Ухвала суду № 136960413, 29.05.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"29" травня 2026 р. справа № 300/6188/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25, яке набрало законної сили 08.01.2026, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 14.07.2025 №204.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 14.07.2025 №204 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії та виплату пенсії з урахуванням проведених платежів.

Позивач 09.03.2026 звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25.

Заява обгрунтована невиконанням пенсійним органом вказаного судового рішення, оскільки після набрання ним законної сили, відповідачем не виплачується пенсія у розмірі, який встановлений таким рішенням. Звернув увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» йдеться про заборгованість, за період, що передує даті набрання чинності рішення суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 заяву ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати звіт про виконання судового рішення по справі № 300/6188/25 задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали, подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 20.05.2026 подано звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25. Поданий звіт мотивовано тим, що на виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та з 01 березня 2026 року обчислено розмір пенсійної виплати в сумі 22192,01 грн., виплата якої здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Також нараховано доплату в сумі 355761,22 грн. за період з 01.02.2023 по 28.02.2026, яка внесена в підсистему Реєстр судових рішень та буде виплачено відповідно до Постанови КМУ №821. Зазначив, що сума минулого боргу за період з 01.02.2023 по 07.01.2026 становить 337575,79 грн., сума поточного боргу за період з 08.01.2026 по 28.02.2026 становить 18185,43 грн., за період з 01.03.2026 по 31.05.2026 становить 34470,63 грн., яка виплачується за рахунок коштів з Державного бюджету України пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Звернув увагу, що станом на 18.05.2026 ОСОБА_1 виплачено частину поточної заборгованості в березні 2026 року в сумі 982 грн., в квітні 2026 року в сумі 877 грн., в травні 2026 року в сумі 780 грн. Вважав, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для встановлення бюджетних асигнувань, які є достатніми і вичерпними для виконання рішення суду. Крім цього, у випадку постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, просив звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу.

Відповідач 26.05.2026 долучив до звіту про виконання рішення суду розрахунок нарахованої та виплаченої пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 300/6188/25 за період з 08.01.2025 по 25.05.2026.

Враховуючи те, що адміністративна справа №300/6188/25 розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку про розгляд звіту про виконання судового рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши звіт про виконання рішення суду по справі №300/6188/25 та подані сторонами матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Суд з`ясував із доданих до звіту про виконання судового рішення доказів, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у березні 2026 року перераховано пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 14.07.2025 №204 про розмір грошового забезпечення, внаслідок чого розмір нарахованої пенсії позивача склав 22192,01 грн.

Крім цього, територіальним органом Пенсійного фонду України проведено нарахування пенсії за період з лютого 2023 року по лютий 2026 року в сумі 355761,22 грн.

Суд зазначає, що позивач, до проведення відповідачем перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25, отримував пенсію у розмірі 11942,04 грн., а з 01.03.2026 отримує 13387,03 грн.

На переконання суду наведене засвідчує факт, що після набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25, відповідачем не виплачується пенсія ОСОБА_1 у розмірі 22192,01 грн., який розрахований внаслідок перерахунку, проведеного на виконання вказаного судового рішення, що в свою чергу призводить до збільшення загальної суми заборгованості невиплаченої позивачу пенсії.

Отже, з наведеного слідує, що всупереч судовому рішенню по даній справі виплата перерахованої пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі не здійснюється, що свідчить про його невиконання.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вважає виконаним судове рішення посилаючись на дотримання положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі Постанова КМУ №821).

Однак, застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого вказаною постановою Уряду, суд вважає протиправним у випадку необхідності виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 в розмірі 22192,01 грн.

При цьому, суд наголошує, що цей Порядок визначає механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Таким чином, дія положень цього Порядку не може розповсюджуватися на виплату сум пенсії після набрання чинності рішенням суду.

Отже, починаючи з 08.01.2026, з дати набрання в даній справі рішенням суду законної сили, розмір пенсії ОСОБА_1 , що підлягає виплаті щомісяця неповинен бути меншим за 22192,01 грн.

Крім того, суд вважає, що Постанова КМУ №821 встановлює спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України, суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень та праву на ефективний судовий захист.

Згідно з ч.1 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (ч.2 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами ч.3 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Одночасно, згідно з ч.5 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до ч.10 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

На переконання суду, відсутність додаткового фінансування бюджету з боку Пенсійного фонду України не свідчить про виконання рішення у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об`єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення відповідачу нового строку для надання звіту про виконання рішення суду та для звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу.

Підсумовуючи вищенаведене, оскільки рішення суду в цій справі не виконано відповідачем у межах наданих повноважень та у встановлений законом спосіб, то поданий звіт не підлягає прийняттю.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий тридцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №300/6188/25.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській, що у разі неподання звіту чи у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Роз`яснити, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.