Рішення № 136955785, 19.05.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/323/26

Провадження № 2/168/281/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сереховичівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Сереховичівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , якого останній успадкував за заповітом після смерті своєї тітки ОСОБА_3 однак, не оформив право власності на спадкове майно. За життя ОСОБА_2 заповіту на вказане майно не складав. Вказуючи, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті останнього яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, з метою оформлення права власності на спадкове майно звернулася до нотаріуса, однак, нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва на спірне спадкове майно у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

У підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися.

Позивач та представник позивача адвокат Хомич А.В., подала заяви, кожен зокрема, в яких вказують, що позов підтримують повністю, просять задовольнити та розглядати справу за їх відсутності.

Представник відповідача Сереховичівської сільської ради подав письмові пояснення, в яких вказує, що сільська рада просить провести судове засідання 19.05.2026 року за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Випискою за 2016-2023 роки з погосподарської книги № 4 по с. Шкроби Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області підтверджується належність вищевказаного будинку ОСОБА_3 (а. с. 15).

Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за вищевказаною адресою (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с. 7).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Соколищенською сільською радою Старовижівського району Волинської області 25.06.2011 року, відповідно до якого усе належне їй майно заповіла своєму племіннику ОСОБА_2 (а.с. 9 на звороті).

Спадщину після смерті останньої прийняв ОСОБА_2 , який 09.03.2023 року подав до Ковельської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 32 на звороті).

Чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7 на звороті, 12).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).

Ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що позивач у справі є дружиною спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 13).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Ковельської міської ради №1204/3.34/2.24 від 27.02.2024 року на момент смерті ОСОБА_2 з ним були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 10).

Заповіту за життя ОСОБА_2 не складав, свідоцтво про право на спадщину на будинок після його смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 36, 40).

Сини ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька (а.с. 35 на звороті, 38).

Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, немає.

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як дружина спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Державний нотаріус Ковельської державної нотаріальної контори Волинської області Голомис С.В. 02.04.2026 року постановою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його належність спадкодавцю (а. с. 14).

Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 96/2024 до майна померлого ОСОБА_2 (а.с. 35-40), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , немає, свідоцтво про право на спадщину за законом на належну спадкодавцю земельну ділянку видано позивачу.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Сереховичівська сільська рада Старовижівського району Волинської області, адреса місця знаходження: вул. Центральна, 26, с. Сереховичі, Старовижівський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332851.

Повне судове рішення складене 19.05.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона