Ухвала суду № 136949600, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

331/3192/26

У Х В А Л А

І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

29.05.2026 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали справи за позовом представника позивача Непомнящого Ярослава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 616 000,00 грн. заборгованості за договором позики від 21.05.2024 року. Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 4 927,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2026 цивільну справу за позовом представника позивача Непомнящого Ярослава Володимировича, який діж в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості передано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України, а тому, не може бути прийнята у провадження без усунення недоліків.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України сторона позивача у позові не вказує відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, відповідача.

В порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 21.05.2024 року між ОСОБА_1 (Позивач, Позикодавець) та ОСОБА_2 (Відповідач, Позичальник) укладено договір позики який був оформлений боргового розпискою, за яким Позичальник отримав у Позикодавця грошові кошти у розмірі 616000,00 грн. та взяв на себе зобов`язання їх повернути у строк до 01.10.2024 року.

Позивач зазначає, що відповідач борг не повернув.

При цьому позивач додає до позовної заяви, копію розписки.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі №235/5555/16-ц (провадження № 61-28858св18).

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-63цс13, вказано, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

31.10.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 707/2606/16-ц, провадження № 61-28762св18, досліджуючи питання виконання боргового зобов`язання при наявності оригіналу боргової розписки у кредитора, зробив наступний висновок, статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання, а тому, з метою правильного застосування ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування ст.ст.1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал розписки.

Разом із тим, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 до позовної заяви не долучає оригіналу боргової розписки, а надає до суду, в додатку до позовної заяви лише її копію.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінал боргової розписки, яка згідно позовної заяви знаходиться у позивача.

Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так у позовній заяві представник позивача зазначає ціну позову 616 000,00 грн. та розрахунок судового збору у сумі 4927,00 грн..

До позовної заяви позивачем додано квитанцію ID:7584-8577-2230-5932 від 01.02.2026, згідно з якою призначення платежу: 101 3232415973; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Олександрівський районний суд міста Запоріжжя. Сума: чотири тисячі дев`ятсот двадцять вісім гривень, 00 коп.. Одержувач платежу: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Олексан./22030101. Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.). Рахунок IBAN: UA668999980313131206000008509. ЄДРПОУ: 37941997.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід подати документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1233,00 грн. або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895

банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО) 899998

рахунок отримувача UA308999980313141206000007493

код класифікації доходів бюджету 22030101

призначення платежу *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином,сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу/представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача Непомнящого Ярослава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених вимогами ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.