Рішення № 136960591, 28.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Київ справа №640/18197/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УАФ Маркетинг»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УАФ Маркетинг» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.08.2022 № 159740413 та від 02.08.2022 № 159730413.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач зазначає, що зменшив податкове зобов`язання на суму 568 795 грн у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, який складений у листопаді 2021 року та помилково не внесений до податкової звітності у попередніх періодах. Податковим органом, попри законодавче обмеження проведення перевірок, здійснено камеральну перевірку податкової декларації та складено акт, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивач протиправно зменшив податкові зобов`язання з податку на додану вартість шляхом включення до рядка 7 декларації розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних у січні 2022 року та незареєстрованих в ЄРПН. Також відповідач посилався на те, що законодавством не були обмежені камеральні перевірки за податкові періоди до лютого 2022 року.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 19.01.2023 № 03-19/4247/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали цієї адміністративної справи.

20.12.2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

Головне управління ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УАФ Маркетинг» за січень 2022 року, за результатами якої складено акт від 23.06.2022 №14490/ж5/26-15-04-15-03/39874027.

Згідно з висновками зазначеного акта встановлено порушення позивачем пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету за січень 2022 року на суму податку на додану вартість 154 075 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 414 720 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Головне управління ДПС у м. Києві ухвалило податкове повідомлення-рішення від 02.08.2022 № 159730413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 169 483 грн та податкове повідомлення-рішення від 02.08.2022 № 159740413, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 414 720 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 27.09.2022 №11737/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УАФ Маркетинг» без задоволення.

Позивач, не погодившись із зазначеними індивідуальними актами, звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Зі змісту акта камеральної перевірки від 23.06.2022 №14490/ж5/26-15-04-15-03/39874027 слідує, що перевірка проведена на підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 ПК України, а періодом, що перевірявся, є січень 2022 року.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Однак, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України запроваджено воєнний стан.

Законом України від 03.03.2022 №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.9, відповідно до якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції Закону№ 2120-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2142-IX від 24.03.2022, № 2173-IX від 01.04.2022; в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, камеральних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

При цьому, пунктом 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено: зупинити до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу. До звітних податкових періодів лютий - липень 2022 року пункти 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених підпунктом 69.2 цього пункту.

З матеріалів справи судом встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві 23.06.2022 здійснило перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «УАФ Маркетинг» за січень 2022 року.

З аналізу вищенаведених правових норм суд висновує, що контролюючий орган провів перевірку податкової звітності позивача із дотриманням приписів чинного законодавства, а доводи ТОВ «УАФ Маркетинг» про незаконність такої перевірки є безпідставними.

Щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, зафіксованих в акті перевірки від 23.06.2022 №14490/ж5/26-15-04-15-03/39874027, суд встановив наступне.

Так, у декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року ТОВ «УАФ Маркетинг» зменшило податкове зобов`язання на суму 568 795 грн (рядок 7 «коригування податкових зобов`язань», розділ «Податкові зобов`язання»).

Позивач у позовній заяві зазначив, що 11.11.2021 склав розрахунок коригування №1 до податкової накладної №2 від 01.11.2021 на зменшення податку на додану вартість на суму 568 795 грн. Вказаний розрахунок зареєстрований контрагентом в ЄРПН 26.11.2021 за №9359511430, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. І, а.с. 105).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Водночас, положеннями абзацу другого підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Як зазначив позивач, розрахунок коригування №1 до податкової накладної №2 від 01.11.2021 не був включений до декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року, що було виявлено у січні 2022 року.

Відповідно до положень пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форму декларації з податку на додану вартість, яка була чинна на момент спірних правовідносин, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2020 №734 (далі наказ Мінфіну України від 28.01.2016 №21).

Підпунктом 8 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21, встановлено, що при заповненні рядка 7 обов`язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів, та/або (Д7) (додаток 7).

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що ТОВ «УАФ Маркетинг» мало право або надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року, або відобразити уточнені показники за листопад 2021 року у складі податкової декларації за січень 2022 року з обов`язковим заповненням додатка 1 до декларації.

Позивач надав пояснення, з яких слідує, що ним обрано спосіб відображення показників розрахунку коригування №1 до податкової накладної №2 від 01.11.2021 у декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року шляхом заповнення рядка 7 розділу І «Податкові зобов`язання», де в колонці Б міститься показник «-565 795».

Однак, дослідивши наявний в матеріалах справи додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, суд встановив, що він не містить даних, які б вказували на те, що сума, відображена у рядку 7 розділу І декларації стосується звітного періоду листопад 2021 року та внесена на підставі розрахунку коригування №1 до податкової накладної №2 від 01.11.2021, складеної на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УАФ Тікет» з індивідуальним податковим номером 414311826559.

Отже, доводи ТОВ «УАФ Маркетинг» про те, що суму податкового зобов`язання у розмірі 565 795 грн в податковій декларації за січень 2022 року зменшено на підставі даних розрахунку коригування №1 до податкової накладної №2 від 01.11.2021 не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а тому суд їх відхиляє як безпідставні.

З огляду на встановлені обставини справи та надану їм правову оцінку, суд вважає, що Головне управління ДПС у м. Києві дійшло обґрунтованого висновку про порушення позивачем пункту 192.1 статті 192 ПК України під час подання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.08.2022 №159740413 та від 02.08.2022 № 159730413 такими, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні

VI. Судові витрати.

Судові витрати, які внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статті 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.