Рішення № 136952590, 29.05.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11007/24

Провадження № 2/932/449/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді- Потоцької С.С.

за участю секретаря судового засідання-Карапиш А.М.,

представника позивача Індюкової Т.В.,

представника третіх осіб ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя недійсним та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позовом до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя після померлого ОСОБА_5 , яке видане на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 державним нотаріусом Шостої Дніпровської державної нотаріальної контори; скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позивач вказала, що після смерті ОСОБА_5 його спадкоємцем є вона, як рідна сестра. Також вона 19.04.2024 звернулася до відповідача із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 22.07.2024 нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори видала колишній дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя на частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що ОСОБА_3 приховала від нотаріуса той факт, що померлий не визнавав право спільної сумісної власності на квартиру, з 28.01.2021 відкрито провадження у справі № 932/3114/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. У справі № 932/3114/21 ОСОБА_5 заперечував проти поділу вказаної квартири. Після смерті ОСОБА_5 у справі № 932/3114/21 ОСОБА_2 залучена як правонаступник ОСОБА_5 .

Позивач вказує, що нотаріус перебрала на себе повноваження судової влади щодо вирішення права власності, позбавивши правонаступника позивача прав на судовий захист. Здійснюючи реєстрацію права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя, нотаріус не могла не бачити зареєстровані за квартирою обтяження (іпотека та позика). Нотаріус, прийнявши рішення щодо спірного майна, поклала тягар задоволення вимог кредитора тільки за рахунок квартири, яка залишилася у спадок позивачу, тим самим самостійно встановила розмір спадкового майна, зменшив його, та, змусивши ОСОБА_6 , в майбутньому задовольняти вимоги кредитора за рахунок іншого спадкового майна. На думку позивача, дії нотаріуса суперечать чинному законодавству і порушують її права.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11.09.2024 відкрите загальне позовне провадження, призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14.11.2024 до участі у справі залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 .

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14.11.2024 справа передана на розгляд за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою від 02.02.2025 справа прийнята до провадження судді Кондрашова І.А.

Рішенням зборів суддів Шевченківського районного суду міста Дніпра вирішено здійснювати повторний автоматизований розподіл справ, які перебувають у його провадженні.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у цій справі визначена суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцька С.С.

Ухвалою від 09.06.2025 справа прийнята до провадження судді Потоцької С.С.

Протокольною ухвалою від 04.11.2025 до участі у справі залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 .

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Третя особа ОСОБА_3 у поясненнях вказала, що, враховуючи презумпцію спільності майна подружжя, квартира АДРЕСА_2 , є спільним сумісним майном ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Крім того, з посиланням на ст. 71 ЗУ «Про нотаріат» та п.1.2 п.1 глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вказує, що нотаріус повідомляє не право на оскарження свідоцтва, а право спадкоємця оспорювання у суді право власності ОСОБА_3 на частки квартири. Тому наявність справи № 932/3114/21 не заважає нотаріусу у разі смерті співвласника (колишнього чоловіка) виконати вимоги закону щодо видачі свідоцтва на цю половину квартири і така видача повністю відповідає положенням закону. Також третя особа вказує, що позивач оспорюю не рішення нотаріуса як таке, а право ОСОБА_3 на частини квартири, що свідчить про наявність спору про право. Вказуючи про обтяження квартири у виді іпотеки, на думку третьої особи, позивач суперечить сама собі, стверджуючи про наявність зобов`язань у ОСОБА_3 за солідарним боргом перед кредитором, а з іншого- не визнається право власності на предмет іпотеки. Перехід право власності не порушує права кредитора, а права кредитора спрямовані лише до спадкоємців померлого.

Третя особа ОСОБА_4 просив відмовити у позові, оскільки, враховуючи презумпцію спільного сумісного майна подружжя, спірний об`єкт нерухомості є спільним сумісним майном колишнього подружжя. У разі смерті колишнього подружжя інший подружжя на підставі ст. 71 ЗУ «Про нотаріат» може виділити свою частку майна. Під час життя ОСОБА_3 ініціювала судовий спір щодо поділу майна подружжя. Через смерть ОСОБА_5 юридичне оформлення виділу частки у спільному майні вирішується незалежно від наявності спору в іншому порядку відповідно до законодавства про нотаріат. Видача свідоцтва на право власності здійснена з дотриманням норм чинного законодавства, і така видача не залежить і від згоди кредитора.

Протокольною ухвалою від 28.01.2026 закрито підготовче засідання, призначений розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, які аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, будь-яких заяв, клопотань не подав.

Представник третіх осіб просив відмовити у позові з підстав викладених у поясненнях.

У судовому засіданні оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначене на 29.05.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.6).

19.04.2024 ОСОБА_2 звернулася до Шостої Дніпровської державної нотаріальної контори зі заявою про прийняття спадщини (а.с.36).

19.04.2024 здійснена реєстрація спадкової справи після смерті ОСОБА_5 у Спадковому реєстрі, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 7, 42).

ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 18.11.1995 (а.с.48).

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська справа № 932/2781/21 від 20.09.2021 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розірваний (а.с. 48 зв.б-49).

За відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстроване за ОСОБА_5 (ас. 68 зв. б).

27.06.2024 ОСОБА_3 звернулася до Шостої Дніпровської державної нотаріальної контори зі заявою про видачу свідоцтва про право власності в спільному майні колишнього подружжя на частки квартири АДРЕСА_3 (а.с.46).

22.07.2024 Шостою Дніпровською державною нотаріальною конторою Дубовій Ю.Г. видане свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 на частки у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям під час шлюбу, яке складається з права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. зв.б 69).

У свідоцтві про право власності № 4-736 вказано, що квартира АДРЕСА_2 належала спадкодавцю на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.09.2008 справа № 2-4160/08

Право власності на квартири АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 (а.с.15).

Суд зазначає, що законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (стаття 50 Закону України "Про нотаріат"). У такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зазначено, що закріплене у статті 50 Закону України "Про нотаріат" право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може привести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин.

За приписами статті 7 Закону України "Про нотаріат нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя (п.4 частини першої ст. 34 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до частини першої ст. 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч.4, 5 ст. 71 Закону України «Про нотаріат»).

При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до глави 11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (у редакції чинній на дату видачі свідоцтва про право власності) (далі- Порядок № 296/5) у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз`яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.

Підстави видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя визначені п. 2 глави 11 розділу ІІ Порядку № 296/5.

При видачі свідоцтва нотаріус вимагає документ, який посвідчує шлюбні відносини, в порядку, встановленому чинним законодавством. На примірнику свідоцтва, що залишається у матеріалах нотаріальної справи, робиться відмітка, у якій зазначаються найменування поданого для огляду документа, його номер, дата та найменування юридичної особи, що його видала

Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку(пп. 2.2 п. 2 глави 11 розділу ІІ Порядку № 296/5).

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього(пп. 2.3 п. 2 глави 11 розділу ІІ Порядку № 296/5).

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них нотаріус, крім документів, визначених у цьому пункті, вимагає свідоцтво про смерть одного з подружжя(пп. 2.4 п. 2 глави 11 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що вказане свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 видане з порушенням ст. 47, 49 ЗУ «Про нотаріат», оскільки ОСОБА_3 не повідомила нотаріуса про наявність судового спору (справа № 932/3114/21), у зв`язку з чим свідоцтво видане з порушенням чинного законодавства.

З цього приводу суд зазначає, що Законом України «Про нотаріат», Порядком № 296/5 не встановлений обов`язок нотаріуса перевіряти наявність судових справ, а тому, на думку суду, позивач намагається також дослідити правомірність іншої особи, а саме ОСОБА_3 .

Крім того, ст. 71 ЗУ «Про нотаріат», глава 11 Порядку № 296/5 зобов`язує нотаріуса видати свідоцтво про право власності при наявності необхідних документів. Наявність всіх документів, які необхідні для видачі свідоцтва на право власності, не заперечувалась позивачем.

Також за матеріалами Спадкової справи не встановлено повідомлення позивачем про наявність судового спору.

Проаналізувавши вказані норми, суд вважає, що нотаріус зобов`язаний повідомити спадкоємців про видачу свідоцтва про власність колишнього майна подружжя вже після його видачі. У випадку оспорювання цього права спадкоємець, має право звернутися за судовим захистом з позовом до того з подружжя, що залишився живим.

Відповідно до пп. 3.1. п. 3 глави 11 розділу ІІ Порядку № 296/5 за наявності заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається у разі згоди на те кредитора (відповідного податкового органу).

Згода кредитора має бути викладена у формі письмової заяви (пп. 3.1. п. 3 глави 11 розділу ІІ Порядку № 296/5.)

Під час судового розгляду встановлено, що між ОСОБА_5 (Іпотекодавець) та ОСОБА_10 (Іпотекодержатель) 10.06.2014 укладено Договір іпотеки, посвідчений 10.06.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Скосарєвою В.В., реєстр № 440, в забезпечення виконання зобов`язань Іпотекодавеця перед Іпотекодержателем за договором позики (ас.59-60).

Предметом іпотеки (п.32.3 Договору іпотеки) є квартира АДРЕСА_2 .

У Договір іпотеки у подальшому вносилися зміни (а.с.78 зв.б-81).

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_2 наявні відомості щодо державної реєстрації договору іпотеки та обтяжень вказаного нерухомого майна (а.с15-16, 67-68).

17.12.2021 між ОСОБА_10 (первісний кредитор) та ОСОБА_4 (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги за договором позики із заставним забезпеченням та Договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , посвідчений 10.06.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Скосарєвою В.В., реєстр № 440 (а.с.57-58). 28.01.2022 до Договору про відступлення права вимоги укладена додаткова угода.

У матеріалах спадкової справи наявна письмова заява ОСОБА_11 про надання згоди на видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право власності у спільному сумісному майні подружжя на частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.53-54).

Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2021 року в справі № 227/5540/18 (провадження № 61-3521св20) вказано, що "нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних цій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення".

За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушень з боку відповідача. Підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії не встановлено.

Дії нотаріуса щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і не є нотаріальними діями.

За приписами п. 2 частини першої ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката.

Наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом є підставою для відмови в державній реєстрації прав (п. 6 частини другої ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості за наявності згоди іпотекодержателя (крім випадків, встановлених Законом України "Про іпотеку") або контролюючого органу (для податкової застави), у тому числі на відчуження або передачу на іншому речовому праві, поділ, об`єднання нерухомого майна або виділ частки з такого майна - у разі якщо обтяженням є іпотека, заборона відчуження, накладена у зв`язку з укладенням іпотечного договору, або податкова застава.

За наявності згоди іпотекодержателя ОСОБА_11 судом не встановлені підстави для відмови нотаріусом у проведенні державної реєстрації права власності за ОСОБА_12 .

Враховуючи зміст, характер відносин між учасниками справи та встановлені судами обставини справи, суд зазначає, що спір щодо спірної квартири існує у позивача ОСОБА_2 з ОСОБА_3 .

Суд вказує, що якщо право особи оспорюється іншими учасниками конкретних цивільних правовідносин, які вважають, що вчинення чи невчинення певної нотаріальної дії вплине на їх права та обов`язки, такий спір підлягає вирішенню саме між особою, яка безпосередньо брала участь у нотаріальному процесі, та особою, яка оспорює права, що виникають на підставі вчиненої нотаріальної дії.

Тому нотаріус не є відповідачем у справах, в яких виникають спори між учасниками цивільних відносин, пов`язаних з певною нотаріальною дією та державною реєстрацією.

Крім того суд не може в межах цієї справи вирішувати питання правомірності виникнення права власності ОСОБА_3 на спірну частку квартири.

За правилами частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя недійсним та скасування державної реєстрації права власності

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у позові, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись ст..ст. 10, 60, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя недійсним та скасування державної реєстрації права власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_4 ;

Представник позивача ОСОБА_13 , РНКОПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ;

Відповідач Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02891026, адреса: пр.Слобожанський, 15;

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 :

Третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Представник третіх осіб ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_6 .

Суддя С.С. Потоцька