Рішення № 136953609, 28.05.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1972/26

2/215/2569/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М.,

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3227617 від 21.11.2020 укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у розмірі 9 840,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6 840,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн., заборгованість за комісіями 0,00 грн., інфляційні збитки 0,00 грн., нараховані 3% річних 0,00 грн.

ТОВ «Факторинг Партнерс» просить стягнути вказану заборгованість з відповідача ОСОБА_1 , 2 662,40 грн. судового збору та 9 000,00 грн. витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 07.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.05.2026, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 28.05.2026 призначено заочний розгляд справи.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.11.2020 відповідач уклав з ТОВ "Авентус Україна" кредитний договір № 3227617, шляхом заповнення позичальником на сайті заяви про надання кредиту, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором А935837 (а.с. 33-38).

Відповідно до укладеного договору відповідач отримав від ТОВ "Авентус Україна" позику у сумі 3 000, 00 грн. на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01 % в день (знижена процентна ставка), 1,90% в день (стандартна процентна ставка).

Факт перерахування ТОВ «Авентус Україна» 21.11.2020 коштів в розмірі 3 000,00 грн. по договору № 3227617 на банківську картку № НОМЕР_1 , підтверджується копією листа ТОВ «Авентус Україна» від 06.02.2026 (а.с.69).

28.07.2021 було укладено договір №28072021 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів", права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3227617 від 21.11.2020 (а.с.12-14).

23.05.2024 між ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Факторинг Партнерс", було укладено договір факторингу №23/05/24, згідно якого позивач прийняв права вимоги до відповідача (а.с. 20-24).

Згідно з витягом з реєстру заборгованостей №1 до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 ТОВ "Факторинг Партнерс" набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 3227617 від 21.11.2020.

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників від 23.05.2024 за договором факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 , клієнт передав, а фактор прийняв в тому числі реєстр боржників від 23.05.2024.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна» станом на момент відступлення прав, заборгованість ОСОБА_1 складає 9 840,00 грн. (а.с.75-85).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором,утворилась заборгованість, яка згідно копії картки обліку договору (розрахунок заборгованості) ТОВ «Авентус Україна» та розрахунку заборгованості за кредитним договором складає 9 840,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6 840,00 грн.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до приписів частини першої статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, суд вважає, що позивач отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в грошовому зобов`язанні, передбачені в договорі № 3227617 від 21.11.2020.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором № 3227617 від 21.11.2020 в розмірі 9 840,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6 840,00 грн., обґрунтовані належними доказами і підлягають задоволенню.

Одночасно, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в користь позивача у розмірі 2 662,40 гривень.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024 (а.с.46-50).

Згідно із заявкою № 2938 про надання юридичної допомоги від 01.01.2026 по цивільній справі за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 9 000,00 грн (а.с.137).

Відповідно до витягу з Акту № 27 про надання юридичної допомоги, складеного 30.01.2026 у місті Києві, АДВОКАТСЬКЕ ОБ?ЄДНАННЯ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (ЄДРПОУ 42226370), в особі керуючого партнера Т.В. Бурдюга, надало юридичні послуги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371), в особі директора Сердійчук Ярослави Ярославівни, на підставі Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024. Надання правової допомоги здійснювалося відповідно до заявок Клієнта щодо примусового стягнення заборгованості з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором № 3227617 від 21.11.2020. У межах надання допомоги було виконано наступні послуги: надано усну консультацію з вивченням документів (2 години, вартість 1 500,00 грн/год, загалом 3 000,00 грн); складено позовну заяву про стягнення боргу для подання до суду (2 годин, вартість 3 000,00 грн/год, загалом 6 000,00 грн). Загальна вартість наданих юридичних послуг склала 9 000 грн. (а.с.58).

Суд зауважує, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 9 000,00 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні; спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 3227617 від 21.11.2020 у розмірі 9 840 (дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6 840,00 грн., а також сплачені при подачі позову судові витрати 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень витрат на правову допомогу, а всього 17 002 (сімнадцять тисяч дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя