Рішення № 136961458, 28.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32373/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 23.09.2025 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком, за 2020-2022 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2020-2022 роки, починаючи з 21.02.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що з 31 серпня 2015 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, як докер-механізатор комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах. У лютому 2023 року за заявою від 21.02.2023р позивачу було призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. Після її призначення розмір пенсії не змінився, а у відділі Пенсійного фонду позивачу пояснили, що суттєвих змін розміру пенсії не відбулося, оскільки з 2015 року позивач не працював. В березні 2023 року позивач працевлаштувався, отримував непогану заробітну плату та сподівався, що через два роки після проведення перерахунку пенсії по стажу і заробітку, як працюючому пенсіонеру, її розмір значно збільшиться. Після проведеного перерахунку дізнався, що під час обчислення розміру пенсії за віком у лютому 2023 року замість показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, йому неправомірно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

У червні 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.07.2025р. №18814-17912/К-02/8-1500/25 у проведенні перерахунку пенсії позивачу було відмовлено та повідомлено, що оскільки з 31.08.2015р. позивач отримував пенсію за вислугу років для врахування середньої заробітної плати за 2020-2022рр. підстав немає.

Такі дії позивач вважає протиправними.

Даний позов до суду надійшов засобами поштового зв`язку 18.09.2025 року.

Ухвалою судді від 29.09.2025 року позов залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору та заяви про поновлення строку звернення до суду.

13.10.2025 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом із заявою про поновлення процесуального строку.

Ухвалою від 13.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії за період з 21.02.2023 року по 17.03.2025 року (включно) повернуто позивачеві, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, починаючи з 18.03.2025 року, відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, починаючи з 18.03.2025 року.

24.11.2025 року від представника відповідача до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

28.11.2025 року від представника Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві вказано, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 31.08.2015 отримував пенсію за вислугу років довічно, обчислену у відповідності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За заявою від 21.02.2023 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, при страховому стажі 36 років 3 місяці (враховано по 28.08.2015), середньомісячній заробітній платі 8336,07 грн (коефіцієнт заробітку - 1,34750 х 6186,32 грн - середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована), обчисленій за періоди з 01.07.1985 по 30.06.1990 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.08.2015 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 21.02.2023 становив 3042,76 грн, де: розмір пенсії за віком - 3021,83 грн; доплата за 1 рік понаднормативного стажу - 20,93 грн.

З 01.04.2025 пенсію позивача автоматично перераховано при страховому стажі 38 років 3 місяці (враховано по 28.02.2025), середньомісячній заробітній платі 13414,42 грн (коефіцієнт заробітку - 1,50490), обчисленій за періоди з 01.07.1985 по 30.06.1990 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 28.02.2025 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 5193,81 грн, де: розмір пенсії за віком - 5131,02 грн; доплата за 3 роки понаднормативного стажу - 62,79 грн.

Як стверджує відповідач, перерахунки пенсії позивачу проведено згідно норм чинного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

У лютому 2023 року за заявою від 21.02.2023р Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При призначенні позивачу пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати 8336,07 грн (коефіцієнт заробітку - 1,34750 х 6186,32 грн - середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована).

У червні 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.07.2025р. №18814-17912/К-02/8-1500/25 у проведенні перерахунку пенсії позивачу було відмовлено та повідомлено, що оскільки з 31.08.2015р. позивач отримував пенсію за вислугу років для врахування середньої заробітної плати за 2020-2022рр. підстав немає.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком, за 2020-2022 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено осіб, які мають право на пенсію за вислугу років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

В ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

В ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зі змісту зазначених положень вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший вид. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за цим же законом є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення та з 2023 року позивачу за його заявою призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІI, передбачено інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Положеннями п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV, встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що приписами ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.

Як вже встановлено судом, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII. При цьому, в подальшому з 2023 року позивачу за його заявою призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Отже позивач звертався до відповідача із заявою про призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а саме Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Тому, при прийнятті рішення про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV необхідно було застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2020-2022 роки, оскільки позивач набула право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.

Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 400/293/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обчислюючи пенсію позивачу за віком згідно з ч. 2 статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки, відповідачем помилково ототожнене поняття «переведення на інший вид пенсії» та «призначення пенсії», внаслідок чого в розрахунку пенсії відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні (2014-2016 роки) не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2023 році на підставі норм Закону №1058-IV пенсійний орган має врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2021-2023 роки. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 щодо аналогічних правовідносин.

За вказаного правового регулювання, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком, за 2020-2022 роки є протиправними, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

При цьому належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1211,20 грн судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком, за 2020-2022 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2020-2022 роки, починаючи з 18.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )).

Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О.А. Вовченко