Рішення № 136962169, 29.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9324/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000013/2 від 09.01.2025 року, прийняте Одеською митницею.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що з метою митного оформлення, позивачем ТОВ «СТІЛЛІ» (далі позивач) було подано до Одеської митниці (далі відповідач) митну декларацію (МД) № 25UA500020000198U1 від 08.01.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов відповідний товар.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020000198U1 від 08.01.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

Водночас, 09.01.2025 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2025/000013/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України

Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості протиправним, та такими, що підлягає скасуванню, оскільки було подано усі документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару і не мали розбіжностей, які б впливали на можливість визначення числових значень складових митної вартості товарів.

На підставі викладеного та не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до розпорядження керівника апарату №890 від 23.12.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу справі між суддями від 24.12.2025 справу №420/9324/25 передано для розгляду головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 13.01.2026 прийнято до провадження справу №420/9324/25 за вказаним адміністративним позовом.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020000198U1 від 08.01.2025, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000013/2 від 09.01.2025, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно пункту 4,3 вартість транспортно-експедиторських послуг за договором від 21.07.2023 №21072023-01 узгоджується Сторонами шляхом підписання Заявки до даного договору не надана; 3) Відсутні відомості щодо витрат на страхування товарів; 4) відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано. 5) Подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування; 6) П.3.2. Контракту поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця, відомості про які відсутні.

Представник відповідача зазначає, що також додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

09.01.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 09.01.2025 № 0901-2 щодо надання додаткових документів, пояснення щодо розбіжностей та відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб. Таким чином декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020000198U1 від 08.01.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 29.05.2026 у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар взуття.

Згідно з п. 1.5. Контракту № 1 номенклатура товару та ціни визначаються у Додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1. Контракту № 1 всі ціни визначаються у пропозиціях продавця і встановлюються у Доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції.

Згідно з п. 2.2. Контракту № 1 загальною вартістю Контракту є ціна всіх товарів, погоджених сторонами у Додатках протягом дії цього Контракту.

Згідно з Додатковою угодою від 19.07.2022 року до Контракту № 1 сторони вирішили викласти п. 3.1. Контракту № 1 в новій редакції: 3.1. Умови поставки: (базові умови) FOB.

20.10.2024 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 117 з переліком товарів на загальну суму 58401,90 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці позивачем подана митна декларація (МД) № 25UA500020000198U1 від 08.01.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «СТІЛЛІ», а саме: Товар 1. Кросівки жіночі не утеплені (не відносяться до спеціального спортивного взуття), на підошві та з верхом з синтетичного полімерного матеріалу, з устілкою завдовжки менш як 24см:- арт. WA60-1R, розміром 36-37 - 200пар.; арт. WA60-3R, розміром 36-37 - 24пар.;- арт. WA60-5R, розміром 36-37 - 52пар.; арт. WA60-6R, розміром 36-37 - 58пар.;- арт. WA60-7R, розміром 36-37 - 78пар.;- арт. WA170-1, розміром 36-37 - 200пар.;- арт. WA170-2, розміром 36-37 - 200пар.;- арт. WA170-3, розміром 36-37 - 400пар.;- арт. WA170-4, розміром 36-37 - 400пар.;- арт. WA170-5R, розміром 36-37 - 152пар.;- арт. WA170-6R, розміром 36-37 - 230пар.;- арт. WA170-7R, розміром 36-37 - 28пар.;- арт. WA170-8R, розміром 36-37 - 82пар.;- арт. WA170-9R, розміром 36-37 - 174пар.;- арт. WA170-10R, розміром 36-37 - 80пар.;- арт. WA170-11R, розміром 36-37 - 136пар.;- арт. WA170-12R, розміром 36-37 - 48пар. Товар 2. Кросівки жіночі не утеплені (не відносяться до спеціального спортивного взуття), на підошві та з верхом з синтетичного полімерного матеріалу, з устілкою завдовжки 24 см або більше:- арт. WA60-1R, розміром 38-41 - 600пар.;- арт. WA60-3R, розміром 38-41 - 72пар.;- арт. WA60-5R, розміром 38-41 - 156пар.;- арт. WA60-6R, розміром 38-41 - 174пар.;- арт. WA60-7R, розміром 38-41 - 234пар.;- арт. WA170-1, розміром 38-41 - 600пар.;- арт. WA170-2, розміром 38-41 - 600пар.;- арт. WA170-3, розміром 38-41 - 1200пар.;- арт. WA170-4, розміром 38-41 - 1200пар.;- арт. WA170-5R, розміром 38-41 - 456пар.;- арт. WA170-6R, розміром 38-41 - 690пар.;- арт. WA170-7R, розміром 38-41 - 84пар.;- арт. WA170-8R, розміром 38-41 - 246пар.;- арт. WA170-9R, розміром 38-41 - 522пар.;- арт. WA170-10R, розміром 38-41 - 240пар.;- арт. WA170-11R, розміром 38-41 - 408пар.;- арт. WA170-12R, розміром 38-41 144 пар.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020000198U1 від 08.01.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

Позивач вищезазначені товари визначив митною вартістю по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору).

На виконання вимог статті 54 МКУ та у зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товарів, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020000198U1 від 08.01.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З цих підстав 09.01.2025 Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000013/2 (надалі-оскаржуване рішення, рішення).

Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33:

«До митного оформлення була подана декларація від 08.01.2025 № UA500020/2025/000198 та документи, зазначені в графі 44 ЕМД: рахунок-фактура (інвойс) від 20.10.2024 № 117, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.07.2022 №1 та інші документи. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України (далі МКУ) митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 337 МКУ визначено, що перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно пункту 4,3 вартість транспортно-експедиторських послуг за договором від 21.07.2023 №21072023-01 узгоджується Сторонами шляхом підписання Заявки до данного договору не надана. 3) відсутні відомості щодо витрати на страхування товарів 4) Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано; 5) Подані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість перевезення товару від 04.12.2024 № 2938 не містять умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування; 6) П.3.2. Контракту від 18.07.2022 №1 поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця, відомості про які відсутні; Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;3) копію митної декларації країни відправлення;4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 09.01.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 09.01.2025 № 0901-2 щодо надання додаткових документів, пояснення щодо розбіжностей та відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах. Тому, відповідно до п. 6 ч. 2ст. 54 Митного кодексу України та у відповідності до п.1 ст.55 Митного кодексу України митну вартість товару, заявленого до митного оформлення за МД скориговано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів з урахуванням опису та фізичних характеристик, митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: товар 1 9,3778 дол. США/пара (МД від 28.07.2024 № UA100440/2024/32073) ніж заявлено декларантом 6,2752 дол. США/пара; товар 2 9,8899 дол. США/пара (МД від 26.06.2024 № UA100440/2024/319026) ніж заявлено декларантом 6,2754 дол. США/пара. Декларанту роз`яснено права викладені у ч.3 ст.52 МКУ та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду».

Окрім того, митним органом роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З метою митного оформлення Позивачем було подано нову митну декларацію № МД 25UA500020000210U0 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів, і саме за вказаною декларацією товар було випущено у вільний обіг.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500020/2025/000013/2 від 09.01.2025 підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п. 33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якими співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд зазначає про помилковість висновку відповідача щодо відсутності інформації про включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме - вартість упаковки або робіт, які пов`язані з пакуванням, оскільки за умовами Контракту № 1 від 18.07.2022 та додаткових угод до нього вартість упаковки і пакування включені у вартість товарів в інвойсах та не підлягають окремій оплаті.

Вказане також відображено в іновойсі № 117, зокрема, зазначено, що пакування відповідно до заявки покупця та включено в ціну.

Тобто, вартість упаковки за товар, що постачався вже включено у ціну товару та у продавця були відсутні додаткові витрати на упаковку.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Суд дійшов висновку, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17, від 17 січня 2023 року у справі № 160/7901/18

Отже, відповідно до приписів п. 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Щодо доводів відповідача про витрати на транспортування товарів суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів . При цьому вказано норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.

Згідно з наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 року, на який посилається відповідач, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

Згідно з п. 4.3 Договору транспортного експедирування, вартість транспортно експедиторських послуг за даним договором узгоджується сторонами шляхом підписання заявки до даного договору. Вартість транспортно-експедиторських послуг за даним договором також може бути визначена в заявках на надання послуг, актах виконаних робіт, рахунках-фактури та інших документах, погоджених сторонами.

В підтвердження транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Рахунок на оплату від експедитора, який містить детальну вартість кожного виду транспортних витрат та охоплює транспортні послуги за весь маршрут транспортування товарів від постачальника до митної території України.

Надання виставленого рахунку на підтвердження транспортних витрат повністю узгоджується з МК України, наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 року та умовами договору.

Верховний Суд у своїх висновках неодноразово наголошував, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами (постанови ВС № 804/16553/14 від 31.05.2019 року та № 803/718/17 від 07.07.2023 року).

З наведеного вбачається, що відповідач безпідставно відхилив зміст рахунку на оплату транспортних послуг.

У ст. 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Заявка це - документ, в якому Замовником визначено основні умови перевезення, спеціальні вимоги до умов транспортування вантажу, транспортного засобу, умови та терміни доставки, вартість перевезення та інші особливості надання послуг перевезення.

З вищевказаного не вбачається обов`язкове надання до митного оформлення Заявки, а саме виконання перевезення свідчить, що Замовником було надано всю необхідну інформацію для виконання даного перевезення.

Верховний Суд в постанові від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 зазначив, що серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість. Заявка не містить відомостей, щодо вартості товару, а відтак жодним чином не може підтверджувати його митну вартість.

До того ж, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо вартості страхування товару суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2000 існують тільки два терміни (умови поставки), якими передбачені мінімальні розміри страхування - терміни CIF і СІР. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. Будь-які інші терміни (умови поставки) Інкотермс 2000 не передбачають обов`язкового страхування, а отже і не можуть визначати мінімальний розмір такого страхування. Отже, мінімальне страхування, що має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) застосовується тільки, якщо поставка здійснюється на умовах CIF і СІР. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Умови FOB, на умовах яких здійснювалась поставка товару, не мають зобов`язання до Договорів страхування, а отже не визначають мінімальний розмір страхування. Відсутність обов`язкового страхування також передбачена частиною першої пункту 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України, відповідно до якої одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалося).

При поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Разом з тим, контрактом не передбачено обов`язку для жодної зі сторін здійснювати страхування товару.

З матеріалів справи вбачається, що ані позивачем, ані постачальником страхування не здійснювалося, а митним законодавством не передбачено обов`язку зазначати інформацію щодо витрат, які не були понесені імпортером, під час митного оформлення.

Таким чином доводи митного органу в цій частині є необґрунтованими.

Щодо умов поставки, то такі передбачено інвойсом FOB Нінгбо, а тому посилання відповідача на відсутність умов поставки в поданих документах безпідставні.

Щодо пропозицій та замовлень.

Перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу відповідно до розд. 3 Контракту. Відповідний інвойс було надано. Будь-які інші замовлення чи пропозиції не підлягають документальному оформленню (Контрактом не передбачено).

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

З наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2025/000013/2 від 09.01.2025 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «СТІЛЛІ» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 5 733,30 грн, відповідно до платіжної інструкції № 2382 від 21.03.2025 року.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5 733,30 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500020/2025/000013/2 від 09.01.2025.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» сплачений судовий збір у розмірі 5 733,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (65026, Одеська область, м. Одеса, пл. Грецька, буд. 1, оф. 201-Б; ЄДРПОУ 44601800).

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а).

Суддя П.П. Марин