Ухвала суду № 136949839, 29.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.05.2026

Справа № 334/2605/26

Провадження № 2/334/2501/26

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

29 травня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся директор ТОВ «Фінансова компанія «Позика» Міньковська А.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованість за кредитним договором № 93530468 від 01.10.2021 року у розмірі 29403 грн.; стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Позика» судовий збір у розмірі 2662.40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.; розглянути справу без участі представника, не заперечували проти заочного розгляду справи.

24.03.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в судове засідання.

19.05.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернулася відповідач з клопотанням, в якому посилалася на те, що нею 19.05.2026 року здійснено платіж у розмірі 29403 грн. в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується платіжною інструкцією № 1.671812161.1 (код документа 88415-6505-4052-3098) за реквізитами позивача. Тобто, наразі заборгованість погашена у повному розмірі, що свідчить про відсутність предмету спору.

Прохала закрити провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з відсутністю предмету спору; у задоволенні вимог ТОВ «Фінансова компанія «Позика» про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору та судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

28.05.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник позивача за довіреністю Виссал В.В. з заявою про закриття провадження у справі, в якій посилалися на те, що питання щодо погашення заборгованості за кредитним договором з відповідачем врегульовано, позивач не має будь-яких фінансових та майнових претензій до відповідача в частині виконання умов кредитного договору, а отже наявні підстави для відмови від позову.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат:

Згідно ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову (Постанова Верховного суду від 21.04.2021 року у справі № 199/9188/16-ц).

Позивач у позові прохав стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» судові витрати, що пов`язані з розглядом справи у сумі 8162,40 грн., у тому числі витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 5500 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. Позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору згідно платіжної інструкції № 93530468 від 03.03.2026 року.

Таким чином, оскільки позивач не підтримує свої позовні вимоги у зв`язку з їх задоволенням відповідачем після пред`явлення позову, суд відповідно ч.3 ст.142 ЦПК України має правові підстави за заявою позивача присудити до стягнення з відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Також, позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат, а саме: копію договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 року; копію додаткової угоди № 93530468 від 16.02.2026 року до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 року; копію детального опису робіт (наданих послуг) від 16.02.2026 року; копію акта про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628 від 29.07.2024 року.

Згідно правової позиції Верховного Суду у Постанові від 13.03.2025 року у справі № 275/150/22 суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, без відповідного клопотання та доведення їх неспівмірності стороною, яка це заявляє.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн., при цьому відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подано, а відтак суд відповідно ч.3 ст.142 ЦПК України має правові підстави за заявою позивача присудити стягнення зазначених витрат з відповідача.

Прохали: 1) у зв`язку з відсутністю предмета спору залишити без розгляду клопотання представника позивача від 17.05.2026 року про витребування доказів; 2) задовольнити заяву представника позивача від 16.05.2026 року про виправлення описки у судовому рішенні, а саме в ухвалі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2026 року; 3) у зв`язку з відсутністю предмету спору закрити провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; 4) у порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.

29.05.2026 року сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, закриваючи провадження у справі, керується наступним.

Згідно ч.1,2,3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно ч.1 п.2,4 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно ч.2,3 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Таким чином, суд доходить висновку, що після звернення до суду з позовом позивач відмовився від позову, подавши відповідну заяву до початку розгляду справи по суті, у зв`язку з задоволенням позовних вимог в частині суми боргу відповідачем після пред`явлення позову, тому суд приймає відмову позивача від позову та своєю ухвалою закриває провадження у справі на підставі ч.1 п.2,4 ст.255 ЦПК України, оскільки предмет спору відсутній.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат.

Згідно ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову (Постанова Верховного суду від 21.04.2021 року у справі №199/9188/16-ц).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач прохав стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» судові витрати, що пов`язані з розглядом справи у сумі 8162,40 грн., у тому числі витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 5500 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позивачем у справі сплачено 2662,40 грн. судового збору згідно платіжної інструкції № 93530468 від 03.03.2026 року.

Таким чином, так як позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, то суд згідно ч.3 ст.142 ЦПК України за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним витрат зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. з відповідача.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 року; копію додаткової угоди № 93530468 від 16.02.2026 року до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 року; копію детального опису робіт (наданих послуг) від 16.02.2026 року; копію акта про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628 від 29.07.2024 року.

Таким чином, позивачем підтверджено витрати на правничу допомогу на суму 5500 грн.

Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подано, подано клопотання про закриття провадження у справі, в якому прохала у задоволенні вимог про стягнення суми сплаченого судового збору та судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити, однак неспівмірність таких витрат не доведено.

Таким чином, так як позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, то суд згідно ч.3 ст.142 ЦПК України за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 5500 грн. з відповідача.

Щодо заяви позивача про виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2026 року.

Згідно ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

З огляду на допущену в ухвалі суду від 24.03.2026 року описку щодо назви позивача ТОВ «Фінансова компанія «Позика», суд, керуючись ст.269 ЦПК України, виправляє допущену описку, про що вносить виправлення описки в ухвалу суду від 24.03.2026 року.

Керуючись ст.ст. 142, 206, 255, 256, 269 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Внести виправлення описки в ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2026 року у справі №334/2605/26, номер провадження № 2/334/2501/25, зазначивши правильну назву позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», замість помилкової - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі ч.1 п.2,4 ст.255 ЦПК України, так як позивач до початку розгляду справи по суті відмовився від позову і відмова прийнята судом, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Роз`яснити наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.2 ст.256 ЦПК України, - у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри буд.21/1, IBAN № НОМЕР_2 в ПУАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634, код ЄДРПОУ 39493634) витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5500 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: С.М. Телегуз