Ухвала суду № 136962037, 29.05.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4668/22

Провадження № 1-кп/591/548/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні за № 12022200000000020 від 02.02.2022

клопотання прокурора

про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

та установив:

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває вказане кримінальне провадження, у якому триває судовий розгляд.

15.05.2026 від прокурора Сумської обласної прокуратури надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України (особливо тяжкий злочин), ч.3 ст. 311 КК України (тяжкий злочин);

2) наявні ризики, передбачені пп. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до частини третьої статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Жодних об`єктивних даних, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та даних, які свідчать про наявність обставин, що можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та в ході судового розгляду справи не встановлено.

Таким чином, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу обвинуваченому як тримання під вартою, тому клопотання прокурора є підставним до задоволення. Обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на строк до шістдесяти днів. Даних, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.

При цьому, суд вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд виходить з того, що: - особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки обвинуваченого не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки, з огляду на його процесуальну поведінку.

Суд не ігнорує аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника та обвинуваченого щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення п.5 ч.4 ст. 183 КПК,підстав для визначення розміру застави суд не вбачає.

Керуючись ст. 7, 9, 177, 178, 181, 183, 193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України,

Постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів до 26 липня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 липня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 29 травня 2026 року о 08 год. 15 хв.

Суддя ОСОБА_1