Постанова № 136951831, 29.05.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1765/26

Провадження № 3/734/1115/26

ПОСТАНОВА

іменем України

29 травня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Чумак Н.М.,

захисника адвоката Якименко О.І. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с-щі Козелець справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

14.04.2026 року о 10 год. 38 хв. в Чернігівській області, Чернігівському районі, с. Лемеші, А/Д М-01 89 км, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Audi Q7, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом та вчинив правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги 2.1а ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної адвокат Якименко О.І. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, так як їхав з м. Чернігів до м. Київ до вагітної дружини, якій потрібна була термінова медична допомога, тому просила суд задовольнити її письмове клопотання і закрити провадження у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. В судове засідання викликався шляхом надіслання SMS-повідомлення про виклик до суду.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок належним чином повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом було зроблено.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності та з огляду на те, що гр. ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи у суді, суд вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, його вина підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640476 від 14.04.2026 року; копією постанови Зарічного районного суду м. Суми від 18.08.2025 року за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили 16.02.2026 року; постановою Сумського апеляційного суду від 16.02.2026 року; диском з відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення; іншими матеріалами справи.

Згідно відеозапису доданому до протоколу про адміністративне правопорушення по даній справі, як доказ, відеозапис здійснювався на службовий ПВ 470591, згідно якого було проведено відеозапис з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 і до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП і жодного разу ОСОБА_1 не сказав, що він вимушений був сісти за кермо і поспішає комусь надавати допомогу, спасати, і т.і. Також в своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив тільки «надам суді».

До даних доказів суд відноситься, як до правдивих та таких, що відповідають фактичним обставинам справи і на час розгляду справи жодними іншими доказами по справі не спростовані.

Згідно ст. 18 КУпАП - не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Під час розгляду справи та дослідження доказів не було встановлено обставин, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що тільки його діями і не іншими засобами може бути усунута відповідна небезпека, і він сам під час його зупинки не повідомляв про це працівникам поліції, тому клопотання захисника про закриття провадження по справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

В ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставин, що згідно ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та вважає за можливе застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року N 14, оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КпАП (80731-10). Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. {Абзац четвертий пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 ( v0018700-08 ) від 19.12.2008}

Як вбачається з довідки старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області ЛІТОША Дмитра від 15.04.2026 року, транспортний засіб ТЗ Audi Q7, номерний знак НОМЕР_1 , не належить резиденту України та не зареєстрований на території України, що унеможливлює застосування до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Так, зважаючи на те, що постановоюЗарічного районного суду м. Суми від 18.08.2025 року, яка набрала законної сили 16.02.2026 року (справа №591/6155/25, провадження №3/591/1725/25) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 (сім) років, суд вважає за необхідне приєднати до призначеного строку позбавлення спеціального права невідбутий строк позбавлення права керування транспортними засобами, призначений зазначеною постановою суду, а саме 6 років8 місяців 17 днів.

До того ж, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. 30, 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, 245-249, 283-284, 289 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. на користь держави на рахунок: р/р UA528999980313070149000025001, отримувач ГУК у Чернігів.обл/Чернігів.обл/21081300, код за ЄДРПОУ 37972475, МФО 899998, призначення платежу: протокол серії ЕПР1 №640476 від 14.04.2026 року, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

До призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, приєднати невідбуту частину стягнення, призначеного постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.08.2025 року, яка набрала законної сили 16.02.2026 року (справа №591/6155/25, провадження №3/591/1725/25) за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, визначивши ОСОБА_1 загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 11 років 8 місяців 17 днів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави, за постановою Козелецького районного суду Чернігівської області № 734/1765/26 від 29.05.2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО