Рішення № 136963419, 29.05.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Справа № 480/9631/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9631/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі від 14.10.2025 № 480/7241/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії, проте протиправно зменшив її розмір шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, а також фактично не забезпечив виплату пенсії у розмірі, визначеному за результатами перерахунку.

Ухвалою суду від 23.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 24.12.2025 позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 29.12.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання ГУ ПФУ в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, де отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 480/7241/25, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.02.2023 перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 49210 від 07.08.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виходячи з 80% суми грошового забезпечення, без обмеження граничним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання зазначеного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача. Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.12.2025, після проведеного перерахунку пенсії з 01.02.2023 її розмір складає 37653,20 грн, а з урахуванням індексації з 01.03.2024 та з 01.03.2025 40653,20 грн. Водночас відповідачем визначено, що виплата пенсії здійснюється у розмірі 28767,36 грн відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Також у вказаному листі відповідач зазначив, що сума перерахованих коштів за період з 01.02.2023 по 30.11.2025 становить 289726,94 грн та нарахована до виплати, а її виплата буде здійснюватися відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Разом з тим, з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.01.2026 вбачається, що після перерахунку, проведеного у листопаді 2025 року на виконання судового рішення у справі №480/7241/25, перерахована сума пенсійної виплати позивача складає 28767,36 грн. При цьому розмір пенсії, визначений органом Пенсійного фонду України з урахуванням положень нормативно-правових актів до виконання рішення суду, становить 25122,02 грн, і саме в такому розмірі позивачу здійснено виплату пенсії за грудень 2025 року.

Не погоджуючись із застосуванням відповідачем понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, а також із виплатою пенсії за грудень 2025 року у меншому розмірі, ніж визначено за результатами перерахунку на виконання рішення суду, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені, зокрема, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», яка застосовується з 01.01.2025.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії, призначені або перераховані, зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір яких перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Зокрема, до частини пенсії, що перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує одинадцять таких розмірів, застосовується коефіцієнт 0,5; до частини, що перевищує одинадцять та не перевищує тринадцять розмірів прожиткового мінімуму, - 0,4; до частини, що перевищує тринадцять та не перевищує сімнадцять розмірів прожиткового мінімуму, - 0,3; до частини, що перевищує сімнадцять та не перевищує двадцять один розмір прожиткового мінімуму, - 0,2; до частини, що перевищує двадцять один розмір прожиткового мінімуму, - 0,1.

Отже, наведеними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 передбачено застосування у 2025 році до пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, що фактично призводить до зменшення розміру пенсійної виплати.

У справі, що розглядається, спір виник у зв`язку з незгодою позивача з діями пенсійного органу щодо зменшення з 01.01.2025 розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, шляхом застосування коефіцієнтів до суми пенсійної виплати, що перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.

Оцінюючи правомірність таких дій відповідача, суд враховує, що відповідно до частин першої та третьої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, мають визначатися саме спеціальним законом у сфері такого пенсійного забезпечення, а інші нормативно-правові акти можуть застосовуватися лише за умови їх відповідності цьому Закону.

Суд також зауважує, що обчислення пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, врегульовано розділом V цього Закону, виплата пенсій розділом VII, а порядок перерахунку пенсій розділом VIII. Вказані положення Закону №2262-ХІІ не передбачають застосування до пенсій, призначених або перерахованих за цим Законом, понижуючих коефіцієнтів залежно від перевищення їх розміру над десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020, посилаючись на раніше сформовану правову позицію, зазначив, що закон про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Конституційний Суд України також наголосив, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19 Конституції України.

З огляду на викладене, суд виходить з того, що зміна правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до Закону №2262-ХІІ та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не шляхом встановлення додаткових обмежень у законі про Державний бюджет України чи підзаконному нормативно-правовому акті Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

За таких обставин до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону №2262-ХІІ як спеціального закону у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби. При цьому положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не можуть змінювати умови і норми пенсійного забезпечення, визначені спеціальним законом, а постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 як підзаконний нормативно-правовий акт не може встановлювати додаткові обмеження розміру пенсії, не передбачені Законом №2262-ХІІ.

Оскільки Закон №2262-ХІІ не передбачає застосування понижуючих коефіцієнтів при обчисленні та виплаті пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону, суд дійшов висновку, що зменшення розміру пенсії позивача з 01.01.2025 внаслідок застосування відповідачем положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 є протиправним.

Окремо суд звертає увагу, що з витягу з перерахунку пенсії вбачається застосування відповідачем до пенсії позивача не лише понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, а й обмеження максимальним розміром пенсії.

Так, підсумок пенсії позивача з урахуванням надбавок визначений відповідачем у розмірі 40653,20 грн. Водночас у подальшому відповідачем зазначено розмір пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії 37653,20 грн, після чого саме до цієї суми застосовано понижуючі коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та визначено розмір пенсії до виплати у сумі 28767,36 грн.

Отже, відповідачем фактично застосовано два послідовні способи зменшення пенсійної виплати позивача: спочатку обмеження пенсії максимальним розміром, а надалі застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, що перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

При цьому рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 480/7241/25 відповідача було зобов`язано провести перерахунок пенсії позивача виходячи з 80% суми грошового забезпечення, без обмеження граничним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якими передбачалося обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.

Крім того, Закон №2262-ХІІ є спеціальним законом у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а його чинні положення не передбачають можливості обмеження пенсії позивача максимальним розміром після її перерахунку на виконання судового рішення.

За таких обставин застосування відповідачем до пенсії позивача обмеження максимальним розміром, унаслідок чого сума пенсії з 40653,20 грн була зменшена до 37653,20 грн. є протиправним.

Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку ним визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати.

Згідно з пунктом 2 Порядку перераховані пенсії за рішенням суду визначаються як сума пенсії, з урахуванням установлених законодавством надбавок, підвищень, індексації та інших доплат, визначена як різниця між розміром призначеної або перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Пунктами 6, 7 Порядку передбачено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань, а виплата проводиться пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Разом з тим суд звертає увагу, що наведений Порядок визначає механізм здійснення видатків з бюджету Пенсійного фонду України на виплату сум, нарахованих або перерахованих на виконання судових рішень, однак не встановлює нових умов обчислення пенсії, не змінює змісту судового рішення, яке набрало законної сили, та не надає органу Пенсійного фонду України права самостійно зменшувати розмір пенсійної виплати, визначеної за результатами виконання такого судового рішення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №480/7241/25 відповідача було зобов`язано провести перерахунок пенсії позивача виходячи з 80% суми грошового забезпечення, без обмеження граничним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Отже, після проведення такого перерахунку відповідач був зобов`язаний визначити розмір пенсії позивача відповідно до змісту судового рішення та Закону №2262-ХІІ.

Застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 не може виправдовувати невиплату позивачу поточної пенсійної виплати у розмірі, визначеному після перерахунку на виконання судового рішення, якщо зменшення такої виплати є наслідком повторного застосування відповідачем обмеження максимальним розміром або понижуючих коефіцієнтів, які не передбачені Законом №2262-ХІІ.

Інше тлумачення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 фактично призводило б до можливості зміни способу та обсягу виконання судового рішення підзаконним нормативно-правовим актом, що суперечить принципу обов`язковості судового рішення та положенням частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 як на підставу для виплати позивачу пенсії у меншому розмірі, ніж визначено за результатами перерахунку на виконання рішення суду у справі № 480/7241/25, суд вважає необґрунтованим.

Щодо вимоги позивача про здійснення нарахування та виплати пенсії виходячи з 80% суми грошового забезпечення, суд зазначає, що такий відсотковий розмір уже визначений рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 480/7241/25, яке набрало законної сили, та підлягає обов`язковому врахуванню відповідачем при перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань суму судового збору в розмірі 968,96 грн., сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 шляхом застосування обмеження максимальним розміром, понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», при нарахуванні та виплаті пенсії, перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №480/7241/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №480/7241/25, виходячи з 80% суми грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», та без зменшення поточного щомісячного розміру пенсійної виплати з підстав застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах