Рішення № 136953889, 29.05.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1975/25

29 травня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Сторожука А.Л.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 09.10.2020 близько 21.50 год по вул. Соборна, Івано-Франківської області, по смузі руху у напрямку м. Мукачево, сталась ДТП за участю його автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.11.2024 по справі № 348/572/22 затверджено мирову угоду, укладену між прокурором у кримінальному провадженні Федорчуком В.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника Сторожука А.Л., за письмовою згодою потерпілих у кримінальному провадженні. ОСОБА_3 визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено узгоджене покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортники засобами. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов`язків. Вирок суду набрав законної сили.

Внаслідок ДТП його автомобіль Ауді А6, р.н. НОМЕР_3 , зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до звіту № 2304/20 про оцінку автомобіля Ауді А6, р.н. НОМЕР_4 , внаслідок ДТП власнику автомобіля заподіяна матеріальна шкода в сумі 344693,75 грн, що становить вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді А6, р.н. НОМЕР_1 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ. Однак враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, то страхова компанія згідно страхового полісу виплатила йому 130000,00 грн, на суму яких розмір заподіяної шкоди, що підлягає стягненню, слід зменшити. Таким чином, сума матеріальної шкоди, заподіяної йому в наслідок пошкодження автомобіля, становить: 344693,75грн. - 130000 грн.=214693,75 грн.

Крім того вважає, що до стягнення з відповідача підлягають витрати, що були понесені внаслідок транспортування його технічно-несправного транспортного засобу та витрати на проведення робіт по складання звіту про оцінку автомобіля, а саме: 2500 грн, з яких: 2300 грн. послуги експерта та 200 грн огляд ТЗ та складання акту, 1500 грн послуги евакуації; - 4000 грн транспортування несправного транспортного засобу Ауді А6, р.н. НОМЕР_1 від м. Надвірна до м. Львів. Таким чином, загальна сума матеріального збитку становить 222693,75 грн. (214693,75грн. + 2500 грн + 1500 грн. +4000 грн.=222693,75грн.)

Щодо моральної шкоди зазначає, що під час ДТП він отримав легкі тілесні ушкодження, у зв`язку з якими йому надавалася перша медична допомога з подальшою реабілітацією, що супроводжувалося фізичним болем. Також моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його автомобіля Ауді А6, BC0140IE, та позбавленням права на тривалий термін володіти ним, користуватися та розпоряджатися, що порушило його звичайний соціальний стан який існував до ДТП.

Розмір завданої йому моральної шкоди оцінює у 100000,00 грн.

Короткий зміст відзиву на позовну заяву:

Від представника відповідача ОСОБА_3 -адвоката Сторожука А.Л. поступив відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач частково визнає заявлені позивачем позовні вимоги.

Так, долучений позивачем звіт про оцінку не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки відповідач ОСОБА_3 жодними засобами зв`язку на огляд пошкодженого автомобіля Audi A6 не викликався і не був на ньому присутній. Це грубе порушення позбавило відповідача права брати участь у фіксації пошкоджень, робити зауваження, ставити питання оцінювачу та відмежовувати пошкодження, отримані саме в цій ДТП, від старих експлуатаційних дефектів чи попередніх аварій.

Також зазначений Звіт про оцінку не містить жодного застереження про обізнаність оцінювача щодо кримінальної відповідальності (за ст. 384 КК України). Тому вказаний звіт не може бути визнаний належним доказом по справі.

Також з позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути матеріальний збиток, який визначено в розмірі 344693,75 грн. При цьому у самому Звіті про оцінку прямо зазначено: "Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ... складає (з ПДВ на складові що підлягають заміні): 344 693,75 грн." Проте, включення сум податку на додану вартість (ПДВ) до розміру збитків, що підлягають стягненню з винуватця ДТП, за відсутності доказів фактичного здійснення ремонту є незаконним.

У даному випадку позивач не надав суду жодного доказу (актів виконаних робіт, наряд-замовлень, фіскальних чеків) на підтвердження факту проведення ремонту автомобіля Audi A6 (р.н. НОМЕР_1 ) та реальної сплати ПДВ. Відтак, розмір матеріального збитку, заявлений до стягнення, є штучно завищеним на суму податку на додану вартість (20%), яка включена експертом у 344693,75 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що розмір заподіяної моральної шкоди аозивачем оцінено у 100000,00 грн. При цьому розмір заявленого аозивачем відшкодування моральної шкоди у вказаному розмірі не обгрунтований жодними доказами.

Позивачем до позовної заяви не було надано доказів щодо розміру заподіяння йому моральної шкоди, зокрема експертизи для визначення ступеню тяжкості відчутих ним душевних страждань та відповідно визначення розміру завданої йому моральної шкоди. Тому у задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди просять відмовити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що позивач заявляє до стягнення 15000,00 грн як витрати на правничу допомогу. При цьому враховуючи, що справа не є складною (стандартний спір про відшкодування після ДТП), а заявлена сума в 15000 грн є надмірною і не підтверджена детальним актом наданих послуг (з розрахунком витраченого часу) та фактом реальної повної сплати коштів, просять зменшити розмір витрат на правничу допомогу як неспівмірних.

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача-адвокат Говзан М.М. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 222693,75 грн матеріальної шкоди, та 100000,00 грн моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Також просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Представник відповідача-адвокат Сторожук А.Л. в судовому засіданні позовні визнав частково з підстав, зазначених у відзиві на позов. Просив відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в частині включеного експертом ПДВ (20%) у вартість матеріального збитку в сумі 344693,75 грн. Також просив відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 100000,00 грн, в повному обсязі. Також просив зменшити розмір витрат на правничу в сумі 15000,00 грн, як неспівмірний.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Солодовнікова Р.С. від 19.08.2025 задоволено самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Вказану справу передано до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025, вказану справу передано до розгляду судді Міськевич О.Я.

Ухвалою судді від 22.08.2025 відкрито провадження по даній справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06.11.2025 по даній справі закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі № 348/572/22 від 15.11.2024, ухвалено затвердити угоду про визнання винуватості від 04.04.2022, укладену між прокурором у кримінальному провадженні прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області Федорчуком В.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника Сторожука А.Л., за письмовою згодою потерпілих у кримінальному провадженні № 12020090200000563. ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити узгоджене покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст.ст. 75-76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік, поклавши на нього такі обов`язки: 1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а.с. 6-11). Вирок суду набрав законної сили.

Як вбачається зі змісту даного вироку суду, 09.10.2020 біля 21 год. 50 хв. у темну пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Audi А6, р.н. НОМЕР_3 , виявив несправність автомобіля, у зв`язку з чим зупинився на правому краю проїзної частини по вул. Соборна, на смузі руху у напрямку до м. Мукачево, неподалік нерегульованого перехрестя вулиць Січинського та Соборна, ввімкнувши аварійну світлову сигналізацію.

З метою усунення несправності автомобіля водій ОСОБА_2 спільно із пасажиром ОСОБА_4 підійшли до передньої частини автомобіля. У цей же час, в попутному напрямку позаду, рухався автомобіль марки автомобіль Volkswagen, р.н. НОМЕР_5 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 . У салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_3 на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_5 , на задньому пасажирському сидінні зліва перебувала ОСОБА_6 , справа - ОСОБА_7 .

У подальшому на стадії зближення, в повздовжньому напрямку вказаних, транспортних засобів, водій ОСОБА_3 проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, маючи об`єктивну можливість виявити перешкоду для руху у вигляді нерухомого автомобіля попереду, не вжив заходів своєчасного зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного об`їзду внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем автомобілем марки Audi А6, р.н. НОМЕР_3 .

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 порушив вимоги ПДР України, а саме: п. 1.10 в частині визначення поняття «перешкода для руху» - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу; п. 2.3, в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реаґувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 12,2. про те, що темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 12.3, який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для іншого учасників руху об`їзду перешкоди.

У зв`язку із порушенням обвинуваченим ОСОБА_3 ПДР України трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потьерпілі отримали тілесні ушкодження, а транспортні засоби механічні пошкодження.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На час розгляду даної справи в суді вказаний вирок суду є чинним, у встановленому законом порядку не скасовувався, а тому суд вважає встановленим факт вини водія ОСОБА_3 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 09.10.2020 близько 21.50 год. по вул. Соборна, Івано-Франківської області, неподалік нерегульованого перехрестя вулиць Січинського та Соборна, на смузі руху у напрямку до м. Мукачево.

Огляд автомобіля Audi А6, р.н. НОМЕР_3 , відбувався 27.11.20202 о 11.15 в м. Надвірна Івано-Франківської області. Огляд проведено оцінювачем ОСОБА_8 , учасники ДТП на огляд не з`явились. Вказані обставини підтверджуються протоколом огляду транспортного засобу № 2304/20 від 27.11.2020, в якому зафіксовані виялені пошкодження автомобіля (а.с. 17-18). Про проведення огляду транспортного засобу оцінювачем повідомлено відповідача ОСОБА_3 , шляхом надіслання поштового повідомлення на адресу реєстрації, вказану у вироку суду, що підтверджується спеціфікаями замовлення від 23.11.2020 (а.с. 33-35).

Відповідно до звіту про оцінку № 2304/20, складеного 30.12.2020 оцінювачем ОСОБА_8 , фототаблиці до звіту, та ремонтної калькуляції № 0140 від 30.12.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_6 , складає (з ПДВ на складові, що підлягають заміні): 574778,34 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля AUDI А6, р.н. НОМЕР_7 , складає (з ПДВ на складові що підлягають заміні): 344693,75 грн. Ринкова вартість автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_2 , складає: 626022,63 грн (а.с. 12-16, 19-32, 36-51).

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована, страхова компанія згідно страхового полісу виплатила позивачу ОСОБА_2 130000,00 грн. Таким чином сума матеріальної шкоди, заподіяної позивачу в наслідок пошкодження автомобіля, становить: 344693,75грн. - 130000 грн.=214693,75грн.

Також позивачем ОСОБА_2 були понесені витрати внаслідок транспортування технічно-несправного транспортного засобу та витрати на проведення робіт по складання звіту про оцінку автомобіля, а саме: - 2500 грн з яких: 2300 грн. - послуги експерта та 200 грн. - огляд ТЗ та складання акту, 1500 грн. - послуги евакуації; - 4000 грн. - транспортування несправного ТЗ Ауді А6, р.н. НОМЕР_1 , від м. Надвірна до м. Львів. Вказані обставини підтверджуються копією акту прийому-передачі виконаних робіт від 31.12.2020 № 2304/19, складеного виконавцем ТзОВ «АК «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС», за послуги з експертного дослідження та складання огляду; копією акту виконаних робіт № 87 від 10.10.2020, складеного СПД «Волковим В.С., за послугу евакуації; копією рахункової квитанції № 18/11/2020 від 18.11.2020, складеної ФОП ОСОБА_9 , за послуги транспортування (а.с. 55-57). Таким чином, загальна суму матеріального збитку становить - 222693,75 грн. (214693,75грн. + 2500 грн + 1500 грн. +4000 грн.)

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-201420215, автомобіль AUDI A6, р.н. НОМЕР_6 , застрахований у ПрАТ «Європейський страховий альянс», страхова сума 260000,00 грн (а.с. 54).

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Щодо позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановлену цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦПК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦПК Україн, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам надані такі роз`яснення: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Як встановлено судом, вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі № 348/572/22 від 15.11.2024, ухвалено затвердити угоду про визнання винуватості від 04.04.2022, укладену між прокурором у кримінальному провадженні прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області Федорчуком В.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника Сторожука А.Л., за письмовою згодою потерпілих у кримінальному провадженні № 12020090200000563. ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити узгоджене покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст.ст. 75-76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік, поклавши на нього такі обов`язки: 1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а.с. 6-11). Вирок суду набрав законної сили.

Як вбачається зі змісту даного вироку суду, 09.10.2020 біля 21 год. 50 хв. у темну пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Audi А6, р.н. НОМЕР_3 , виявив несправність автомобіля, у зв`язку з чим зупинився на правому краю проїзної частини по вул. Соборна, на смузі руху у напрямку до м. Мукачево, неподалік нерегульованого перехрестя вулиць Січинського та Соборна, ввімкнувши аварійну світлову сигналізацію.

З метою усунення несправності автомобіля водій ОСОБА_2 спільно із пасажиром ОСОБА_4 підійшли до передньої частини автомобіля. У цей же час, в попутному напрямку позаду, рухався автомобіль марки автомобіль Volkswagen, р.н. НОМЕР_5 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 . У салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_3 на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_5 , на задньому пасажирському сидінні зліва перебувала ОСОБА_6 , справа - ОСОБА_7 .

У подальшому на стадії зближення, в повздовжньому напрямку вказаних, транспортних засобів, водій ОСОБА_3 проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, маючи об`єктивну можливість виявити перешкоду для руху у вигляді нерухомого автомобіля попереду, не вжив заходів своєчасного зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного об`їзду внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем автомобілем марки Audi А6, р.н. НОМЕР_3 .

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 порушив вимоги ПДР України, а саме: п. 1.10 в частині визначення поняття «перешкода для руху» - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу; п. 2.3, в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реаґувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 12,2. про те, що темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 12.3, який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для іншого учасників руху об`їзду перешкоди.

У зв`язку із порушенням обвинуваченим ОСОБА_3 ПДР України трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потьерпілі отримали тілесні ушкодження, а транспортні засоби механічні пошкодження.

За змістом ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, позивачу ОСОБА_2 страховою компанією, якою застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 , згідно полісу виплачено страхове відшкодування в сумі 130000,00 грн. Різниця між розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням становить 214693,75 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку відповідальність щодо відшкодування завданої шкоди повинен нести відповідач ОСОБА_3 в межах різниці між розміром фактично завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.

Огляд автомобіля Audi А6, р.н. НОМЕР_3 , відбувався 27.11.20202 о 11.15 в м. Надвірна Івано-Франківської області. Огляд проведено оцінювачем ОСОБА_8 , учасники ДТП на огляд не з`явились. Вказані обставини підтверджуються протоколом огляду транспортного засобу № 2304/20 від 27.11.2020, в якому зафіксовані виялені пошкодження автомобіля. Про проведення огляду транспортного засобу оцінювачем повідомлено відповідача ОСОБА_3 , шляхом надіслання поштового повідомлення на адресу реєстрації, вказану у вироку суду, що підтверджується специфікаціями замовлення від 23.11.2020.

Відповідно до звіту про оцінку № 2304/20, складеного 30.12.2020 оцінювачем ОСОБА_8 , фототаблиці до звіту, та ремонтної калькуляції № 0140 від 30.12.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_6 , складає (з ПДВ на складові, що підлягають заміні): 574778,34 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля AUDI А6, р.н. НОМЕР_7 , складає (з ПДВ на складові що підлягають заміні): 344693,75 грн. Ринкова вартість автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_2 , складає: 626022,63 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована, страхова компанія згідно страхового полісу виплатила позивачу ОСОБА_2 130000,00 грн. Таким чином сума матеріальної шкоди, заподіяної позивачу в наслідок пошкодження автомобіля, становить: 344693,75грн. - 130000 грн.=214693,75грн.

Також позивачем ОСОБА_2 були понесені витрати внаслідок транспортування технічно-несправного транспортного засобу та витрати на проведення робіт по складання звіту про оцінку автомобіля, а саме: - 2500 грн з яких: 2300 грн. - послуги експерта та 200 грн. - огляд ТЗ та складання акту, 1500 грн. - послуги евакуації; - 4000 грн. - транспортування несправного ТЗ Ауді А6, р.н. НОМЕР_1 , від м. Надвірна до м. Львів. Вказані обставини підтверджуються копією акту прийому-передачі виконаних робіт від 31.12.2020 № 2304/19, складеного виконавцем ТзОВ «АК «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС», за послуги з експертного дослідження та складання огляду; копією акту виконаних робіт № 87 від 10.10.2020, складеного СПД «Волковим В.С., за послугу евакуації; копією рахункової квитанції № 18/11/2020 від 18.11.2020, складеної ФОП ОСОБА_9 , за послуги транспортування (а.с. 55-57). Таким чином, загальна суму матеріального збитку становить - 222693,75 грн. (214693,75грн. + 2500 грн + 1500 грн. +4000 грн.).

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є відшкодування моральної шкоди та недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_3 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Законом № 1961-IV передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Суд зазначає, що різниця між виплаченою ОСОБА_2 страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

За таких обставин саме ОСОБА_3 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_2 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами у цивільній справі є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, сторона позивача посилається на звіту про оцінку № 2304/20, складений 30.12.2020 оцінювачем ОСОБА_8 ..

Сторона відповідача не погоджується із вказаним звітом, оскільки огляд транспортного засобу проводився без повідомлення та участі відповідача. Також предстаник відповідача посилається на те, що у данному звіті відсутні дані про пропередлження оцінювача про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Даючи оцінку аргументам сторін, суд зазначає наступне:

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ регулюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яка затверджена наказом N 142/5/2092 МЮ України та Фонду держмайна України від 24.11.2003.

Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин (п. 1.3).

Оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень.

Згідно п. 5.1 розділу 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Відповідно до вимог п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

Надаючи оцінку наявному в матеріалах справи звіту про оцінку № 2304/20, складеного 30.12.2020 оцінювачем ОСОБА_8 , на предмет відповідності його вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яка затверджена наказом N 142/5/2092 МЮ України та Фонду держмайна України від 24.11.2003, суд звертає увагу на наступне.

Так, звіт про оцінку № 2304/20 складений 30.12.2020 оцінювачем ОСОБА_8 на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 27.11.2011, складеного оцінювачем ОСОБА_8 . Також у звіті оцінки наявна ілюстративна таблиця із зображеннями пошкоджень транспортного засобу марки AUDI A6, р.н. НОМЕР_6 , Вказані обставини свідчать про те, що оцінювачем ОСОБА_8 особисто безпосередньо оглядав пошкоджений транспортний засіб марки AUDI A6, р.н. НОМЕР_6 , та визначив наявні пошкодження внаслідок ДТП, з чим погодився власник ОСОБА_2 .

При цьому відповідно до вимог п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, виклик заінтересованих осіб для технічного огляду транспортного засобу здійснюється у разі потреби. Тобто участь винуватця ДТП при огляді транспортного засобу не є обов`язковою. Крім того про проведення огляду транспортного засобу оцінювачем повідомлено відповідача ОСОБА_3 , шляхом надіслання поштового повідомлення на адресу реєстрації, вказану у вироку суду, що підтверджується спеціфікаями замовлення від 23.11.2020.

Таким чином, огляд автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_6 , було проведено оцінювачем ОСОБА_8 з дотриманням вимог п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Отже, визначаючи розмір завданої позивачу шкоди, суд бере до уваги висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку № 361 від 16.11.2019, складеному СПД-ФО ОСОБА_10 , та вважає його належним та допустимим доказом по справі.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суд також приймає за основу ремонтну калькуляцію № 0140 від 30.12.2020.

Відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача, в матеріалах справи відсутні.

Так, згідно із ремонтною калькуляцією, загальна вартість відновлювального ремонту склала 574778,36 грн, в тому числі загальна сума запчастин 505680,41 грн, з яких надбавка (20%) 82627,52 грн.

Страховиком виплачено позивачу ОСОБА_2 130000 грн, чим погоджено вказані розрахунки.

Щодо посилання представника відповідача на необхідність виключення з розміру завданої шкоди суми ПДВ суд зазначає, що звіт про оцінку № 2304/20, складений 30.12.2020 оцінювачем ОСОБА_8 , який визнаний судом належним докозав на підтвердження розміру матеріальної шкоди, не містить інформації щодо фактичного розміру ПДВ чи його відсоткової ставки, тому такий розмір не підлягає виключенню.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 28.02.2018 у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Отже ПДВ входить до суми страхового відшкодування та може бути повернуто страхувальнику страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту.

Таким чином, розмір фактично завданої ОСОБА_2 матеріальної шкоди становить 222693,00 грн.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи наведені обставини суд прийшов до висновку, що внаслідок протиправних дій відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки, позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях з приводу пошкодженння його майна, що в свою чергу привело до порушенння та зміни звичного ритму життя позивача, якого позбавлено права користування пошкодженим транспортним засобом, що створює додаткові труднощі, душевних стражданнях з приводу неправомірних дій відповідача, яку суд оцінює в розмірі 10000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивача ОСОБА_2 звільнено від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а саме у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тому з урахуванням положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір за подання позивачем позову до відповідача про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 2326,94 грн (1% від задоволених позовгних вимог в сумі 232693,75 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві позивач зазначає, що понесені витрати на правничу допомогу склали 15000,00 грн.

Суд констатує, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з тим, стороною позивача не долучено до позовної заяви належних доказів про вказані судові витрати, зокрема договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), квитанції про оплату за надання правничої допомоги, які б підтверджували такі витрати, а тому вони не підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене, витрати ОСОБА_11 , понесені у зв`язку із наданням їй професійної правничої допомоги, стягненню з відповідача не підлягають, оскільки належним чином не підтверджені.

Висновки суду:

Оцінюючи зібрані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що позивач є власником транспортного засобу, та внаслідок пошкодження транспортного засобу, спричинення ДТП, позивачу завдано матеріальної шкоди та моральної шкоди, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 222693,75 грн матеріальної шкоди, та 10000,00 грн моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, а всього 232693,75 грн.

У задоволенні вимоги позивача до відповідача про стягнення 90000,00 грн. моральної шкоди, необхідно відмовити.

Відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача, а саме: 2326,94 грн. судового збору на користь держави. У задоволенні вимоги по стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, необхідно відмовити за недоведеністю.

На підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 28, 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.п. 5.1, 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 76-78, 81, 82, 95, 133, 137, 141, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 222693 грн. 75 коп. матеріальної шкоди, та 10000,00 грн моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а всього 232693 грн 75 коп. (двісті тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто три гривні сімдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави 2326 грн 94 коп. (дві тисячі триста двадцять шість гривень дев`яносто чотири копійки) судового збору (Отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України(ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору). При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані).

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 90000,00 грн моральної шкоди, та у задоволенні вимоги по стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Міськевич О.Я.