Єдиний державний реєстр судових рішень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/1372/26
Провадження № 2/279/1481/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2026 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О. Г., з секретарем судового засідання Маковською Д. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/1372/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова", в інтересах якого діє представник Андрущенко М. В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 21 липня 2025 року між ТОВ "Іннова Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8743250725, за умовами якого ТОВ "Іннова Фінанс" зобов`язується надати відповідачу кредит у розмірі 16000 грн строком на 360 днів (починаючи з 21.07.2025 року) зі стандартною 1,00 % ставкою в день, яка застосовується у межах строку кредиту та 0,87 % ставкою в день, починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дати укладання договору. Договір укладено у порядку визначеному ст. 3,11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", у вигляді електронного документа, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" свої зобов`язання за договором про надання грошових коштів у позику № 8743250725 від 21.07.2025 року виконало у повному обсязі, зокрема надало відповідачу грошові кошти в розмірі 16000 грн, шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача за посередництвом ТОВ "ФК"Контрактовий Дім".
Відповідач грошові кошти отримав, свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 52350,40 грн, з яких 16000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 33950,40 грн - сума заборгованості за процентами та 2400 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту.
Враховуючи, що заборгованість за договором залишається непогашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань та добровільно не сплвчує прострочену заборгованість, грошові кошти не повертає, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 52350,40 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. Розгляд справи проводити без участі представника ТОВ "Іннова-Нова" у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.
Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 05.03.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
19.03.2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позов. В якому вказує, що відповідач визнає лише факт отримання позики в розмірі 16000 грн. Водночас погоджені ним в електронній формі умови передбачали відсоткову ставку 0,87 % на строк 30 днів, а не 1 % на 360 днів, як стверджує позивач. Примірник договору відповідачу не надавався, а підписана ним сторінка копії договору не свідчить про погодження всього тексту документа. Окрім цього, представник відповідача також зауважує, що позивач, скориставшись необізнаністю позичальника та діючи всупереч звичаям ділового обороту, спонукав останнього до укладення правочину на вкрай невигідних умовах, які споживач не міг належно оцінити. Зважаючи на те, що заявлені вимоги заборгованості за відсотками у розмірі 52350,40 грн пред`явлені лише за третину ймовірного строку дії договору (120 календарних днів), позивач фактично претендує на стягнення суми відсотків, яка майже вдесятеро (або на 1000 %) перевищує заборгованість за тілом кредиту, а тому просить суд частково відмовити в задоволенні позову та обмежити стягнення сумою 20176 грн на підставі власного розрахунку, посилаючись на неукладеність кредитного договору та необхідність застосування наслідків ст. 1212 ЦК України та безпідставність нарахувань, а також зменшити розмір судового збору.
30.03.2026 року від предавника позивача до суду надійшли додаткові пояснення в яких зазначає, що підстави не враховувати наданий позивачем розрахунок відсутні. Вказує, що позивачем нарахування відсотків здійснювалося в межах погодженого терміну зазначеного та обумовленого в договорі, що не порушує ніяким чином законодавство про споживче кредитування. Укладення договору не є актом примусових дій з боку товариства, а тільки добровільною згодою між позичальником та кредитодавцем/позикодавцем, відтак, якщо ОСОБА_1 як свідома дієздатна особа станом на 21.07.2025 вважав умови кредитування за договором про надання грошових коштів у позику № 8743250725 від 21.07.2025 неправомірними, він міг відмовитись від підписання договору та подальшого отримання від ТОВ "Іннова Фінанс" кредитних коштів. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач правом подати заперечення на додаткові пояснення позивача не скористався.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.
21 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Іннова Фінанс" укладено договір надання грошових коштів у кредит № 8743250725. Договір укладено у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", в електронній формішляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "Іннова Фінанс" надає відповідачу кредит у сумі 16000 гривень, строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів шляхом його переказу на картковий рахунок, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.2.2 -2.5 Договору).
Дата надання кредиту 21.07.2025 або наступний за ним календарний день. Кошти (сума) кредиту надаються у безготівковій формі та перераховуються ТОВ "Іннова Фінанс" протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору на поточний картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 (п.3.1,3.2 Договору).
Укладаючи договір, сторони узгодили детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів, які визначили в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком №1 до договору, а також що у позичальника (відповідача) відсутнє право ініціювати право укладання додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.
Сторони погодиликомісію за наданням кредиту, яка становить 15 % від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день його надання, узгодили відповідальність сторін за порушення умов договору, а також підтвердили застосування 1,00 % в день стандартної процентної ставки, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів та 0,87 % в день стандартну процентну ставку, починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладання договору до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше) та денної процентної ставки у розмірі 0,98 % загальних витрат за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражених у процентах від загального розміру виданого кредиту (п.2.6 - 2.11, 3.1 Договору).
Сторони домовилися, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку визначеного в п. 6.3 договору (п.6.1 Договору).
Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт (п.4.1 Договору).
Позичальник має право достроково повернути кредит як в повному обсязі, так і частинами, сплативши проценти за користування кредитом виходячи з фактичного залишку суми кредиту та фактичного строку користування кредитом, а також комісію за надання кредиту (п.5.3.1 Договору).
У випадку повного дострокового повернення кредиту позичальник зобов`язаний сплатити проценти нараховані на дату повного дострокової повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, позичальник повинен сплатити проценти нараховані за користування кредитом до дати такого часткового повернення кредиту (включно), в порядку передбаченому п.6.3 договору. При цьому, після здійснення такого часткового, повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань позичальника, а саме загальні суми нарахованих процентів, розмір яких вказаний в графіку платежів у бік зменшення, на умовах та в порядку, передбачених в п. 6.2 цього договору. Після здійснення коригування зобов`язань позичальника новий графік платежів, що складається за формою визначеною в п.6.2 договору, розміщується товариством в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу позичальника, що вказана в цьому договорі (п.4.3 Договору).
Розмір процентної ставки, встановлений в п.2.6 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку (п.4.4 Договору).
Відповідно до п.10.2 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.2.5 договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконанні грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов`язань за ним.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції щодо успішного перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 за посередництвом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" згідно з укладеним договором з ТОВ "Іннова Фінанс" в сумі 16000 грн (ID операції : 1643799893). Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі (п.3.1 та Розділ 11 Договору) надання грошових коштів у позику.
Факт отримання відповідачем грошових коштів у кредит також підтверджується інформацією від АТ КБ "ПриватБанк", згідно з якої вбачається, що дійсно банком на ім`я відповідача емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та на яку, згідно виписки про рух коштів (транзакції) по картці, 21.07.2025 дійсно надійшло зарахування коштів в сумі 16000 грн.
Відповідач кредитними коштами скористався, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 22.02.2026 становить 52350,40 грн, з яких : 16000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 33950,40 грн. - сума заборгованості за відсотками та 2400 - комісія.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувалися в межах строку та у розмірах передбачених договором, а саме до 22.02.2026 року (строк кредиту 360 днів - кінцева дата 16.07.2026).
Вказані розміри узгоджується з положеннями п. 17 Розділу ІV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування".
З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач плату на погашення заборгованості за кредитом (тілом кредиту), відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору не вносив.
У подальшому, ТОВ "Іннова Фінанс" змінило назву на ТОВ "Іннова-Нова" (код ЄДРПОУ: 44127243).
Факт укладання договору надання грошових коштів у кредит № 8743250725 від 21.07.2025 та отримання кредитних коштів у розмірі 16000 грн відповідачем визнається, про що останнім також зазначено у відзиві на позов, матеріалами справи підтверджується. У силу ч.1 ст.82 ЦПК України, у суду не має сумнівів щодо достовірності укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договору, а саме відповідач увійшов на веб-сайт кредитодавця, пройшов ідентифікацію та верифікацію особи, заповнивши анкету клієнта із зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту, підтвердив номер мобільного телефону, здійснив акцептування договору, шляхом введенням коду підтвердження "7080", який є одноразовим ідентифікатором.
При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт ТОВ "Інова Фінанс" (https://finsfera.ua/) та здійснення ним певного алгоритму дій, необхідного для отримання кредиту, спірний кредитний договір не було б укладено.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними його умовами та що йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ч.1,2 ст.10561?ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Згідно зі частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно зі ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1,2 ст. 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).
Предметом позову є захист порушеного права ТОВ "Іннова-Нова", яке полягає у невиконанні договірних зобов`язань відповідачем за кредитним договором, шляхом стягнення з останнього заборгованості за ними. Договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора. Факт укладання договору та отримання грошових коштів у кредит відповідач підтверджує.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов`язання за укладеним договором позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується наявними у справі доказами та визнається останнім, своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення кредитної заборгованості.
Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов щодо незгоди з розміром заборгованості, відсотковою ставкою та строком кредитування, суд оцінює критично та визнає їх безпідставними. Зазначені твердження повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема змістом кредитного договору, який сторони уклали в електронній формі та підписали електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором), що прирівнюється до власноручного підпису сторін.
Суд також відхиляє доводи представника відповідача про неукладеність договору з підстав підписання лише його останньої сторінки. Чинне законодавство не зобов`язує сторони підписувати кожну сторінку правочину окремо. Проставлення підпису (електронного ідентифікатора) на фінальній сторінці кредитного договору є належним вираженням волі особи та свідчить про її згоду з усім текстом документа, його невід`ємними частинами та додатками, викладеними вище за текстом.
Кредитний договір (окремі умови договору) у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнавався, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.
Принципи свободи договору та обов`язковості його виконання закріплені ст. ст. 627, 629 ЦК України. У матеріалах справи відсутні та суду не надані належні й допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
Оскільки відповідач підписав договір без будь-яких застережень, суд доходить висновку, що він погодився з його умовами та зобов`язався їх виконувати. За таких обставин договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України, а тому посилання представника відповідача на необхідність їх застосування є безпідставними. Кондикційні вимоги (повернення безпідставно набутого майна) можуть застосовуватися лише у випадку, якщо договір скасовано, визнано недійсним, розірвано або якщо майно набуто поза межами умов договору.
Щодо тверджень про застосування ставки у розмірі 0,87% на день, слід зазначити, що дана ставка є базовою ставкою договору на період з 181 календарного дня з дати укладення договору.
Судом встановлено, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалося на умовах, в межах строку та у розмірах погоджених сторонами, а саме у розмірі 1% в день від суми кредиту - перші 180 календарні дні та у розмірі 0,87 % - починаючи з 181 календарного дня. Вказані розміри узгоджується з положеннями п. 17 Розділу ІV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування".
Суд також звертає увагу, що законодавством України встановлено обмеження: сукупний розмір штрафів і пені за прострочення споживчого кредиту, яке не може перевищувати подвоєну суму кредиту (тіла кредиту). Однак це стосується саме штрафних санкцій, а не нарахованих відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких були узгоджені сторонами при укладенні договору.
Тобто, відсотки за кредитом можуть бути більшими за суму кредиту.
Оскільки кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що останній погодився з його умовами та зобов`язався їх виконувати.
Станом на день розгляду справи будь-які докази, що підтверджували б повне або часткове виконання відповідачем умов договору, у матеріалах справи відсутні.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, уклавши з ТОВ "Іннова Фінанс" кредитний договір, достовірно знаючи про його умови, кристуючись наданими йому грошовими коштами, порушив умови договору.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена ним добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за договором є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 8743250725 від 21 липня 2025 року у сумі 52350,40 грн.
Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іннова-Нова заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 8743250725 від 21 липня 2025 року в сумі 52350,40 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а всього: 55012 (п`ятдесят п`ять тисяч дванадцять) гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Іннова-Нова, місце знаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, оф. 5, код ЄДРПОУ: 44127243;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ
Судове рішення № 136956149, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 29.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 279/1372/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: