Рішення № 136960287, 28.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 травня 2026 року Справа № 280/3166/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 21 серпня 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 117 145,28 грн.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 21 серпня 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 117 145,28 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_1 ) пенсію щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, починаючи з 01 квітня 2026 року в повному об`ємі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року по справі № 280/362/25 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 21 серпня 2024 року. Нараховано доплату за період з 21 серпня 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 474 754,06 грн. На виконання Порядку № 821 позивачу було проведено часткову виплату доплати за рішенням суду в сумі 357 608,78 грн. Решта заборгованості буде виплачена згідно з вищезазначеним Порядком № 821 після надходження відповідного фінансування. Залишок невиплачених коштів за рішенням суду становить 117 145,28 грн. На думку позивача він має право на одержання заборгованості в повному обсязі і без надходження відповідного фінансування згідно Порядку № 821. Позовну заяву просить задовольнити.

Ухвалою судді від 13 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/3166/26. Також, вказаною ухвалою судді від відповідача витребувано докази по справі.

24 квітня 2026 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який містить заперечення проти задоволення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року по справі № 280/362/25 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 21 серпня 2024 року. Нараховано доплату за період з 21 серпня 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 474 754,06 грн. На виконання Порядку № 821 позивачу проведено часткову виплату доплати за рішенням суду. Решта заборгованості буде виплачена згідно з вищезазначеним Порядком № 821 після надходження відповідного фінансування. Залишок невиплачених коштів за рішенням суду становить 117 145,28 грн. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області діє в межах повноважень, згідно діючого законодавства. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

30 квітня 2026 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у якому останній не погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

На виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 280/362/25 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій просив сплатити борг по щомісячній пенсії, який виник після виконання судового рішення у справі № 280/362/25.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26 березня 2026 року № 13682-11251/О-02/8-0800/26 позивача повідомлено про те, що нарахована на виконання рішення суду доплата в сумі 474 754,06 грн. обліковується в Головному управлінні. Виплату частини нарахованої пенсії позивача, визначену пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, було здійснено на особистий рахунок позивача, відкритий в банківській установі, 18 листопада 2025 року в сумі 57967,57 грн., 24 листопада 2025 року - 176668,16 грн., 25 листопада 2025 року - 58985,05 грн., 25 грудня 2025 року - 44021,00 грн., 23 лютого 2026 року - 9967,00 грн. та 23 березня 2026 року - 10000,00 грн. В подальшому невиплачену протягом поточного бюджетного періоду суму нарахованої на виконання рішення суду за минулий час і перерахованої в подальшому пенсії за рішенням суду буде виплачена в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету. Вказано, що Постанова № 821 була прийнята на виконання п. 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким установлено, що з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати. Зазначені кошти обліковані в Головному управлінні Пенсійного фонду України для здійснення виплати на умовах Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.

Позивач не погодившись із діями відповідача щодо виплати нарахованої на виконання рішення суду заборгованості із врахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-VI (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до положень статті 5 Закону №1058-IV Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною другою статті 46 Закону №1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Суд зауважує, що згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Пунктом 9 частини першої статті 16 Закону №1058-IV передбачено, що застрахована особа має право, зокрема, на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом №1058-IV.

При цьому, відсутність бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у бюджеті Пенсійного фонду України, не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, не виплачуючи нараховану позивачу пенсію у розмірі 117 145,28 грн., відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Відповідно до статті 13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак позов в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 21 серпня 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 117 145,28 грн. та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 21 серпня 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 117145,28 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплачувати пенсію щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, починаючи з 01 квітня 2026 року в повному об`ємі, то суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу буде порушена відповідачем, а тому задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Відтак, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані докази в їх сукупності, суд приходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України). З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволених вимог розмірі 1331,20 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 21 серпня 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 1 17145,28 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 21 серпня 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 117 145,28 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов