Рішення № 136957208, 27.05.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1492/25

Провадження № 2/379/27/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м. Тараща, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління МЮ (м. Київ) про оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, та виключення з актового запису відомостей про батьківство, припинення стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом і просить суд:

- виключити відомості про його батьківство з актового запису № 114 від 10.10.2013 р., складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- припинити стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку по виконавчому провадженню № 50394005 на підставі виконавчого листа № 379/1559/15 ц та скасувати суму боргу по даному виконавчому провадженню, що станом на 01.08.2025 становить 226386 грн.

- стягнути з відповідача всі судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що він та відповідачка з 11 грудня 2013 року перебували в зареєстрованому шлюбі. До реєстрації шлюбу вони проживали спільно, як чоловік та жінка, декілька місяців. За час спільного проживання та вже під час зареєстрованого шлюбу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила доньку та запевнила позивача, що він є біологічним батьком дитини та у свідоцтві про народження остання записала свою доньку як ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , виданого повторно 10 грудня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис про народження дитини №114 від 10 жовтня 2013 року, батьком дитини вказаний ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_5 .

Про те, що насправді позивач не є біологічним батьком новонародженої дитини, останній не знав та не здогадувався, повноцінно вважав себе батьком ОСОБА_4 .

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21.09.2015 р. шлюб між ними було розірвано.

Також, рішенням Таращанського районного суду Київської області від 16.11.2015р. по справі № 379/1559/15-ц з позивача було стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Через деякий час після розірвання шлюбу позивачу стало відомо від відповідачки про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , насправді не є його біологічною дитиною, батько в дитини зовсім інший.

Сумніваючись в біологічному спорідненні з дитиною, не маючи можливості вирішити цей спір в позасудовому порядку, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 року головуючим суддею визначено Невгада О.В.

Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.11.2025 провадження у справі було зупинено у зв`язку із призначенням судової молекулярно - генетичної експертизи на час її проведення.

25.02.2026 до суду надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 26.02.2026 провадження у справі було поновлено.

25.03.2026 року ухвалою Таращанського районного суду Київської області підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позов підтримують та просять його задовольнити (а.с.155).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов визнала та не заперечувала проти проведення експертизи (а.с.67).

Представник третьої особи Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління МЮ (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справ повідомлений належним чином, правом подавати пояснення щодо позову не скористався. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Заяву визнає у повному обсязі та не заперечує щодо її задоволення (а.с.153).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_6 з 11.12.2013 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.12), який заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21.09.20215 року було розірвано (а.с.14 та на звороті).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 10 грудня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками зазначені: батько ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_5 (а.с.13).

На виконання рішення Таращанського районного суду Київської області від 16.11.2015 № 379/1559/15, судом видано виконавчий лист про стягнення з позивача на користь відповідача аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття (а.с.15).

Також, на виконання виконавчого листа Таращанським відділом ДВС 04.03.2016 відкрито виконавче провадження №50394005 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення аліментів (а.с.16).

Із розрахунку заборгованості від 19.08.2025 року № 33122/24.4-41, наданого Таращанським ВДВС у Білоцерківському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) по ВП № 50394005 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 379/1559/15-ц, вбачається, що станом на 01.08.2025 року у позивача наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 226386 грн. ( а.с. 17).

В ході судового розгляду судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.11.2016, після укладення шлюбу відповідачці було присвоєно прізвище чоловіка - « ОСОБА_7 » (а.с.52).

Згідно висновку молекулярно генетичної експертизи №51292 від 17.02.2026, проведеного Медико-генетичним центром «МАМА ПАПА» ймовірність того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 0% (а.с.80-99).

Окрім того, відсутність кровного споріднення між позивачем та малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується і самою відповідачкою (заява про визнання позову).

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи.

Норми права застосовані судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122 та 125 СК України.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Особа, яка записана батьком дитини, відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується (стаття 136 СК України).

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування у таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюваних відомостей з актового запису про народження дитини. Особа, яка у момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

Позивач звернувся до суду з даним позовом після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Відповідно до висновку експерта № 51292 від 17.02.2026 року за результатами проведеної молекулярно- генетичної експертизи зразків букального епітелію ОСОБА_1 , дитини ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 1988 р.н. не може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , 2013 р.н.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 382/2559/15-ц, та від 19 вересня 2018 року у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Згідно із ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини (оспорювання батьківства) можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які спростовують походження дитини від певної особи.

Згідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Оскільки відсутність кровного споріднення між позивачем ОСОБА_1 і дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доведена в суді шляхом проведення відповідної молекулярно- генетичної експертизи, то позовні вимоги про виключення відомостей щодо позивача як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам суд висновує наступне.

Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (ч. 3ст. 181 СК України).

Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов`язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.

Отже, з аналізу наведених норм закону вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.

Згідно з ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Так, за правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, що вона міститься у процесуальному Законі сутті цієї норми не змінює.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа № 511/219/18).

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 477/1165/20, наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки. Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно ніколи не був) батьком дітей. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку у особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 197 СК України суд за позовом платника аліментів може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Аліментний обов`язок позивача щодо утримання дитини був заснований на факті батьківства, що спростовано в суді шляхом проведення відповідної молекулярно- генетичної експертизи.

Із розрахунку заборгованості від 19.08.2025 року № 33122/24.4-41, наданого Таращанським ВДВС у Білоцерківському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) по ВП № 50394005 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 379/1559/15-ц, вбачається, що станом на 01.08.2025 року у позивача наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 226386 грн.

За змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки.

Отже,виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197СК України, і відповідно,є підставою для звільнення його від сплати як аліментів,так і заборгованості за аліментами, яка утворилась за період,коли він був записаний батьком дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у виді судового збору за подання цієї позовної заяви в розмірі 2422, 40 грн.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.

На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, необхідно дійти висновку про наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 134, 136 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального Міжрегіонального Управління МЮ (м. Київ) про оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, та виключення з актового запису відомостей про батьківство, припинення стягнення аліментів задовольнити повністю.

Виключити з актового запису № 114 від 10 жовтня 2013 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька дитини.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від сплати аліментів та заборгованості за аліментами, які стягуються з нього за рішенням Таращанського районного суду Київської області від 16.11.2015 року у справі № 379/1559/15-ц в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків суми сплаченого судового збору, а саме розміром 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп., перерахованого згідно квитанції ID: 7326-9492-3138-0830 від 22.08.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Таращанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 24212379, місцезнаходження: вул. Шевченка, 28, м. Тараща, Білоцерківський район, Київської області.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27.05.2026.

Суддя: О.В. Невгад