Ухвала суду № 136949060, 28.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7921/26

Номер провадження:1-в/521/432/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Одеса подання Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про звільнення від відбування покарання у зв`язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону №3886-ІХ від 18.07.2024 р. відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В :

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшло подання Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про звільнення від відбування покарання у зв`язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону №3886-ІХ від 18.07.2024 р. відносно засудженого ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_5 , був засуджений вироком Приморського районного суду міста Одеси від 07.12.2020 року за ч.2 ст.15, ч.1ст.185 КК України, ч.2 ст.185 КК України до покарання за ч.2 ст.15, ч.1ст.185КК України - 1 (один) рік обмеження волі, за ч.2ст.185 КК України - 1 (один) рік 3 (три) місяці обмеження волі. На підставіст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді 1 (один) рік 3 (три) місяці обмеження волі. На підставіст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 (один) рік. На підставі ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_5 строком на 1 (один) рік покладено наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_5 визначено рахувати з моменту проголошення вироку з 07.12.2020 року. Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 визначено не обирати. Вирок набрав законної сили 06.01.2021 року та 19.03.2021 прийнятий до виконання Хаджибейським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон).

Вказаним Законом внесені зміни у розмежування адміністративного та кримінального правопорушення проти власності.

Так, з 09.08.2024 за крадіжку чужого майна, шахрайства чи розтрату чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, настає відповідальність за статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1. пункту 169.1. статті 169 Розділу ІV Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Отже у особи настає адміністративна відповідальність за ст.51 КУпАП за крадіжку чужого майна, шахрайства чи розтрату чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить: у 2026 році- до 3328 грн, у 2025 році до 3028 грн. у 2024 році до 3028 грн., у 2023 до 2684 грн., у 2022 2481 грн., у 2021 до 2270 грн., у 2020 2102 грн., у 2019 1921 грн., 2018 1762 грн., 2017 1600 грн., 2016 1378 грн.

У зв`язку з тим, що набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-IX, яким вчинення дрібних викрадень чужого майна, шахрайства в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано та вартість викрадено майна, на момент вчинення правопорушень ОСОБА_5 , 18.08.2020 року становить 506,26 грн. та 31.08.2020 року становить 402 грн., просить звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Приморського районного суду міста Одеси від 07.12.2020 року за ч.2 ст.15, ч.1ст.185 КК України, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

Представник Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе подання Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області задовольнити та звільнити засудженого від відбування покарання за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 07.12.2020 року у зв`язку із декриміналізацією кримінального правопорушення.

Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, будь-яких заяв, документів на підтвердження поважності причини неявки суду не надав.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду..

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, прийшов до висновку, що дане подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п.13 ч.1 ст. 537 КПК України).

Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 63 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Приморського районного суду міста Одеси від 07.12.2020 року за ч.2 ст.15, ч.1ст.185 КК України, ч.2 ст.185 КК України до покарання:

- за ч.2 ст.15, ч.1ст.185КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

- за ч.2ст.185 КК України - 1 (один) рік 3 (три) місяці обмеження волі.

На підставіст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді 1 (один) рік 3 (три) місяці обмеження волі. На підставіст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 1 (один) рік на ОСОБА_5 покладено наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_5 визначено рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 07.12.2020 року. Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 визначено не обирати. Вирок набрав законної сили 06.01.2021 року.

Даним вироком встановлено, що 18.08.2020 року ОСОБА_5 не розрахувавшись за товар на касі магазину, пройшов повз касову зону, намагаючись покинути місце скоєння кримінального правопорушення, тим самим таємно викрасти майно ТОВ "Сільпо - Фуд", спричинивши майнову шкоду на загальну суму 506 грн. 26 коп., однак довести свій намір до кінця не зміг по незалежним від його волі обставинам.

Крім того, 31.08.2020 року ОСОБА_5 залишив місце вчинення ним кримінального правопорушення разом із викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд. Даним кримінальним правопорушенням потерпілому ТОВ «Сільпо-Фуд», код ЄДРПОУ40720198 завдано матеріальний збиток на загальну суму 402 гривні.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 року № 3886-ІХ (надалі Закон № 3886ІХ)

Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.3 ст. 3, ч 2 ст.4 КК України).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.п.169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Отже, після набрання чинності Закону України № 3886-ІХ, дрібним викраденням чужого майна вважається, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Вказане положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за шахрайство настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

З огляду на наведене суд вважає необхідним застосувати у даній справі зворотну дію у часі Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, судом встановлено, що станом на час вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1ст.185, ч.2 ст.185 КК України, а саме станом на 01.01.2020 року два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становило 2102 грн. В той час як вартість чужого майна, яким ОСОБА_5 заволодів шляхом крадіжки 18.08.2020 року склала 506,26 грн. та 31.08.2020 року склала 402 грн., що виключає кримінальну відповідальність за це діяння.

За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом №3886-ІХ, на підставі ст.5 та ч.2 ст.74 КК України, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Приморського районного суду міста Одеси від 07.12.2020 року.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

При цьому суд зазначає, що при звільненні від покарання або його частини, що їх особа законно відбула на підставі вищевказаного вироку суду до декриміналізації злочину, понесені особою право обмеження не підлягають відшкодуванню чи компенсації.

На підставі ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ, керуючись ст.ст. 336, 537, 539 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Подання Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від призначеного вироком Приморського районного суду міста Одеси від 07.12.2020 року покарання за ч.2 ст.15, ч.1ст.185, ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік 3 місяці, який на підставі ст.75 КК України звільненій від відбування покарання з іспитовим строком з випробовуванням на 1 рік, на підставі ч.2 ст.74 КК України у зв`язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1