Рішення № 136949612, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5808/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором № 6794185 від 08.10.2025 року в розмірі 10909,50 грн., з яких 3000,00 грн. за тілом кредиту; 1909,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 6000,00 сума заборгованості за пенею; 2662,40 грн судовий збір: 4500,00 грн витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № 6794185 про надання споживчого кредиту, однак відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір Факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 6794185 від 08.10.2025 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до суду надіслав клопотання, згідно якого просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення смс-повістки на мобільний номер телефону, яке нею було отримано. До суду надіслала заяву про розгляд без участі. Позовні вимоги визнає, але просить розгляну можливість зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, які є завищеними та такими, що порушують принципи розумності, справедливості та добросовісності. У разі задоволення позову - надати розстрочку виконання рішення суду, враховуючи те, що ще має кредити і в інших фінансових установах.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2026 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6794185, за умовами якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Тип кредиту невідновлювальна кредитна лінія. Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту. Проценти з урахуванням процентної ставки, яка є нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, та становить 0.665% на день протягом перших 20 календарних днів з дати надання Кредиту (знижена процентна ставка. Денна процентна ставка/день 0.998%.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет » було укладено договір Факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит у строк, передбачений умовами договору, матеріали справи не містять.

Оцінка Суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно дати відповідь на такі ключові питання:

1) Чи було укладено кредитний договір з відповідачем?

2) Чи були надані відповідачу кредитні кошти?

3) Чи наявні підстави для стягнення заборгованості і якщо так, то в якому розмірі?

Відповідаючи на вказані питання у справі, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із матеріалами справи відповідач підписав кредитні договори за допомогою одноразового ідентифікатора.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (даліЦК) передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК).

Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20)), яка враховується Судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

З позовної заяви вбачається факт укладання 08.10.2025 року ОСОБА_1 кредитного договору з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів». Наведене підтверджує укладення кредитного договору і виникнення зобов`язань між сторонами.

Указаний договір підписано сторонами за допомогою одноразового ідентифікатора.

Отримання коштів відповідачем в розмірі 3 000,00 грн. підтверджується доказами, наданими позивачем, кошти за Кредитним договором № 6794185 від 08.10.2025 було переведено на картковий рахунок чотири останні цифри якого 0934, які суд приймає до уваги.

Зазначені обставини ОСОБА_1 в порушення статей 12, 81 ЦПК не спростувала.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Доказів погашення заборгованості за кредитним договором № 6794185 від 08.10.2025 року первісному кредитору відповідач не надав.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

За умовами кредитного договору № 6794185 від 08.10.2025 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за умовами якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Тип кредиту невідновлювальна кредитна лінія. Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту. Проценти з урахуванням процентної ставки, яка є нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, та становить 0.665% на день протягом перших 20 календарних днів з дати надання Кредиту (знижена процентна ставка. Денна процентна ставка/день 0.998%.

Отже, ТОВ «Фінпром Маркет»має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Також, позивач просить стягнути суму заборгованості за пенею у розмірі 6000,00 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, на період дії воєнного стану в Україні та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором споживчого кредиту, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). З огляду на наведене, нарахування та стягнення неустойки за період дії воєнного стану є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 6794185 від 08.10.2025 року підлягає стягненню 4909,50 грн, з яких 3000,00 грн. за тілом кредиту; 1909,50 грн. сума заборгованості за процентами.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн суд зазначає наступне.

Адвокатом надано документи, на які заявник посилається як на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, а саме:

-Договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року;

-Витягу з Акту №9ФП від 02.03.2026 р. приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025;

-Витяг з Акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року;

-Платіжна інструкція на підтвердження оплати наданої правничої допомоги;

-Ордер серія АХ №1287257 від 03.09.2025 р.;

-Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018 р.

-Довіреність в порядку передоручення на представлення інтересів адвокатом.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1ст. 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду такі документи: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року;витяг з Акту №9ФП від 02.03.2026 р. приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025; витяг з Акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року; платіжна інструкція на підтвердження оплати наданої правничої допомоги; Ордер серія АХ №1287257 від 03.09.2025 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018 р.; довіреність в порядку передоручення на представлення інтересів адвокатом.

Як вбачається з Витягу з Акту №9ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025р. 02.03.2026р.. За надані послуги з правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі: 216 000,00 грн. Дійсний акт є підставою для проведення розрахунків між сторонами за Договором про надання правничої допомоги №25- 08/25/ФП від 25.08.2025 р., в сумі 216000 грн шляхом перерахування коштів на наступний рахунок Адвоката п/р НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», ідентифікаційний код фізичної особи 3400512265, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (№): 579946018.1 Дата складання: 25.03.2026.

Суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Щодо можливості надати розстрочку виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідач просить розстрочити суму боргу, зазначаючи те, що ще має кредити і в інших фінансових установах.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи, те що відповідачем не було надано достатніх доказів на підтвердження її майнового стану, які б дозволяли би суду з`ясувати можливість чи неможливість виконання рішення суду у присудженому розмірі стягнення, враховуючи вищевикладене, заява про розстрочення суми боргу, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що ціна позову становить 10909,50 грн, з яких у задоволенні позову відмовлено в частині стягнення пені у розмірі 6000,00 грн. Таким чином, задоволено вимоги на суму 4909,50 грн, що складає 45% від ціни позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, тобто у сумі 1198,08 грн (2 662,40 Х 45 %/100).

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ: 43311346, 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33) заборгованість за Кредитним договором № 6794185 від 08.10.2025 року у розмірі 4909,50 (чотири тисячі дев`ятсот дев`ять) гривень 50 копійок, з яких 3000,00 (три тисячі) гривень 00 копійок сума зборгованості за тілом кредиту; 1909,50 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) гривень 50 копійок сума заборгованості за процентами; 4500,00 (чотири тисячі п`ятсот тисяч) гривень, 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ: 43311346, 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33) судовий збір у розмірі 1198,08 (одна тисяча сто дев`яносто вісім) гривень 08 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

Суду Закарпатської області Бедьо В.І.