Ухвала суду № 136953327, 25.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.05.2026 Єдиний унікальний номер 205/14838/25

Номер провадження 2-з/205/53/26

Справа № 205/14838/25

Провадження № 2з/205/53/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Федотової В.М.,

при секретарі Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вищевказана позовна заява.

13.01.2026 року відповідач ОСОБА_1 надала до суду клопотання про надання оригіналів для огляду та виключення з числа доказів у справі на підставі ч. 6 ст. 95 та ч. 5 ст. 100 ЦПК України у якому вона просила суд витребувати у позивача для огляду у судовому засіданні оригінал договору про споживчий кредит № 102756150 від 01.04.2021 року, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 з додатками № 1,2 Графіком платежів, паспортом споживчого кредиту з електронними підписами сторін; оригінал платіжного доручення № 26406395 від 01.04.2021 року щодо перерахування грошових коштів по договору про споживчий кредит № 102756150 від 01.04.2021 року від ТОВ «Мілоан» на користь позичальника ОСОБА_1 з повними реквізитами та відміткою банку. Також просила у випадку не надання оригіналів витребуваних доказів відхилити такі докази при прийнятті рішення по справі. Розгляд клопотання просила проводити за її відсутності.

Також, 13.01.2026 року відповідач ОСОБА_1 надала до суду клопотання про витребування доказів у якому вона для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, просила суд витребувати у ТОВ «Діджи Фінанс» наступні документи та інформацію:

- оригінал договору про споживчий кредит № 102756150 від 01.04.2021 року, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 з додатками № 1,2 Графіком платежів, паспортом споживчого кредиту з електронними підписами сторін;

- докази фактичного підписання первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 примірника оригіналу Договору про споживчий кредит № 102756150 від 01.04.2021 р. з Додатками № 1, 2 графіком платежів, паспортом споживчого кредиту до нього у дату укладання у наданій суду редакції;

- докази фактичного надання ОСОБА_1 примірника оригіналу Договору про споживчий кредит №102756150 від 01.04.2021 р. з Додатками № 1, 2 - графіком платежів, паспортом споживчого кредиту у дату укладання первісним кредитором;

- оригінал Анкети-заявки на кредит № 102756150 ОСОБА_1 про видачу кредиту за Договором про споживчий кредит №102756150 від 01.04.2021 року з ТОВ «Мілоан» та умов, повідомлених до його укладання первісним кредитором (оферта і акцепт);

- платіжне доручення № 26406395 від 01.04.2021 р. щодо перерахунку грошових коштів по Договору про споживчий кредит № 102756150 від 01.04.2021 р. від ТОВ «Мілоан» на користь позичальника ОСОБА_1 з повними реквізитами та відміткою банку платника про фактичне проведення платежу;

- випискау з банківського рахунку ТОВ «Мілоан» № 29249827590695 за дату 01.04.2021 р. з операцією фактичного перерахунку грошових коштів на користь позичальника ОСОБА_1 по Договору про споживчий кредит № 102756150 від 01.04.2021 р, засвідчена банківською установою;

- повідомлення ОСОБА_1 про підвищення процентної ставки та пролонгацію строку кредитування за Кредитним договором № 102756150 від 01.04.2021 р. від ТОВ «Мілоан» з доказами його фактичного направлення та отримання;

- копію чинного наказу ТОВ «Діджи Фінанс» про затвердження складу членів Виконавчого органу з питань представництва інтересів Товариства в судах;

- інформацію про те, скільки штатних працівників ТОВ «Діджи Фінанс» працюють на дату відповіді на посадах «адвокат», «юрист», «юрисконсульт», і чи є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 штатними працівниками, посадовими особами ТОВ «Діджи Фінанс» і якщо так, то яку посаду вони займають у товаристві.

В обґрунтування клопотання зазначила, що жоден документ у матеріалах справи не підписаний відповідачем та сторони не погоджували можливість застосування аналогу відтворення власноручних підписів методом копіювання або підписання одноразовим ідентифікатором. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Звертає увагу суду, що стороною позивача не доведено факту передачі коштів позичальнику за вказаним кредитним договором. Розгляд клопотання просила проводити за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_3 направив до суду додаткові пояснення у яких заперечував проти задоволення клопотань відповідача, просив відмовити у їх задоволенні, судове засідання провести за його відсутності. В обґрунтування заперечень зазначив, що, всупереч вимог ст. 84 ЦПК України, відповідачем не подано доказів того, які заходи вживалися ним для отримання таких доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Окрім цього, зазначив, що відповідачем не доведено обґрунтованості сумнівів щодо долучених позивачем документів та яким чином вони можуть підтвердити її міркування. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Зазначив, що електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну ідентифікацію . Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Звертає увагу суду, що для підтвердження укладення правочину в електронній формі позивач через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» позивач долучив до позовної заяви візуальну форму оригіналу електронного доказу у вигляді договору про споживчий кредиту № 102756150 від 01.04.2021 року, укладеного між відповідачем та первісним кредитором, з відповідними додатками до нього. У п. 10 Кредитного договору № 102756150 від 01.04.2021 року зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, її номер телефону, адресу та паспортні дані. Окрім того, учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Такими чином, відповідач ОСОБА_1 , яка з 13.09.2024 року має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», не позбавлена можливості ознайомлюватись із усіма доказами, які були долучені позивачем, в особистому кабінеті у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». Позивач надав усі наявні у нього докази на час подання позовної заяви до суду у можливому для нього форматі, який передбачено нормами чинного законодавства України, а тому, на думку представника позивача, відсутні обґрунтовані сумніви щодо відповідності копій письмових доказів їх оригіналам. Серед іншого, представник позивача просив поновити пропущений процесуальний строк для подання до суду клопотання про витребування доказів та витребувати у АТ КБ «Приватбанк» наступну інформацію:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 ;

- виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 01.04.2021 року по 07.04.2021 року з відображенням часу зарахування коштів;

- ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо власника карткового рахунку № НОМЕР_1 .

Представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності та задовольнити подане ним клопотання про витребування доказів.

Відповідач ОСОБА_1 просила суд вирішити клопотання за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із вказаними клопотаннями та матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно із ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Положеннями ч. 1 ст. 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що оскільки необхідність витребування доказів у сторони позивача виникла в процесі розгляду справи в суді з метою спростування доводів відповідача, суд вважає за можливе поновити представнику позивача строк на подачу клопотання про витребування доказів.

У даному випадку поновлення процесуального строку на витребування доказів відповідає завданню цивільного судочинства та конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму зі сторони суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Положеннями п. 1, 2 ч. 2 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Суд встановив, що інформація, яку представник позивача просить витребувати в АТ КБ «Приватбанк», не входить до предмету доказування у цій справі та є банківською таємницею.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребує відповідні докази.

З урахуванням завдання цивільного судочинства та спрямованості судового розгляду на повне і всебічне встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувати у АТ КБ «Приватбанк» відповідну інформацію.

Щодо клопотань відповідача про витребування доказів суд зазначає наступне.

Пунктами 1 та 2 частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону такого документа, є оригіналом такого документа.

Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на презумпцію цілісності (достовірності) електронних доказів, що означає, що доказ вважається цілісним (достовірним), поки інша сторона цього не спростує.

Відповідність цієї презумпції знаходить своє підтвердження також у статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», згідно якої юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до цивільного законодавства (зокрема, Закону України «Про електронну комерцію») електронний договір, підписаний сторонами, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Оригіналом є електронний документ із накладеним КЕП (кваліфікованим електронним підписом) або електронним підписом одноразовим ідентифікатором (смс-код, «Приват24» тощо). Кредитодавець зобов`язаний надати доступ до цього документа. Кредитодавець зобов`язаний надіслати підтвердження укладення договору на електронну пошту, у месенджер або іншим способом, який дозволяє переглянути умови договору в будь-який час. За потреби, електронний договір можна роздрукувати таке візуальне відображення прирівнюється до письмового доказу. Якщо позичальник не отримав договору на пошту або не має доступу до особистого кабінету, де зберігається його копія, це порушує вимоги закону. Для безпеки рекомендується зберігати файл договору та скріншоти підписання.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Положеннями ч. 5 ст. 100 ЦПК України встановлено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З системного аналізу положень ЦПК України вбачається, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою.

Водночас, необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому, якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з додатками до неї сформована в системі «Електронний суд» та скріплена електронним цифровим підписом представника позивача.

Відповідно до абз. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа та допустимість електронного документа як доказу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 29.01.2021 року у справі № 922/51/20, учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.

У своїх клопотаннях відповідач ОСОБА_1 ставить під сумнів укладання між нею та ТОВ «Мілоан» в електронному вигляді договору про споживчий кредит № 102756150 від 01.04.2021 року, а тому просить витребувати його з усіма доповненнями та додатками до нього, що підтверджує підписання нею кредитного договору.

Згідно із ч. ч. 3-5 ст. 95 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За змістом ч.ч. 2-4 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

У суду відсутні ґрунтовні сумніви щодо невідповідності поданих стороною позивача копій документів їх оригіналам, що, у свою чергу, не є безпосереднім визнанням на відповідній стадії провадження значимості таких доказів на підтвердження певних подій або фактів.

Відповідачем не обґрунтовано та не доведено невідповідності паперової копії, долученого до позовної заяви кредитного договору його оригіналу в електронній формі та не наведено жодних конкретних даних про сумніви, які можуть вказувати на те, що копія кредитного договору не відповідає оригіналу.

В даному випадку слід звернути увагу, що відповідач фактично ставить під сумнів не сам зміст документів в розрізі їх відповідності первісно складеним як оригіналам, а вказує на неспроможність поданих доказів підтвердити або спростувати певні поді або факти у зв`язку з їх неналежним оформленням.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів здійснюватиметься судом, згідно приписів ст. 89 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Долучені учасниками справи до матеріалів справи документи оцінюватимуться судом, зокрема, в частині належного волевиявлення, обсягу взятих на себе зобов`язань, одночасно з іншими доказами під час прийняття рішення по справі.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що принцип змагальності у цивільному процесі виключає можливість застосування концепції негативного доказу, крім випадків, передбачених законом.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 року по справі № 917/1307/18 висловив правовий висновок, у якому розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Крім того, відповідачем не надано доказів вжиття заходів для отримання оригіналів електронних та письмових доказів самостійно. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач зверталася до позивача з вказаним клопотанням, таке було отримано первісним кредитором та їй дійсно було відмовлено або не надано таких доказів.

Надані копії заяв ОСОБА_1 про надання доказів по кредитним правовідносинам до ТОВ «Мілоан» від 05.01.2026 року не можуть бути належним доказом на підтвердження звернення позичальника до первісного кредитора, оскільки останні не містять доказів їх направлення та отримання первісним кредитором.

При цьому, витребування у відповідної особи оригіналів електронних доказів є правом, а не обов`язком суду.

Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Це означає, що суд не досліджує та не приймає інформацію, яка не здатна підтвердити або спростувати обставини, важливі для вирішення конкретної справи.

Предметом позову у справі, що розглядається є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд звертає увагу, що вимоги клопотання про витребування у позивача копії чинного наказу ТОВ «Діджи Фінанс» про затвердження складу членів Виконавчого органу з питань представництва інтересів Товариства в судах та інформацію про те, скільки штатних працівників ТОВ «Діджи Фінанс» працюють на дату відповіді на посадах «адвокат», «юрист», «юрисконсульт», і чи є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 штатними працівниками, посадовими особами ТОВ «Діджи Фінанс» не можуть бути задоволені судом, оскільки така інформація не входить до предмету доказування у вказаній справі.

Саме по собі посилання на необхідність дослідження оригіналу документа не є достатньою підставою для його витребування відповідно до положень статей 84, 95 ЦПК України.

На переконання суду, формальний сумнів сторони відповідача не може вважатись достатньою правовою підставою для обов`язкового витребування оригіналів документів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76, 83, 84, 247, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30) належним чином завірені копії наступних документів та наступну інформацію:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ;

- виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 01.04.2021 року по 07.04.2021 року з відображенням часу зарахування коштів;

- ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо власника карткового рахунку № НОМЕР_1 .

Судове засідання відкласти на 26 червня 2026 року на 12:30 годин.

Строк для надання витребуваних документів та відомостей встановити п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі неможливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, вони зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 29 травня 2026 року.

Суддя: Федотова В.М.

.