Рішення № 13696151, 25.01.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-671/11

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новак А.В., при секретарях Чорнобай Т.В., Мушті І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА», про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди,-

встановивУ

позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»про стягнення страхового відшкодування та пені. Мотивувала свої вимоги тим, що 08 жовтня 2009 року її автомобіль «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, виновником якої був водій автомобіля ГАЗ-33021212, д.н.з. НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ВАТ НАСК «ОРАНТА», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4080878 від 27.01.2009.

В той же день позивач звернулася до страховика із заявою про настання страхового випадку. Позивач стверджує, що надала відповідачу всі необхідні документи 08 жовтня 2009 року, а також здійснила страхову оцінку розміру шкоди та погодила її з відповідачем у розмірі 8197 гривень 40 копійок, однак відповідач приймав рішення по поданій заяві більше двох місяців і лише тоді надіслав позивачу лист з вимогою надання додаткових документів. Після неодноразових звернень позивача до посадових осіб ВАТ НАСК «ОРАНТА», останнє здійснило часткову страхову виплату у розмірі 6831 гривень 23 копійки. Вважає, що сума виплаченого страхового відшкодування є неповною та проведеною з порушенням строків, передбачених статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь його довірителя суму несплаченого страхового відшкодування із врахуванням індексу інфляції та пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, а всього стягнути 12533 гривні 44 копійки.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував, щодо стягнення суми пені у розмірі 53 гривні 71 копійки. Зокрема зазначив, що позивачу було правомірно виплачено частину страхового відшкодування, оскільки позивачем не було своєчасно надано до ВАТ НАСК «ОРАНТА»всіх необхідних документів, а тому на адресу позивача 16.12.2009 було надіслано лист № 09-03-09/31259 про необхідність подачі всіх необхідних документів або змінити порядок виплати суми страхового відшкодування.

04.01.2010 позивач надала ВАТ НАСК «ОРАНТА»заяву, у якій змінила порядок виплати суми страхового відшкодування з зазначенням нових платіжних реквізитів, а ВАТ НАСК «ОРАНТА», в свою чергу, 13.01.2010 склав страховий акт та розрахунок розміру страхового відшкодування у розмірі 6831 гривень 23 копійки. Як пояснив представник відповідача, саме така сума страхового відшкодування була виплачена позивачу в зв'язку з тим, що останньою не надано актів виконаних робіт на підтвердження проведення відновлювального ремонту автомобіля у субєкта, який є платником підтвердження здійснення ремонту з урахуванням ПДВ.

Заслухавши сторони, представників, покази свідків, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

З довідки № 10/240 від 13.10.2009 вбачається, що 08.10.2009 о 10 год. 00 хв. на перехресті вул. Ревуцького та вул. Тростянецької відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв автомобіля марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, та автомобіля марки «ГАЗ-33021212», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ОСОБА_4 у ВАТ НАСК «ОРАНТА», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4080878 від 27.01.2009.

08 жовтня 2009 року водій автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2 звернувся від імені власника ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «ОРАНТА»із заявою про страхове відшкодування та зазначив, що порядок його здійснення буде надано пізніше.

З дослідження № АА9794ІА_13.10-3, складеного 14.10.2009, вбачається, що матеріальний збиток, визначений на підставі Протоколу огляду автомобіля, що був складений аварійним комісаром ОСОБА_5, та розрахованої калькуляції відновлювального ремонту, яку виконав спеціаліст ОСОБА_6, завданий власникові автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 8197 гривень 47 копійок.

14 жовтня 2009 року ВАТ НАСК «ОРАНТА»було надано копію паспорту та ідентифікаційного коду власника автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1.

11 грудня 2009 року ОСОБА_1 подала до ВАТ НАСК «ОРАНТА»заяву, у якій визначила порядок відшкодування, а саме здійснити відшкодування шляхом перерахування суми страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП-ОСОБА_7, згідно рахунку-фактури № 00000001 від 06.11.2009 року.

Станом на 16 грудня 2009 року до ВАТ НАСК «ОРАНТА»не було надано копію свідоцтва про реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_7 з зазначенням виду діяльності, копію свідоцтва про те, що останній є платником єдиного податку, копію квитанції про сплату єдиного податку за останній період.

На адресу ОСОБА_1 ВАТ НАСК «ОРАНТА»16.12.2009 було надіслано лист № 09-03-09/31259 про необхідність подачі всіх необхідних документів або змінити порядок виплати суми страхового відшкодування, що позивач і здійснила шляхом подачі заяви від 04 січня 2010 року.

13 січня 2010 року ВАТ НАСК «ОРАНТА»склав страховий акт № ОЦВ-09-12402/1 та розрахунок страхового відшкодування у розмірі 6831 гривень 23 копійки без врахування суми податку на додану вартість, з врахуванням обраного позивачем порядку відшкодування та відсутності актів виконаних робіт на підтвердження проведення відновлювального ремонту автомобіля у суб'єкта платника податку на додану вартість.

Суд вважає, що в конкретному випадку страховик ВАТ НАСК «ОРАНТА», зменшуючи розмір страхового відшкодування, а саме: здійснюючи виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілій особі - ОСОБА_1, правомірно не виплатив останній суму податку на додану вартість.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до Закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта, оскільки такі операції є обєктом оподаткування податком на додану вартість.

Позивачем не було надано ВАТ НАСК «ОРАНТА» деталізованих актів виконаних робіт та касових чеків СТО ФО-П ОСОБА_7, а останній, в свою чергу, на вимогу страховика не надав підтвердження того, що він є платником податку на додану вартість.

З врахуванням цього, суд обгрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 здійснила ремонт, тобто придбала у ФО-П ОСОБА_7 послугу по ремонту, заміщенню, відтворенню (запчастини та інші витратні матеріали, тощо), які були використані в процесі ремонту транспортного засобу потерпілого у неплатника податку на додану вартість, а тому розрахунок суми виплати страхового відшкодування, здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, що і було здійснено ВАТ НАСК «ОРАНТА» з врахуванням норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Також судом не встановлено підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та інфляційних збитків, а тому суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На основі повно і всебічно зясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову повністю.

Питання про розподіл судових витрат вирішити в порядку ст.ст. 84, 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА», про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя А.Новак