Ухвала суду № 136949772, 28.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3353/26

Провадження №: 1-кп/332/447/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2025 за № 12025082030000382, у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Потерпілий, належним чином повідомлений про дату та час підготовчого судового засідання, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

З урахуванням думки сторін кримінального провадження, беручи до уваги, що неприбуття потерпілого не перешкоджає проведенню підготовчого засідання у кримінальному провадженні, судом ухвалено провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілого.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що отримав обвинувальний акт 27.05.2026, тому не мав достатньо часу для формування думки стосовно відповідності даного обвинувального акта вимог процесуального закону, тому просив це питання у даному судовому засіданні не вирішувати.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

Вислухавши думку учасників провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Беручи до уваги, що обвинувальний акт був вручений стороні захисту 27 травня 2026 року, а підготовче судове засідання призначено вже на наступний день, з метою дотримання прав обвинуваченого на захист суд вважає за необхідне надати час стороні захисту для формування позиції стосовно питання можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_4 , у зв`язку з чим після вирішення заявлених клопотань учасниками судового провадження оголосити перерву у судовому засіданні.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки судовий розгляд у справі ще не розпочався, термін перебування під вартою обвинуваченого закінчується 31.05.2025, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора з підстави незгоди з пред`явленим обвинуваченням. Обвинувачений зазначив, що вважає недоцільним продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно нього, оскільки він має зареєстроване місце проживання, офіційно працевлаштований на ПАТ «Укрграфіт», сплачує податки, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_6 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання у нічний час.

Захисник адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором, не підтверджені доказами, відносно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2026 застосований запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, який наразі оскаржений до апеляційного суду. Захисник просив застосувати менш суворий запобіжний захід домашній арешт.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з такого.

Як передбачено ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 177, 178 КПК підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

За змістом ч. 3 ст. 199 КПК підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Судом встановлено, що 07.06.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

У подальшому відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2025 № 29/5497 встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 02.07.2025 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_1 .

На підставі викладеного 29.07.2025 прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025082030000382 від 06.06.2025 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Під час проведення подальшого досудового розслідування на підставі листа т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 від 21.03.2026 № 460 було встановлено, що 09.10.2025 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер обслуги протитанкових ракетних комплексів 1 взводу 1 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_2 , самовільно залишив військову частину.

У зв`язку із тим, що підстави для зупинення досудового розслідування, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, перестали існувати, 08.04.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відновлено.

У подальшому встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із чим 09.04.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено та підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.

13.04.2026 слідчим суддею Заводського районного суду міста Запоріжжя винесено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

25.05.2026 місцезнаходження ОСОБА_4 встановлено та того ж дня останнього затримано на підставі ухвали слідчого судді.

26.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31.05.2026 включно.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд не виходить з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.

Так, суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні даного виду запобіжного заходу відносно обвинуваченого, на даний час не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за вчинення якого у разі визнання ОСОБА_4 винуватим останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років.

Обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначено у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, також підтверджується поведінкою обвинуваченого, оскільки останній після вчинення ним злочину самостійно не звернувся до правоохоронних органів, що по своїй суті є переховуванням від правоохоронних та інших державних органів.

Суд також враховує, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас, як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, підтверджується тим, що обвинувачений, перебуваючи за межами місця позбавлення волі, буде мешкати у в одному населеному пункті з потерпілим та свідками даного злочину.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме, усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим фактом, що, будучи військовослужбовцем, ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що не заперечувалося обвинуваченим у судовому засіданні. Крім того, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його ставлення до інкримінованого йому кримінального правопорушення, до військової служби дає підстави суду вважати доведеним стороною обвинувачення наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За приписами підпункту 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із чим досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено та підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук, суд вважає доведеним факт перешкоджання обвинуваченого кримінальному провадженню.

Тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а так само й покарання, яке може бути призначено, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності доведених ризиків, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією від суспільства, у цьому випадку зможе попередити встановлені під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу ризики.

У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого і продовження раніше обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.

Суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак, відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Під час розгляду клопотання в суді не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, чи іншого комплексу обставин, які би переважили над встановленими судом ризиками, передбаченими п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати та не зменшились, крім того, підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.

Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину встановлюється розмір застави від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

Зважаючи на природу злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , необхідність забезпечення запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги майновий стан обвинуваченого, суд вважає, що розмір застави на рівні 18 (вісімнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 59 904 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот чотири) гривні 00 коп., забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Обвинуваченим ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлено про те, що службові особи ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» не забезпечили його папером та канцелярським приладдям для реалізації ним прав обвинуваченого, зокрема, права збирати та подавати суду докази.

Відповідно до ст. ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом (ч. 1 вищевказаної статті). Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт (ч. 4 ст. 20 КПК України).

Суд зазначає, що у кримінальному провадженні інтереси обвинуваченого ОСОБА_4 представлені адвокатом ОСОБА_5 , який здійснює захист обвинуваченого на підставі доручення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 25.05.2026 № 3-08-2026-001472.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 20 КПК України участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт.

Ураховуючи, що судом прийнято рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 з утриманням його у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з метою дотримання прав обвинуваченого на захист, суд вважає за необхідне повідомити прокурора Запорізької області про повідомлені обвинуваченим факти для організації перевірки тверджень ОСОБА_4 про неправомірні, на його думку, дії службових осіб ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» щодо незабезпечення ОСОБА_4 папером та канцелярським приладдям для реалізації ним прав обвинуваченого.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України,

постановив:

Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 05 червня 2026 року до 14 год. 30 хв.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто по 26 липня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Одночасно ОСОБА_4 визначити альтернативний захід у виді застави у розмірі 18 (вісімнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 59 904 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот чотири) гривні 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA928201720355289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ підозрюваного, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.

У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику, потерпілому.

Копію ухвали направити прокурору Запорізької області для організації перевірки тверджень ОСОБА_4 про неправомірні, на його думку, дії службових осіб ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» щодо незабезпечення ОСОБА_4 папером та канцелярським приладдям для реалізації ним прав обвинуваченого.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 29 травня 2026 року о 15 годині 00 хвилин.

Суддя ОСОБА_1