Ухвала суду № 136962377, 29.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32466/25

УХВАЛА

29 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року позов задоволено. Суд вирішив: Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо скасування з 1 травня 2025 року права ОСОБА_1 на отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченого пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону України № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 1 травня 2025 року нарахування та виплату пільги у вигляді 50% знижки на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону України № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

24.03.2026 року зазначене рішення суду набрало законної сили.

07.04.2026 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 1 травня 2025 року нарахування та виплату пільги у вигляді 50% знижки на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону України № 203/98-ВР Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист.

05.05.2026 року позивачем за допомогою системи «Електронний суд» подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання звіту.

Заява обґрунтована тим, що відповідачами не виконується рішення суду у цій справі. Зазначено, що 27.03.2026 року заявник через портал ПФУ звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з електронним зверненням ВЕБ-15001-Ф-С-26-197349 про усунення бездіяльності та добровільне виконання судового рішення та просив надати завірений належним чином розрахунок сум пільг, нарахованих на виконання рішення суду по справі №420/32466/25. 04.05.2026 року заявник в особовому кабінеті на порталі ПФУ ознайомився з листом за номером 23705-19109/М-02/8-1500/26 від 04.05.2026, в якому, зокрема вказано, що йому призначено пільги на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2025 по 31.12.2025. Проте, у вказаній відповідь відповідач не надав розрахунок сум пільг, нарахованих на виконання рішення суду від 26.01.2026 року по справі №420/32466/25. 13.04.2026 року постановою старшого державного виконавця відкрито виконавче провадження №80745888 з виконання виконавчого листа №420/32466/25, боржнику надано 10 робочих днів для виконання рішення суду. Однак, незважаючи на вжиття державним виконавцем заходів щодо примусового виконання, рішення суду залишається невиконаним, що є грубим порушенням діючого законодавства та прав позивача, які були захищені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Заявник у заяві про встановлення судового контролю не просив здійснювати її розгляд за його участі.

На підставі викладеного, судом здійснюється розгляд заяви у порядку письмового провадження (без виклику сторін).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/32466/25, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення є інститут судового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Згідно положень ст. 382-1 КАС України, одним із заходів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як вже зазначалось вище, підставою звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю стало те, що рішення суду від 26.01.2026 року по справі № 420/32466/25 відповідачем не виконано, у т.ч. під час здійснення примусового виконання органами ДВС.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.04.2026 року відкрито виконавче провадження № 80745888 з примусового виконання виконавчого листа № 420/32466/25.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що виконавче провадження № 80745888 перебуває у стані відкрито.

Крім того, 07.05.2026 року позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи Рішення про не призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг (далі -ЖКП) /придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива №1225046752 2026-1 від 30.04.2026 року.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1225046752 2026-1 від 30.04.2026 року, ОСОБА_1 не призначено пільги на оплату житлово-комунальних послуг (далі -ЖКП) /придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з травня 2025 року з підстав того, що середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на отримання пільги.

Водночас, суд зазначає, що питання щодо правомірності припинення виплати позивачу з 01.05.2025 пільги за сплату житлово-комунальних послуг, з огляду на зміни внесені до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389, з підстав того, що сукупний дохід сім`ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, що не дає право на податкову соціальну пільгу, було предметом спору у зазначеній справі.

Як наслідок, рішенням від 26.01.2026 року суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо скасування з 1 травня 2025 року права ОСОБА_1 на отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченого пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону України № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та зобов`язав поновити ОСОБА_1 з 1 травня 2025 року нарахування та виплату пільги у вигляді 50% знижки на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону України № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Отже, рішення суду від 26.01.2026 року відповідачем не виконане, у зв`язку з чим , суд вважає необхідним зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у справі №800/592/17(11-221заі18) від 20.06.2018 року.

На підставі викладеного, суд вважає доцільним встановлення судового контролю за виконанням цього рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 4, 248, 256, 370, 382-383 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року по справі № 420/32466/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом тридцяти днів з дати отримання копії цієї ухвали Звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року у справі № 420/32466/25, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій ухвалі.

Копію цієї ухвали надіслати заявнику та іншим учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.А. Радчук