Вирок № 136950890, 29.05.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2124/25

1-кп/583/95/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2026 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 / в режимі відео конференції/,

представника потерпілого ОСОБА_6 /в режимі відео конференції/,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Охтирка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200460000364 від 07 квітня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, непрацевлаштованої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судимої Охтирським міськрайонним судом Сумської області 21 лютого 2025 року за ч. 4 ст. 185, ст. 75 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, звільненої від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 13 липня 2022 року органом 5118, РНОКПП НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 умисно з корисливих спонукань, таємно викрала майно, що належить потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 3167,00 гривень /крадіжка/, кваліфікуючими ознаками якої є вчинено повторно, в умовах воєнного стану; та привласнила офіційний документ з корисливих мотивів.

Кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та діяв станом на 17 березня 2025 року.

Обвинувачена ОСОБА_7 07 квітня 2025 року близько 04 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи обізнаною про воєнний стан, в тому числі і на території Охтирського району Сумської області, будучи раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів, перебувала в номері № 4 готелю «Палац» за адресою: м. Охтирка Сумської області, вул. Незалежності, № 31, разом з ОСОБА_5 , який відпочивав. В цей час в неї виник раптовий злочинний умисел, направлений на крадіжку мобільного телефону, що належить ОСОБА_5

07 квітня 2025 року близько 04 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що її дії не помічені потерпілим, який заснув на ліжкові у вказаному номері готелю, та іншими сторонніми особами, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, перебуваючи в приміщенні номеру № 4 готелю «Палац» за адресою: м. Охтирка Сумської області, вул. Незалежності, № 31, вчинила крадіжку мобільного телефону темно синього кольору Xiaomi Redmi Note 11, 128 gb, IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , в чохлі чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_5 , вартістю 3167,00 гривні, який він залишив біля ліжка, на якому спав. Після цього ОСОБА_7 разом з викраденим мобільним телефоном пішла з номеру та розпорядилася викраденим на власний розсуд.

Крім цього ОСОБА_7 07 квітня 2026 року близько 04 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в приміщенні номеру № 4 готелю «Палац» за адресою: м. Охтирка Сумської області, вул. Незалежності, № 31, після таємного викрадення мобільного телефону темно синього кольору Xiaomi Redmi Note 11, 128 gb, IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 , виявила під чохлом вказаного мобільного телефону банківську картку, емітовану АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , що належить потерпілому ОСОБА_5 , за допомогою якої обслуговувалися банківські рахунки потерпілого, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк». Після цього ОСОБА_7 вирішила привласнити цю банківську картку, вийняла її з чохла викраденого мобільного телефону та забрала з собою з корисливих мотивів для подальшого зняття з банківських рахунків потерпілого грошових коштів, чим вчинила незаконне привласнення банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , що відповідно до ч. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1,4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.

В судому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 винуватість не визнала в повному обсязі, надала показання про те, що 06 квітня 2025 року близько 13 години їхала маршрутним автобусом з м. Києва до м. Охтирка, поряд з нею сидів чоловік, з яким познайомилася під час зупинки, це був потерпілий по справі ОСОБА_5 , військовослужбовець. Він запитав чи не бажає вона випити, вона погодилась, він дав їй свою картку, повідом пароль, вона купила слабоалкогольні напої, цигарки та пляшку горілки, які вони вживали під час поїздки в автобусі. По дорозі він оформив по мобільному телефону мікрозаєм. Приїхали до м. Охтирки ввечері, домовилися разом провести час, спочатку пішли до магазину купили спиртні напої та закуску, після чого пішли до готелю «Палац», заселилися, ОСОБА_5 заплатив за одну добу до 12 годин наступного дня. Він розповідав, що його повинні будуть забрати вранці наступного дня, що йому треба скинути геолокацію, про ціль своєї поїздки їй не повідомляв. Також він їй подарував свою військову форму, яку вона одягла, та в якій вона вночі ходила разом з ОСОБА_5 до неї додому, вона познайомила його зі своїми батьками, там теж вживали спиртні напої. У батьків пробули близько двох годин та повернулися назад до готельного номеру, між ними були інтимні стосунки, також вживали спиртні напої. ОСОБА_5 пообіцяв їй допомогти матеріально та близько 03 години подарував їй свій мобільний телефон, так як в неї на той час телефону не було, військову форму вона повернула. Вона взяла мобільний телефон, який лежав на тумбочці, він був в робочому стані з тріснутим склом, потерпілий в цей час слухав музику, банківська картка була під телефоном у чохлі та пішла з готелю о 04 годині або на початку 05 години 07 квітня 2025 року, хотіла купити ще алкоголю, паролі їй були відомі, так як ОСОБА_5 їй сказав ще по дорозі з Києва, коли давав їй свою картку для покупок. Магазин на заправці був зачинений, вона викликала таксі о 05 годині, поїхала до мікрорайону Дачний в м. Охтирці до магазину, який теж був зачинений, попросила водія таксі ОСОБА_10 , щоб він витягнув з мобільного телефону сім картку, та викинула її, повернулася до центру міста, заблукала, звернула не в той провулок, ходила на вулиці Грабовського, дочекалася 08 години. За таксі розраховувалася за допомогою Приват 24 мобільним телефоном, перерахувала кошти на рахунок водія ОСОБА_11 чохлі під телефоном була банківська картка потерпілого, яку вона випадково разом із сміттям підпалила. Потім усвідомила, що ця ситуація може закінчитися негарно, хотіла повернути мобільний телефоном. Близько 08 години на мобільний телефон телефонував якийсь номер, відповідати вона не стала, відсилала йому «смайлики», що ОСОБА_5 п`яний і не може відповісти. Коли йшла на вулиці Грабовського в м. Охтирка, то зустріла знайомого ОСОБА_12 , він запросив її до себе в гості, дав попити води, вона зайшла на веранду, потім прийшли працівники поліції, постукали і сказали, щоб вона вийшла, після чого забрали її до райвідділу поліції. Коли приїхали до відділу поліції, там був потерпілий, вона віддала йому телефон, потім поліцейські забрали і вилучили в неї. Вказала, що телефон не викрадала, потерпілий їй його віддав добровільно, тобто подарував.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні надав показання про те, що він 06 квітня 2025 року їхав маршрутним автобусом з м. Києва до м. Охтирки, познайомився з дівчиною ОСОБА_13 , виходили з нею на зупинці, давав їй свою банківську картку, вона купувала все, що хотіла, повідомив їй пін-код до телефону теж, але вона завжди повертала йому і картку, і телефон, до того часу, коли він прокинувся наступного дня в номері готелю, не було його мобільного телефону та картки. Коли вони приїхали ввечері в ОСОБА_14 , водій сказав йому, що можна переночувати в готелі, вони з обвинуваченою занесли всі речі, поселились до готелю, він розрахувався коштами, які взяв у кредит в сумі 4000,00 грн по мобільному телефону. Наступного ранку його повинен був забрати побратим ОСОБА_15 своїм транспортом близько 08 години. Після поселення до готелю ОСОБА_7 запропонувала сходити до неї додому, коли прийшли туди, вона познайомила його зі своїми батьками, там був накритий стіл, всі вживали спиртні напої, батько почав ображати ОСОБА_13 нецензурними словами, тоді він пішов звідти, обвинувачена пішла за ним, вони повернулися до готелю, він був стомлений і заснув, вранці прокинувся о 10 годині, ОСОБА_7 , мобільного телефону та грошей не було, тому він проспав, так як не було будильника. Тоді він пішов до адміністратора та повідомив, що в нього викрали мобільний телефон, попросив, щоб викликали поліцію, ОСОБА_7 бачила, що він у чохол клав банківську картку. Коли прийшли працівники поліції, він повідомив про обставини, пішов до відділу поліції, написав добровільно заяву про крадіжку, упізнавав її по фото, коли її знайшли близько 12-13 години, то вона віддала мобільний телефон без сім картки, спалену та поламану банківську карту. У відділі поліції пробув до вечора, тоді і повернули йому мобільний телефон, оскільки він йому був необхідний для виконання службових обов`язків. ОСОБА_7 просила в нього вибачення. З його банківського рахунку зникли якісь кошти. Він не обіцяв їй подарувати мобільний телефон, так як з ним повинні були зв`язатися по ньому, телефон Редмі був у пластиковому чохлі чорного кольору, придбав його 4 роки потому, у нормальному стані, скло було розбите, з його оцінкою в сумі 3167,00 грн погоджується. При визначення їй міри покарання покладається на розсуд суду.

Незважаючи на невизнання винуватості обвинуваченою ОСОБА_7 , факт вчинення нею крадіжки майна, що належить потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 3167,00 гривень, кваліфікуючими ознаками якої є повторність, вчинена в умовах воєнного стану, та привласнення офіційного документу з корисливих мотивів, підтверджено такими доказами, зібраними в ході досудового розслідування, та дослідженими в судовому засіданні.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12025200460000364 від 07 квітня 2025 року про те, що 07 квітня 2025 року о 15 год 03 хв за повідомленням потерпілого ОСОБА_5 внесені відомості за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України та 08 квітня 2025 року о 12 год 43 хв за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 357 КК України / Т. 1 а.с. 52-53/.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 07 квітня 2025 року о 10 год 20 хв ОСОБА_5 про те, що в період часу з 20 години 06 квітня 2025 року до 08 години 07 квітня 2025 року невстановлена особа викрала його мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 11 з сім картою НОМЕР_7 в приміщенні готелю «Палац» в м. Охтирка, вул. Незалежності, 31 / Т. 2 а.с. 113/.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 08 квітня 2025 року о 12 год 36 хв ОСОБА_5 про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 361 КК України ОСОБА_7 , яка без його відому та дозволу втрутилася в персональний кабінет у банківській системі Приват 24 та несанкціоновано без його дозволу незаконно здійснювала перекази грошових коштів від його імені, чого він в дійсності не робив /Т. 2 а.с. 114/.

Заявою ОСОБА_5 від 08 квітня 2025 року про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 361 КК України ОСОБА_7 , яка без його дозволу втрутилася в персональний кабінет у банківській системі Приват 24 та незаконно здійснила перекази грошових коштів від його імені / Т. 2 а.с. 18/.

Військовим квитком серії НОМЕР_8 ОСОБА_5 та відпускним квитком від 08 березня 2025 року № 725 про те, що солдат ОСОБА_5 звільнений у відпустку по ВЛК до н.п. Тернівка Київської області з 08 березня 2025 року до 06 квітня 2025 року, після закінчення відпустки повинен прибути до місця служби м. Тростянець Сумської області / Т. 2 а.с. 20-22/.

Протоколом огляду місця події від 07 квітня 2025 року з фототаблицями до нього про те, що в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 оглянуте приміщення номеру № 4 готелю «Палац» на першому поверсі за адресою: м. Охтирка Сумської області, вул. Незалежності, 31, де на полиці було виявлено порожню металеву пляшку «Бренді кола», скляна пляшка «Вишня» об`ємом 0,5 л, при обробці яких дактилоскопічним порошком виявлено слід руки; на чашці керамічній білого кольору та скляному стакані при обробці дактилоскопічним порошком виявлено по одному сліду руки; при обробці дактилоскопічним порошком підвіконня пластикового білого кольору, розташованого проти вхідних дверей, при обробці дактилоскопічним порошком виявлено 4 сліди руки. Всі сліди рук в кількості 8 штук вилучено на 8 відрізків стрічки та поміщено до спец.пакету № PSP 2183947 / Т. 2 а.с. 23-47/.

Протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 08 квітня 2025 року про те, що з відеозапису камер відео спостереження, встановлених у приміщенні готелю «Палац» за період часу з 06 квітня 2025 року до 07 квітня 2025 року, зняття якого здійснено шляхом його копіювання на оптичний носій інформації CD-R встановлено, що 06 квітня 2025 року о 21:45:20 до приміщення готелю «Палац» за адресою: м. Охтирка Сумської області, вул. Незалежності, 31, заходить ОСОБА_5 у військовій формі в руках тримає телефон, о 21:45:41 дістає з сумки документи та передає їх у вікно прийому та о 21:46:22 отримує документи назад та поміщає їх до своєї сумки, о 21:46:48 ОСОБА_5 дістає з під чохла мобільного телефону банківську картку та розраховується нею, після чого поміщає її назад до чохла мобільного телефону, після чого ввів пін-код на банківському терміналі, поміщає мобільний телефон до сумки, о 21:47:22 ОСОБА_5 вийшов з приміщення. О 21:49:03 до приміщення зайшов ОСОБА_5 , тримаючи у руках великі пакунки з особистими речами, о 21:49:08 до приміщення зайшла ОСОБА_7 , одягнена в кофту темно зеленого кольору, жилетку сірого кольору та джинси світлого кольору, яка тримала в руках пакет чорного кольору, сумку фіолетового кольору, на плечі сумка червоного кольору, ці особи пройшли до іншого приміщення. О 21:49:51 ОСОБА_5 вийшов з приміщення готелю, о 21:50:03 ОСОБА_7 з речами пройшла до іншого приміщення готелю в напрямку сходів, о 21:50:07 ОСОБА_5 зайшов до приміщення готелю з сумкою в руках та пройшов до іншого приміщення, о 21:51:01 ОСОБА_5 з сумкою перейшов до іншого приміщення в напрямку сходів. 07 квітня 2025 року о 03:48:48 з приміщення готелю вийшла ОСОБА_7 , одягнена в темно зелену кофту, сіру жилетку, світлі джинси з пакетом чорного кольору у руках. Вказане відео було переглянуто в судовому засіданні / Т. 2 а.с. 51-64/.

Протоколом огляду речей і документів від 07 квітня 2025 року з фототаблицею мобільного телефону SAMSUNG GalaxyS22FF, imei 1 НОМЕР_9 , imei 2 НОМЕР_10 , який було надано свідком ОСОБА_18 , з влаштованими сім картами НОМЕР_11 та НОМЕР_12 , при огляді журналу вхідних дзвінків виявлено, що 07 квітня 2025 року були здійснені телефонні дзвінки на номер « ОСОБА_19 » НОМЕР_13 : 07:48 , 07:48, 07:49- без відповіді, 07:52 тривалістю 0 хв 9 сек, 07:54, 08:01, 08:12 - без відповіді. При огляді месенджера «Signal» виявлено, що 07 квітня 2025 року є смс повідомлення з контактом « ОСОБА_19 » номер телефону НОМЕР_13 о 08:01 надіслане повідомлення з текстом « І? », о 08:18 надійшла відповідь від « ОСОБА_19 » два смайли, о 08:15 надіслано повідомлення « ти не береш телефон, ти не появився», «Я бігати за тобою не збираюсь, о 08:18 надійшла відповідь від « ОСОБА_19 » - 4 смайли, о 08:18 надіслано смс повідомлення «Я уехал, сей час доложу комбату», о 08:18 відповідь від « ОСОБА_19 » - «В курсе», «Ое» та смайли / Т. 2 а.с. 65-69/.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 квітня 2025 року про те, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав з чотирьох фото за фото № 4 ОСОБА_7 , як таку, що 07 квітня 2025 року близько 06 години здійснила крадіжку його мобільного телефону Redmi Note 11 темно-синього кольору за адресою: АДРЕСА_3 , за круглою формою обличчя, тонкими губами, широким чолом та в цілому за загальними рисами обличчя / Т. 2 а.с. 110-112/.

Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 07 квітня 2025 року з фото таблицями до нього про те, що потерпілий ОСОБА_5 у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 серед чотирьох мобільних телефонів впізнав мобільний телефон під № 3 свій мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 11 темно-синього кольору, який 07 квітня 2025 року близько 06 години було викрадено за адресою: вул. Незалежності, 31 в м. Охтирка / Т. 2 а.с. 115-121/.

Протоколом огляду місця події від 07 квітня 2015 року з фототаблицями до нього про те, що в період часу з 15 год 40 хв до 15 год 57 хв в присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканець АДРЕСА_4 , поблизу ТРЦ «Славна» за адресою: вул. Незалежності, 31, м. Охтирка Сумської області, добровільно видав пластиковий чохол до мобільного телефону чорного кольору з металевим тримачем під палець, при огляді чохла виявлено пошкодження, а саме відсутність частини пластику у верхній частині, тріщина збоку та затер тості на задній стінці; у внутрішній частині є маркування R-NOTB 11. При цьому ОСОБА_24 повідомив, що знайшов його на задньому сидінні автомобіля після того як його знайома ОСОБА_25 тримала в руках телефон з чорним чохлом, перед тим, як вона сіла до автомобіля, чохла в автомобілі не було, кому він належить, йому не відомо. В ході огляду місця події вказаний чохол було вилучено / Т. 2 а.с. 122-126/.

Висновком експерта від 15 квітня 2025 року № СЕ-19/119-25/6128-ТВ про те, що ринкова вартість смартфона «Xiaomi» Redmi Note 11 4/128 Gb /221117TY/ в корпусі темно синього кольору, придбаного у 2023 році новим, перебував у користуванні, не ремонтувався, без пошкоджень, станом на 07 квітня 2025 року становила 3167,00 грн / Т. 2 а.с 132-136/. Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні погодився з такою оцінкою мобільного телефону.

Протоколом огляду оптичного диску від 10 травня 2025 року про те, що предметом огляду є оптичний диск CD-R, вилучений в ході тимчасового доступу до речей і документів від 02 травня 2025 року на виконання ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2025 року у приміщенні філії АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Суми, майдан Незалежності, 3/1. При огляді за допомогою персонального комп`ютера вмісту диска на ньому виявлено електронні документи формату «pdf», «xls», «jpg». При відкритті «pdf» файлу з назвою «0000004344648669» встановлено, що фото операцій по карті НОМЕР_6 відсутні. При відкритті «xls» файлу з назвою «Vsi Rahunku" виявлено інформацію про всі рахунки на ім`я ОСОБА_5 , активні та закриті за періоди часу з 2016 по 2025 роки. При відкритті «xls» файлу з назвою «3229510094 21302365 5168745629323202» виявлено інформацію про рух коштів по банківській картці НОМЕР_6 , відкритої на ім`я ОСОБА_5 за період часу з 06 квітня 2026 року до 07 квітня 2026 року виявлено такі транзакції:

О 06:08:40 з банківської карти НОМЕР_6 переказ грошових коштів на банківську карту НОМЕР_14 , відкриту на ім`я ОСОБА_26 на суму 150,00 грн;

О 06:11:01 з банківської карти НОМЕР_6 переказ грошових коштів на банківську карту НОМЕР_15 / N/A, інф не передана віж пл послуг/ на суму 426,00 грн;

О 06:42:40 з банківської карти НОМЕР_6 переказ грошових коштів на банківську карту, відкриту на ім`я ОСОБА_27 , на суму 260,00 грн.

При відкритті «jpg» файлу з назвою «IP» виявлено інформацію про мобільні пристрої, за допомогою яких входили до мобільного додатку «Приват24» ОСОБА_5 за період часу з 06 квітня 2025 року до 07 квітня 2025 року, в ході огляду якого встановлено, що у вказаний період було здійснені входи з мобільного телефону «2201117TY/Redmi" номер телефону НОМЕР_16 , imei 0еа3940d775974е9, 07 квітня 2025 року вхід здійснювався о 04:11:52, 06:07:39, 06:41:36, 06:51:47, 08:31:30, 08:31:33, 08:47:19.

При відкритті «pdf» файлу з назвою «0.PDF" є договір з ОСОБА_5 , в якому вказані його паспортні дані та контактний номер телефону НОМЕР_16 / Т. 3 а.с. 65-74/. Вказаний диск було оглянуто в судовому засіданні.

Протоколом огляду оптичного диску від 10 травня 2025 року про те, що предметом огляду є оптичний диск CD-R, вилучений в ході тимчасового доступу до речей і документів від 07 травня 2025 року на виконання ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2025 рок у ПрАТ «ВФ Україна». При огляді за допомогою персонального комп`ютера вмісту диска на ньому виявлено електронний документ формату «xls" з назвою « НОМЕР_17 », при відкритті якого встановлено, що є інформація про абонентські з`єднання номеру телефону НОМЕР_16 за період часу з 06 квітня 2025 року до 07 квітня 2025 року, імей телефону НОМЕР_18 . Під час огляду встановлено, що 07 квітня 2025 року о 05:11:49 було з`єднання з абонентським номером телефону НОМЕР_19 з прив`язкою до базової станції Сумська обл., м. Охтирка, вул. Пушкіна, стадіон «Нафтовик»; о 05:13:01 надійшло смс повідомлення від абонента таксі 777; о 05:50:57 49 було з`єднання з абонентським номером телефону НОМЕР_19 з прив`язкою до базової станції Сумська обл., м. Охтирка, вул. Пушкіна, стадіон «Нафтовик»; о 05:51:54 надійшло смс повідомлення від абонента таксі 777; о 06:06:52 надійшло смс повідомлення від абонента Приватбанк; о 06:25:10 було з`єднання з абонентським номером телефону НОМЕР_19 з прив`язкою до базової станції Сумська обл., м. Охтирка, вул. Заводська; о 06:26:38 надійшло смс повідомлення від абонента таксі 777 / Т. 3 а.с. 75-100/. Вказаний диск було оглянуто в судовому засіданні.

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07 квітня 2025 року, з якого слідує, що початок протоколу о 16 год 09 хв, закінчення протоколу о 17 год 58 хв, слідчий ОСОБА_28 07 квітня 2025 року затримала 07 квітня 2025 року о 16 год 05 хв ОСОБА_7 з застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери безпосередньо після вчинення злочину за ч. 4 ст. 185 КК України згідно з ч. 4 ст. 208 КПК України, про що було повідомлено матір, Центр безоплатної правової допомоги 07 квітня 2025 року о 16 год 13 хв, роз`яснено права, про що свідчить її підпис, підстави затримання, претензій по факту затримання відсутні, у присутності понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_23 було проведено обшук затриманої, під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон темно синього кольору Xiaomi Redmi Note 11, 128 gb, IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , сім карту лайфселл з маркуванням НОМЕР_20 , банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» у пошкодженому стані з номером НОМЕР_6 , зауважень та доповнень до протоколу не було, протокол підписано понятими, ОСОБА_7 , її захисником ОСОБА_8 , слідчим, копію протоколу отримала захисник / Т. 2 а.с. 91-96/.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , наданими ним в ході досудового розслідування, що зафіксовані на відео, яке було переглянуто в судовому засіданні, які є ідентичними його показанням, наданим ним безпосередньо в судовому засіданні / Т. 2 а.с. 242-249/, при цьому потерпілий вказав, що не надавав дозволу вночі 07 квітня 2025 року ОСОБА_7 користуватися його мобільним телефоном та банківською карткою, тим більш не дарував їй.

Показаннями свідка ОСОБА_30 , наданими в судовому засіданні, про те, що у 2025 році вона працювала в ПП «Славна 2011» адміністратором, 07 квітня 2025 року зранку до неї звернувся чоловік віком 37-38 років високого зросту, міцної статури, при ньому була барсетка як у військового, повідомив, що в нього викрали мобільний телефон, що був з дівчиною, вранці прокинувся її не було в номері, також пропав його телефон і банківська картка. Він назвав номер свого мобільного телефону, щоб вона зателефонувала, може телефон десь у кімнаті, вона декілька разів набирала зі свого мобільного телефону, спочатку йшов виклик, а потім стали відбивати, як у чорному списку. Він сказав, що треба звернутися до відділу поліції, вона показали куди треба йти, відділ був поряд з готелем, з 09 години до 10 години він бігав, не знав що йому робити, близько 11 години пішов до поліції. Вона зайшла до нього в номер, він показав, що телефону ніде не було, телефонували на його номер з кімнати, але телефон вже був відключений. Вона зателефонувала на 102 за його проханням, він чекав на поліцію, через деякий час прийшли поліцейські, оглянули номер, знімали відбитки пальців зі стаканів, що були на підвіконні. Потерпілий розповідав їй, що познайомився з дівчиною у маршрутці, ввечері заселилися в готель, вночі ходили до її батьків, але не запам`ятав куди саме, побули там і повернулися в готель, коли проснувся вранці, то дівчини не було. Це ж розповідав і поліцейським. Цього ж дня потерпілий виселився і пішов до відділу поліції. В приміщенні готелю ведеться відео спостереження, відеокамера є перед дверима на вході в готель, відеозапис було передано поліцейським. На камері час не співпадав з реальним часом на 1 годину. Було видно на відео, що вночі під ранок вийшла дівчина в капюшоні, вона повернулась, з пакетом у руках, назад вона не поверталася. Потерпілий зняв номер на добу особисто розраховувався, покоївка приймала оплату. Потерпілий п`яним не був, але видно було, що пив звечора, був одягнений у цивільний одяг, але говорив, що є військовослужбовцем.

Показаннями свідка ОСОБА_18 , наданими ним в судовому засіданні про те, що він є військовослужбовцем, з ним служили в одній військовій частині, тільки в іншій роті, 06 квітня 2025 року звечора він розмовляв з ОСОБА_5 , домовились, що зранку зустрінуться в м. Охтирці о 08 годині, щоб разом повертатися на місце служби. Але зранку телефонував йому декілька разів, він не відповідав, або відбивав виклик, приходили нецензурні смайлики, після цього не став телефонувати, доповів командиру, що ОСОБА_5 не прибув, той відповів, що треба почекати, так як його поведінка була не характерною, він завжди відповідав або передзвонював. Після обіду цього ж дня йому зателефонували з відділу поліції, щоб він приїхав, коли приїхав, то там був потерпілий та обвинувачена, ОСОБА_5 повідомив, що в нього викрали телефон, він показував поліцейським смс, які надходили йому зранку.

Показаннями свідка ОСОБА_31 , наданими в судовому засіданні про те, що знає ОСОБА_7 , 07 квітня 2025 року вдень зустрів її, вона йшла на вул. Грабовського в м. Охтирці, він теж живе на цій вулиці у №42, зайшла до нього в гості, пробула в нього півгодини або годину, попили чаю на веранді, потім у двір зайшли поліцейські, постукали, сказали, щоб вона вийшла та пішла з ними.

Стороною захисту заявлене клопотання про недопустимість доказів: протоколів пред`явлення особи для впізнання та мобільного телефону за фотознімками потерпілому, оскільки вони були проведені з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, так як спочатку потерпілий спілкувався у приміщенні відділу поліції з ОСОБА_7 , яка віддала йому мобільний телефон, а потім слідчим було проведено самі впізнання, вважає, що при затриманні були порушені права ОСОБА_7 , а її захисник не відреагувала на це, оскільки ОСОБА_7 потребувала медичної допомоги, але процесуальна дія не була припинена, крім того вказав, що слідчий не надав експерту для оцінки телефон потерпілого, а повернув йому, що унеможливило оцінити його з урахуванням пошкоджень.

Вирішуючи питання щодо допустимості вказаних доказів суд виходить з такого.

Згідно вимог ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з вимогами статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Слід зазначити, що чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності й непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Більше того, стаття 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За частинами 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтями 228, 229 КПК України передбачений порядок пред`явлення особи та речей для впізнання.

Відповідно до частин 6,7 ст. 228 КПК України за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню. Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред`явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Судом не встановлено підстав, які б свідчили про те, що вказана слідча дія була проведена з порушенням вимог ч. 7 ст. 228 КПК України, оскільки за наявність інших доказів, які враховані судом, в цілому не спростовується законність їх проведення. Тому відсутні підстави, які б могли свідчити про те, що протоколи про пред`явлення особи та телефону для впізнання за фотознімками потерпілим не відповідають вимогам КПК та були складені з порушенням вимог частин 6,7 ст. 228 КПК України, тому клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Положеннями ст. 229 КПК можливість проведення впізнання речі за її фотознімками чи відеозаписом не передбачена, проте це не порушує загальних процесуальних правил, а потреба в проведенні такого впізнання може бути зумовлена як відсутністю самої речі на час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, але важливістю для розслідування отриманих результатів, так і іншими тактичними міркуваннями слідчого, прокурора. Для такого впізнання на пред`явлених окремих фотографіях або у відеограмах поряд з річчю, яка підлягає впізнанню, повинні бути зображеними однорічні речі в кількості не менше трьох, що не мають різких відмінностей у зовнішніх ознаках, а зміст і якість зображень повинна передавати суттєві властивості й важливі ознаки кожної з таких речей. Проте слід ураховувати, що пред`явлення речі для впізнання за фотографічним або відеографічним зображенням виключає в подальшому можливість пред`явлення для впізнання тій самій особі цієї ж речі в натурі.

Слід вказати, що оцінка речі без її безпосереднього надання експерту (за матеріалами справи) є законною. Вона оформлюється як судово-товарознавча експертиза або оцінка для цілей кримінального провадження. Проведення оцінки на підставі копій документів, фото-, відеоматеріалів або описів дозволяється згідно зі статтями 69, 101 та 242 Кримінального процесуального кодексу України, експерт має право давати висновок на підставі дослідження матеріалів, наданих йому у кримінальному провадженні (речові докази, документи, матеріали фотозйомки тощо). Оцінка без самої речі проводиться, якщо річ було втрачено, знищено, якщо вона є речовим доказом, який неможливо доставити фізично, або на стадії досудового розслідування до її відшукання. Експерту або оцінювачу для встановлення ринкової вартості слід надати постанову слідчого або ухвалу суду, що містять вичерпну інформацію про річ, її характеристики, марка, модель, рік випуску, серійні номери тощо.

Так з висновку експерта від 15 квітня 2025 року № СЕ-19/119-25/6128-ТВ слідує, що експерту надано постанову про призначення судової експертизи від 07 квітня 2025 року на 2-х аркушах, та поставлено питання про ринкову вартість станом на 07 квітня 2025 року мобільного телефону темно синього кольору Xiaomi Redmi Note 11, 128 gb, придбаного у 2023 році.

Відповідно до розписки ОСОБА_5 від 07 квітня 2025 року він отримав від працівників поліції належний йому мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 11, 128 gb, який зобов`язався зберігати до вирішення питання по суті / Т. 2 а.с. 128/.

Захисник, не погоджуючись з оцінкою вартості мобільного телефону, не заявляв клопотань про проведення повторної чи додаткової судової товарознавчої експертизи, тому суд дійшов висновку про допустимість доказу висновку експерта від 15 квітня 2025 року № СЕ-19/119-25/6128-ТВ, оскільки сторона захисту не спростувала вартість мобільного телефону в сумі 3167,00 грн.

Щодо незаконного затримання ОСОБА_7 та порушення її прав суд вказує, що згідно із ст. 208 КПК України, право на затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, надається «уповноваженій службовій особі». Верховний Суд роз`яснює, що законодавець під цим терміном розуміє осіб, які за законом мають право здійснювати затримання, але при цьому не обов`язково є слідчими, прокурорами чи дізнавачами. Аналіз законодавства дозволяє включити до цього переліку широке коло представників правоохоронних та силових структур.

Верховний Суд наголошує, що на момент затримання від правоохоронця не вимагається переконаність «поза розумним сумнівом» у тому, що особа вчинила злочин. Законність затримання оцінюється через сукупність обставин, що створюють достатні підстави для підозри. Наприклад, якщо особа, яка відповідає опису в орієнтуванні, намагається втекти після виклику поліції, це створює належне підґрунтя для її затримання (Постанова ККС ВС від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к). Навіть якщо згодом з`ясується непричетність особи до конкретного злочину, це не анулює законність дій поліції на момент затримання.

Важливим є також часовий аспект. У справі № 727/6903/22 (Постанова від 10.06.2024) суд вказав, що виявлення особи в стані сп`яніння, яка поводиться агресивно та схожа за ознаками на грабіжника, є достатньою підставою для затримання до прибуття слідчо-оперативної групи. Суд також допустив, що розбіжності у фіксації часу фактичного затримання патрульними та часу складання протоколу слідчим не завжди впливають на загальну законність рішення.

Затримання є комплексною дією, що включає фізичне обмеження волі, обшук та повідомлення третіх осіб і захисника. Сувора вимога щодо реєстрації затримання є ключовою для запобігання порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини. «Незареєстроване затримання», коли особа перебуває під контролем правоохоронців без офіційного оформлення, визнається найтяжчим порушенням гарантій свободи. У справі № 754/2553/18 (Постанова від 10.10.2023) суд констатував, що відсутність записів про затримання позбавляє відповідальну особу можливості контролювати стан здоров`я затриманого та дотримання його прав.

Суд постановив, що законність обшуку до внесення відомостей до ЄРДР залежить виключно від законності самого затримання. Оскільки затримання часто є несподіваною подією, а право вносити відомості в ЄРДР мають лише слідчі чи прокурори, уповноважена особа, яка здійснила затримання (наприклад, поліцейський патрульної служби), може і повинна провести обшук негайно для забезпечення безпеки та фіксації доказів (Постанова від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к). Затримання зазвичай відбувається раптово, що робить присутність адвоката в цей момент практично неможливою. ВС підкреслює, що відсутність захисника безпосередньо під час фізичного затримання та особистого обшуку не є порушенням закону (Постанова від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к). Однак, право на захист має бути забезпечене негайно після того, як це стане практично можливим, особливо у справах про особливо тяжкі злочини.

Так кримінальне провадження № 1202520060000364 було зареєстровано в ЄРДР 07 квітня 2025 року о 15 год 05 хв / Т. 2 а.с. 7/, ОСОБА_7 було затримано 07 квітня 2025 року о 16 год 02 хв, тобто після внесення відомостей про злочин.

В ході затримання вона заявляла, що погано себе почуває, в зв`язку з цим була викликана екстрена медична допомога, після її обстеження медичним працівником було зроблено висновок, що стан ОСОБА_7 викликаний виключно станом її алкогольного сп`яніння, вона сама не заперечувала того факту, що з 06 квітня 2025 року вживала велику кількість спиртних напоїв, тому їй було надано необхідно медичну допомогу, її стан зі слів медиків не потребував доставлення її до медичного закладу, після чого було продовжено процесуальну дію, всі ці події відбувалися в присутності захисника.

На переконання суду, всі наведені докази, які були досліджені в ході судового розгляду, отримані в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, є належними, допустимими, достовірними, перебувають між собою у взаємозв`язку та в своїй сукупності є достатніми для твердження про винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Суд вважає надані обвинуваченою показання в частині заперечення своєї винуватості у вчиненні крадіжки майна та привласненні банківської картки неправдивими та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень або покращити своє правове становище.

За таких обставин винуватість ОСОБА_7 у таємному викраденні майна, що належить потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 3167,00 гривень, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, та привласненні офіційного документу з корисливих мотивів, доказана повністю, вона підлягає відповідальності за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Вирішуючи питання про призначення міри та виду покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу обвинуваченої, яка є осудною, засудженою за ч. 4 ст. 185 КК України / крадіжка мобільного телефону/ вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2025 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнена від відбування показання з іспитовим строком 2 роки / Т. 1 а.с. 40/, має посередню характеристику у суспільстві / Т. 1 а.с. 64/, на обліку у лікарі нарколога та психіатра не перебуває / Т. 1 а.с. 61-62/.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням особи обвинуваченої, відсутністю обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за доцільне визначити ОСОБА_7 основне покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання /основне і додаткове/ за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань в межах, встановлених санкцією частини статті.

Суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно визначити основне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки ОСОБА_7 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України під час іспитового строку за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2025 року, має невідбуте покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, то слід до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину за попереднім вироком суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Ухвалами слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 квітня 2025 року накладений арешт на вилучене майно, який слід скасувати / Т. 2 а.с. 100, 129/.

В кримінальному провадженні є процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 1782,80 грн / Т. 2 а.с. 131/, які слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Обвинуваченій ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 червня 2025 року з визначенням розміру застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00 грн, який було продовжено ухвалами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2025 року до 02 серпня 2025 року, від 29 липня 2025 року до 24 год 00 хв. 26 вересня 2025 року, від 11 вересня 2025 року до 09 листопада 2025 року, від 03 листопада 2025 року до 01 січня 2026 року, від 26 грудня 2025 року - до 23 лютого 2026 року, від 20 лютого 2026 року до 20 квітня 2026 року, від 13 квітня 2026 року - до 11 червня 2026 року, який слід залишити попередній до вступу вироку в законну силу, але не більш, ніж на 60 днів.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 07 квітня 2025 року до дня набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, призначивши покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців;

за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_7 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців.

Визначити ОСОБА_7 на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком шість років, приєднавши до цього вироку частину невідбутого покарання у виді позбавлення волі за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2025 року.

Залишити ОСОБА_7 попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу, але не більш ніж до 27 липня 2026 року.

Строк відбування покарання обчислювати із дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 07 квітня 2025 року до дня набрання вироком законної сили на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день тримання під вартою.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 квітня 2025 року.

Залишити у володінні потерпілого ОСОБА_5 речові докази: мобільний телефон темно синього кольору Xiaomi Redmi Note 11, 128 gb, пластиковий чохол до мобільного телефону чорного кольору з пошкодженням, які передано йому на зберігання 07 квітня 2025 року відповідно до розписки.

Знищити речові докази: банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» у пошкодженому стані з номером НОМЕР_6 , сім карту лайфселл з маркуванням НОМЕР_20 / пошкоджену/, 8 слідів рук на 8 ВЛС, що зберігаються в камері речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, квитанції № 002232, № 002233.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, в сумі 1782,80 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1