Ухвала суду № 136956017, 28.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8747/26

1-кс/295/3337/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ТОВ «ДБС ПЛЮС» адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши внесене слідчим СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №42026062020000054, зареєстрованого 18.05.2026 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про арешт майна та додані до клопотання матеріали

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся із указаним клопотанням, в якому послався на те, що у провадженні СД Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №42026062020000054 від 18.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ДБС ПЛЮС» зловживаючи своїм службовим становищем, з метою заволодіння бюджетними коштами, в умовах воєнного стану, здійснили постачання до ДУ «Житомирська установа виконання покарань № 8» та ДУ «Житомирська виправна колонія № 4» борошна пшеничного, яке не відповідає вимогам ДСТУ 46.004-99, чим спричинили збиток на суму, яка встановлюється.

Житомирською окружною прокуратурою проведено перевірку в установах виконання покарань м. Житомира в частині дотримання вимог законодавства щодо продовольчого забезпечення засуджених, які відбувають покарання в установах, за результатами якої встановлено наступне.

Так, з метою безперебійного забезпечення засуджених, ув`язнених та військовополонених борошном Генеральною дирекцією ДКВС України із ТОВ «ДБС ПЛЮС» було укладено Договір купівлі-продажу від 09.03.2026 № 34-К-26 на постачання борошна пшеничного, сорту першого, ГСТУ 46.004, у загальній кількості 1 057 550 кг, загальна ціна договору 18 475 398,50 грн., за адресами Територіальних уповноважених представників покупця, що визначені у Рознарядці. На виконання вказаного договору ТОВ «ДБС ПЛЮС» до ДУ «Житомирська установа виконання покарань № 8» поставлено борошна масою 22 000 кг вартістю 384 340 грн. (виробник ТОВ «ДиканькаМлин») та масою 3 400 кг вартістю 59 398 грн. (виробник ТОВ «СВІТЛОВОДСЬК МЛИН»), а також до ДУ «Житомирська виправна колонія № 4» масою 22 000 кг вартістю 384 340 грн. (виробник ТОВ «ДиканькаМлин»).

У подальшому, Генеральною дирекцією ДКВС України з метою здійснення контролю за якістю харчових продуктів, а саме встановлення відповідності поставленого борошна умовам укладеного Договору, були проведені відбори зразків борошна, яке було поставлено ТОВ «ДБС ПЛЮС» до установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВ України, а також таборів для тримання військовополонених для проведення відповідних лабораторних досліджень.

За результатами проведених ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» досліджень зразків було виявлено невідповідність борошна пшеничного, сорту першого вимогам ГСТУ 46.004-99 «Борошно пшеничне. Технічні умови».

Відповідно до Протоколу випробувань харчової продукції від 13.05.2026 №366/26-х, (виробник - ТОВ «СВІТЛОВОДСЬК МЛИН», постачальник - ТОВ «ДБС ПЛЮС») зразок продукції (реєстраційний № 3366), відібраний в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», за органолептичним показником (колір) та фізико-хімічним показником (крупність помелу - залишок на ситі із шовкової тканини № 35 та прохід крізь сито із шовкової тканини № 43) не відповідає вимогам згідно з ГСТУ 46.004-99 «Борошно пшеничне. Технічні умови».

Відповідно до Протоколу випробувань харчової продукції від 13.05.2026 № 3279/26-х, (виробник - ТОВ «ДиканькаМлин», постачальник - ТОВ «ДБС ПЛЮС») зразок продукції (реєстраційний № 3279), відібраний в державній установі «Київський слідчий ізолятор», за фізико-хімічними показниками (кількість сирої клейковини, крупність помелу залишок на ситі із шовкової тканини № 35) не відповідає вимогам згідно з ГСТУ 46.004-99 «Борошно пшеничне. Технічні умови».

У ході проведення огляду місця події від 20.05.2026 ДУ «Житомирська виправна колонія № 4», що за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 172 було встановлено наявність борошна масою 22 000 кг (440 поліпропіленових мішків) виробник ТОВ «ДиканькаМлин». Надалі у довільній формі було відібрано 10 мішків борошна виробника ТОВ «ДиканькаМлин» та з кожного з них відібрані зразки, які упаковано до окремих паперових конвертів з пояснювальними написами та підписами учасників, а саме: 1) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,275 кг та опломбовано биркою NPU-6994601; 2) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,285 кг та опломбовано биркою NPU-6994602; 3) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,390 кг та опломбовано биркою NPU-6994603; 4) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,310 кг та опломбовано биркою NPU-6994604; 5) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,350 кг та опломбовано биркою NPU-6994605; 6) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,410 кг та опломбовано биркою NPU-6994606; 7) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,365 кг та опломбовано биркою NPU-6994607; 8) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,425 кг та опломбовано биркою NPU-6994608; 9) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,330 кг та опломбовано биркою NPU-6994610; 10) паперовий конверт до якого поміщено борошно вагою 0,400 кг та опломбовано биркою NPU-6994609.

Таким чином, як стверджує слідчий у клопотанні, борошно масою 22 000 кг (440 поліпропіленових мішків) виробник ТОВ «ДиканькаМлин», а також довільно відібрані з вищезазначених мішків зразки борошна, та поміщені у паперові пакети з пояснювальними написами, підписами та бирками: NPU-6994601, NPU-6994602, NPU-6994603, NPU-6994604, NPU-6994605, NPU-6994606, NPU-6994607, NPU-6994608, NPU-6994610, NPU6994609, та які належать постачальнику продукції ТОВ «ДБС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45774269), зберегли на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. Отже, існують достатні підстави вважати, що вилучене майно є доказом злочину.

З огляду на викладене у клопотанні, посилаючись на положення ст. 98, 170 КПК України, завдання арешту майна сторона обвинувачення просить накласти арешт із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися будь-якими особами без дозволу слідчого та/або прокурора на борошно масою 22 000 кг (440 поліпропіленових мішків) виробник ТОВ «ДиканькаМлин», що перебуває на зберіганні ДУ «Житомирська виправна колонія № 4».

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Натомість представник власника майна ФОП ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 в засіданні заперечив проти його задоволення. Окремо, представником подані письмові заперечення на клопотання про арешт майна, в яких адвокат послався на добросовісність його довірителя та готовність замінити спірний товар на товар належної якості. Також звертав увагу, що клопотання фактично ґрунтується лише на твердженні про необхідність збереження речових доказів, однак слідчий не довів, що саме вся партія товару, а не лише відібрані зразки та документи, мають значення у провадженні за статтею 191 КК України. На думку представника, відібрання зразків уже забезпечує потреби досудового розслідування та арешт усієї партії товару свідчитиме про непропорційність втручання у право власності й господарську діяльність.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як вбачається із витягу з кримінального провадження №42026062020000054 від 18.05.2026 року, СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування за фактом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ТОВ «ДБС ПЛЮС», які з метою заволодіння бюджетними коштами, в умовах воєнного стану, здійснили постачання до ДУ «Житомирська установа виконання покарань N 8» та ДУ «Житомирська виправна колонія N 4» борошна пшеничного, котре не відповідає вимогам ДСТУ 46.004-99, чим спричинили збиток на суму, яка встановлюється.

Постановою слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 від 20.05.2026 виявлені в ході огляду місця події ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» борошно масою 22 000 кг (440 поліпропіленових мішків) виробник ТОВ «ДиканькаМлин», а також довільно відібрані з вищезазначених мішків зразки борошна, котрі поміщені у паперові пакети з пояснювальними написами, підписами та бирками: NPU-6994601, NPU-6994602, NPU-6994603, NPU-6994604, NPU-6994605, NPU-6994606, NPU-6994607, NPU-6994608, NPU-6994610, NPU6994609, та які належать постачальнику продукції ТОВ «ДБС ПЛЮС» визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026062020000054.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Водночас, приписами ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, насамперед, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчий визначив метою накладення арешту на борошно масою 22 000 кг (440 поліпропіленових мішків), виробник ТОВ «ДиканькаМлин», а також на довільно відібрані з вищезазначених мішків зразки, що поміщені у паперові пакети: NPU-6994601, NPU-6994602, NPU-6994603, NPU-6994604, NPU-6994605, NPU6994606, NPU-6994607, NPU-6994608, NPU-6994610, NPU-6994609, які вилучені у ДУ «Житомирська виправна колонія №4» та належать постачальнику продукції ТОВ «ДБС ПЛЮС» - необхідність збереження речових доказів, оскільки відсутність заборони на користування й розпорядження майном, на яке планується накласти арешт, не зможе забезпечити запобігання ризикам втрати речових доказів, котрі суттєво впливають на об`єктивність досудового розслідування та втрата вищевказаних речей може призвести до втрати речових доказів і, як наслідок, доказової бази, враховуючи необхідність проведення в подальшому слідчих дій, а саме судової товарознавчої експертизи.

Водночас, на переконання слідчого судді, на теперішній час, доводи, викладені у клопотанні слідчого не виправдовують таке обмеження право власності з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Приписами ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі аналізу наявних у матеріалах справи документів, слідчий суддя безумовно не виключає імовірність відношення тимчасово вилученого майна до предмета доказування у зазначеному провадженні, однак зауважує, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, яке призводить до обмеження права власника, не може бути обумовлене припущеннями органу досудового розслідування, не будучи підтвердженим будь-якими доказами.

У цьому контексті слідчий суддя вважає цілком обґрунтованими посилання представника власника майна на положення ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя пристає на доводи представника власника майна про можливість у добровільному порядку, у межах господарських правовідносин, замінити спірний товар на товар належної якості відповідно до умов договору, вимог чинного законодавства та належних стандартів якості, а також погоджується із тим, що арешт усієї партії товару масою 22 000 кг не є необхідним, оскільки мета збереження доказів може бути досягнута менш обтяжливим способом шляхом збереження відібраних зразків, долучення до матеріалів кримінального провадження товаросупровідних документів та проведення відповідної експертизи.

Таким чином, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, слідчий суддя беззаперечно не виключає імовірність відношення тимчасово вилученого майна до предмета доказування у зазначеному провадження, однак зауважує, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, яке призводить до обмеження права власника, не може бути обґрунтоване виключно припущеннями органу досудового розслідування, без підтвердження будь-якими доказами.

З огляду на наведене, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумності і співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання та накладення арешту на довільно відібрані з 10 мішків зразки, що поміщені у окремі паперові пакети з бирками: NPU-6994601, NPU-6994602, NPU-6994603, NPU-6994604, NPU6994605, NPU-6994606, NPU-6994607, NPU-6994608, NPU-6994610, NPU-6994609 та належать постачальнику продукції ТОВ «ДБС ПЛЮС», оскільки незастосування в даному випадку такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт відповідних зразків борошна може призвести до неможливості проведення необхідної експертизи у провадженні і таким чином позбавить орган досудового розслідування можливості реалізувати мету досудового розслідування та забезпечити виконання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170-173 КПК України слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на довільно відібрані з 10 мішків зразки, що поміщені у окремі паперові пакети з бирками: NPU-6994601, NPU-6994602, NPU-6994603, NPU-6994604, NPU6994605, NPU-6994606, NPU-6994607, NPU-6994608, NPU-6994610, NPU-6994609 та належать постачальнику продукції ТОВ «ДБС ПЛЮС», а також тимчасово позбавити їх власника (володільця), третіх осіб можливості розпоряджатися й використовувати вищевказане майно.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1