Рішення № 136955977, 11.02.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15964/25

Категорія 35

2-др/295/23/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Шевчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житичи» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житичи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 27.01.2026 прийнято відмову від позову об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житичи» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, а також закрито провадження в цивільній справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житичи» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 27.01.2026 позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житичи» до ОСОБА_1 у частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житичи» 2307,74 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2023 по 31.10.2025 та 372,18 грн трьох відсотків річних за період з 01.04.2023 по 31.10.2025, 2422,40 грн судового збору, 2500,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги, а всього 7602,32 грн. В ухваленому судом рішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу не вирішено.

02.02.2026 до суду надійша заява позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій викладено вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

У судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причин неявки до суду не повідомили. Проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст. 135 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 137 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15-ц).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі № 826/1216/16, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 в справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 в справі № 910/3929/18 та інших.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 в справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 в справі № 904/4507/18).

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 в справі № 280/2635/20 сформулював висновок про те, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги представником позивача надано: копію ордеру на надання правничої допомоги в Богунському районному суді міста Житомира позивачу адвокатом Могильницькою І.М. від 12.11.2025; копію договору про надання правничої допомоги від 31.10.2025, укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Могильницької»; копію додатку 1 до договору з узгодженими між сторонами договору переліком та вартістю послуг; копію акту наданих послуг від 31.10.2025 на суму 2500,00 грн; копію акту наданих послуг від 22.01.2026 на суму 1000,00 грн; копії платіжних інструкції від 12.11.2025 на суму 2500,00 грн та від 22.01.2026 нв суму 1000,00 грн.

З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позову в частині підтриманих стороною позивача позовних вимог, виходячи із складності справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, участь представника позивача в судовому засіданні та складення в справі процесуальних документів, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність адвокатських витрат до предмету спору, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 135, 137, 141, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житичи» 1000,00 грн (одну тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житичи» (адреса: 10000, м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 13, 15, код ЄДРПОУ 40607112).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Л.М. Семенцова