Ухвала суду № 136953883, 25.05.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

щодо вирішення клопотання сторони обвинувачення

Справа №348/74/26

Провадження № 1-кп/348/183/26

25 травня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , у м. Надвірна Івано-Франківської області, розглянув у судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №12025090000000471, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань 29.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4, 6 ст.152 КК України,

інші учасники: прокурор ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ,

представник потерпілої ОСОБА_9

встановив:

сторона обвинувачення заявила клопотання щодо дослідждення електронного доказу, а саме: відеозапису допиту малолітньої потерпілої та виключення із раніше встатновленого обсягу дослідження доказів - допиту малолітньої потерпілої. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, а також Конвенції про права дитини та директиви від 25.10.2012 №2012/29/ЄС у ході здійснення кримінальних проваджень з метою недопущення повторної травматизації дитини, яка є потерпілою від кримінального правопорушення, не слід допитувати потерпілу безпосередньо, а достатнім буде дослідження відеозапису її допиту за участю слідчого судді.

Сторона захисту заперечила щодо задоволення такого клопотання, оскільки суд уже раніше відхилив аналогічні доводи сторони обвинувачення у ході розгляду клопотання сторони захисту щодо включення допиту потерпілої у обсяг доказів, які підлягають дослідженню у ході даного судового розгляду.

Законний представник та представник потерпілої просили задовольнити клопотання прокурора.

У ході розгляду клопотання суд оголосив перерву з метою надання прокурору можливості подання висновку психолога для забезпечення суду інформацією щодо змін у психологічному стані потерпілої. Однак у судовому засіданні 25.05.2026 сторона обвинувачення зазначила, що психолог із потерпілою не спілкувалася і на підтвердження доводів клопотання сторона обвинувачення не буде подавати жодних додаткових доказів, окрім тих які є у матеріалах справи.

Відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Згідно з ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Статтею 225 КПК України встановлено виняток із загального правила безпосередності дослідження доказів та надано можливість у визначених випадках, за наявності відповідних підстав, депонувати показання учасника кримінального провадження. Основна мета такої процедури полягає в необхідності забезпечення таких показань як доказу за об`єктивної неможливості дотримання судом засади безпосередності отримання таких показань у ході судового розгляду.

Таким чином, при вирішенні питання щодо доцільності проведення безпосереднього допиту учасника у ході судового розгляду, суд має виходити з того, чи зберігається на момент судового розгляду об`єктивна можливість допитати таку особу у судовому засіданні. Якщо така можливість існує, то вона має бути реалізованою з метою забезпечення дотримання принципів безпосередності та змагальності у ході судового розгляду з урахуванням обставин конкретної справи.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування вставнолено, що у ході досудового розслідування допит потерпілої ОСОБА_10 проводили кілька разів, а саме: 29.07.2025 та 06.08.2025. Обидва допити відбувалися за участю психолога.

У ході розгляду клопотання сторона обвинувачення не навела обставин, які б свідчили про те, що саме допит малолітньої потерпілої у ході судового розгляду, буде для неї психотравмуючим, а також не подали доказів щодо зміни її психологічного стану з моменту визначення судом обсягу доказів, які підлягають дослідженню, настільки, що це б виключало можливість проведення її допиту у ході судового провадження.

Відповідно до висновку психолога від 30.07.2025 психолог рекомендувала, з урахуванням стану малолітньої потерпілої обмеження повторного травматизуючого досвіду без участі психолога, всі подальші процесуальні дії здійснювати за участі психолога, а у найкращих інтересах дитини - особами жіночої статі. Рекомендацій щодо недопустимості повторних допитів та висновків щодо погіршення стану потерпілої внаслідок їх проведення вказаний доказ не містить.

Обставини справ на, які покликається прокурор, суттєво відрізнялися від обставин даної справи, зокрема, обставини за яких було вчинено кримінальні праповорушення є відмінними від обставин даної справи.

За відсутності нових доказів щодо обставин, які вже були предметом дослідження у ході розгляду клопотання сторони захисту, підстав для ухвалення рішення щодо зміни раніше встановленого обсягу доказів, які підлягають дослідженню у ході судового розгляду немає, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 349 КПК України, суд,

постановив:

відмовити у задоволенні клопотання прокурора від 24.04.2026 №24-267ВИХ-26 щодо зміни раніше встановленого обсягу доказів, які підлягають дослідженню у ході судового розгляду у кримінальному провадженні №12025090000000471.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3