суд не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 87 КПК передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод отримання доказів внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, порушення права особи на захист.

Суд звертає увагу на те, що вищеназвані норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. В разі, якщо суд дійде висновку про необхідність визнати недопустимими докази, отримання яких потребує попереднього дозволу суду і такий дозвіл був отриманий, суд повинен зазначити, в чому саме полягають порушення при наданні судом відповідного дозволу і яких саме суттєвих умов вони стосуються.

При визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25.09.2018 р. у справі №210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з`ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ККС ВС від 05.08.2020 р. у справі №334/5670/18).

Як встановлено протоколом обшуку від 19.11.2025 р., описом та відеозаписом, за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в м.Коломия Івано-Франківської області, виявлено і вилучено належний ОСОБА_16 мобільний телефон, де в месенджері «Telegram» зафіксована переписка з невідомою особою, яка надавала чіткі вказівки щодо здійснення підпалу адміністративної будівлі в с.Стрілецький Кут, та дві пляшки з розчинником, які вилучені в присутності двох понятих.

Отже, відсутність на місці обшуку перекладача та захисника не вплинула на достовірність відомостей, отриманих в результаті цього обшуку. Під час проведення первинних слідчих дій неможливо точно спрогнозувати знання та розуміння підозрюваними тих чи інших мов. На відеозаписі обшуку ОСОБА_16 з розумінням реагує на питання слідчого і надає змістовні відповіді. Після закінчення обшуку обвинувачених доставили в будівлю УСБ України в Чернівецькій області, де забезпечили перекладачем та захисниками. Окрім того, ОСОБА_16 як під час обшуку, так і в суді підтвердив, що частково розуміє українську мову.

Тому підстав визнавати недопустимими доказом протокол обшуку від 19.11.2025 судом не встановлено.

Доводи сторони захисту про недопустимість відеозаписів із камер спостереження мотелю та магазину обґрунтовані тим, що вони отримані не на підставі ухвали слідчого судді, з чим суд не погоджується та зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Згідно з ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Ст. 245-1 КПК України визначає, що зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису полягає в одержанні слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, необхідних для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за виключенням місць, що відносяться до приватних помешкань осіб.

Для здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису особі, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, пред`являється постанова слідчого, прокурора.

Таким чином, з урахуванням наведеного, посилання сторони захисту на те, що відеозаписи з магазину та готелю, мають бути визнані недопустимим доказом, через те, що його джерело отримання слідчим належним чином не задокументоване, є безпідставними, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення має право збирати докази шляхом витребування та отримання від підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, на проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом, тобто в даному випадку, законодавством не передбачено обов`язку отримання таких доказів виключно на підставі постанови слідчого, прокурора чи ухвали суду.

Огляд відеозаписів проведено з дотриманням положень статей 223, 237 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої (розшукової) дії, відповідає положенням статей 104, 105, 106 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає.

Доводи сторони захисту про незаконність проведеного свідками впізнання обвинувачених через нез`ясування слідчим у свідків ознак, прикмет, за якими вони впізнавали обвинувачених суд оцінює в сукупності з частковим визнанням вини обвинуваченими у вчиненні підпалу та, відповідно відсутності заперечень з їхнього боку у причетності до події злочину. Тому окремі недоліки в протоколах впізнання не призвели до кримінального переслідування чи засудження невинних осіб.

З приводу часу затримання та складання протоколу затримання обвинуваченого ОСОБА_6 суд зазначає наступне. Обшук в АДРЕСА_2 розпочато 19.11.2025 о 21 год. 38 хв., а закінчено о 22 год. 34 хв. О 00 год. 19 хв. 20.11.2025 слідчим ОСОБА_39 складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, відповідно до якого у приміщення службового кабінету № 244 УСБ України в Чернівецькій області в присутності захисника ОСОБА_40 , за участю перекладача ОСОБА_41 складений даний протокол про те, що 19.11.2025 о 22 год. 46 хв. фактично затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину, - ОСОБА_6 .

Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою (ст. 209 КПК України). Однак, 19.11.2025 з 21 год. 38 хв. по 22 год. 34 хв. в АДРЕСА_2 - за місцем тимчасового проживання, зокрема, ОСОБА_6 , проводився обшук, до завершення якого передчасно було встановлювати підстави для затримання особи. Після завершення обшуку, проаналізувавши його результати, слідчий дійшов висновку про наявність підстав для затримання ОСОБА_6 . Отже, 12 хв. у різниці зафіксованого слідчим часу затримання ОСОБА_6 не свідчить про істотне порушення процесуального закону у цьому випадку.

Тому підстав для визнання доказів недопустимими чи перекваліфікації діянь обвинувачених судом не встановлено.

Всі докази, досліджені безпосередньо судом, у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ( ОСОБА_6 ) усвідомлювали, що вчинення ними підпалу за попередньою змовою групою осіб приміщення Стрілецькокутського старостату призведе до порушення громадської безпеки, залякування населення і заподіє значну майнову шкоду.

Поняття тероризму визначено в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, відповідно до статті 1 якого, тероризм це суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров`я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей. Конкретним проявом тероризму, як загальної діяльності, є терористичний акт.

Терористичний акт це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України (стаття 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

Тероризм, як злочинна (терористична) діяльність, також, охоплює:

планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;

підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях;

організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;

вербування, озброєння, підготовку та використання терористів, тобто осіб, які беруть участь у терористичній діяльності;

пропаганду і поширення ідеології тероризму;

проходження навчання тероризму;

виїзд з України та в`їзд в Україну з терористичною метою;

фінансування та інше сприяння тероризму.

Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд кваліфікує діяння ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) за ч. 2 ст. 258 КК України, а саме терористичний акт, тобто підпал з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, який заподіяв значну майнову шкоду.

Згідно з ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться у п.1 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, часткове визнання вини (у підпалі, але заперечення теракту) та дані про його особу, який є громадянином Республіки Молдова, зареєстрований в АДРЕСА_3 , на обліку в лікарів нарколога та психіатра в районній лікарні м. Хинчешть не перебуває, у власності рухомого та нерухомого майна на території Республіки Молдова не має, до кримінальної відповідальності не притягувався, систематично порушує правила дорожнього руху в Республіці Молдова, також вчиняв 18.08.2024 дрібне хуліганство та спричинення тілесних ушкоджень, за що був підданий штрафу, муніципалітет м. Хинчешть не володіє інформацією щодо ОСОБА_16 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_16 відповідно до ст. 67 КК України, прокурором не заявлено і судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_16 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає часткове визнання вини.

При призначенні суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно із якою, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Враховуючи наведене, зважаючи на тяжкість і обставини вчинення цього злочину, корисливий мотив, його наслідки у виді значної майнової шкоди та порушення громадської безпеки, страху місцевого населення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з рахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_16 покарання в межах санкції ч.2 ст. 258 КК України у виді позбавлення волі в його максимальному розмірі з конфіскацією усього особистого майна, оскільки більш м`якше покарання не буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_16 та попередження вчинення нових злочинів як ним, так й іншими особами.

Відповідно до викладених вище обставин, застосувати до нього положення ст.69 КК України неможливо, оскільки виправлення обвинуваченого неможливе без реального відбуття покарання.

Призначаючи ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, часткове визнання вини (у підпалі, але заперечення теракту) та дані про його особу, який є громадянином Республіки Молдова, зареєстрований в АДРЕСА_4 , з 29.06.2020 займався індивідуальною підприємницькою діяльністю в Республіці Молдова, з 08.12.2025 перебуває у розшуку в Республіці Молдова, з 2021 по 2025 роки допустив тринадцять порушень ПДР в Республіці Молдова, на обліку в лікарів нарколога та психіатра в районній лікарні м. Хинчешть не перебуває, у власності рухомого та нерухомого майна на території Республіки Молдова не має, до кримінальної відповідальності не притягувався, муніципалітет м. Хинчешть характеризує ОСОБА_6 позитивно, скарг на нього не надходило, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, у 2018 році закінчив курси у галузі будівництва та програму професійної підготовки у сфері індустрія харчування, має кваліфікацію бджоляра.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає часткове визнання вини.

При призначенні суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно із якою, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Враховуючи наведене, зважаючи на тяжкість і обставини вчинення цього злочину, корисливий мотив, його наслідки у виді значної майнової шкоди та порушення громадської безпеки, страху місцевого населення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з рахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.2 ст. 258 КК України у виді позбавлення волі в його максимальному розмірі з конфіскацією усього особистого майна, оскільки більш м`якше покарання не буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нових злочинів як ним, так й іншими особами.

Відповідно до викладених вище обставин, застосувати до нього положення ст.69 КК України неможливо, оскільки виправлення обвинуваченого неможливе без реального відбуття покарання.

Щодо цивільного позову.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Згідно із ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок вчинення ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) підпалу, відбулося повне знищення адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу, чим спричинено значну майнову шкоду на суму 2 779 937 грн, що підтверджується експертною оцінкою № 26-0007/03-26 від 13.01.2026 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом.

Відповідно до ч.1 ст.128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом - несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Завдання майнової шкоди Мамаївській сільській раді знаходиться у безпосередньому причинному зв`язку з діями обвинувачених.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Положеннями ст.ст.76-80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи доведеність вини ОСОБА_16 та ОСОБА_6 в інкримінованому злочині, внаслідок якого позивачу завдано майнової шкоди у вказаному розмірі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Мамаївської сільської ради.

Щодо інших питань.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 118 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Санкція статті, за якою кваліфіковано умисні дії обвинуваченого ОСОБА_16 та , передбачає покарання у виді позбавлення волі.

В ході судового розгляду встановлено, що вилучений у ОСОБА_16 та ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» чорного кольору із сім картами НОМЕР_4 , НОМЕР_2 з паролем « НОМЕР_5 » та мобільний телефон «Samsung Galaxy A15» із сім-картою оператора «Vodafone» використовувалися ними для виконання об`єктивної сторони інкримінованого їм злочину.

За таких обставин, до цих речових доказів слід застосувати спеціальну конфіскацію.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст.ст. 323, 366-368, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, ст.1166 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 12 років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 22 год 46 хв 19.11.2025 по дату набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 12 років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 22 год 46 хв 19.11.2025 по дату набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави мобільний телефон «Xiaomi Redmi» чорного кольору із сім картами НОМЕР_4 , НОМЕР_2 з паролем «258000», який запаковано до сейф-пакета № 00607446 та зберігати у СВ Управління СБУ в Чернівецькій області до фактичного виконання вироку в частині спеціальної конфіскації.

Після набрання вироком законної сили застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави мобільний телефон «Samsung Galaxy A15» чорного кольору, який запаковано до сейф-пакета № 5455182 та зберігати у СВ Управління СБУ в Чернівецькій області до фактичного виконання вироку в частині спеціальної конфіскації.

Після набрання вироком законної сили застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави 2 стартові пакети (блістери) оператора мобільного зв`язку «Vodafone», які запаковані до паперового конверта № 1 та зберігати у СВ Управління СБУ в Чернівецькій області до фактичного виконання вироку в частині спеціальної конфіскації.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-пожежне сміття з підлоги адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу Мамаївської ТГ, яке запаковане до сейф-пакета № PSP 2172614 та зберігається у СВ Управління СБУ в Чернівецькій області - знищити;

-злив чорного кольору, який було виявлено в кімнаті № 2 адміністративної будівлі Стрілецькокутського старостинського округу Мамаївської ТГ та упакований до сейф-пакета № CRI1080665, номерний знак чорного кольору «ЗСУ 92 Б» та зберігається у СВ Управління СБУ в Чернівецькій області - знищити;

-2 пляшки об`ємом по 0,5 л кожна із розчином для фарб, які запаковано до сейф-пакету № 5811087 та зберігається у СВ Управління СБУ в Чернівецькій області - знищити;

Стягнути солідарно з ОСОБА_16 та ОСОБА_6 витрати за проведення судових експертиз:

- № СЕ-19/126-25/14383-КТ від 11.12.2585 у сумі 3 565,60 грн ;

- № КСЕ - 19/126-25/14646-ФХД від 19.12.2025 у сумі 4 011,30 грн.

Цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням: 2 779 937 (два мільйони сімсот сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) на користь Мамаївської сільської ради матеріальну шкоду в сумі 2 779 937 грн (два мільйони сімсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень)

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_42