Ухвала суду № 136952086, 24.04.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/884/26

Єдиний унікальний № 748/581/26

У Х В А Л А

24 квітня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Кухти В.О.,

секретар Костюк С.О.,

за участю представника позивачки адвоката Кульгейко Л.Ю.,

представника відповідача Добрицької В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

27.02.2026 року до Чернігівського районного суду Чернігівської області через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить:

1) визнати відсутнім право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 4,9200 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0374, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ»;

2) зобов`язати ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 4,9200 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:0374, розташовану на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області;

3) стягнути з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати (в т.ч. витрати по оплаті професійної правничої допомоги адвоката);

4) повернути ОСОБА_1 1 357,44 грн надміру сплаченого судового збору.

Ухвалою судді від 04.03.2026 р. прийнято зазначений позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

19.03.2026 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача.

26.03.2026 р. до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін від представника позивача, в якому остання просить розглядати цивільну справу № 748/581/26 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Також 26.03.2026 року представник позивача направила відповідь на відзив у якій просила прийняти відмову від позову у зв`язку з фактичним задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову до суду. Крім цього, просила закрити провадження за п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України та стягнути з відповідача 2422,40 грн. судового збору та 15000 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.04.2026 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про відмову від позову та зазначила, що позивачка не підтримує позов унаслідок його задоволення відповідачем після пред`явлення позову, а тому судові витрати позивачки підлягають стягненню з відповідача. Також додала, що надмірно сплачений позивачкою судовий збір в сумі 1357,44 грн. підлягає поверненню позивачці.

Представник відповідача зазначила, що станом на дату відкриття провадження у даній справі право оренди за ТОВ "Агрофірма "Іванівка АГ" було самостійно припинено відповідачем, отже предмет спору станом на дату відкриття провадження у справі був відсутній. Тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету позову і судові витрати слід покласти на позивача.

Заслухавши представників сторін, суд доходить наступних висновків.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав від 02.03.2026 року, доданого до відзиву, право оренди, зазначеної у позові земельної ділянки, було припинене. Реєстрація припинення відбулася 27.02.2026 року о 12:45.

Разом з тим, за даними системи "Електронний суд" позов був сформований 26.02.2026 року о 17:17. Авторозподіл позову, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було здійснено 27.02.2026 року о 09:22.

Отже, на час пред`явлення позову право оренди відповідача на земельну ділянку позивачки залишалося зареєстрованим.

За ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Позивачка звернулася до суду з заявою про відмову від позову, чим реалізувала своє право, передбачене п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України.

За ч.1 та ч.3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Тому провадження у справі підлягає закриттю за відмовою позивачки від позову, а не через відсутність предмету позову.

За ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1331,20 грн. За ч.3 ст.4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачкою заявлено дві немайнові вимоги та подано позов в електронній формі.

Представник позивачки у позові наводила правову позицію Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі №640/21330/18 на підтвердження сплати судового збору як за одну немайнову вимогу, але ця правова позиція не є релевантною щодо цього провадження, оскільки зазначена постанова Верховного Суду винесена у адміністративному, а не цивільному провадженні, та стосується позовних вимог до суб`єктів владних повноважень та повноважень суду при вирішенні справ адміністративного судочинства.

Отже, при подачі позову позивачка мала сплатити 1331,20 грн х 2 х 0.8 = 2129,92 грн. У зв`язку з відмовою від позову на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України їй слід повернути 50 відсотків цієї суми тобто 1064,96 грн. Також позивачкою фактично було сплачено 2422,40 грн судового збору при подачі позову, а тому надмірно сплачений судовий збір, який підлягає поверненню становить 2422,40 грн - 2129,92 грн = 292,48 грн. тож загальна сума, яка підлягає поверненню позивачці становить 1064,96 грн + 292,48 грн = 1357,40 грн.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, понесені позивачкою витрати на правничу допомогу у справі підлягають стягненню з відповідача, оскільки її вимоги були задоволені відповідачем після пред`явлення позову, унаслідок чого позивачка не підтримала свої позовні вимоги, це стало підставою для відмови від позову та представник позивачки заявила про стягнення цих витрат.

Витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачкою заявлені у розмірі 15 000,00 грн.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач прикріпила до поданої нею позовної заяви наступні копії документів: 1) договір про надання професійної правничої допомоги; 2) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю представника позивачки; 3) ордер на надання правничої допомоги; 4) попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу (ст. 137 ЦПК України), які понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи у розмірі 15 000,00 грн; 5) акт приймання-передачі правових послуг від 07.11.2025 р., з якого вбачається сума витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн та 20 годин, які затрачені на роботу адвоката.

Отже, невиконання відповідачем вимог позивача до звернення до суду зумовило необхідність подання позову та понесення витрат на професійну правничу допомогу, а те, що відповідач виконав свої обов`язки лише після відкриття провадження у справі, не звільняє його від обов`язку компенсувати позивачу такі витрати. Разом із тим суд дійшов висновку, що з урахуванням складності справи, наявності заперечень відповідача щодо судових витрат, обсягу виконаних адвокатом робіт та принципів розумності й справедливості, заявлений розмір витрат є неспівмірним, у зв`язку з чим суд вирішив визначити витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. При цьому суд врахував підхід, який сформувався у судовій практиці при розгляді аналогічних спорів із подібними обставинами, де співмірним визнається саме такий розмір витрат, що також обґрунтовує необхідність зменшення заявленої суми у даній справі.

Таким чином, із відповідача на користь позивачки слід також стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 133, 137, 142, 206, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Іванівка АГ» (код ЄДРПОУ: 36131192, місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Красне, вул. Садова, буд. 26А) про визнання відсутнім права оренди та повернення земельної ділянки закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 1 357,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28.04.2026 року.

Суддя В.О. Кухта