Рішення № 136959498, 29.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 рокуСправа №160/32920/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверї, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та скасування рішення,

установив:

18 листопада 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону. України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 10-ти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач протиправно відмовив їй у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону. України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважаючи такі дії протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 р. залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області до участі у справі №160/32920/25 у якості співвідповідача.

09 квітня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Позивачка зазначає, що, маючи страж роботи 40 років 7 місяців 15 днів в закладах та установах державної та комунальної форми власності, охорони здоров`я, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення грошової допомоги передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування".

До заяви були додані: копія паспорту громадянина України, копія ідентифікаційного коду, копія трудової книжки на підтвердження стажу роботи в закладах охорони здоров?я.

Зазначена заява зареєстрована Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 23.05.2025 року Nє 3428.

У липні 2025 року, вона отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.06.2025 року до якого було долучено рішення відділу перерахунків пенсій Nє l управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.05.2025 року Nє 045650018182 відповідно до якого, мені було відмовлено в призначенні грошової допомоги передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", оскільки з 01.02.2024 року, вона не працює в закладах та установах державної, комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 22.11.2023р. отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 22.07.2024р.

З 23.05.2025р. позивачку переведено не пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 29.05.2025р.

Суд встановив, що згідно з даними трудової книжки № НОМЕР_2 , довідок від 22.04.2025 р. № 155/вк, 02.05.2025 р. № 0119/24/854, 05.05.2025 р. № 01, 13.05.2025 р. № 06/331, позивачка працювала в закладах та установах державної, комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років до 31.01.2024 р., звільнена з посади акушера вищої категорії за власним бажанням.

23.05.2025 р. позивачка звернулась із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій, відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону № 1058.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 29.05.2025р. № 045650018182 про відмову в призначенні грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону № 1058.

У вказаному рішенні зазначено таке: згідно з матеріалами електронної пенсійної справи з 22.11.2023р. позивачка отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону та з 01.02.2024р. не працює в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Позивачка, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті грошової допомоги, звернулась до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Схожі спірні відносини вже розглядалися Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 21 березня 2024 року, справа № 580/2737/23, Верховний Суд виснував:

«норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.»

У постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду, суд встановив, що позивачці до призначення пенсії за віком було призначено пенсію по інвалідності з 22.11.2023 р. та на час досягнення пенсійного віку (28.04.2025 р.) вона вже не працювала в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (не працює з 01.02.2024 р.), тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивачка вказує, що має страж роботи 40 років 7 місяців 15 днів в закладах та установах державної та комунальної форми власності, охорони здоров`я, проте, як вбачається зі змісту пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV це не єдина умова для виплати грошової допомоги, необхідним є також дотримання таких двох умов: - станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; - пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у позові належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд

вирішив:

У позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверї, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко