Рішення № 136962019, 29.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/690/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025;

визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000303 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000318 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000347 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000364 від 15.11.2025.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що декларант відповідно до частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ надав до Одеської митниці документи, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товарів, не мали розбіжностей, то у Одеської митниці були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54, частиною 1 статті 55, частинами 1, 2 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, пункту 8.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672) для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Представник позивача також зазначає, що декларантом разом з митними деклараціями було подано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару не доведена.

Отже, представник позивача вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають вимогам статті 2 КАС України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

На підставі викладеного та не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

У відзиві вказано, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Водночас декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, тому зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

При цьому, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).

Разом з тим, представником відповідача зазначено, що товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією (за всіма митними деклараціями) у розмірі 246 672,16 грн, шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу

За твердженням представника відповідача, у рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що у відзиві на позов відповідач не спростував доводи позивача щодо необґрунтованості виявлених на думку митного органу розбіжностей у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів. Зокрема, у відзиві на позов відповідач вказує на розбіжності у поданих до митного оформлення документах, які зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, обґрунтованість яких спростована у позові, та не наводить жодного контраргументу проти доводів, наведених у позові.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначив, що оскільки під час митного оформлення було виявлено розбіжності в наданих позивачем документах, про що зазначено в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025, тому зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Вказує, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТЕТРАВІОН К».

Ухвалою суду від 19.01.2026 прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі з а правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 29.05.2026 у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТЕТРАВІОН К» (Покупець) та компанією «ACMA for Chemikals & Mining», Єгипет (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № ТЕТ АСМА/37 від 28.03.2024 р. (далі Контракт) згідно з предметом якого Продавець продає, а Покупець купує сировину (надалі товар) згідно зі специфікацією. Специфікація складається на кожну поставку окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 1 Контракту).

Пунктом 2 Контракту передбачено, що Покупець купує товар у кількості і за цінами, зазначеними у специфікації. Вартість тари і упаковки входить у вартість Товару і не повертається. Валюта контракту і платежу долар США. Загальна сума Контракту складається із сум, зазначених у специфікації на кожну поставлену партію товару.

У пункті 3 Контракту визначені строки і умови поставки: відвантаження здійснюється погодженими партіями у відповідності зі специфікаціями; умови поставки, відправник та отримувач вказується у специфікації; відвантаження товару здійснюється протягом терміну дії контракту.

Контракт дійсний до 31.12.2028 року (п. 4 Контракту).

На виконання умов цього Контракту на адресу ТОВ «ТЕТРАВІОН К» було здійснено поставку декількох партій товару «карбонат кальцію (вапняк)» різних артикулів.

Так, у відповідності до Специфікації № 163 від 06.08.2025 р. до Контракту обумовлено поставку товару «карбонат кальцію (вапняк), артикул АСМА15Т, у мішках та біг-бегах» вагою нетто 432 000 кг, вартістю 63 504,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У специфікації визначені умови оплати: 12 700,80 дол.США оплата, 25 401,60 дол.США попередня оплата після отримання копій вантажних документів по ел.пошті після відвантаження 216 000,00 кг, та 25 401,60 дол.США після отримання копій вантажних документів по ел.пошті після відвантаження 216 000,00 кг.

Також у специфікації містяться дані щодо вантажовідправника та вантажоотримувача товару, код товару за УКТЗЕД, ціна за кілограм товару, тощо.

06.08.2025 Продавець виставив Покупцю проформу інвойс № АСМА25 14785 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикул АСМА15Т, у мішках та біг бегах», вагою 432т, вартістю 147 дол.США/т загальною вартістю 63 504,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 725 від 12.08.2025 р. ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 12 700,80 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікація № 163 від 06.08.2025 р.

В подальшому, як було визначено умовами Специфікації № 163 від 06.08.2025 р., платіжною інструкцією в іноземній валюті № 754 від 17.09.2025 р. ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 25 401,60 дол.США.

Платіжними інструкціями в іноземній валюті № 759 від 30.09.2025 р. та № 762 від 01.10.2025 р. ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 25 401,60 дол.США (19 051,20 + 6 350,40), зазначивши у призначенні платежу, що це є оплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації № 110-111 від 28.05.2025 р.

Товар за вказаною специфікацією № 163 від 06.08.2025 р. поставлявся двома партіями.

Також 03.09.2025 р. Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА25-14794 на товар «карбонат кальцію, АСМА15Т», вагою 216 т, вартістю на умовах CIF, Чорноморськ 147 дол.США/т, загальною вартістю 31 752,00 дол.США на умовах поставки CIF, Чорноморськ.

У той же день Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу № АСМА25-14794 на вказаний товар у мішках по 25 кг, загальною вагою нетто 216 000 кг, брутто 219 200 кг, кількість мішків 8640 та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар.

06.09.2025 на товар було оформлено експортну митну декларацію № 7808-1 176-2025. 14.09.2025 р. товар у 8-ми контейнерах, які містили 8640 мішків, вагою брутто 219 200 кг було відвантажено на морське судно «A OBELIX» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, що вбачається з коносаменту № 258471390 від 14.09.2025 р. 17.09.2025 р.

З метою митного оформлення товару «карбонат кальцію», поставленого на підставі вказаного Контракту, декларант ТОВ «ТЕТРАВІОН К» подав до Одеської митниці електронну митну декларацію № 25UA500110008894U9, заявивши митну вартість товарів за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України (графа 22 МД 31 752,00 дол.США).

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до митної декларації додані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, та інші товаросупровідні документи: контракт № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікація № 163 від 06.08.2025 р., прайс лист, проформа-інвойс № АСМА25-14785 від 06.08.2025 р., інвойс № АСМА25-14794 від 03.09.2025 р., пакувальний лист б/н від 03.09.2025 р., банківські платіжні документи № 725 від 12.08.2025 р., № 754 від 17.09.2025 р., платіжні документи № 725JBKLP8 від 12.08.2025 р., № 754JBKLP9 від 17.09.2025 р., коносамент (Bill of lading) № 258471390 від 14.09.2025 р., страховий поліс № 164/2025 від 10.09.2025 р., копія митної декларації країни відправлення № 7808-1-176-2025 від 06.09.2025 р., інвойс на фрахт від 03.09.2025 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД № 25UA500110008894U9 від 17.09.2025 р. Одеською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товару та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, яким збільшено митну вартість товару до 39 420,00 дол.США.

У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею 22.09.2025 р. прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картка відмови) № UA500110/2025/000303 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025 (з урахуванням окремого повідомлення, в якому викладено зміст графи 33 рішення)зазначені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме:

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Але копії наданих платіжних інструкцій від 12.08.2025 № 725 та від 17.09.2025 № 754, а також платіжні доручення від 12.08.2025 № 725JBKLP8 та від 17.09.2025 № 754JBKLP9 на суму більшу ніж зазначено в інвойсі від 03.09.2025 № ACMA25-14794;

- також банківські платіжні документи від 12.08.2025 № 725 та від 17.09.2025 № 754 не є документами, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», не підтверджує факт переказу коштів на рахунок продавця, оскільки не містять жодних відміток надавача платіжних послуг про виконання платіжних операцій;

- в платіжних інструкціях від 12.08.2025 № 725JBKLP8 та від 17.09.2025 № 754JBKLP9 зазначено інший банк та рахунок отримувача (банк JP MORGAN CHASE BANK, рахунок отримувача UA57 305299 00000 15002007028086), ніж контракті (банк Abu EG250030017800000100000856287); Dhabi Islamic Bank, рахунок - у наданих до митного оформлення копії експортної митної декларації від 06.09.2025 № 7808-1-176-2025 зазначено умову поставку FOB та вартість згідно інвойсу 24823,99, але валюту платежу у копії експортної митної декларації не зазначено. У наданих копіях платіжних дорученнях не зазначено проформу-інвойс та інвойс, що не дає можливості ідентифікувати оплату за товар. Вищезазначені розбіжності викликають сумніви щодо дійсності, заявленої митної вартості;

- згідно наданого до митного оформлення коносаменту на перевезення, умовою оплати є передоплата, відправником для підтвердження вартості перевезення надано «freight invoice» із зазначенням вартості перевезення за 1 контейнер у розмірі 860 дол. США та загальної вартості, але документ має вигляд звичайного листа за місцем вимоги, без дати та номеру, що не відповідає вимогам порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України, лист не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі листа не може здійснюватися оплата за надані послуги. Ненадання декларантом на розгляд рахунку на транспортування (послуг) не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих експедитором перевізником послуг, пов`язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, у тому числі додаткових, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар;

- у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 11.06.2025 б/н зазначені ціни товарів на умовах CIF Чорноморськ, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів;

- відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CIF Чорноморськ, тобто до обов`язків продавця входить обов`язкове страхування товару. Проте, до митного оформлення такі документи не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу. Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Враховуючи зазначені положення законодавства, декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товару та не підтверджені документально.

З рішення також вбачається, що враховуючи виявлення митницею вищевказаних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки за здійснення послуг на перевезення; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування та за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На підставі положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України та з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025 р. товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 25UA500110009341U5 від 22.09.2025 р. зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у розмірі 63 261,31 грн, у т.ч. з ввізного мита 0,00 грн, з ПДВ 63 261,31 грн.

Окрім того, 17.09.2025 Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА25-14795 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикул АСМА15Т, у мішках по 25 кг та біг-бегах», по 147дол.США/т, загально вартістю на умовах CIF, Чорноморськ 31 752,00 дол.США.

У той же день Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу №АСМА25-14795 на вказаний товар, загальною вагою нетто 216 000 кг, брутто 218 944 кг, кількість мішків 4400 та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар.

16.09.2025 на товар було оформлено експортну митну декларацію № 8224-1 176-2025. 27.09.2025 р. товар у 8-ми контейнерах, які містили 4400 мішків, вагою брутто 218 944 кг було відвантажено на морське судно «A OBELIX» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, що вбачається з коносаменту № 258946212 від 27.09.2025 р. 07.10.2025 р.

З метою митного оформлення товару «карбонат кальцію», поставленого на підставі вказаного Контракту, декларант ТОВ «ТЕТРАВІОН К» подав до Одеської митниці електронну митну декларацію № 25UA500110009987U2, заявивши митну вартість товарів за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України (графа 22 МД 31 752,00 дол.США).

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до митної декларації додані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, та інші товаросупровідні документи: контракт № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікація № 163 від 06.08.2025 р., прайс-лист, проформа-інвойс № АСМА25-14785 від 06.08.2025 р., інвойс № АСМА25-14795 від 17.09.2025 р., пакувальний лист б/н від 17.09.2025 р., банківські платіжні документи № 725 від 12.08.2025 р., № 759 від 30.09.2025 р., № 762 від 01.10.2025 р., платіжний документ № 725JBKLP8 від 12.08.2025 р., № 759JBKLP8 від 30.09.2025 р., № 762JBKLPА від 01.10.2025 р., коносамент (Bill of lading) № 258946212 від 27.09.2025 р., страховий поліс № 186/2025 від 29.09.2025 р., копія митної декларації країни відправлення № 8224-1-176-2025 від 29.09.2025 р., інвойс на фрахт від 17.09.2025 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД № 25UA500110009987U2 від 07.10.2025 р. Одеською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товару та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025 р., яким збільшено митну вартість товару до 39 420,00 дол.США.

У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею 08.10.2025 р. прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картка відмови) № UA500110/2025/000318 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025 (з урахуванням окремого повідомлення, в якому викладено зміст графи 33 рішення) митним органом зазначені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме:

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Але копії наданих платіжних інструкцій від 12.08.2025 № 725, від 01.10.2025 №762 та від 30.09.2025 № 759, а також платіжні доручення від 12.08.2025 № 725JBKLP8, від 30.09.2025 №759JBKLP9, та від 01.10.2025 №762JBKLPA на суму більшу ніж зазначено в інвойсі від 17.09.2025 № ACMA25-14795, отже вищезазначені банківські платіжні документи не є документами, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», не підтверджує факт переказу коштів на рахунок продавця, оскільки не містять жодних відміток надавача платіжних послуг про виконання платіжних операцій;

- в платіжних інструкціях від 12.08.2025 №725JBKLP8, від 30.09.2025 №759JBKLP9, та від 01.10.2025 № 762JBKLPA - зазначено інший банк та рахунок отримувача (банк JP MORGAN CHASE BANK, рахунок отримувача НОМЕР_1 ), ніж в контракті (банк Abu Dhabi Islamic Bank, рахунок EG250030017800000100000856287);- у наданих до митного оформлення копії експортної митної декларації від 29.09.2025 № 8224-1-176-2025 зазначено умову поставку FOB та вартість згідно інвойсу 24823,99, але валюту платежу у копії експортної митної декларації не зазначено;

- у наданих копіях платіжних дорученнях не зазначено проформу-інвойс та інвойс, що не дає можливості ідентифікувати оплату за товар. Вищезазначені розбіжності викликають сумніви щодо дійсності, заявленої митної вартості;

- згідно наданого до митного оформлення коносаменту на перевезення, умовою оплати є передоплата, відправником для підтвердження вартості перевезення надано «freight invoice» із зазначенням вартості перевезення за 1 контейнер у розмірі 860 дол. США, та загальної вартості, але документ має вигляд звичайного листа за місцем вимоги, без дати та номеру, що не відповідає вимогам порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України, лист не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі листа не може здійснюватися оплата за надані послуги. Ненадання декларантом на розгляд рахунку на транспортування (послуг) не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих експедитором перевізником послуг, пов`язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, у тому числі додаткових, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар;

- у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 11.06.2025 б/н зазначені ціни товарів на умовах CIF Чорноморськ, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів;

- відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CIF Чорноморськ, тобто до обов`язків продавця входить обов`язкове страхування товару. Проте, до митного оформлення такі документи не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Враховуючи зазначені положення законодавства, декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товару та не підтверджені документально.

З рішення № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025 також вбачається, що враховуючи виявлення митницею вищевказаних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки за здійснення послуг на перевезення; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

З урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025 р. товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 25UA500110010106U8 від 08.10.2025 р. зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у розмірі 63 361,91 грн, у т.ч. з ввізного мита 0,00 грн, з ПДВ 63 361,91 грн.

Також 01.09.2025 Продавець виставив Покупцю проформу інвойс № АСМА25 14888 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА15Т, АСМА10Т», вагою 432 т, вартістю 153,5 долСША/т (АСМА10Т), 147,00 дол США/т (АСМА15Т), загальною вартістю 64 557,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У відповідності до Специфікації № 184 від 03.09.2025 р. до Контракту обумовлено поставку товару «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА15Т, АСМА10Т» вагою нетто 432 000 кг, вартістю 63 855,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ. 29.09.2025 р. сторонами було укладено Додаток 1 до Специфікації № 184 від 03.09.2025 р., в якому змінено (перерозподілено) вагу товару по артикулах.

З урахуванням Додатку № 1 до Специфікації № 184 сторонами обумовлено поставку товару «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА15Т, АСМА10Т» вагою нетто 432 000 кг, вартістю 64 557,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ .

У специфікації № 184 з урахуванням Додатку № 1 визначені умови оплати: 12 771,00 дол.США- попередня оплата; 25 893,00 дол.США- після отримання копій вантажних документів по електронній пошті після відвантаження 216 000 кг; 25 893,00 дол.США- після отримання копій вантажних документів по електронній пошті після відвантаження 216 000 кг.

Також у Специфікації та у Додатку до неї містяться дані щодо вантажовідправника та вантажоотримувача товару, код товару за УКТЗЕД, ціна за кілограм товару, тощо.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 758 від 26.09.2025 р. ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 12 771,00 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації № 184 від 03.09.2025 р.

В подальшому, як було визначено умовами Специфікації № 184 від 03.09.2025 р. з урахуванням Додатку № 1 від 29.09.2025 р., платіжною інструкцією в іноземній валюті №767 від 20.10.2025 р. ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 25 893,00 дол.США , зазначивши у призначенні платежу, що це є оплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації №184 від 03.09.2025 р.

Платіжними інструкціями в іноземній валюті № 776 від 10.11.2025 р., № 779 від 11.11.2025 р.ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 25 893,00 дол.США (6385,50 + 19507,50), зазначивши у призначенні платежу, що це є оплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікації № 184 від 03.09.2025 р.

Товар за вказаною специфікацією № 184 від 03.09.2025 р. поставлявся двома партіями.

12.10.2025 р. Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА25 14932 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА15Т, АСМА10Т», вагою 216 т, загальною вартістю 32 278,50 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У той же день Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу № АСМА25-14932 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА10Т, АСМА15Т» загальною вагою нетто 216 000 кг, брутто 219 808 кг, кількість мішків 8640 та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар.

09.10.2025 на товар було оформлено експортну митну декларацію № 9185-1 176-2025.

18.10.2025 р. товар у 8-ми контейнерах, які містили 8640 мішків, вагою брутто 219 808 кг було відвантажено на морське судно «HARRISON» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, що вбачається з коносаменту № HLCUALY251008250 від 18.10.2025 р. 29.10.2025 р.

З метою митного оформлення товару «карбонат кальцію», поставленого на підставі вказаного Контракту, декларант ТОВ «ТЕТРАВІОН К» подав до Одеської митниці електронну митну декларацію № 25UA500110011159U1, заявивши митну вартість товарів за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України (графа 22 МД 32 278,50 дол.США). На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до митної декларації додані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, та інші товаросупровідні документи: контракт № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікація № 184 від 03.079.2025 р., додаток № 1 від 29.09.2025 р. до специфікації, прайс-лист, проформа-інвойс № АСМА25-14888 від 01.09.2025 р., інвойс № АСМА25-14932 від 12.10.2025 р., пакувальний лист б/н від 12.10.2025 р., банківські платіжні документи № 758 від 26.09.2025 р., № 767 від 20.10.2025 р., платіжні документи № 758JBKLP9 від 26.09.2025 р., № 767JBKLPA від 20.10.2025 р., коносамент (Bill of lading) № HLCUALY251008250 від 18.10.2025 р., страховий поліс № 220/2025 від 22.10.2025 р., копія митної декларації країни відправлення № 9185-1-176-2025 від 09.10.2025 р., інвойс на фрахт від 12.10.2025 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД № 25UA500110011159U1 від 29.10.2025 р. Одеською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товару та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, яким збільшено митну вартість товару до 39 420,00 дол.США.

У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею 03.11.2025 р. прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картка відмови) № UA500110/2025/000347 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025 (з урахуванням окремого повідомлення, в якому викладено зміст графи 33 рішення) митним органом зазначені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме:

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Але копії наданих платіжних інструкцій від 26.09.2025 № 758; від 20.10.2025 №767 на суму іншу та більшу ніж зазначено у проформі-інвойсі від 01.09.2025 № ACMA25 14888 та інвойсі від 12.10.2025 № ACMA25-14932 та не є документами, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, у наданих копіях платіжних дорученнях не зазначено проформу-інвойс та інвойс за які виконується оплата, що не дає можливості ідентифікувати оплату за товар;

- у поданому до митного оформлення проформі-інвойсі від 01.09.2025 № ACMA25-14888 та інвойсі від 12.10.2025 № ACMA25-14932 зазначені наступні умови оплати: 6385,5 дол. США передоплата, 25893 дол. США оплата після отримання сканованих копій оригіналів документів. Суми оплати в інвойсі не збігаються з сумою зазначених у платіжних документах;

- у наданих до митного оформлення платіжних документах від 26.09.2025 № 758JBKLP9 та від 20.10.2025 № 767JBKLPA банківські відомості щодо отримувача не відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі від 12.10.2025 № ACMA25-14932.

- у наданій до митного оформлення копії експортної митної декларації від 09.10.2025 № 9185-1-176-2025 зазначено умову поставку FOB та вартість згідно інвойсу 26188.4, при цьому валюта платежу у копії експортної митної декларації не зазначено;

- у проформі-інвойсі від 01.09.2025 № ACMA25-14888 , інвойсі 12.10.2025 № ACMA25-14932, специфікації від 03.09.2025 № 184 до контракту від 28.03.2024 № TET ACMA/37, митній декларації від 29.09.2025 № 25UA500110011159U1 зазначено умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК вартість товару 32278,50 дол. США. Слід зазначити, що на час подання експортної декларації в країні відправлення 09.10.2025 № 9185-1-176 2025 було складено проформу-інвойс від 01.09.2025 № ACMA25-14888, специфікацію від 03.09.2025 № 184. Вищезазначені розбіжності викликають сумніви щодо дійсності, заявленої митної вартості;

- згідно наданого до митного оформлення коносаменту на перевезення від 18.10.2025 № HLCUALY251008250 відсутній підпис капітана судна про прийняття вантажу, а умовою оплати є передоплата, відправником для підтвердження вартості перевезення надано лише лист із зазначенням вартості перевезення за 1 контейнер у розмірі 900 дол. США, що не відповідає вимогам порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України, лист не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі листа не може здійснюватися оплата за надані послуги. Ненадання декларантом на розгляд рахунку на транспортування (послуг) не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих експедитором перевізником послуг, пов`язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, у тому числі додаткових, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар;

- у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 12.10.2025 б/н зазначені ціни товарів на умовах CIF Чорноморськ, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Враховуючи зазначені положення законодавства, декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товару та не підтверджені документально.

З рішення № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025 також вбачається, що враховуючи виявлення митницею вищевказаних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки за здійснення послуг на перевезення. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

З урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025 товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 25UA500110011719U7 від 03.11.2025 зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у розмірі 59 834,91 грн, у т.ч. з ввізного мита 0,00 грн, з ПДВ 59 834,91 грн.

Окрім того, 22.10.2025 Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА25 14933 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА10Т, АСМА15Т», вагою 216 000,00 кг (216т), загальною вартістю 32 278,50 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У той же день Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу № АСМА25-14933 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА10Т, АСМА15Т» загальною вагою нетто 216 000 кг, брутто 219 808 кг, кількість мішків 8 640 та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар.

21.10.2025 на товар було оформлено експортну митну декларацію № 9687-1 176-2025. 07.11.2025 р. товар у 8-ми контейнерах, які містили 8 640 мішків, вагою брутто 219 808 кг було відвантажено на морське судно «HARRISON» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, що вбачається з коносаменту № HLCUALY251101204 від 07.11.2025 р. 13.11.2025 р.

З метою митного оформлення товару «карбонат кальцію», поставленого на підставі вказаного Контракту, декларант ТОВ «ТЕТРАВІОН К» подав до Одеської митниці електронну митну декларацію № 25UA500110012439U8, заявивши митну вартість товарів за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України (графа 22 МД 32 278,50 дол.США).

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до митної декларації додані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, та інші товаросупровідні документи: контракт № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024 р., специфікація № 184 від 29.09.2025 р., додаток № 1 від 29.09.2025 р. до специфікації, прайс-лист, проформа-інвойс № АСМА25-14888 від 01.09.2025 р., інвойс № АСМА25-14933 від 22.10.2025 р., пакувальний лист б/н від 22.10.2025 р., банківські платіжні документи № 758 від 26.09.2025 р., № 767 від 20.10.2025 р., платіжні документи № 758JBKLP9 від 26.09.2025 р., № 767JBKLPA від 20.10.2025 р., коносамент (Bill of lading) № HLCUALY251101204 від 07.11.2025 р., страховий поліс № 240/2025 від 05.11.2025 р., копія митної декларації країни відправлення № 9687-1-176-2025 від 21.10.2025 р., інвойс на фрахт від 22.10.2025 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД № 25UA500110012439U8 від 13.11.2025 р. Одеською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товару та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025 р., яким збільшено митну вартість товару до 39 420,00 дол.США.

У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею 15.11.2025 р. прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картка відмови) № UA500110/2025/000364 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025 (з урахуванням окремого повідомлення, в якому викладено зміст графи 33 рішення) митним органом зазначені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме:

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Копії наданих платіжних інструкцій від 26.09.2025 № 758; від 20.10.2025 №767 на суму іншу та більшу ніж зазначено у проформі-інвойсі від 01.09.2025 № ACMA25 14888 та інвойсі від 22.10.2025 № ACMA25-14933 та не є документами, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, у наданих копіях платіжних дорученнях не зазначено проформу-інвойс та інвойс за які виконується оплата, що не дає можливості ідентифікувати оплату за товар;-у поданому до митного оформлення проформі-інвойсі від 01.09.2025 № ACMA25-14888 та інвойсі від 22.10.2025 № ACMA25-14933 зазначені наступні умови оплати: 6385,5 дол. США передоплата, 25893 дол. США оплата після отримання сканованих копій оригіналів документів. Суми оплати в інвойсі не збігаються з сумою зазначених у платіжних документах;

- у наданих до митного оформлення платіжних документах від 26.09.2025 № 758JBKLP9 та від 20.10.2025 № 767JBKLPA банківські відомості щодо отримувача не відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі від 22.10.2025 № ACMA25-14933;- у наданій до митного оформлення копії експортної митної декларації від 21.10.2025 № 9687-1-176-2025 зазначено умову поставку FOB та вартість згідно інвойсу 25078.5, при цьому валюта платежу у копії експортної митної декларації не зазначено;

- у проформі-інвойсі від 01.09.2025 № ACMA25-14888 , інвойсі 22.10.2025 № ACMA25-14933, специфікації від 03.09.2025 № 184 до контракту від 28.03.2024 № TET ACMA/37, митній декларації від 13.11.2025 № 25UA500110012439U8 зазначено умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК вартість товару 32278,50 дол. США. Слід зазначити, що на час подання експортної декларації в країні відправлення 21.10.2025 № 9687-1-176 2025 було складено проформу-інвойс від 01.09.2025 № ACMA25-14888, специфікацію від 03.09.2025 № 184. Вищезазначені розбіжності викликають сумніви щодо дійсності, заявленої митної вартості;

- згідно наданого до митного оформлення коносаменту на перевезення від 07.11.2025 № HLCUALY251101204 умовою оплати є передоплата, відправником для підтвердження вартості перевезення надано лише лист із зазначенням вартості перевезення за 1 контейнер у розмірі 900 дол. США, що не відповідає вимогам порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України, лист не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі листа не може здійснюватися оплата за надані послуги. Ненадання декларантом на розгляд рахунку на транспортування (послуг) не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих експедитором перевізником послуг, пов`язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, у тому числі додаткових, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар;

- у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 12.10.2025 б/н зазначені ціни товарів на умовах CIF Чорноморськ, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

З рішення № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025 також вбачається, що враховуючи виявлення митницею вищевказаних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: : 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) iнmi платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікаціі ввезеного товару 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки за здійснення послуг на перевезення. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів

З урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025 товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 25UA500110012642U3 від 16.11.2025 р. зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у розмірі 60 080,15 грн, у т.ч. з ввізного мита 0,00 грн, з ПДВ 60 080,15 грн.

Вважаючи вказані вище рішення та картки відмови протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до положень Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025 підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних АСМО «Інспектор 2006» та ЄАІС Держмитслужби, які у матеріалах справи відсутні.

Проте, наявність інформації про вищу митну вартість товару за іншою митною декларацією не є самостійною підставою для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість товару - не надано. В той же час в контракті, додаткових угодах до нього, інвойсі, які є основними документами, містяться всі відомості про митну вартість.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що зазначені в оскаржуваному рішенні підстави для його прийняття є неспроможними, з огляду на наступне.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Водночас приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Стосовно виявлених митницею недоліків у платіжних документах суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах в електронній або паперовій формі.

Форма та порядок надання платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах визначаються умовами договору про надання платіжних послуг між користувачем і надавачем платіжної послуги.

До митного оформлення декларантом були подані платіжні інструкції в іноземній валюті в електронній формі, а саме SWIFT-повідомлення, які формуються банком платника та надсилаються банку отримувача для здійснення міжнародних платежів.

Форма поданих платіжних інструкцій в іноземній валюті обумовлена виключно налаштуваннями програмного забезпечення «Клієнт-Банк» від АТКБ «ПРИВАТБАНК» і не залежить від волевиявлення імпортера.

Платіжні інструкції в іноземній валюті (SWIFT), що були подані до митного оформлення, завірені ЕЦП позивача та містять відмітку «проведено банком».

На підтвердження здійснення оплат контрагенту до митного оформлення також додавались платіжні інструкції, які заповнював платник для ініціювання перед банком таких міжнародних переказів через систему SWIFT (міжнародну міжбанківську систему передачі інформації та здійснення платежів).

За усіма поставками переказ коштів було здійснено отримувачу за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT із зазначенням необхідних реквізитів, зокрема вказано назву банку отримувача та рахунок, що співпадає Контрактом, а саме: банк- Abu Dabi Islamik Bank (ADIB) Egypt, рахунок №EG250030017800000100000856287, свіфт код - ABDIEGCAXXX.

Наведені банківські реквізити отримувача, всупереч тверджень митниці, вказані у всіх платіжних інструкціях в іноземній валюті (SWIFT) № 711 від 12.08.2025 р., № 754 від 17.09.2025 р. № 759 від 30.09.2025 р., № 762 від 01.10.2025 р., № 758 від 26.09.2025 р., № 767 від 20.10.2025 р., № 776 від 10.11.2025 р., № 779 від 11.11.2025 р., що подавались до митного оформлення.

Те, що у платіжних інструкціях на переказ іноземної валюти №№ 711JBKLP8 від 12.08.2025 р., 754JBKLP9 від 17.09.2025 р., 759JBKLP9 від 30.09.2025 р., 762JBKLPА від 01.10.2025 р., 758JBKLP9 від 26.09.2025 р., 767JBKLPА від 20.10.2025 р., 776JBKLPВ від 10.11.2025 р., 779JBKLPВ від 11.11.2025 р. вказано назву іншого банку (JP MORGAN CHASE BANK, рахунок отримувача НОМЕР_1 ), ніж в контракті (банк Abu Dhabi Islamic Bank, рахунок EG250030017800000100000856287), означає, що банк-кореспондент (або банк посередник) задіяний у проведенні транзакції, щоб забезпечити переказ коштів між банком платника та банком отримувача. Це стандартна практика для міжнародних розрахунків, що полегшує виконання переказу, особливо якщо банки-відправник і одержувач не мають прямих кореспондентських відносин.

Як вказано митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, умови платежу (суми передоплат), визначені у специфікаціях, дійсно відрізняються від умов платежу, визначених у інвойсах на кожну партію товару, оскільки у специфікаціях визначено загальну вартість товарів, а у інвойсах вже фактично визначено як ці суми розподілені в залежності від поставлених партій товару.

Платіжними інструкціями (SWIFT) № 711 від 12.08.2025 р., № 754 від 17.09.2025 р. № 759 від 30.09.2025 р., № 762 від 01.10.2025 р., № 758 від 26.09.2025 р., № 767 від 20.10.2025 р., № 776 від 10.10.2025 р., № 779 від 11.10.2025р., підтверджується повна сплата вартості товару на умовах, визначених Продавцем у специфікаціях № 163 від 07.08.2025 р. та № 184 від 03.09.2025 р.

У платника відсутній обов`язок у призначенні платежу зазначати реквізити проформи-інвойсу чи інвойсу, а в усіх поданих платіжних документах в призначенні платежу міститься посилання на відповідний контракт та специфікації, що дає змогу ідентифікувати здійснені оплати.

Відсутність в платіжних інструкціях інформації щодо інвойсу (проформи інвойсу) не робить ці документи недійсними і не може бути покладена в основу рішення про коригування митної вартості, так як декларантом до митного оформлення було подано усі необхідні документи, що містять чітку і зрозумілу інформацію про вартість товарів.

Крім того, слід зазначити, що платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар.

Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного доручення та митною вартістю товару немає.

Це означає, що платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом 03.04.2018 р. у справі № 809/322/17, а відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом.

Більш того виконання чи невиконання умов зовнішньоекономічного договору виходить з договірних правовідносин між позивачем, як покупцем та продавцем.

В свою чергу Одеська митниця не є тим органом, на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №815/137/17.

До того ж обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору.

Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Тож, суд дійшов висновку, що наведені митницею недоліки у поданих до митного оформлення платіжних документах, не впливають на числові складові митної вартості товару та є безпідставними.

Стосовно виявлених митницею недоліків у митних деклараціях країни експорту суд дійшов наступних висновків.

Так, з аналізу положень статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів, та є додатковим документом, який було подано декларантом за власним бажанням згідно ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.

Згідно листа Європейської Комісії до Держмитслужби щодо експортних декларацій країни відправлення від 27 березня 2008 року відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації.

Ці документи містять достатню інформацію, наприклад, країна відправлення/призначення, вартість, тощо.

Крім того, митне оформлення експорту товарів здійснювалось не позивачем, а отже з об`єктивних обставин позивач не може впливати на питання заповнення митної декларації країни відправлення, відповідно, не відповідає за правильність її заповнення, яка в даному випадку оформлюється у відповідності до законодавства Єгипту.

Відповідачем не наведено нормативно-правового акту Єгипту, яким встановлено порядок заповнення митних декларацій, та не спростовано того, що у цій країні у митній декларації на експорт вартість товару повинна зазначатись саме на умовах поставки FOB, тобто без урахування вартості перевезення товару.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказана розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачу надавались усі необхідні докази та пояснення щодо умов поставки товару, але митним органом не наведено обґрунтованих доводів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом, зауваження митного органу є безпідставними в наведеній частині.

Щодо документів, які підтверджують витрати на транспортування товарів, слід зазначити наступне.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею висловлені зауваження щодо поданих до митного оформлення інвойсів на фрахт, які оформлені листами Продавця, та вказано про те, що ненадання декларантом рахунку на транспортування (послуг) не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих експедитором перевізником послуг, пов`язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, у тому числі додаткових, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов`язок за свій рахунок укласти договір на перевезення товару з узгодженого пункту поставки до названого порту призначення та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця немає жодного зобов`язання щодо укладення договору перевезення та страхування (пункти А.4, А.5, Б.4, Б.5 умов поставки CIF згідно Інкотермс 2020).

Таким чином, витрати на перевезення товару з порту Порт Саїд, Єгипет до порту Чорноморськ, Україна були здійснені Продавцем, тобто вже є включеними до ціни товару та визначені у інвойсі, а отже додатково до митної вартості не додаються.

Тож, всупереч тверджень митниці, витрати на перевезення товару, понесені Продавцем товару на умовах поставки CIF згідно Інкотермс, не є складовою митної вартості, яка окремо додається до ціни товару при визначенні його митної вартості згідно з положеннями частини десятої статті 58 Кодексу.

У зв`язку з тим, що зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.

Щодо виявлених митницею недоліків у прайс-листах виробника товарів, в яких зазначені ціни товару на умовах CIF Чорноморськ, тобто не призначені для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів, суд зазначає наступне.

Прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, який має подати декларант під час митного оформлення товару для підтвердження митної вартості. Прейскуранти (прайс-листи) входять до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, наряду з каталогами, специфікаціями виробника товарів.

На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд.

До митного оформлення декларантом було подано ті прайс-листи, які йому було надано контрагентом за власним зразком, та які містять усю необхідну інформацію щодо цін на товари.

Визначення у прайс-листі умов поставки згідно Інкотермс є цілком логічним, адже ціна товару, наприклад, на умовах поставки EXW (коли продавець надає товар на своєму заводі, складі, т.п. та не несе жодних додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням чи страхуванням товару), відрізнятиметься від ціни товару на умовах поставки CIF.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Всупереч твердженню митниці, подані до митного оформлення прайс-листи адресовані невизначеному колу покупців, які планують придбати цей товар на умовах поставки CIF Чорноморськ у певний період часу.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі № 816/747/15-а (провадження № К/9901/2542/18).

У постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Стосовно неподання до митного оформлення документів на страхування товару слід відмітити, що наведене спростовується поданими до митного оформлення страховими полісами до кожного митного оформлення, в яких міститься достатня інформація для ідентифікації кожної поставки: найменування товару, відправника та одержувача товару, номери коносаментів, інвойсів та контейнерів, в яких переміщувався товар, його вага та вартість у доларах США та Єгипетських фунтах.

Крім того, як вже було вказано вище, поставка товару на умовах CIF згідно з Інкотермс ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов`язок за свій рахунок укласти договір на перевезення товару з узгодженого пункту поставки до названого порту призначення та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця немає жодного зобов`язання щодо укладення договору перевезення та страхування (пункти А.4, А.5, Б.4, Б.5 умов поставки CIF згідно Інкотермс 2020).

Тобто страхування товару на умовах поставки CIF згідно Інкотермс також не є додатковою складовою митної вартості, визначеною пунктом 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, всупереч твердженням митниці.

Щодо виявлених у деяких рішеннях про коригування митної вартості товару недоліків у коносаменті (відсутність підпису капітана) слід вказати про наступне.

По-перше, згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України коносамент не є тим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Зазначення будь-яких вартісних характеристик товару у коносаменті взагалі не передбачено, а отже виявлені митницею недоліки у цьому документі не можуть впливати на визначення митної вартості товару. Відсутність у коносаменті підпису перевізника не може свідчити про його функціональну нечинність, враховуючи той беззаперечний факт, що товар був прийнятий до перевезення, доставлений та виданий у місці призначення.

Таким чином, позивачем при здійсненні митного оформлення товару в повній відповідності було дотримано вимоги Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товару та були подані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості, передбачені статтею 53 Митного кодексу України

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025, прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийнятим відповідачем карток відмови у митному оформленні № UA500110/2025/000303 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000318 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000347 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000364 від 15.11.2025, які є предметом спору у цій справі, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500110/2025/000303 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000318 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000347 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000364 від 15.11.2025 зазначено, зокрема, таку причину для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025 через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500110/2025/000303 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000318 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000347 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000364 від 15.11.2025 також підлягає скасуванню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 2 958,46 грн відповідно до платіжної інструкції № 4821 від 05.01.2026.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2958,46 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000117/1 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000124/1 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000137/1 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000145/1 від 15.11.2025.

Визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500110/2025/000303 від 22.09.2025, № UA500110/2025/000318 від 08.10.2025, № UA500110/2025/000347 від 03.11.2025, № UA500110/2025/000364 від 15.11.2025.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальність «ТЕТРАВІОН К» сплачений судовий збір у розмірі 2958,46 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» (код ЄДРПОУ 36957744, адреса: вул. Фрометівська, буд. 18-Г, м. Київ, 03039).

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а).

Суддя П.П. Марин