Рішення № 136951801, 29.05.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1481/26

Провадження № 2/750/1581/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді - Маринченко О.А.,

секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

05 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 28.12.2022-100002602 від 28 грудня 2022 року в сумі 8000 грн.

Обґрунтовано позов тим, що 28 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 28.12.2022-100002602, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 4000 грн. строком на 42 дні зі сплатою процентів відповідно до умов договору. Кредитний договір № 28.12.2022-100002602 від 28 грудня 2022 року було переоформлено шляхом укладення між сторонами кредитного договору № 07.02.2023-010000378, а саме підписання заявки, яка є невід`ємною частиною даного договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач подала відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зокрема, у відзиві відповідач зазначила, що матеріали справи не містять жодних підтверджень, що спірний кредитний договір був акцептований сторонами в порядку, передбаченому законом, що цей договір підписала відповідач, що саме цей договір розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з отриманням грошових коштів на умовах, визначених у договорі, що договір взагалі містив умови щодо кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії в цьому договорі розмірах і порядках нарахування. Із заявки, яка є невід?ємною частиною цього договору, слідує, що сума позики складає 4000 грн., плата за користування позикою - 1120 грн. (сторонами погоджений термін 14 днів, що вказано в додатку до анкети позичальника), а заборгованість за договором складає усього 5120 грн., а не 8000 грн. Наданий позивачем розрахунок заборгованості підлягає критичній оцінці та не може підтверджувати існування кредитної заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Інформація щодо розміру заборгованості, яка вказана в Реєстрах боржників не може бути прийнята в якості належних та допустимих доказів у справі, оскільки вказані реєстри також не є первинними бухгалтерськими документами. Жодних банківських виписок матеріали справи не містять. При цьому, сторони погодили, що кредит надається строком на 14 днів з 28 грудня 2022 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 14 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 14 днів.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій, зокрема, зазначив, що стороною позивача документи, що складають кредитний договір, підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останньою, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання кредитного договору. Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв?язку належить їй, або що на час укладення спірних договорів вона втратила вказаний засіб зв?язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Підписуючи Оферту відповідач підтвердила той факт, що розуміє умови, на яких укладається договір. У відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), відповідачем вкотре було підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору. Тобто, відповідач підтвердила факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодилася на відповідні умови кредитування. Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанцією. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено нею в кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет-еквайрингу. До суду було надано електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору, підписані одноразовим ідентифікатором, які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Таким чином, електронний платіжний засіб відповідач зазначала самостійно в системі, інша інформація щодо рахунку відповідача у позивача відсутня, оскільки зазначена інформація є банківською таємницею, якою володіє виключно банк-емітент картки. Відповідач не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначила в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих позивачем. Відповідач, заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надала виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2026 року витребувано в Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» інформацію про те, чи випускалася на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) банківська картка (маска картки НОМЕР_2 ), якщо так, то виписку по рахунку, відкритому до платіжної картки (маска картки НОМЕР_2 ) за період з 28 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року. Витребувано в Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором № 28.12.2022-100002602 від 28 грудня 2022 року.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, раніше її представник подавав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

28 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з метою отримання кредиту та за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т493 підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) № 28.12.2022-100002602 і заявку (а.с. 36-40).

Відповідно до пункту 2.2. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:

- дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця;

- заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення кредитодавцем;

- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти (пункт 3.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти)).

Згідно із пунктами 3.3.1., 3.3.2., 3.3.4., 3.3.5., 3.3.6., 3.3.7. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) дата надання кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти та кредитного договору.

Заявка від 28 грудня 2022 року є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 28 грудня 2022 року за цим посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciva-o-kompanii згідно із статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору № 28.12.2022-100002602 від 28 грудня 2022 року кредит надається на таких умовах: сума кредиту 4000 грн.; строк, на який надається кредит 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 07 лютого 2023 року.

У заявці сторони також погодили реквізити належного позичальнику елктронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4731-18ХХ-ХХХХ-4069.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 28 грудня 2022 року надало відповідачу кредит у сумі 4000 грн. згідно з договором № 28.12.2022-100002602 шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується копією квитанції (а.с. 24), а також випискою по рахунку відповідача, відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приват Банк».

Згідно із пунктами 5, 6, 7 заявки первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі «первинний період»). Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі «черговий період»). Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів (надалі-період «Економ»). Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно. Проценти, розраховані за період «Економ», сплачуються в останній день періоду «Економ»; при співпадінні/частковому співпадінні первинного/чергового періоду з періодом «Економ», проценти сплачуються в останній день періоду «Економ»; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту у розмірі 4000 грн. сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит (пункти 8, 9 заявки).

У пункті 10 заявки вказано, що протягом строку дії договору тарифи за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає супровідних послуг.

Також, 07 лютого 2023 року ОСОБА_1 підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) № 07.02.2023-010000378 і заявку (а.с. 27-32).

За пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 4000 грн. за договором № 28.12.2022-100002602 від 28 грудня 2022 року підтверджується копією квитанції від 28 грудня 2022 року (а.с. 24) та випискою по рахунку відповідача, відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приват Банк».

При цьому, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 28.12.2022-100002602 від 28 грудня 2022 року, наданого позивачем, за яким позивач просить стягнути заборгованість з відповідача, слідує, що відповідач сплатила на погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом за період з 28 грудня 2022 року до 07 лютого 2023 року (42 дні) 7360 грн., у зв`язку з чим відповідачем було виконано свої зобов`язання за цим договором, а саме: повністю сплачено тіло кредиту та нараховані проценти.

Разом з тим, згідно з розрахунком позивача за кредитним договором № 07.02.2023-010000378 від 07 лютого 2023 року у відповідача за період з 07 лютого 2023 року до 07 лютого 2023 року утворилася заборгованість у сумі 8000 грн., до якої входить: 4000 грн. основний борг, 4000 грн. проценти (а.с. 15).

Суд не може розцінити доводи позивача про те, що кредитний договір № 28.12.2022-100002602 від 28 грудня 2022 року було переоформлено шляхом укладення між сторонами кредитного договору № 07.02.2023-010000378 від 07 лютого 2023 року, оскільки кредитний договір від 07 лютого 2023 року № № 07.02.2023-010000378 містить свої реквізити та умови, а за кредитним договором № 28.12.2022-100002602 від 28 грудня 2022 року, за яким позивач просить стягнути заборгованість, відповідач виконала свої зобов`язання, сплативши отриману суму кредиту та нараховані проценти.

За вказаних обставин, підстав для задоволення позову суд не знаходить.

Відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідачу правничу допомогу надавало Адвокатське об`єднання «Кушнеренко та партнери» на підставі договору № 44 про надання правової допомоги від 25 лютого 2026 року (а.с. 58).

Копією квитанції від 25 лютого 2026 року підтверджується сплата відповідачем 3000 грн. за надання правничої допомоги за договором № 44 про надання правової допомоги від 25 лютого 2026 року (а.с. 59).

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом відповідачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі в сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, 133-а, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 37356833) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя