Рішення № 136962474, 27.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

753/15657/24-ц

2-2642/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

судді Єрмічової В. В.,

за участю секретаря судового засідання Косточки В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про відшкодування неотриманої грошової компенсації та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва з Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю надійшла вказана цивільна справа.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що він, як інвалід ІІ групи внаслідок війни, має право на отримання грошової компенсації за послугу управління побутовими відходами. Відповідач є управляючою компанією, що обслуговує будинок, в якому він проживає. До обов`язків відповідача належить надавати відповідні відомості до органу соціального страхування, а пізніше до Пенсійного фонду України, про наявність/відсутність, припинення надання комунальних послуг, зміну тарифу на житлово-комунальні послуги, зокрема й на управління побутовими відходами. З 01 жовтня 2019 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 373 запроваджено новий механізм виплат пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Сума пільг розраховується виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право, на що також впливає ціна та тариф на відповідну послугу. Відповідач з 01 жовтня 2019 року не подавав даних про надання послуги з поводження з побутовими відходами (які Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено як окрему послугу), в результаті чого він був позбавлений можливості отримати відповідну грошову компенсацію на цю послугу в сумі 7 960,51 грн за період з 01 жовтня 2019 року по 31 липня 2024 року. Вважає, що такими діями відповідача порушено його права, а також нанесено моральну шкоду, яка оцінюється в 8 000 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 03 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив та докази в обґрунтування своєї позиції.

Про розгляд справи судом відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 1-3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які позивач зіслався як на підставу своїх вимог, що зазначені в позовній заяві та підтверджені доданими до неї письмовими доказами, які досліджені судом на засадах верховенства права, з урахуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних (особистих, майнових/немайнових) прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 ст. 12 ЦПК України).

За частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Установлено, що 15 грудня 2014 року між ТОВ «ЖЕК-2617» та ОСОБА_1 укладено типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 17-19).

ТОВ «Перший український експертний центр» є правонаступником ТОВ «ЖЕК-2617» (а. с. 22) і надає послуги з житлово-комунальних послуг юридичним та фізичним особам, в тому числі мешканцям будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 25-26).

Позивач проживає в квартирі АДРЕСА_1 за названою адресою (а.с. 16), є інвалідом ІІ групи внаслідок війни (а. с. 43).

Відповідно до пункту другого статті п`ятої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послугу управління побутовими відходами визначено як окрему послугу.

До 15 серпня 2023 року питання надання послуг з поводження з побутовими відходами регулювала постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 «Про затвердження правил надання послуг з відходами». В подальшому ці правовідносини почали регулюватися постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 08 серпня 2023 року за якою органи місцевого самоврядування забезпечують управління побутовими відходами згідно з правилами благоустрою населеного пункту, регіональними та місцевими планами управління відходами та забезпечують кожному утворювачу побутових відходів надання послуги з управління побутовими відходами.

Рішенням Київської міської ради № 479/4543 від 17 квітня 2018 року «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів окремою комунальною послугою, право здійснення якої виборюється на конкурсних засадах» доповнено рішення Київської міської ради від 08 листопада 2007 року № 1159/392 новою 4 позицією: «послуга з вивезення побутових відходів» (а. с. 20).

За пунктом 7 ч. 2 ст. шостої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавцем комунальних послуг з управління побутовими відходами є адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності визначений у встановленому законом порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання і перевезення побутових відходів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 17 квітня 2019 року для розрахунку розміру пільги уповноваженому органу подається інформація про наявність/відсутність, припинення надання комунальних послуг, зміну тарифів на житлово-комунальні послуги, плати за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надається за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг управителями та виконавцями комунальних послуг.

З 01 жовтня 2019 року згідно з вищевказаною постановою запроваджено новий механізм виплат пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Розмір пільги щомісячно розраховує орган соціального захисту населення, а з 01 січня 2023 року Пенсійний фонд України. Суми пільги розраховують, виходячи з розміру знижки на яку пільговик має право згідно із законом. Також на неї впливатимуть ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги та державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування.

Відповідно до пункту п`ятого статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Відповідно до підпункту сьомого пункту третього постанови Кабінету Міністрів України № 409 від 06 серпня 2014 року держава надає громадянам пільги для користування послугами з управління змішаними, великогабаритними, ремонтними відходами в обсязі 0,4167 кубометр на одну особу на місяць.

Послугу з вивезення твердих побутових відходів будинку по вулиці Бориспільській 26-В надає ТОВ «Фірма «Володар Роз» (а.с. 28).

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 24 травня 2023 року вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива із крапленого газу пенсійним фондом України» нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг особам, які мають відповідне право, за жовтень-грудень 2022 року проводилась структурним підрозділом з питань соціального захисту населення. З 01 січня 2023 року таке нарахування та виплата надаються у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України (а .с. 42).

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2024 року для забезпечення нарахування пільг із січня 2023 року Пенсійним фондом України державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики» здійснило міграцію реєстру станом на 01 січня 2023 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні за категорією «особа з інвалідністю другої групи внаслідок війни» та користуються пільгою на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 100%, в межах визначених чинним законодавством України. За інформацією, яка міститься в мігрованій справі, пільга на послугу з поводження з побутовими відходами не нараховується, оскільки її немає в переліку послуг споживання (відповідачем не подано даних про її надання) (а. с. 49).

Таким чином убачається, що відповідач всупереч абзацу третього пункту п`ятого постанови Кабінету Міністрів України № 373 не надав відповідну інформацію органу місцевого самоврядування в сфері житлово-комунальної сфери щодо наявність/відсутність, припинення надання комунальних послуг, зміну тарифів та житлово-комунальні послуги, плати за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, для призначення людям (в т.ч. позивачу) житлових субсидій і пільг, в зв`язку з чим не було можливості розрахувати суму компенсації, чим було позбавлено позивача, як особи з інвалідністю, на отримання грошової компенсації пільги за послугу управління побутовими відходами з 01 жовтня 2019 року по 31 липня 2024 року в розмірі 7 960,51 грн.

Позивачем в позові наведено відповідний розрахунок грошової компенсації його індивідуальної пільги за послугу з управління побутовими відходами (а.с. 6-8), з урахуванням розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 26 грудня 2018 року № 2351, від 01 квітня 2019 року № 447, від 31 серпня 2022 року № 637, який відповідачем не спростований та суд вважає його вірним.

За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини 1-3 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги в цій частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача, що в силу вимог ст. 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком позивача.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За таких обставин ця вимога позивача задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позову не сплачував судовий збір, в зв`язку з наявністю пільги. За таких обставин, судові витрати мають бути покладені на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Позовна заява подана до суду в серпні 2024 року. Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році становив 3 028 грн.

Сума судового збору за подання позову (в частині вимог майнового характеру) становила 1 211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Ураховуючи викладене, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 15,16 Цивільного кодексу України, статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про відшкодування неотриманої грошової компенсації та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на користь ОСОБА_1 неотриману грошову компенсацію пільги за послугу управління побутовими відходами в розмірі 7960,51 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на користь держави 1 211,20 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55; ЄДРПОУ 36844047).

Повний текст рішення складено 27.05.2026.

Суддя В. В. Єрмічова