Рішення № 136962695, 29.05.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/5357/25

№ 2/688/553/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стаднічук Н. Л.,

з участю секретаря Березюк Н. А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Макаровця І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення матеріальних допомог та грошової винагороди,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

31.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до АТ «Укрзалізниця» про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік в сумі 16104 грн, за 2024-2025 роки в сумі 18168 грн за кожний рік на суму 36336 грн, а всього 52440 грн, одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію згідно з абзацом першим пункту 8.15 Колективного договору в сумі 113598 грн, одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію згідно з абзацом другим пункту 8.15 Колективного договору в сумі 139012,24 грн, грошової винагороди відповідно до пункту 3.13 Колективного договору в сумі 12320,00 грн з подальшим відрахуванням встановлених законодавством податків та інших обов`язкових платежів при виконанні рішення суду.

В обґрунтування позову зазначила, що вона працювала в регіональній філії Південно-Західна залізниця АТ «Українська залізниця» 42 роки 4 місяці 13 днів, наказом № 52/ос від 08.04.2025 звільнена за статтею 38 КЗпП за власним бажанням взв`язку з виходом на пенсію. За наказом їй виплачено компенсацію за 123 дні невикористаної відпустки. Одночасно з наказом їй вручено повідомлення про нараховані та виплачені суми. Колективним договором від 2001-2005, пролонгованим на 2006-2022, який діє по сьогоднішній день, установлено обов`язок роботодавця надавати працівникам, які безпосередньо пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше 6 місяців, один раз на рік у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення як правило разом із наданням щорічної відпустки у розмірі 6 прожиткових мінімумів. Крім того, абзацом першим пункту 8.15 Колективного договору при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію передбачено виплату одноразової матеріальної допомоги у розмірі п`яти середньомісячних заробітків, а абзацом другим пункту 8.15 Колективного договору виплату матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті для чоловіків понад 35 років у розмірі 5 середньомісячних заробітків. Відповідно до пункту 3.14 працівникам дистанції колії за бездоганну працю з нагоди ювілею та досягнення пенсійного віку передбачено виплачувати грошову винагороду в розмірі посадового окладу (місячної тарифної ставки). Проте, їй не було виплачено при звільненні вказаних матеріальної допомог на оздоровлення за 2023-2025 роки, одноразових матеріальних допомог в зв`язку з виходом на пенсію та грошової винагороди за сумлінну працю.

2. Рух справи

Ухвалою суду від 7 листопада 2025 року відкрито провадження у справі.

3. Аргументи учасників справи

17.11.2025 представник АТ «Українська залізниця» Макаровець І. В. подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено можливість зупинення дії окремих положень колективного договору на період воєнного стану. АТ «Укрзалізниця» є товариством, що має стратегічне значення для економічної безпеки держави, з метою стабілізації фінансово-економічного становища товариства, збереження трудового колективу та своєчасної виплати заробітної плати за рішенням правління АТ «Укрзалізниця» № Ц-54/31 від 14.03.2022 було призупинено здійснення працівникам додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами на період дії правового режиму воєнного стану в Україні відповідно до норм вказаного Закону. Вказане рішення правління погоджене з Профспілкою залізничників та транспортних будівельників України. В подальшому після зменшення гуманітарних, евакуаційних безоплатних перевезень рішенням правління АТ «Укрзалізниця» 24.10.2022 було ухвалено рішення про часткове відновлення виплат працівникам, передбачених колективними договорами, зокрема, матеріальної допомоги, зазначеної у пункті 13.1 цього рішення, працівникам, які були звільнені у період з лютого 2022 року. Тому позивачці буде сплачено одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію згідно з умовами колективного договору відповідно до затверджених графіків виплат. При стабілізації фінансового стану товариства призупинені виплати працівникам будуть відновлені. Таким чином, відповідач не відмовляв позивачці у виплаті передбачених колективним договором матеріальних допомог. Вимоги про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення вважає безпідставними, оскільки така виплата передбачена законодавством лише для деяких категорій працівників (для педагогічних та науково-педагогічних працівників - стаття 57 Закону України «Про освіту», державних службовців - стаття 57 Закону України «Про державну службу», бібліотекарів пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.2005 № 84 «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек», медичних та фармацевтичних працівників - абзац третій пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», посадових осіб місцевого самоврядування - постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»), до яких позивачка не відноситься. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам відповідача передбачена колективним договором. Згідно з пунктом 9 рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 № Ц-82/39 підпункт 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 в частині призупинення виплати матеріальної допомоги на оздоровлення втратив чинність з 01.07.2024. Також цим рішенням правління передбачено з 01.07.2024 зупинення дії окремих положень колективних договорів АТ «Укрзалізниця», регіональних філій, філій та структурних підрозділів , якими передбачено надання матеріальної допомоги на оздоровлення, та передбачено нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам АТ «Укрзалізниця» в єдиному розмірі мінімальної норми, передбаченої Галузевою угодою між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками 30% місячної тарифної ставки (посадового окладу). Пунктом 4 цього рішення визначено здійснювати виплати матеріальної допомоги на оздоровлення на підставі окремого рішення правління. Для працівників залізниці матеріальна допомога на оздоровлення не пов`язана з умовами трудового договору чи з державними гарантіями. Матеріальна допомога на оздоровлення ніяким чином не залежить ні від результатів праці, ні від умов виконання роботи, виплачується незалежно від наявності чи відсутності шкідливих чи особливих умов праці, а тому не входить до структури заробітної плати, а відноситься до інших виплат.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала.

Представник позивачки адвокат Рівнячок Л. С. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Макаровець І. В. в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що позивачка на підставі колективного договору має право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023, 2024 роки в сумі 16104 грн за кожний рік, а також на отримання одноразовох матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію на підставі абзацу першого пункту 8.15 колективного договору в сумі 102009,70 грн та одноразової матеріальної допомоги на підставі абзацу другого пункту 8.15 колективного договору в сумі 102009,70 грн в зв`язку з виходом на пенсію, а також грошової винагороди в сумі 12300 грн на підставі п.3.14 колективного договору, однак в зв`язку з введенням режиму воєнного стану виплата цих допомог товариством призупинена на підставі Закону України «Про організацію трудових відносим в умовах воєнного стану». Позивачка не має права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік, оскільки вона не подавала заяви на отримання такої допомоги. Також просив застосувати строк позовної давності, оскільки спірні допомоги не входять у структуру заробітної плати.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 6 квітня 1983 року по 15.04.2025 працювала на різних посадах у виробничому підрозділі Шепетівської дистанції колії Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», що підтверджується записами у її трудовій книжці НОМЕР_1 .

Наказом (розпорядженням) № 52/ос від 08.04.2025 ОСОБА_1 звільнена з 15.04.2025 за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України.

Вказаним наказом визначено, що їй належить виплатити: виплати, передбачені колективним договором у розмірі п`яти середньомісячних заробітків та додаткової матеріальної допомоги, передбачені змінами та доповненнями до колективного договору на 2001-2005 роки, який пролонгований на 2006-2025 роки, розділом 8 пунктом 15 в розмірі п`яти середньомісячних заробітків (стаж роботи в галузі складає 42 роки 4 місяці 13 днів), 6 прожиткових мінімумів на оздоровдення за 2023, 2024, 2025 роки, передбачені п.3.11. зі змінами та доповненнями до Колективного договору на 2003-2005 роки, пролонгованого на 2006-2025 роки, виплату здійснити після окремого рішення правління АТ «Укрзалізниця».

Пунктом 3.11. Колективного договору Виробничого підрозділу Шепетівська дистанція колії Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на 2003-2005 роки, що пролонгований на 2006-2025, установлено надавати працівникам філії, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надавати один раз у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осбі, встановлених Законом на перше січня звітного року.

Пунктом 8.15 Колективного договору визначено при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виплачувати одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків (абзац перший), у разі звільнення працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох місяців після настання цього права, виплачувати їм додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті в таких розмірах: для жінок понад 35 років 5 середньомісячних заробітків.

Пунктом 3.14 Колективного договору визначено, що працівникам залізниці за бездоганну працю з нагоди ювілею (50, 60 та 70 років) та (або) досягнення пенсійного віку (в т.ч на пільгових умовах), виплачувати грошову винагороду в розмірі посадового окладу (місячної тарифної ставки).

Наказом АТ «Укрзалізниця» № 2 від 10.01.2025 визначено виплатити ОСОБА_1 за багаторічну сумлінну працю на залізничному транспорті, відповідальне відношення до виконання посадових обов`язків, професійну майстерність та наполегливість, проявлений професіоналізм та творчу ініціативу в роботі, з нагоди 60-річчя від дня народження та досягнення пенсійного віку відповідно до пункту 3.14 колективного договору виробничого підрозділу Шепетівська дистанція колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» грошову винагороду у розмірі місячного посадового окладу.

Відповідно до витягу із протоколу № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, призупинено виплату інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплат яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики ( пункт 1.1.4).

Згідно з листом АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 06.09.2022 № ц/3-91/1459/упроф/30-22, підписаного головою правління О. Камишіним, членом правління Є. Лященком, головою Профспілки залізничників і транспортних будівельників України О. Семерунем, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинено виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті.

Відповідно до витягу із протоколу № Ц-82/39 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, зупинено дію окремих положень колективних договорів АТ «Укрзалізниця», регіональних філій та їх структурних (виробничих) підрозділів, якими передбачено надання матеріальної допомоги на оздоровлення (пункт 1.1); вирішено здійснювати нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення праціаникам АТ «Укрзалізниця» в єдиному розмірі мінімальної норми, передбаченої Галузевою угодою між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками 30% місячної тарифної ставки (посадового окладу). Виплату матеріальної допомоги на оздоровлення здійснювати згідно з наказами АТ «Укрзалізниця», регіональних філій, філій та їх структурних (виробничих) підрозділів за письмовою заявою працівників, які безперервно пропрацювали в АТ «Укрзалізниця» шість і більше місяців, при виході працівника у щорічну відпустку (тривалість якої становить не менше 14 календарних днів) один раз на календарний рік в межах одного облікового періоду відпустки (пункт 1.2).

Згідно з довідкою Виробничого підрозділу «Шепетівська дистанція колії» від 14.11.2025 ОСОБА_1 , яка звільнена у зв`язку з виходом на пенсію 15.04.2025 згідно з наказом про звільнення № 52/ОС від 08.04.2025, належить виплатити: матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2023 рік, яка становить 16104,00 грн, за 2024 рік 18168,00 грн, за 2025 рік 18168,00 грн; одноразову матеріальну допомогу при звільненні працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію згідно умов колективного договору, яка обчислюється відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (зі змінами), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання матеріальної допомоги. Відповідно до розрахунку оплати середньої зарплати за період роботи квітень 2024 березень 2025 середня зарплата становить 20401,94 грн. Таким чином, одноразова матеріальна допомога при звільненні працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію у розмрі 5 середньомісячних заробітків становить 102009,70 грн, додаткову матеріальну допомогу в розмірі 5 середньомісячних заробітків, яка становить 102009,70 грн; грошову винагороду за багаторічну сумлінну працю на залізничному транспорті, відповідальне відношення до виконання посадових обов`язків, професійну майстерність та наполегливість, проявлений професіоналізм, творчу ініціативу в роботі, з нагоди 60-річчя від дня народження в розмірі місячного посадового окладу, що становить 12320,00 грн.

5. Норми права, які застосував суд

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 4 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно за статтею 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Відповідно до статті 13 КЗпП України, статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг тощо.

Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.

Згідно з частиною 2 статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Статею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено наступну структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з частиною 1 статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 11) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

В силу вимог частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/407/19 зазначено, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суми, що підлягають стягненню з відповідача, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів (пункт 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 квітня 2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває на теперішній час.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022. Цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 11 вказаного Закону в редакції від 24.12.2023 визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регулюють відносини, визначені цим Законом.

6. Висновки суду

Таким чином, враховуючи, що позивачка після звільнення не отримала належні їй матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023-2025 роки в розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16104 грн за 2023 рік, 18168 грн за 2024 рік та 18168 грн за 2025 рік, а разом 52440,00 грн, а також одноразову матеріальну допомогу при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію згідно з абзацом першим пункту 8.15 Колективного договору в сумі 102009,70 грн та абзацом другим пункту 8.15 колективного договору в сумі 102009,70 грн, а також грошову винагороду відповідно до пункту 3.14 колективного договору в сумі 12320,00 грн, суд дійшов висновку про необхідність їх стягнення з відповідача на користь позивачки.

Суд зазначає, що при визначенні розміру одноразової матеріальної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію згідно з абзацом першим та абзацом другим пункту 8.15 Колективного договору керується розрахунком відповідача, який здійснено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання матеріальної допомоги, а не розрахунком позивачки, здійсненим на власний розсуд.

Посилання представника відповідача ОСОБА_3 на те, що Законом України «Про оплату праці» не передбачено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам АТ «Українська залізниця» не заслуговують на увагу, оскільки згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури оплати праці віднесено компенсаційні та заохочувальні виплати, до яких відноситься матеріальна допомога на оздоровлення. Крім того, виплата такої допомоги працівникам АТ «Укрзалізниця» передбачено колективним договором, який є обов`язковим для сторін.

Посилання представника відповідача Макаровця І. В. на те, що позивачка не має права на отрмання матеріальної винагороди на оздоровлення за 2025 рік через те, що не подавала заяви на виплату такої допомоги, не заслуговують на увагу, оскільки виплату такої винагороди визначено наказом про звільнення позивачки, що свідчить про подання такої заяви позивачкою.

Суд відкидає аргументи представника відповідача про те, що виплату матеріальних допомог, передбачених колективними договорами, було зупинено на підставі рішення засідання правління АТ «Українська залізниця» від 14 березня 2022 року № Ц-54/31 Ком.т та рішенням засідання правління АТ «Укрзалізниця» № Ц-82/39 Ком.т. від 27.06.2024, оскільки зупинення дії окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця згідно зі статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не дає підстав для непроведення розрахунку у повному обсязі із працівником, що звільняється.

Крім того, рішення засідання правління АТ «Українська залізниця» від 14 березня 2022 року № Ц-54/31 Ком.т визнано незаконним та скасовано рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2024 року у справі № 211/7338/23, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 5 лютого 2025 року, у частині призупинення додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги.

З приводу застосування строку позовної давності до спірних правовідносин суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до вказаного спору строків позовної давності і відмови з цих підстав у задоволенні позовних вимог.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з вимогами частини шостої статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2687,79 грн (1% від розміру задоволених позовних вимог).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).

Правову допомогу позивачці надавав адвокат Рівнячок Л. С. за договором про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2025.

Згідно з пунктом 4.1 статті 3 Договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 5000 грн.

За квитанцією до прибуткового касового ордера № 583 від 14.08.2025 за надання професійної правничої допомоги розмір витрати позивачки на правничу допомогу адвоката становлять 5000,00 грн.

В зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 3915,00 грн (5000 грн х 78,3%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 141, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 2025 роки в сумі 52440 (п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок) грн, одноразову матеріальну допомогу при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію згідно з абзацом першим пункту 8.15 Колективного договору в сумі 102009 (сто дві тисячі дев`ять) грн 70 коп та одноразову матеріальну допомогу у зв`язку з виходом на пенсію згідно з абзацом другим пункту 8.15 колективного договору в сумі 102009 (сто дві тисячі дев`ять грн) 70 коп, грошову винагороду відповідно до пункту 3.14 колективного договору в сумі 12320 (дванадцять тисяч триста двадцять) грн 00 коп, а всього 268779,40 грн, з відрахуванням встановлених законодавством податків та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в дохід держави судовий збір в сумі 2687,79 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в сумі 3915,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук