Ухвала суду № 136963744, 29.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

29 травня 2026 року Справа № 520/1400/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002 ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , застосованого для визначення розміру матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021, 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, сум індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 , матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021, 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, визначивши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 30.01.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від відповідача до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем процесуального строку на звернення до суду.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Харківській області просить залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. На думку відповідача, позивач був обізнаний про складові та розмір виплат щонайменше з грудня 2024 року після отримання відповіді на адвокатський запит із розрахунковими листами та довідками, однак звернувся до суду лише у січні 2026 року без заяви про поновлення строку. Відповідач посилається на статтю 233 КЗпП України, статті 122123 КАС України та практику Верховний Суд щодо тримісячного строку звернення у спорах про виплату належних сум при звільненні.

Від позивача заперечень на подану заяву до суду не надходило.

Суд дослідивши зміст поданої відповідачем заяви та наявні в матеріалах справи документи, виходив з такого.

Предметом позовної заяви в межах дано ї справи є оскарження бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невключення сум індексації грошового забезпечення до розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік. Позивач просить визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати відповідача провести перерахунок і доплату зазначених виплат з урахуванням індексації.

У той же час, відповіді на адвокатський запит на які посилається відповідач стосувались безпосередньо відмови у нарахуванні такої індексації позивачу, а не щодо неврахування такої індексації при розрахунках матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інформацію про складові грошового забезпечення враховані для розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань отримав у відповідь на адвокатський запит від №32285-2026 від 21.01.2026.

При наданні оцінці доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, слід виходити з того, що спір щодо нарахування та виплати наведених вище сум стосується складових заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовця.

Положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Такі правовідносини регулюються положеннями ст. 233 КЗпП України.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Також, необхідно враховувати, що відповідно до п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

Отже, з урахуванням п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 та відповідно завершився 30.09.2023.

Суд з приводу питання початку перебігу строку звернення до суду у справі, щодо якої виник спір, зазначає наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд зазначає, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про порядок нарахування таких сум, складових які були при цьому враховані, як обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.

Отже, саме з дати виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цим пов`язаний перебіг строку звернення до суду із даним позовом.

Натомість, до суду із даним позовом позивач звернувся лише 10.01.2026 року.

При цьому, у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічний підхід щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 27.04.2023 у справі № 300/4201/22, від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23.

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, суд дійшов висновку, що у цій справі до вимог про перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки застосуванню підлягає частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Також суд враховує, що початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

Такого висновку, зокрема дійшов Верховний Суд у постанові від 22.05.2025 у справі №620/15959/24.

Отже, перебіг строку звернення до суду слід розраховувати з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Стаття 116 КЗпП України зобов`язує на день звільнення виплатити всі суми заробітної плати за весь час існування правовідносин працівника і роботодавця, а у разі спору про їх розміри, працівник має право звернутись до суду у строки визначені ч. 2 ст. 233 КЗпП України. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Оскільки задокументовані відомості про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні позивачу стало відомо безпосередньо з відповіді на адвокатський запит від №32285-2026 від 21.01.2026, саме з дати отримання листа від відповідача позивач дізнався, що йому не нараховано та не виплачено всіх належних сум грошового забезпечення.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 12.05.2025 у справі № 360/324/24.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої позивачем заяви.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 12, 122, 123, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.