Ухвала суду № 136961814, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4124/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шумило Н.Б.

за участі секретаря судових засідань Дуб В.І.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року у справі №308/4124/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 22.05.2026 року звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 у справі №308/4124/26.

Заяву обґрунтовує тим, що 07.05.2026 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив заочне рішення у справі №308/4124/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію вказаного рішення заявник отримав у додатку «Дія» електронне судове рішення 10.05.2026.

Заявник вважає рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2026 у справі №308/4124/26 таким, що ухвалене неправильного застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.

Заявник з вказаним рішенням не погоджується, зазначає що між сторонами укладено споживчий договір, тому під час вирішення спору суд мав серед іншого, враховувати вимоги законів України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування». Також суд дійшов неправильних висновків без врахування релевантної практики судів касаційної інстанції із застосуванням норм права у подібних правовідносинах.

Заявник не погоджується із позицією Ужгородського міськрайонного суду та зазначає, що встановлена договором «процентна ставка (базова) /день 1,99% % (фіксована)» є несправедливою у розумінні положень статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та суперечить обмеженням, встановленим статтею 21 Закону України "Про споживче кредитування" порушує принципи розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов?язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України (далі - НБУ) та становить більше ніж 15 % простроченого платежу.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором No 3239983 від 23.11.2020 станом на 30.06.2021, який становить 23716 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 7000 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 16716 грн. є недопустимим доказом, оскільки не належить до первинних бухгалтерських документів у розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не ґрунтується на належних бухгалтерських документах, що свідчить про заборгованість, періоди та розмір її виникнення.

Спірний Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».Відповідно до статті 13 Закону України «Про електронну комерцію», підтвердженням безпосереднього надання суми позики слугує платіжна інструкція, електронний чек або виписка з карткового рахунку, які підтверджують списання коштів з рахунку позикодавця та їх зарахування позичальнику.

Тому, встановлений судом факт Договору позики № 3239983 від 23.11.2020 не є безспірним.

Заявник заперечує проти вимог нового кредитора (фактора) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», навіть попри те, що він не є безпосередньо стороною договору факторингу No10072020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», укладеного 10.07.2020 р. Згідно зі ч. 1 статті 517 Цивільного кодексу України Первісний кредитор - Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов?язаний був повідомити Заявника про відступлення боргу, а новий кредитор (Фактор) - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Профіт Капітал» - зобов?язаний надати докази (наприклад, копію договору факторингу). Заявник таких доказів переходу прав немає.

Щодо обставин, які завадили заявнику з`явитися до суду та подати відзив: 06.05.2026 повідомлено у додатку «Дія» електронне судове рішення про розгляд справи на 07.05.2026, сповіщення в «Дії» є додатковим каналом інформації і не скасовує обов`язку надсилати ухвалу про призначення розгляду рекомендованим листом. Через запізнення сповіщення, засідання відбулось без участі заявника, чим порушено право на захист. Крім того заявник потребував додаткового часу на вивчення позовних вимог та підготовку доказів. Також, перебував у складних життєвих обставинах, був відсутнім за місцем проживання. Пропуск вказаного строку стався з поважних об`єктивних причин

В судовому засіданні з аявник (відповідач) ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення підтримав, обгрунтування навів аналогічні викладеним у заяві. Просив заяву задовольнити, скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2026 у справі №308/4124/26.

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Профіт Капітал» не забезпечило явки в судове засідання повноважного представника, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду до суду не надходило.

Заслухавши думку відповідача, враховуючи вимоги ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача.

Суд, заслухавши обгрунтування відповідача щодо заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи №308/4124/26, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2026 у цивільній справі №308/4124/26 ухвалено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082, рахунок: ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001) заборгованість за договором позики №3239983 від 23.11.2020 в розмірі 23716 (двадцять три тисячі сімсот шістнадцять) грн. 00 коп. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

З матеріалів справи слідує що вказане заочне рішення не набрало законної сили.

Зі змісту ст. 284 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У заяві відповідач вказує, що копію рішення суду отримав 10.05.2026, інші дані в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем ОСОБА_1 19.05.2026 поштовим відправленням направлено до суду заяву про перегляд заочного рішення, яка зареєстрована судом 22.05.2025, тобто в межах строку визначеного ст. 284 ЦПК України.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності таких умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і 3) докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Третю умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.

У своїй заяві заявник посилається в тому числі і на те, що про розгляд даної справи (судове засідання) відповідач не був повідомленим належним чином.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася належним чином, шляхом надіслання судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується конвертами, наявними в матеріалах справи, які повернулись з вкладеннями, та з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою",та "відмова".

При цьому, слід зазначити що Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Водночас, до поданої заяви про перегляд заочного рішення не додано жодних доказів поважності причин неявки відповідача в судові засідання, які призначалися судом у даній справі.

Окрім цього, заявником у заяві про перегляд заочного рішення не наведено та не додано на підтвердження достатніх доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і могли б спростувати висновки суду по суті даного спору, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення (а саме заперечення відповідачем щодо позовних вимог нового кредитора, дійсності договору, посилань щодо недопустимості розрахунку заборгованості, не враховування судом вимог законів України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», та ін.) є непогодження з винесеним рішенням по суті.

Водночас, лише самі заперечення відповідача щодо позовних вимог, укладення договору, отримання кредиту, розміру заборгованості та її наявності в іншому розмірі, без будь-яких підтверджень, на переконання суду не можуть бути підставою для перегляду заочного рішення.

У відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування ухваленого рішення суду, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав жодних доказів щодо поважності причин неявки в судові засідання та доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 247, 284-288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року у справі №308/4124/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 29.05.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.Б. Шумило