Ухвала суду № 136949666, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8468/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Ужгород\

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участю секретаря судових засідань Камілли В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови суду від 05.07.2023 року у справі №308/8468/23,

В С Т А Н О В И В:

04.05.2026 року до суду звернулась ОСОБА_1 з вищевказаною заявою.

В обґрунтування вимог вона посилається на те, що постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М. від 05.07.2023 року у справі №308/8468/23 ОСОБА_1 було визнано винною у порушенні митних правил за ч.6 ст.481 Митного кодексу України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді конфіскації легкового автомобіля марки SEAT, моделі CORDOBA, VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого згідно з протоколом про порушення митних правил становить 136161 грн. 91 коп., а також стягнуто судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.

Зазначена постанова суду набрала законної сили та була звернута до виконання у встановленому законом порядку. Разом з тим, фактичне виконання постанови у частині конфіскації транспортного засобу є об`єктивно неможливим, оскільки транспортний засіб, який визначено судом як предмет конфіскації, фактично був знищений ще до моменту винесення постанови від 05.07.2023 року.

29.04.2023 року ОСОБА_1 було подано заяву до Дарницького управління поліції ГУНП у м.Києві про пошкодження зазначеного транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заяву було зареєстровано у ЖЕО №17953, що підтверджується відповідями органів Національної поліції, отриманими у подальшому. Таким чином, обставини, пов`язані з фактичною відсутністю предмета конфіскації, існували ще до ухвалення постанови суду від 05.07.2023 року, однак не були враховані під час первинного розгляду справи.

Надалі ОСОБА_1 та її представником було вжито заходів для підтвердження фактичного та правового статусу транспортного засобу. Отриманими відповідями державних органів підтверджено, що транспортний засіб не перебуває у розшуку, не вилучався митними або правоохоронними органами, не є речовим доказом у кримінальному провадженні та не перебуває у фактичному володінні державних органів. Крім того, відповідно до витягу з Єдиного реєстру боржників від 05.04.2026 року щодо ОСОБА_1 містяться відомості про виконавчі провадження №73794574 та №80379558, пов`язані з виконанням рішення про конфіскацію у справі про порушення митних правил.

29.12.2025 року в інтересах ОСОБА_1 було подано заяву про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.07.2023 року за нововиявленими обставинами. У зазначеній заяві було прямо поставлено питання про те, що предмет конфіскації фактично не існував на момент ухвалення постанови суду, а тому її виконання у частині конфіскації транспортного засобу є юридично та фактично неможливим.

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М. від 31.12.2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови за нововиявленими обставинами було повернуто особі, яка її подала. У вказаній постанові суд прямо зазначив, що у КУпАП та Митному кодексі України відсутні норми, які регулюють порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення та порушення митних правил.

Постановою судді Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю. від 11.02.2026 року апеляційну скаргу адвоката Бачека М.А., подану в інтересах ОСОБА_1 , було повернуто особі, яка її подала. Апеляційний суд також виходив з того, що інший порядок перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачений.

Застосоване до ОСОБА_1 стягнення у вигляді конфіскації за своєю правовою природою є примусовим безоплатним вилученням конкретно визначеного майна у власність держави. Конфіскація не є абстрактним майновим обов`язком і не може автоматично трансформуватися у стягнення вартості майна, якщо суд прямо не призначив такого виду стягнення. У постанові від 05.07.2023 року суд застосував саме конфіскацію автомобіля SEAT CORDOBA, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , а не стягнення 136161 грн. 91 коп. вартості транспортного засобу.

У зв`язку з вищенаведеним, заявниця просить надати процесуальну оцінку можливості виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду від 05.07.2023 року у справі №308/8468/23 у частині конфіскації транспортного засобу SEAT CORDOBA, VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за відсутності предмета конфіскації та вирішити питання щодо наявності або відсутності об`єктивної неможливості виконання постанови суду від 05.07.2023 року у частині конфіскації зазначеного транспортного засобу.

У судове засідання заявниця та її представник не з`явились, подали справу про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.07.2023 року у справі №308/8468/23 постановлено ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у порушенні митних правил за ч. 6 ст.481 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді конфіскації легкового автомобіля марки «SEAT », моделі «CORDOBA», VIN - НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого згідно з протоколом про порушення митних правил становить 136161 грн. 91 коп. (сто тридцять шість тисяч сто шістдесят одна грн. 91 коп.).

29.04.2023 року ОСОБА_1 було подано заяву до Дарницького управління поліції ГУНП у м.Києві щодо пошкодження зазначеного транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заяву було зареєстровано у ЖЕО №17953, що підтверджується відповідями органів Національної поліції, отриманими у подальшому. Таким чином, обставини, пов`язані з фактичною відсутністю предмета конфіскації, існували ще до ухвалення постанови суду від 05.07.2023 року, однак не були враховані під час первинного розгляду справи.

Надалі ОСОБА_1 та її представником було вжито заходів для підтвердження фактичного та правового статусу транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 ст.541 Митного кодексу України у разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 ст.461 цього Кодексу, з осіб які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватись вартість цих товарів транспортних засобів.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 №8 у разі, коли неможливо виконати постанову, суду про конфіскацію товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил з правопорушників стягується вартість зазначених товарів шляхом заміни способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ст.304 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Разом з тим, аналіз положень КУпАП свідчить про те, що суд, який ухвалив постанову у справі про адміністративне правопорушення, не наділений повноваженнями надавати консультативні висновки чи процесуальні роз`яснення щодо порядку, способу або фактичної можливості виконання постанови за заявою особи, стосовно якої така постанова винесена.

Порушені у заяві питання фактично стосуються встановлення обставин, які можуть ускладнювати або унеможливлювати виконання судового рішення, а також оцінки наслідків відсутності предмета конфіскації. Такі питання виникають безпосередньо на стадії виконавчого провадження та підлягають вирішенню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Суд звертає увагу, що саме державний виконавець або приватний виконавець, у провадженні якого перебуває виконавчий документ, є уповноваженим суб`єктом, який здійснює оцінку можливості фактичного виконання рішення, встановлює наявність чи відсутність майна, на яке може бути звернене стягнення, а також у передбачених законом випадках звертається до суду із відповідними заявами чи поданнями, пов`язаними з виконанням судового рішення.

При цьому чинне законодавство не передбачає можливості звернення власника майна або особи, щодо якої винесено постанову, із самостійною заявою про встановлення факту неможливості виконання постанови суду чи надання судом окремої процесуальної оцінки можливості її виконання.

Фактично доводи заяви ОСОБА_1 стосуються оцінки можливості виконання судового рішення у зв`язку з відсутністю предмета конфіскації, що належить до стадії виконавчого провадження та підлягає вирішенню у порядку, визначеному законодавством про виконавче провадження, за зверненням уповноваженого суб`єкта виконання судового рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови суду від 05.07.2023 року у справі №308/8468/23 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник