Ухвала суду № 136950919, 29.05.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4917/24

1-кп/583/71/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2026 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

представниці потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 / в режимі відео конференції/,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Охтирка клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 липня 2024 року за №12024200460000640, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Целінограда Целіноградської області Казахстан, громадянина України, з професійно технічною освітою, розлученого, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області з 27 вересня 2024 року перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 липня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 вересня 2024 року включно без визначення розміру застави, який було продовжено ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2024 року до 16 жовтня 2024 року, ухвалами Охтирського міськрайонного суду Сумської області в останнє 06 квітня 2026 року до 04 червня 2026 року без визначення розміру застави.

28 травня 2026 року прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, яке мотивує тим, що відносно нього є обґрунтована підозра, яка підтверджена матеріалами кримінального провадження, злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Вказує, що з огляду на характер кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , його суспільну небезпеку, є всі підстави вважати, що скасування або зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`які запобіжні заходи, в тому числі обрання більш м`якого запобіжного заходу, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК України. Вказує, що на даний час існують більше двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не перестали існувати та не зменшилися, це переховування від суду та покарання, яке загрожує обвинуваченому, який залишив місце події після ДТП, незаконний вплив на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Попередній строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 04 червня 2026 року, завершити судовий розгляд до цієї дати не можливо з об`єктивних причин, тому для забезпечення запобігання вказаним ризикам слід продовжити ОСОБА_5 відповідний запобіжний захід строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримав.

Представник потерпілої, адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, пояснила, що потерпіла категорично заперечує, щоб обвинувачений перебував на свободі, вважає, що ризики не зменшилися.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, так як він є невинуватим, злочин не вчиняв, його винуватість не доведена матеріалами кримінального провадження, він майже 2 роки безпідставно утримується під вартою, просив застосувати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та вказав, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 є необґрунтованим, обставини, викладені в обвинувальному акті, не відповідають дійсності, ОСОБА_5 було затримано в порушенням норм КПК України, огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено не уповноваженою на це особою без постанови слідчого. Ризики, на які вказує прокурор, зі сплином часу зменшились, ОСОБА_5 необґрунтовано тримають під вартою довгий час, його винуватість не підтверджена матеріалами кримінального провадження, а навіть спростована. Просив скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнити ОСОБА_5 з-під варти з зали суду.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_7 , в судове засідання не прибув, будучи повідомленим належним чином про час, місце та дату судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням думки учасників кримінального провадження суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання прокурора без участі цього захисника, оскільки право обвинуваченого на захист не порушено, він має іншого захисника, присутнього в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи /в межах заявленого клопотання/, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, за ч. 3 ст. 286-1 КК є тяжким, його наслідком є загибель малолітньої дитини.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , про які вказує прокурор, є досить високою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.

Так, ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має зареєстроване місце проживання, досяг пенсійного віку, є фізичною особою-підприємцем, не судимий, за станом здоров`я може утримуватися під вартою.

На цій стадії судового провадження суд досліджує докази сторони захисту.

Метою судового розгляду відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, оцінці судом на цій стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, вирішуючи питання продовження строку тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В ході розгляду цього клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, тому суд визнає доведеним існування ризику переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, вплив на свідків, потерпілу.

Відповідно 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Також, на переконання суду, клопотання прокурора відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вказане доводить висновок, що встановлені обставини є вагомими для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 пов`язаний із застосуванням насильства, то відсутні підстави для визначення йому розміру застави..

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315, 331, 393, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Продовжити у кримінальному провадженні за №12024200460000640 від 15 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 29 травня 2026 року до 27 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Визначити строк дії цієї ухвали до 24 години 00 хвилин 27 липня 2026 року.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Сумського слідчого ізолятору та вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд в суді першої інстанції.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті 29 травня 2026 року.

Повний текст ухвали проголошено 29 травня 2026 року о 15 год 50 хв.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1