Рішення № 136958192, 18.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20925/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

за участю представника позивача Янчука В.В.

представника відповідача Павлюка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Янчука В.В., звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на його користь у відшкодування майнової шкоди 77400,00 грн, стягнути з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування майнової шкоди 33453,05 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Тоyota Highlander Hybrid», р.н. НОМЕР_1 , 2022 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданим 28.05.2022. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Тоyota Highlander Hybrid», забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.06.2024 № ЕР-221565219 у ПАТ «СК «УСГ». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено у розмірі 160 000,00грн. 12.08.2024 о 09:00 год. у м Рівне на Луцькому кільці сталася дорожньо транспортна пригода за участю транспортного засобу «Тоyota Highlander Hybrid», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 дружини позивача, та автомобіля «Nissan Primerа», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , за наслідками якого учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), відповідно до якого ОСОБА_2 визнала свою вину у ДТП. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Primerа», реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217594074 від 28.10.2023. Відповідно до полісу франшиза складає 2600,00 грн.

Позивач звернувся на адресу відповідача, як до страхової компанії, яка прийняла рішення про виплату страхового відшкодування. Сума збитку складає 25.005,23 грн., виплати не надходило. Згідно Звіту № 135.24 про оцінку автомобіля Toyota Highlander Hybrid реєстраційний номер НОМЕР_1 від 11.09.2024: Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Тоyota Highlander Hybrid реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних (з ПДВ): 63 039,92 грн. Величина втрати товарної вартості автомобіля Тоyota Highlander Hybrid реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає: 47813,13 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Тоyota Highlander Hybrid реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП 12.08.2024р., в цінах станом на момент ДТП, складає: 110 853,05 грн.

Враховуючи виплачене страхове відшкодування в розмірі 22405,23 грн, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на його користь страхове відшкодування в розмірі 55994,77 грн; стягнути з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування майнової шкоди 30853,05 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.

09.12.2024 року представником відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сформовано в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, який зареєстрований канцелярією суду 10.12.2024 року. У відзиві представник відповідача ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у повному обсязі.

Зазначає, що відповідачем на адресу ОСОБА_1 було надіслано лист вих. № 45887/ПВ-31 від 26.08.2024, у якому зазначалось, що Департаментом обслуговування збитків ПрАТ СК ПЗУ Україна розглянуто справу № 45887 відносно події, яка мала місце 12.08.2024 та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування. Сума збитку складає 25.005,23 грн. франшиза складає 2 600,00 грн. Страхове відшкодування в розмірі 22 405,23 грн. буде перераховано протягом 5 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату.

Згідно Страхового акту 45887/1 та Розпорядження № 45887/1/1 на виплату страхового відшкодування від 26.08.2024 р. сума страхового відшкодування, що підлягала до оплати, становила 22 405,23 грн. На виконання Розпорядження та зазначеного Позивачем листа, 28.08.2024 р. ПрАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» оплатила на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 грошову сумі у розмірі 22405,23 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від "28" серпня 2024 р. № 00124846. Відповідно, свої зобов`язання, ПрАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» виконала в повному обсязі, перерахувавши Позивачу страхове відшкодування у розмірі 22 405,23 грн. Наданий Позивачем Звіт №135.24 про оцінку автомобіля Toyota Highlander Hybrid реєстраційний номер НОМЕР_1 від 11.09.2024 р. складено з порушенням вимог законодавства України, є підстави вважати його недопустимим доказом. Просить врахувати підстави для зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу через непропорційність обсягу наданих Позивачу послуг та їх вартості, яка вказана в позовній заяві.

Ухвалою суду від 11.02.2025 року прйнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 11.02.2025 призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 29.05.2025 призначено у справі повторну судову автотоварознавчу експертизу.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Тоyota Highlander Hybrid», р.н. НОМЕР_1 , 2022 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданим 28.05.2022.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Тоyota Highlander Hybrid», забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.06.2024 № ЕР-221565219 у ПАТ «СК «УСГ». Ліміт відповідальності за вказаним полісом за шкоду заподіяну майну визначено у розмірі 160 000,00 грн.

12.08.2024 о 09:00 год. у м Рівне на Луцькому кільці сталася дорожньо транспортна пригода за участю транспортного засобу «Тоyota Highlander Hybrid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Nissan Primerа», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , за наслідками якого учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), відповідно до якого ОСОБА_2 визнала свою вину у ДТП. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Primerа», реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217594074 від 28.10.2023. Відповідно до полісу франшиза складає 2600,00 грн.

Згідно Страхового акту 45887/1 та Розпорядження № 45887/1/1 на виплату страхового відшкодування (далі Розпорядження) від 26.08.2024 р. сума страхового відшкодування, що підлягала до оплати, становила 22 405,23 грн.

На виконання Розпорядження та зазначеного позивачем листа, 28.08.2024 р. ПрАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» оплатила на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 грошову сумі у розмірі 22 405,23 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від "28" серпня 2024 р. № 00124846.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, який регулюється положеннями ст.22, 1166, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі: Закон). Стаття 22 ЦК України передбачає право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Порядок та умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, передбачені ст.1187 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана цим джерелом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) ним володіє.

Згідно ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.9 зазначеного вище Закону страховик відповідає в межах обов`язкового ліміту відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілого. Майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (правова позиція ВС в справі 359/2309/17).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України № 1961-IV від 01 липня 2004 року).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні у межах ліміту відповідальності страховика (страхової суми) є страховик завдавача шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (пункт 35), від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (пункт 96)). Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (див.: п. 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) викладений правовий висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди».

У пунктах 154-156 постанови від 14 грудня2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника».

Відповідно до ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17 зроблено висновок, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 суд зазначив, що ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Судом встановлено, що висновок експерта №262.25 СЕУ від 09.02.2026 було складено у відповідності до чинного законодавства України щодо проведення судових експертиз, а експерт був обізнаний (попереджений) про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Суд не має сумнівів стосовно обґрунтованості висновків судової автотоварознавчої експертизи, що надані судовим експертом Картавов Ю.О., оскільки, складений ним висновок відповідає вимогам, встановленим ст. 102 ЦПК України, і приймається судом в якості належного і допустимого письмового доказу.

Згідно Висновку Експерта №262.25 СЕУ від 09.02.2026 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Тоyota Highlander Hybrid», р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП 12.08.2024 року, станом на момент ДТП становить 104878,36 грн. Вартість відновлювального ремонту, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки «Тоyota Highlander Hybrid», р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП 12.08.2024 року, станом на момент ДТП (без ПДВ на запасні частини та матеріали) становить 49394,39 грн.

У відповідача, як у страховика, виник обов`язок з виплати страхового відшкодування в повному обсязі, так як розмір шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, та з боку позивача здійснені всі дії, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо отримання страхового відшкодування. Відповідно суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 54994 грн 77 коп. (80000 -25005,23)

За таких обставин, позовна заява підлягає до задоволення частково.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України). Позивач сплатила судовий збір у розмірі 968,60 грн. Оскільки суд робить висновок про часткове задоволення позову, то сплачений судовий збір належить стягнути із відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 951,30 грн.

Позивач поніс витрати, пов`язані із залученням судового експерта, тому з відповідача на його користь слід стягнути 21100 грн.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 11000 грн. 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Представник позивача долучив договір про надання правничої допомоги від 19.09.2024, ордер, звіт про виконану роботу від 06.03.2026 на суму 11000 грн, квитанцію на суму 11000 грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою, поніс витрати на правничу допомогу, при цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд бере до уваги, що в позов задоволено частково, складність справи, а тому, суд дійшов висновку про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4000 грн, що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення майнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 54994 (п"ятдесят чотири тисячі дев"ятсот дев"яносто чотири) грн 77 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 26051 (двадцять шість тисяч п"ятдесят одну) грн 30 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», адреса: 04053 вул.Січових Стрільців,40 м.Київ ЄДРПОУ 20782312

Повне судове рішення складене 26 травня 2026 року.

Суддя І.О.Гордійчук