Рішення № 136962190, 28.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30221/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі відповідач, УДАБК Одеської міської ради, Управління), в якому просить:

визнати протиправною відмову УДАБК Одеської міської ради від 19.05.2025 №979 у проведенні обстеження об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 в;

зобов`язати УДАБК Одеської міської ради провести обстеження (перевірку) об`єкта самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлю під літ. «Ю» у встановленому законом порядку.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власником 127/2400 та 127/2400 часток житлового будинку АДРЕСА_2 , розташованого на земельній ділянці площею 1820 кв.м., яка передана в користування, а іншими співвласниками зазначеного домоволодіння є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які розпочали самочинне будівництво у вигляді окремо стоячої триповерхової будівлі (позначеної у технічному паспорті від 27.07.2021 під літ. «Ю») висотою 10,6 метра, площею забудови фундаменту 160 кв.м. та площею обслуговування 240 кв.м., яка розташована фактично на усій території двору спільного користування. Крім того, висновком експерта від 07.03.2024 №001/006/24 встановлено, що зазначена будівля не відповідає будівельним нормам, перебудова її неможлива, не відповідає протипожежним нормам та обмежує доступ позивачці до частини будинку, яка належить їй.

У зв`язку з наявністю спору щодо самочинного будівництва позивач звернулася до прокуратури про вжиття заходів реагування та її звернення було передано до УДАБК Одеської міської ради.

Розглянувши звернення, комісія УДАБК Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відмовила призначити проведення позапланової перевірки щодо порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 .

Таку відмову позивач уважає протиправною, оскільки згадана Комісія не надала оцінки жодним доказам, які були надані позивачем на підтвердження здійснення самочинного будівництва та наявності підстав для проведення позапланового заходу контролю.

Ухвалою суду від 09.09.2025 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою від 24.09.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 02.10.2025 залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.10.2025 відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що посадові особи Управління та члени Комісії УДАБК Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, діяли у відповідності до законодавства, оскільки Комісією Управління шляхом голосування вирішено, що відсутні рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення на підставі звернення від 08.05.2025 фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що оформлено відповідним висновком Комісії № 979, у зв`язку з необґрунтованістю щодо наявності загрози, що має вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач є власником:

127/2400 часток житлового будинку під АДРЕСА_2 , розташованої на земельній ділянці, площею 1820 кв.м, яка передана в користування на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 15.06.2017;

127/2400 часток житлового будинку під АДРЕСА_2 , розташованої на земельній ділянці, площею 1820 кв.м, яка передана в користування - на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 13.09.2017.

08.05.2025 позивач звернулась до керівника Одеської обласної прокуратури та керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси із заявою про вжиття заходів щодо звернення з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування з метою знесення самочинно збудованої споруди, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та побудована ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та позначена у технічному паспорті під літ. «Ю».

Цю заяву заступником керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси передано для розгляду по суті за належністю до УДАБК Одеської міської ради та отримано відповідачем 13.05.2025 за вх. № 01-5/24-ОГ.

Розгляд звернення включено до порядку денного засідань комісії УДАБК Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на 19.05.2025, про що повідомлено позивача.

19.05.2025 зазначеною комісією прийнято висновок №979, яким вирішено таке: «За результатом голосування («за проведення» - 0; «проти проведення» 3; «утримались» - 0) відсутні рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення на підставі звернення (від 13.05.2025 вх. № 01-5/24-ОГ) фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 2/ Сонячна, 2-в».

Листом від 26.05.2025 № 01-5/24-ОГ УДАБК Одеської міської ради повідомила позивача про те, що за результатами розгляду її звернення Комісією 19.05.2025 прийнято рішення, що оформлено висновком від 19.05.2025 № 979, відповідно до якого Комісія вирішила не рекомендувати проводити позапланову перевірку за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 2/Сонячна, 2-в, у зв`язку з відсутністю загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

Уважаючи, що відповідач протиправно відмовив у проведенні позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за вищевказаною адресою, проігнорувавши наведені у зверненні доводи та долучені докази, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI).

Статтею 3 Закону № 3038-VI визначено, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері містобудівної діяльності здійснюються відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 3038-VI, зокрема, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних здійснюються з урахуванням вимог цього Закону та Закону України «Про адміністративну процедуру».

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 № 2575-VIII затверджено Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за змістом пунктів 2.1, 2.2 якого основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

- надає, отримує документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію;

- приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);

- здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, проєктної документації щодо об`єктів, розташованих у межах м. Одеси;

- здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- з підстав та в порядку, передбачених законодавством, подає позови до суду про знесення самочинно збудованих об`єктів з компенсацією витрат та виступає замовником робіт зі знесення таких самочинно збудованих об`єктів;

- від імені та в інтересах Одеської міської ради, на виконання рішень суду, ухвалених на користь Одеської міської ради, виступає замовником робіт щодо знесення самочинно збудованих об`єктів на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Одеси;

- розглядає відповідно до чинного законодавства України справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- розглядає відповідно до чинного законодавства України справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з прийняттям відповідних рішень.

Статтею 41 Закону № 3038-VI передбачено, що державним архітектурно-будівельним контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання суб`єктами містобудування (замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі Порядок № 553).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу (пункт 6 Порядку № 553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553, з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.

У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов`язково містити:

дату та місце проведення засідання комісії;

склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування («за», «проти» чи «утримався»);

реквізити та суть звернення;

рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Отже, зміст вказаних норм, дає підстави дійти висновку, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Для розгляду таких звернень, органом державного архітектурно-будівельного контролю утворюється колегіальний орган комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.

Після розгляду звернення за участю заявника та замовника або їх представників, комісія приймає рішення, яке має містити рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення. Такі рекомендації мають враховуватись органом державного архітектурно-будівельного контролю при вирішенні питання щодо прийняття наказу про проведення позапланової перевірки.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Саме висновок комісії є юридичною підставою для подальшого прийняття керівником органу контролю наказу про проведення позапланової перевірки або про відмову у її призначенні.

Також слід врахувати, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», припинено.

Разом з цим, пунктом 2 цієї постанови визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Тобто, на період воєнного стану проведення позапланових перевірок можливе лише на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також за умови наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Тому висновок комісії з рекомендацією органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо необхідності проведення позапланової перевірки на підставі звернення повинен містити також обґрунтування наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Як видно із складеного Комісії УДАБК Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності висновку від 19.05.2025 №979, ця Комісія лишень вирішила, що за результатом голосування відсутні рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення на підставі звернення (від 13.05.2025 вх. № 01-5/24-ОГ) фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 2/ Сонячна, 2-в.

Обґрунтування саме такого рішення у висновку відсутнє.

Про те, що рішення Комісії (висновок від 19.05.2025 №979) щодо відмови рекомендувати провести позапланову перевірку прийнято у зв`язку з відсутністю загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, зазначено тільки у листі УДАБК Одеської міської ради від 26.05.2025 № 01-5/24-ОГ, яким позивача повідомлено про результат розгляду її звернення.

Відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина регулюються, зокрема, Законом України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі Закон № 2073-IX).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2073-IX адміністративна процедура визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Законом можуть бути встановлені особливості адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ. Такі особливості повинні відповідати принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом.

Статтею 4 Закону № 2073-IX встановлено, що принципами адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Принципи адміністративної процедури, визначені цим Законом, поширюються також на адміністративну діяльність адміністративних органів, що не вимагає прийняття адміністративних актів.

За приписами статей з п`ятої по вісімнадцяту Закону № 2073-IX, адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративний орган: забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи; під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи; забезпечує однакове ставлення до всіх учасників адміністративного провадження.

Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Не допускається неправомірна заінтересованість адміністративного органу в результатах розгляду та вирішення справи.

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом; при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства.

Адміністративний орган забезпечує розгляд і вирішення справи з вчиненням процедурних дій, що є достатніми та необхідними для належного вирішення справи.

Дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи. Сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності.

Адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може зобов`язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов`язок не визначено законом; не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.

Особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Відповідно до статті 54 Закону № 2073-IX учасник адміністративного провадження має право подати до адміністративного органу свої пояснення та/або зауваження у справі, включно з доказами, на будь-якому етапі провадження до моменту прийняття адміністративного акта, а в разі проведення слухання у справі - до дня проведення або під час слухання.

Статтею 52 Закону № 2073-IX установлено, що адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності.

Адміністративний орган визначає відповідно до законодавства способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями.

Адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження.

Забороняється вимагати від учасника адміністративного провадження надання доказів, які не стосуються обставин справи, а також всупереч принципу офіційності, згідно з яким обов`язок збирання доказів покладений на адміністративний орган.

Частиною першою статті 69, частиною першою статті 71 Закону № 2073-IX установлено, що за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.

У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані.

Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону.

У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею.

За змістом частин з першої по шосту статті 72 Закону № 2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Для окремих видів справ законодавством можуть визначатися додаткові відомості, що зазначаються у мотивувальній частині адміністративного акта.

Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо: 1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб; 2) адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства.

Умови правомірності адміністративного акта визначені статтею 87 Закону № 2073-IX.

Так, адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта (ч.1 ст.87 Закону № 2073-IX).

Згідно з частинами другою, третьою статті 87 Закону № 2073-IX протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема:

1) прийнятий адміністративним органом, що: а) не мав на це повноважень; б) використав дискреційні повноваження незаконно;

2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;

3) порушує норми матеріального права;

4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

У спірному випадку дії відповідача та висновок комісії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.05.2025 №979 наведеним принципам адміністративної процедури та умовам правомірності адміністративного акта не відповідають, оскільки не містять відповідного обґрунтування відсутності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

Зокрема, у висновку комісії УДАБК Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.05.2025 №979 не вказані:

фактичні обставини справи;

зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи;

посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу;

детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

При цьому у зверненні позивач посилалась на порушення протипожежних вимог, будівельних норм, створення перешкоди в обслуговуванні та користуванні належним їй будинком, здійснення самочинного будівництва, позаяк замість отриманого права на виконання будівельних робіт з реконструкції здійснено нове будівництво.

За правилами частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони:

- збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або

- без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або

- з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18) зазначила, що при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Щонайменше порушення вимог протипожежних норм прямо впливає на ризик виникнення пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки людей (мешканців будинку) у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення пожежі та на ліквідацію пожежі і її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі тощо.

Протипожежні норми в Україні регламентуються системою державних будівельних норм (ДБН), на підставі яких у взаємозв`язку з відомостями доданих позивачем до звернення технічних паспортів будинків відповідач міг оцінити наявність або відсутність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Натомість оцінки доводам позивача у висновку комісії УДАБК Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.05.2025 №979 взагалі не надано, Комісією не наведено жодного обґрунтування прийнятого рішення.

Отже, Комісія не звернула уваги на доводи позивача, які свідчили про наявність ознак самочинного будівництва (будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; істотне порушення будівельних норм і правил), не перевірила їх, не дотрималась принципу офіційності та не виконала власний обов`язок встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, оскільки вказаний вище висновок письмового обґрунтування щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави не містить, то він, як і лист відмова у проведенні позапланової перевірки, є протиправними.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Ураховуючи викладене, суд уважає протиправними дії УДАБК Одеської міської ради щодо відмови у проведенні позапланової перевірки на підставі звернення (від 13.05.2025 вх. № 01-5/24-ОГ) фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 2/ Сонячна, 2-в.

Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Обираючи належний спосіб захисту прав позивача у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Так, у постанові від 28.05.2020 року у справі № 819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняття рішення про проведення позапланового заходу архітектурно-будівельного будівельного контролю (чи відмови в прийнятті такого рішення), з урахуванням приписів пункту 7-1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Разом з тим, оскільки за наслідками розгляду цієї справи судом встановлено, що звернення позивача розглянуто відповідачем неналежним чином, без надання оцінки доводам заявниці та наданим нею доказів, які, на її думку, свідчать про наявність порушень прав та законних інтересів та можуть створити загрозу її життю та здоров`ю, то суд дійшов висновку, що належними способом захисту прав позивача у цій справі є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні позапланової перевірки та зобов`язання УДАБК Одеської міської ради повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Тому в цій частині позов підлягає задоволенню частково, у інший спосіб, ніж просить позивач.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139, 143 КАС України та з урахуванням понесених позивачем судових витрат із сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо відмови у проведенні позапланової перевірки на підставі звернення (вх. № 01-5/24-ОГ від 13.05.2025) ОСОБА_1 про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65062, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6, код ЄДРПОУ 40199728) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) вх. № 01-5/24-ОГ від 13.05.2025 щодо вжиття заходів, пов`язаних зі здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю та проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Решту вимог залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65062, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6, код ЄДРПОУ 40199728) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний