Ухвала суду № 136950150, 19.11.2025, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2311/25

Провадження № 2-др/444/23/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» Павка В.С. про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Павко В.С. 22.10.2025 звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник позивача зазначив, що додатковою угодою від 20.10.2025 р. сторони погодили розмір гонорару 6 400,00 грн. Про надання адвокатом передбачених договором робіт йдеться у Акті здачі-приймання наданих послуг від 20.10.2025 р. та описі наданих послуг і розрахунком гонорару від 20.10.2025 р., підписаними обома сторонами.

Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просить суд здійснити розподіл судових витрат та покласти їх на ОСОБА_1 .

У судове засідання учасники справи не з`явилися, але їх неявка не перешкоджає вирішенню питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про розподіл судових витрат підлягає залишенню без розгляду, виходячи із таких мотивів.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частинипершоїстатті270 ЦПК України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

За приписами частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Отже, указана норма процесуального закону установлює процесуальний строк для подання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення по суті спору. Недотримання указаного 5-денного процесуального строку має наслідком залишення заяви без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття246 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст.263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що «вимога частинивосьмоїстатті141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».

У постанові Верховного Суду від 26.07.2023 в справі № 160/16902/20 зазначено, що «за загальним правилом, питання про стягнення витрат на правову допомогу має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу».

У постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 372/5151/23 зазначено, що «заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні частини восьмої статті 141 та частинипершоїстатті246 ЦПК Україниє усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У позовній заяві не зазначено про те, що відповідач не має можливості подати докази понесених витрат на правничу допомогу і такі докази будуть подані після ухвалення рішення.

Також представником позивача у позовній заяві не зазначені поважні причини, які заважали подати докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу до закінчення з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Зокрема суд враховує, що договір про надання правничої допомоги був укладений позивачем з адвокатом Павком В.С. 16.08.2024 р., тому позивач або його представник мав можливість подати цей доказ до ухвалення рішення у справі.

Також позивачем до позовної заяви не долучено квитанцію по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Строк для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення установлений чинним законодавством для можливості отримання стороною та подання суду лише тих доказів, які сторона з поважних причин не може подати на відповідній стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд заяву адвоката Павка В.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, поданої в порядку ч. 8ст.141 ЦПК України,Підстав для прийняття додаткового рішення не встановлено, тому заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 126, 137, 141, 259, 260, 270, 353-354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» Павка В.С. про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 19.11.2025 року.

Суддя: Мікула В. Є.