Ухвала суду № 136959750, 29.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

за наслідками розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати звіт

29 травня 2026 року Справа №200/1175/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голощивець І.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за її позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Посвалюк В.В., яка діє на підставі ордера від 18.02.2025, звернулась із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивачка) до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток за 2021-2023 роки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2021-2023 роки загиблого ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум компенсації за не отримане речове майно за весь період військової служби за контрактом ОСОБА_2 з 06 травня 2020 року по 22 травня 2023 року, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2023 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за не отримане речове майно за весь період військової служби за контрактом ОСОБА_2 з 06 травня 2020 року по 22.05.2023 року, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2023 року..

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року по справі №200/1175/25 вирішено: позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток за 2021-2023 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2021-2023 роки загиблого ОСОБА_2 .

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум компенсації за не отримане речове майно за весь період військової служби за контрактом ОСОБА_2 з 06 травня 2020 року по 22 травня 2023 року, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2023 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за весь період військової служби за контрактом ОСОБА_2 з 06 травня 2020 року по 22.05.2023 року, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2023 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 року по справі №200/1175/25 ухвалено: апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі № 200/1175/25 повернути заявнику.

З урахуванням наведеного, рішення суду набрало законної сили 17.06.2025 року.

У травні 2026 року від позивача на адресу суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/1175/25 від 01.05.2025, в якій вона просила суд - встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі № 200/1175/25 за її позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення суду від 01.05.2025 року у справі № 200/1175/25 включно з повним розрахунком компенсації за невикористані дні щорічної та додаткових відпусток, розміру нарахованого грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду, за попередні 12 місяців, та довідкою про надане військовослужбовцю ОСОБА_2 речове забезпечення та вартість речового майна, за яке нараховується компенсація.

В своїй заяві позивач зауважила наступне: - «15.09.2025 року Центрально-міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкриті виконавчі провадження № 79025905 і 79027424. Ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження невідомий. Рішення суду до цього часу не виконано. Відповідно до повідомлення Військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2026 року № 2751 на виконання рішення суду командиром військової частини виданий наказ № 7216 від 21.08.2025 року «Про виконання рішення суду», боржником було проведено нарахування за неотримане речове майно та невикористані дня щорічної відпустки та додаткових відпусток. За неотримане речове майно 29.05.2025 року виплачено 14 669,14 грн, а стосовно коштів за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки військова частина очікує належного фінансування. Також Військовою частиною НОМЕР_1 мені надіслана довідка розрахунок компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки при звільненні ОСОБА_2 по справі № 200/1175/25, з якої вбачається, що за 51 день невикористаної щорічної відпустки нарахована компенсація в розмірі 37 685,06 грн, а за 42 дні невикористаної додаткової відпустки - 31 034,75 грн. З розміром нарахованої компенсації за невикористані дні щорічної і додаткової відпустки, де базою нарахування було грошове забезпечення в розмірі 22 167,68 грн, я не можу погодитись, зокрема, у розрахунок грошової компенсації не включені додаткові винагороди, передбачені постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року, які також є частиною грошового забезпечення.».

Відповідач про наявність даної заяви позивача на розгляді був повідомлений належним чином, про що свідчить копія чеку АТ «Укрпошта» рекомендований лист - №2500601245663 та згідно трекінгу за даним номером було отримано представником відповідача 16.05.2026 року.

Станом на час розгляду даної заяви від відповідача не було надано жодного клопотання, заяви, тощо.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку розглянути дану заяву за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 дану заяву позивача про встановлення судового контролю було розподілено та визначено головуючим суддею Голошивця І.О.

Суд зазначає, що Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов`янськ Донецької області.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Враховуючи активні бойові дії на території Донецької області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю і безпеці учасників справи, режим роботи суду встановлений наступним чином:

- прийом вхідної кореспонденції та процесуальних документів здійснюється судом в підсистемі «Електронний суд» або через офіційну електронну адресу суду inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом);

- розгляд справ у судових засіданнях за участю сторін не здійснюється до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022, учасники справи мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: - через особистий кабінет в системі «Електронний суд»; - у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).

На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, сторони в судове засідання не викликались.

Розгляд зазначеного клопотання проводився у порядку письмового провадження.

Суд розглянувши вищезазначену заяву, зазначає наступне.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення.

Зокрема, за приписами статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як унормовано частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Слід зазначити, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту, накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України№11944/05 від 12.05.2011).

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду.

Окрім цього, суд наголошує, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд вже зазначав, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №200/1175/25 суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2021-2023 роки загиблого ОСОБА_2 та здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за весь період військової служби за контрактом ОСОБА_2 з 06 травня 2020 року по 22.05.2023 року, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2023 року.

У відповідності до наявного в матеріалах заяви листа відповіді відповідачам від 19.03.2026 року: - «Фінансово-економічною службою частини до забезпечувального органу направлено заявку на фінансування. Відповідно до рішення суду №200/1175/25 було проведено нарахування за неотримане речове майно та невикористанні дні щорічної відпустки та додаткових відпусток. За неотримане речове майно Вам було виплачено кошти в сумі 14669 гривень 14 копійок від 29.05.2025 року, відповідно до платіжної відомості №89 від 28.05.2025 року. Стосовно коштів за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за рішенням суду №200/1175/25, військова частина НОМЕР_1 повторно направила до ЦФЕУ КСВ заявку №2378 від 06.03.2026 року та очікує належного фінансування для вирішення порушеного питання.».

Позивачем не заперечується отримання нею коштів у сумі 14669,14 грн. за неотримане речове майно, про що нею зазначається у поданій заяві.

В свою чергу, позивач не погоджуючись із виконанням судового рішення відповідачем зазначає наступне: - «Також Військовою частиною НОМЕР_1 мені надіслана довідка розрахунок компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки при звільненні ОСОБА_2 по справі № 200/1175/25, з якої вбачається, що за 51 день невикористаної щорічної відпустки нарахована компенсація в розмірі 37 685,06 грн, а за 42 дні невикористаної додаткової відпустки - 31 034,75 грн. З розміром нарахованої компенсації за невикористані дні щорічної і додаткової відпустки, де базою нарахування було грошове забезпечення в розмірі 22 167,68 грн, я не можу погодитись, зокрема, у розрахунок грошової компенсації не включені додаткові винагороди, передбачені постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року, які також є частиною грошового забезпечення.».

Щодо зазначеного позивачем, з приводу не включення додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року, які також є частиною грошового забезпечення, суд не може погодитися, оскільки дійсно додаткова винагорода передбачена постановою КМУ №168 є частиною грошового забезпечення, але, до спірних питань які були розглянуті Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи №200/1175/25 це питання та наявність такого права на включення цієї допомоги судом не вирішувалось взагалі, а було вирішено питання нарахування відповідної компенсації за невикористані дні щорічної основної/додаткової відпустки.

Суд зауважує, що вищезазначене є підставою для звернення до суду з новим адміністративним позовом під час розгляду якого й будуть встановлені відповідні обставини наявності такого права.

З урахуванням наведеного, зазначене позивачем стосовно зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт включаючи додаткову винагороду, за попередні 12 місяців задоволенню не підлягає.

Щодо даного рішення, судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення суду по справі №200/1175/25 були тільки розраховані відповідні суми компенсації за невикористані дні щорічної основної/додаткової відпустки, але такі виплачені позивачу станом на час розгляду даної заяви не були, що в свою чергу, свідчить про часткове виконання рішення суду та є підставою для встановлення судового контролю.

Враховуючи те, що до суду не надано доказів повного виконання рішення суду по справі №200/1175/25, суд вважає за можливе встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до приписів ч.3 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

В даному випадку суд вважає за необхідним встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк подання звіту протягом двох місяців з дня отримання даної ухвали для виконання рішення суду та подання відповідного звіту про його виконання.

Згідно з частиною 6 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити частково.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1175/25 від 01.05.2025 року.

Копію ухвали направити Військовій частині НОМЕР_1 для виконання рішення суду.

Ухвала суду першої інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Голошивець