Ухвала суду № 136961361, 29.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 травня 2026 р. № 640/29255/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДержавної казначейської служби України, вул. Бастіонна, 6,м. Київ,01601,

провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення в розмірі 90 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа № 640/29255/20 за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної казначейської служби України України (далі відповідач).

Рішенням від 16.03.2026 позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України (далі Казначейство), яка полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні виконавчого документа № 2а-557/08 від 10.02.2010 про стягнення та перерахування на користь ОСОБА_1 81929,07 гривень;

- зобов`язано Казначейство відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вчинити дії щодо виконання виконавчого документа № 2а-557/08 від 10.02.2010 про стягнення та перерахування на користь ОСОБА_1 81929,07 гривень;

- стягнуто з Казначейство на користь ОСОБА_1 20 000,00 (двадцять тисяч) грн моральної шкоди.

Рішення суду набрало законної сили 16.04.2026 року.

Також, рішенням суду встановлено судовий контроль шляхом зобов`язання відповідача подати у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року.

У встановлений судом строк до суду надійшов звіт Державної казначейської служби України, в якому зазначено, що виконавчий лист № 2а-557/08 з 08.04.2016 обліковується на виконанні за бюджетною програмою КПКВК 3504040 по другій черзі заборгованості. Законами про Державний бюджет на 2016-2026 роки не встановлено бюджетних призначень, достатніх для безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 3504040 на виконання рішень суду, віднесених до другої черги погашення заборгованості. Таким чином, встановлений обсяг коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 не дозволяє Казначейству здійснити у поточному році виконання Виконавчого листа від 10.02.2010 у справі № 2а-557/08. У зв`язку з вищевикладеним заборгованість за виконавчим листом від 10.02.2010 у справі № 2а-557/08 про стягнення коштів на користь позивача, яка віднесена до другої черги, може бути погашена лише після виконання судових рішень, які обліковуються за першою чергою та рішень, що надійшли на виконання за другою чергою раніше, ніж виконавчий лист від 10.02.2010 у справі № 2а-557/08. Також відповідач наголошує, що попри регулярне надсилання Казначейством листів до Мінфіну на виконання пункту 49 Порядку № 845, питання щодо передбачення у державному бюджеті достатніх асигнувань для погашення заборгованості за бюджетною програмою КПКВК 3504040 наразі не вирішено. Відповідно до абзацу другого пункту 49 Порядку № 845 Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Отже, Казначейство, в силу приписів пункту 49 Порядку № 845, відклало безспірне списання коштів державного бюджету, зокрема, щодо Виконавчого листа від 10.02.2010 у справі № 2а-557/08, про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 , яке буде поновлено з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України в частині виділення необхідного фінансування.

Розгляд звіту Державного казначейства України здійснено у письмовому провадженні.

При цьому судом враховано наступні правові норми.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Статтею 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Оцінюючи звіт Державного казначейства України суд дійшов таких висновків.

Відповідачем не заперечується, що ним не здійснено виплату позивачу 81928,07 грн на виконання виконавчого документу № 2а-557/08 від 10.02.2010. Також, відповідачем наведено причини, з яких він до цього часу не здійснив таку виплату.

Так, до звіту Державною казначейською службою України надано копії листів до Міністерства фінансів України щодо збільшення бюджетних призначень для виконання судових рішень.

Водночас, суд звертає увагу відповідача, що в рішенні від 16.03.2026, судом була надана оцінка таких листів і вказано, що «З листів Державної казначейської служби України до Міністерства фінансів України, які містяться в матеріалах справи, суд встановив, що в них викладено узагальнені відомості про кількість судових рішень, які перебувають на виконанні на відповідну дату, загальну суму заборгованості за цими рішенням, їх черговість.

Водночас, враховуючи те, що зазначені листи не містили переліку виконавчих документів, щодо виконання яких недостатньо коштів, не виявляється можливим встановити, чи включено під час складання таких листів і пропозицій передбачити в Державному бюджеті України додаткове фінансування виконавчий лист у справі № 2а-557/08»

Зі звіту вбачається, що відповідачем зазначене не враховано.

Також, звіт не містить відомостей щодо виконання рішення суду від 16.03.2026 про стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.

Отже, оскільки на теперішній час суду не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, у суду відсутні підстави для прийняття звіту.

Відтак, суд відмовляє Державному казначейству України у прийнятті звіту про виконання судового рішення по справі № 640/29255/20 від 16.03.2026.

При цьому, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту та зобов`язати відповідача надати суду докази щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі.

За вимогами ч. 3ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

При встановленні нового строку для подання звіту судом враховується, що фактичне виконання рішення пов`язано із виділенням коштів Державного бюджету на такі цілі і не залежить від особистого волевиявлення відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про продовження строку відповідачам для подання звіту

Керуючись ст.ст. 121, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному казначейської служби України у прийнятті звіту про виконання судового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 640/29255/20.

2. Встановити новий строк для подачі звіту суду про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 640/29255/20 та зобов`язати Державну казначейську службу України в тримісячний строк з дня отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Л.Л. Дерев`янко