Ухвала суду № 136962231, 26.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30009/24

УХВАЛА

29 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просить визнати протиправними бездіяльність, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, що призвели до невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/30009/24 від 12.11.2024, яке набуло чинності 01.07.2025 року за виконавчим провадженням № 78720395 та постановити окрему ухвалу в порядку вимог ст.249 КАСУ та направити її до ПФУ. Довести до відома Пенсійного фонду України зазначену постанову як окрему ухвалу для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, які вчинили дії, що призвели до невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/30009/24 від 12.11.2024, яке набуло чинності 01.07.2025 року за виконавчим провадженням № 78720395. Про наслідки розгляду цієї ухвали повідомити Одеський окружний адміністративний у місячний строк.

Заява мотивована тим, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 по справі № 420/30009/24 не виконується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області до 12.11.2025 подати до суду пояснення на заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області подано до суду заперечення від 14.11.2026, в яких зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 по справі № 420/30009/24 позивачу проведено перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1 : з 01.03.2019, з урахуванням показника середньої заробітної плати 6292,14 грн (5377,90 грн х 1,17); з 01.05.2020, з урахуванням показника середньої заробітної плати 6984,28 грн (5377,90 грн х 1,17 х 1,11); з 01.03.2021, з урахуванням показника середньої заробітної плати 7752,55 грн (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11); з 01.03.2022, з урахуванням показника середньої заробітної плати 8837,91 грн (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14); з 01.03.2023, з урахуванням показника середньої заробітної плати 10578,98 грн = (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197); з 01.03.2024, з урахуванням показника середньої заробітної плати 11421,07 грн = (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796). Сума заборгованості за період з 01.03.2019 по 30.09.2025 у сумі 17668,56 виплачена в жовтні 2025.

Позивачем подано заперечення у якому останній зазначає, що, боржник мав здійснити перерахунок з 01.03.2019 року застосувавши коефіцієнт збільшення з суми. Пункт 5 Порядку Кабінету Міністрів України №124 зазначено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, судом встановлено наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі № 420/30009/24 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,17 з 01.03.2019, у розмірі 1,11 з 01.05.2020, у розмірі 1,11 з 01.03.2021, у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 та у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 5377,90 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17 з 01.03.2019 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», у розмірі 1,11 з 01.03.2020 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 251 від 01.04.2020 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2019.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено форму судового контролю з ініціативи учасника справи шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або поновлення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Згідно усталеної судової практики звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема, і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Зі змісту статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.

Суд зазначає, що наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд звертає увагу, що лише після винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження рішення суду залишиться не виконаним, то позивач має право звернутись із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Схожі правові висновки були зроблені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 620/18305/23; в постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі № 807/220/18; в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а.

Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду, підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.05.2026.

Суддя Олександр Хурса