Ухвала суду № 136956692, 29.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 359/10179/18

провадження № 2-ві/361/3/26

29.05.2026

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід

29 травня 2026 р. м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гізатуліної Наталії Миколаївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Вісті. Інформація. Реклама», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота середина», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

В провадженні судді Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліної Н.М. перебуває зазначена цивільна справа.

Згідно з ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліної Н.М. від 18 травня 2026 року справу прийнято до провадження у загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання 08 червня 2026 року о 15 год 00 хв.

20 травня 2026 року вх. № 26262 позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Гізатуліної Н.М. від розгляду справи № 359/10179/18.

Заяву мотивував тим, що він звертався до голови Броварського міськрайонного суду Київської області Василишина В.О. та просив його вжити заходи адміністративного характеру щодо повернення справи за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. У відповідь на звернення йому було роз`яснено, що справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Враховуючи наведене, він направив заяву судді Гізатуліній Н.М.. Звертав увагу судді на критичну ситуацію, яка склалася із розглядом цієї справи, який триває вже 8 років. За останній рік у Броварському міськрайонному суді Київської області розгляд справи по суті не розпочатий, відбулося лише одне засідання, двоє суддів заявили самовідводи та просив розглянути питання щодо повернення справи до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, враховуючи: незаконність передачі справи, порушення принципу територіальної наближеності; загрозу втрати останнього доказу (у справі померли майже всі свідки, а останній свідок (80 років, не пересувається) проживає в м. Бориспіль), принцип ефективності здійснення правосуддя.

Вважає, що розгляд справи у м. Бровари є незаконним, неефективним та призводить до знищення доказової бази.

Зазначив, що суддею Гізатуліною Н.М. не надано йому відповіді на звернення, тривалий час не вжито заходів щодо розгляду справи, зокрема питання щодо повернення справи до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, враховуючи: незаконність передачі справи, порушення принципу територіальної наближеності; загрозу втрати останнього доказу, справу до розгляду призначено тільки 18 травня 2026 року.

Переконаний, що ухвала про прийняття справи до провадження є незаконною.

Він висловлює категоричну незгоду із розглядом справи у Броварському міськрайонному суді Київської області та переконаний, що дії суддів цього суду, зокрема і судді Гізатуліної Н.М. спрямовані на знищення доказової бази, затягування розгляду справи, здійснення йому перешкод у доступі до правосуддя.

На його думку, розгляд справи в Броварському міськрайонному суді Київської області є абсолютно незаконним, а будь-які рішення ухвалені цим судом у справі будуть скасовані судами вищих інстанції через порушення принципу територіальної підсудності.

Вважає, що єдиним засобом відновлення законності є заявлення відводів суддям Броварського міськрайонного суду Київської області з метою передачі справи за належною підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Згідно з ухвалою судді Гізатуліної Н.М. від 29.05.2026 заявлений відвід визнаний необґрунтованим, на підставі ст. 33 ЦПК України справа була передана до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду заяви про відвід судді.

З огляду на ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухати учасників судового провадження, на підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України заява про відвід підлягає розгляду без повідомлення учасників судового провадження.

Суд, перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід судді, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі Веттштайна (Wettstein)).

Згідно з ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Правові висновки на кшталт того, що незгода з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про упередженість й необ`єктивність судді та бути підставою для відводу були відображені в судових рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.01.2020 у справі №335/3479/13-к, від 18.02.2020 у справі №202/4467/14-к.

Вивчивши зміст заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліної Н.М., дослідивши наведені заявником обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для його задоволення.

Доводи заяви фактично зводяться до незгоди заявника з передачею справи до Броварського міськрайонного суду Київської області, тривалістю її розгляду, а також процесуальними діями суду під час розгляду справи.

Разом з тим, наведені заявником обставини не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді Гізатуліної Н.М., а твердження про затягування розгляду справи, перешкоджання доступу до правосуддя та знищення доказової бази є власним суб`єктивним сприйняттям заявника процесуального руху справи та належними і допустимими доказами не підтверджені.

Слід також врахувати, що у період з 19 травня 2026 року до 26 травня 2026 року суддя Гізатуліна Н.М. не здійснювала правосуддя у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, а тому доводи заявника щодо безпідставного невирішення його звернень та невжиття суддею процесуальних дій у зазначений період є необґрунтованими.

Посилання заявника на незаконність передачі справи за підсудністю та переконання щодо можливого скасування судових рішень судами вищих інстанцій є виключно його правовою позицією та не можуть свідчити про наявність обставин, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості судді.

При цьому будь-яких даних, які б свідчили про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи, наявність обставин, що виключають її участь у розгляді справи, або вчинення дій, які могли б свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді, судом не встановлено.

Отже, наведені у заяві про відвід доводи ґрунтуються переважно на припущеннях та незгоді заявника з процесуальними обставинами розгляду справи, що відповідно до положень процесуального закону не є підставою для відводу судді.

За таких обставин суд доходить висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід судді Гізатуліної Н.М. відсутні.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліної Наталії Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Вісті. Інформація. Реклама», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота середина», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Матеріали цивільної справи № 359/10179/18 (провадження № 2/361/2129/25) повернути судді Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліній Наталії Миколаївні для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Ведмідь