Рішення № 136957123, 21.05.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/688/26

Провадження № 2/373/1031/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участі секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Шох І.В. звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 989840732 від 15.09.2024 у розмірі 22862,69 грн, судові витрати в справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 989840732, 24.10.2024 - додаткову угоду до нього, за умовами яких відповідачу був наданий кредит у загальному розмірі 7400,00 грн до 15.10.2029, зі сплатою процентів у розмірі 1% на день від суми залишку кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

21.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/18, за умовами яких останнє набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідач не повернув своєчасно кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених договором, внаслідок чого утворилася заборгованість в означеному розмірі.

Ухвалою судді від 31.03.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву в передбаченому ст. 191 ЦПК України порядку.

Ухвалою судді від 30.04.2026 здійснено перехід у справі з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у даній справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 128, 130, 131 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

15.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова домога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 989840732, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на загальну суму 7400,00 грн (перший транш у розмірі 3000,00 грн) до 15.10.2029, з процентною ставкою у розмірі 0,67% від суми кредиту за кожний день користування ним протягом дисконтного періоду (перші 10 днів від дати отримання першого траншу), після закінчення дисконтного періоду процентна ставка складає 1,00% (п. 2.1, 2.3, 7.3 договору).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора - KFDF.

До позову також додані в копіях заявка на отримання грошових коштів в кредит від 15.09.2024, в якій зазначено особисті дані відповідача, номер карти, на яку слід перераховувати кредитні кошти ( НОМЕР_1 ), фінансовий номер телефону НОМЕР_2 ); паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 989840732 від 15.09.2024.

24.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова домога» та відповідачем було укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої йому був наданий другий транш кредиту в розмірі 4400,00 грн, загальний розмір заборгованості збільшено до 7399,00 грн, розмір процетної ставки визначено 1,00% на день від суми залишку кредиту.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4323-35XX-XXXX-0248, що відбувається не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором

З інформаційної довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 05.02.2026 вбачається, що 15.09.2024 через надавача платіжних послуг (ТОВ «ПрофітГід») були перераховані грошові кошти у розмірі 3000,00 грн на карту № НОМЕР_3 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ідентифікатор платіжної операції 2518412367.

З довідки ТОВ «ПрофітГід» вбачається, що 24.10.2024 були перераховані грошові кошти у розмірі 4400,00 грн на карту № НОМЕР_3 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , на виконання умов кредитного договору № 989840732 від 15.09.2024, ідентифікатор платіжної операції - 42977-93873-39543.

Із наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів відповіді АТ «Акцент-Банк» від 13.04.2026 та виписки про рух коштів за період із 15.09.2024 до 24.10.2024 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку 15.09.2024 були зараховані грошові кошти в розмірі 3000,00 грн, 24.10.2024 - в розмірі 4400,00 грн.

Із доданого до позову розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 21.01.2025 складає 16055,50 грн, з яких: 7399,68 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4956,43 грн - заборгованість за відсотками, 3699,39 грн - неустойка.

На підставі договору факторингу № МВ-ТП/18 від 21.01.2025, укладеного мж ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 16055,50 грн.

До позову додані копії витягу з реєстру прав вимоги від 21.01.2025, платіжної інструкції № 1057 від 28.01.2025.

21.01.2025 відповідачу первісним кредитором було направлено повідомлення про відступлення на користь позивача права вимоги за кредитним договором на підставі зазначеного вище договору факторингу.

Відповідно до розрахунку, складеного ТОВ «Таліон плюс», заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 12.06.2025 складає 26562,08 грн, з яких: 7399,68 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 15463,01 грн - заборгованість за процентами, 3699,39 грн - пеня. Прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення заборгованості за договором, за вирахуванням пені, на загальну суму 22862,69 грн.

13.06.2025 ТОВ «Таліон Плюс» направило відповідачу повідомлення про дострокове розірвання вказаного кредитного договору та необхідність сплати заборгованості за ним.

Означені докази суд уважає допустимими, належними та достовірними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до п. 53 ст. 1 цього Закону переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Згідно з п. 54 ст. 1 цього Закону, платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Як зазначено в п. 6 ч. 1 ст. 5 цього Закону, до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.

Згідно з ч. 8 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.

Як зазначено в ч. 1 ст. 49-1 цього Закону надавачі платіжних послуг виконують миттєвий кредитовий переказ відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги та обмеження щодо виконання миттєвого кредитового переказу.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після отримання платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний перевірити дотримання всіх необхідних умов для виконання такої платіжної інструкції та наявність і доступність коштів на рахунку платника. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після вчинення всіх дій щодо перевірки блокує суму коштів платіжної операції, необхідну для виконання миттєвого кредитового переказу, або списує суму коштів платіжної операції з рахунку платника.

Моментом прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу є зафіксований в операційно-обліковій системі надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку час надходження до нього такої платіжної інструкції від платника, незалежно від години або календарного дня її прийняття.

Згідно з ч. 5 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний протягом 10 секунд з моменту прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, доступність для отримувача зарахованих коштів та повідомити надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції.

Надавач платіжних послуг отримувача після зарахування на рахунок отримувача суми коштів за платіжною операцією з виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний невідкладно безкоштовно повідомити отримувача про таке зарахування коштів у спосіб, передбачений договором між ними.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з пунктами 153, 154 розділу VIIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженому постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №164, документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Пунктом 160 цього розділу передбачено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити:

1) ідентифікатор еквайра або інші реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати еквайра; 2) ідентифікатор отримувача: 3) ідентифікатор платіжного пристрою; 4) дату та час здійснення операції; 5) суму та валюту операції; 6) суму комісійної винагороди еквайра (за наявності); 7) унікальний номер платіжного інструменту; 8) призначення платіжної операції; 9) унікальний код операції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Поданими доказами підтверджено укладення 15.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 989840732, 24.10.2024 - додаткової угоди до нього, отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 7400,00 грн.

Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідач, підписавши договір одноразовим ідентифікатор, погодився з його істотним умовами. Здійснення переказу кредитних коштів на виконання умов укладеного кредитного договору із використанням платіжної системи узгоджуються з приписами Закону України «Про платіжні послуги». Крім того, часткове погашення відповідачем заборгованості за вказаним договором свідчить як про визнання факту укладення кредитного договору, так і розміру нарахованої за ним заборгованості. Доказів спростування розміру заборгованості відповідачем подано не було.

Представником позивача також долучено належні та допустимі докази, які підтверджують, що у відповідності до вимог закону ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості за кредитним договором № 989840732 від 15.09.2024 у розмірі 22862,69 грн, з яких: 7399,69 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 15463,01 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн, сплаченого позивачем за подання позову до суду.

Відповідно ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були подані наступні докази в копіях: договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, додаткова угода № 2547 від 26.12.2025, акт приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2025, платіжна інструкція № 54 від 26.12.2025, довіреність від 23.01.2026, ордеру серії СВ №1116266 від 02.12.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000666 від 12.03.2019.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), «Двойних проти України» (заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13.02.2019, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, що узгоджується з принципом розумності та об`єктивності.

Керуючись ст. 263 -265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 989840732 від 15.09.2024 у розмірі 22862,69 грн (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят дві гривні 69 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ 39700642;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ