Ухвала суду № 136948778, 20.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11475/26

Провадження № 1-кс/947/5582/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , яка є також законним представником ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської міської ради ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026160000000253 від 09.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської міської ради ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026160000000253 від 09.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке вилучене 19.03.2026 в ході проведення обшуку за місцем мешкання директора ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні:

Слідчий ОСОБА_3 надав короткий виклад обставинам кримінального провадження, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, зазначив, що в рамках кримінального провадження про підозру повідомлено ОСОБА_8 після цього проведено обшуки у директора ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» ОСОБА_7 . Одночасно повідомив, що в ході обшуку серед іншого було вилучено жорсткий диск, який було оглянуто та встановлено, що на ньому відсутні дані, які мають значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим було прийнято рішення про його повернення, наразі живаються заходи.

Власник майна ОСОБА_4 , яка є також законним представником ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання заперечувала, повідомила, що вона проживає за адресою проведення обшуку, гр. ОСОБА_7 є її чоловіком, йому відомо про судове засідання. Звернула увагу, що вилучені: мобільний телефон марки «Samsung» , грошові кошти в сумі 1400 дол. США та відео реєстратор належать їй, а мобільний телефон марки «iPhone», грошові кошти в сумі 800 дол. США та 8000 грн. є власністю сина ОСОБА_5 . Тому у задоволенні клопотання просила відмовити.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000253 від 09.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Спеціалізована екологічна прокуратура (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури.

Відповідно до п. 4 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який є додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру в сфері господарської діяльності.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. ч. 1, 3 ст. 9 та ч. ч. 3, 4 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким оцінюється вплив на довкілля планованої діяльності, а також визначаються заходи, спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Уповноважений територіальний орган - це обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення, а також зауваження і пропозиції, отримані під час консультацій.

Відповідно до п. 4 Положення про департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації (надалі - ООДА) № 78/А-2018 від 25.01.2018, у редакції розпорядження голови ООДА від 15.01.2024 № 21/А-2024, основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної політики та управління в межах Одеської області у сферах охорони навколишнього природнього середовища, а також здійснення оцінки впливу на довкілля.

Директор ТОВ «Діскосвіт» (код ЄДРПОУ 44929004) ОСОБА_9 02.03.2025 звернувся до філії державного підприємства «Науково- дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом» (далі Інститут), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15а, з метою розробки звіту про оцінку впливу на довкілля (надалі - ОВД) щодо планованої діяльності з вирощування птиці на птахофабриці, його узгодження та отримання висновку з ОВД.

Перебуваючи у приміщенні Інституту він познайомився з ОСОБА_8 , яка представилась вченим-співробітником та спеціалістом з підготовки висновків з ОВД та з інших питань. Остання роз`яснила йому порядок оформлення вказаних документів та повідомила про необхідність надання неправомірної вигоди для його узгодження уповноваженими органами.

17.03.2026 ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_8 , яка ознайомилась з наданим їй проєктом реконструкції комплексу нежитлових приміщень у селищі Саврань Одеської області для здійснення вирощування птиці на птахофабриці, а також детально розпитала про характеристики виробництва, наявні потужності та плановані кількісно-якісні показники продукції.

ОСОБА_8 залишила наданій їй проєкт для додаткового вивчення.

В узгоджений час 18.03.2026 ОСОБА_10 знову зустрівся з ОСОБА_8 у її службовому кабінеті. Остання повідомила ОСОБА_10 про наявність складнощів у розробці звіту з ОВД через нечіткість необхідних вихідних даних, а також необхідність передачі неправомірної вигоди у розмірі 3500 дол. США за вплив на службових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації для узгодження звіту з ОВД та отримання ТОВ «ДІСКОСВІТ» висновку з ОВД.

При цьому вона пояснила, що послуги з розробки документів для проведення процедури Оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «ДІСКОСВІТ» щодо організації робіт по створенню та експлуатації пташника потужністю 50 тисяч місць, який розташований за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Саврань, вул. Соборна, буд. 119а, коштуватимуть 120 тисяч гривень, що мають бути сплачені на рахунок одного з приватних підприємств, що буде визначене нею у подальшому.

Крім того, вона повідомила, що отримання висновку з ОВД можливе лише за умови надання їй неправомірної вигоди за здійснення впливу на службових осіб Департаменту екології та природних ресурсів, у якому вона підтримує стосунки з начальником відділу експертизи на ім`я ОСОБА_11 .

Вранці 19.03.2026 ОСОБА_8 відправила засобами електронного зв`язку ОСОБА_10 електронний примірник договору № 17 від 17.03.2026, сторонами якого визначила ТОВ «ДІСКОСВІТ» (далі замовник) та ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» (далі виконавець).

Відповідно до умов договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок розробити документи для проведення процедури оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «ДІСКОСВІТ» щодо організації робіт по створенню та експлуатації пташника потужністю 50 тисяч місць, який розташований за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Саврань, вул. Соборна, буд. 119а.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору вартість робіт визначена у 120 960 грн.

ОСОБА_8 визначила час зустрічі в Інституті на 14:00 год. 19.03.2026.

ОСОБА_10 у вказаний час прибув на зустріч до кабінету ОСОБА_8 , підписав наданий нею договір від замовника, а також побоюючись настання негативних наслідків для ТОВ «ДІСКОСВІТ» у вигляді відмови в видачі дозвільних документів, передав о 14 год. 04 хв. неправомірну вигоду у визначеному раніше розмірі - 3500 дол. США за вплив на уповноважених осіб Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації для погодження ними звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання ТОВ «ДІСКОСВІТ» висновку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 19.03.2026, сума отриманої ОСОБА_8 неправомірної вигоди у розмірі 3500 доларів США становить 153 636 гривень.

Так, встановлено, що стороною (виконавцем) у наданому підозрюваною ОСОБА_8 договорі № 17 від 17.03.2026, визначено ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» в особі директора ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке і мало розробити документи для проведення процедури оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «ДІСКОСВІТ» щодо організації робіт по створенню та експлуатації пташника потужністю 50 тисяч місць, який розташований за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Саврань, вул. Соборна, буд. 119а.

В ході проведення досудового розслідування, 19.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук за місцем мешкання директора ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

- Мобільний телефон марки «Samsung S20FE» у чохлі з сім-картою з номером НОМЕР_1 , належний ОСОБА_4 ;

- Мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max» у корпусі білого кольору та чохлі чорного кольору, з сім-картою НОМЕР_2 , ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_5 ;

- Грошові кошти в сумі 1200 доларів США, а саме банкноти номіналом по 100 доларів США у кількості 12 банкнот;

- Грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме банкноти номіналом по 100 доларів США у кількості 2 банкноти;

- Грошові кошти в сумі 3000 грн, банкнотами номіналом по 1000 грн., у кількості 3 банкноти;

- Грошові кошти в сумі 5000 грн, банкнотами номіналом по 500 грн., у кількості 10 банкноти;

- Грошові кошти в сумі 800 доларів США, а саме банкноти номіналом по 100 доларів США у кількості 8 банкнот;

- Документи з вільними зразками підпису ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 50 аркушах;

- Відеореєстратор «ALHUA», у корпусі білого кольору, з с/н 5F0092EPAZFCF42.

Враховуючи, що вказані матеріальні об`єкти містять сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою слідчого від 20.03.2026 вилучені речі, документи та грошові кошти визначено речовими доказами.

Сторона обвинувачення у клопотанні вказує на те, що вилучені в ході обшуку мобільні телефони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо спілкування з підозрюваною ОСОБА_8 , а також факту надання послуг з виготовлення документації щодо отримання висновків з ОВД. А вилучені в ході обшуку грошові кошти, на які не надано доказів законності їх походження, можуть бути грошовими коштами, що отримані внаслідок протиправної діяльності, пов`язаної з отримання неправомірної вигоди, пов`язаної з здійсненням впливу на посадових осіб контролюючого органу, що розглядає технічну документацію, виготовлену ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» за замовленням суб`єктів господарювання.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Долученими до клопотання матеріалами в сукупності в повній мірі підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення в рамках кримінального провадження № 12026160000000253 від 09.03.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за фактом вимагання неправомірної вигоди від фізичної особи, за вплив на прийняття рішення посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо узгодження дозвільної документації.

В ході проведення оперативно-розшукових дій було встановлено, що до обставин даного кримінального правопорушення ймовірно можуть бути причетний: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, який є директором та власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ДОВКІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 33976570), має у власності та фактичному користуванні об`єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Імовірна причетність ОСОБА_7 до обставин злочину підтверджується: протоколом допиту свідка від 09.03.2026 року; рапортами оперуповноваженого 11-го відділу УСР в Одеській області ДСР НП України; та іншими матеріалами долученими до клопотання.

Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку мобільні телефони відповідають критеріям речових доказів, у них можуть міститися відомості з приводу здійснення діяльності пов`язаної з вимагання неправомірної вигоди від фізичної особи, за вплив на прийняття рішення посадовими особами філії (інший відокремлений підрозділ) «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідницьким виробництвом», щодо узгодження дозвільної документації щодо отримання висновків з ОВД.

Слідчий суддя не виключає факту того, що вилучені мобільні телефони використовувалися у вчиненні злочину у даному провадженні, вони можуть містити зокрема: електронні файли, програми, забезпечення, номера телефонів осіб причетних у вчиненні злочину, фото, тощо, що стосується обставин вчинення злочину пов`язаного з розслідуваними обставинами відтак, дослідження його вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії.

Враховуючи викладене, арешт на вилучене майно є необхідним, з метою подальшого детального огляду, перевірки дійсності вилучених телефонів, використання в ході проведення необхідних судових експертних досліджень, в тому числі комп`ютерно технічних експертиз, з метою виявлення та вилучення інформації, що зберігається в пам`яті телефонів.

Вилучені під час обшуку документи можуть містити у собі відомості щодо виготовлення дозвільної документації, зразки почерку та підпису, імена осіб ймовірно причетних до вчинення кримінального правопорушення, відповідно до чого також можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та потребують збереження, з метою подальшого їх використання в тому числі судово-почеркознавчої експертизи.

Крім цього, на думку слідчого судді, вилучений під час обшуку відео реєстратор може містити у собі інформацію з приводу осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину, відповідно до чого також потребує дослідження з метою виявлення в ньому інформації, яка може мати доказове значення в рамках кримінального провадження.

Слідчий суддя бере до уваги, що слідчим було призначено експертизи за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів», виконання яких доручено експертам Одеського НДЕКЦ МВС України, яким в розпорядження було надіслано вилученні в ході обшуку: мобільний телефон марки «Samsung S20FE» у чохлі з сім-картою з номером НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max» у корпусі білого кольору та чохлі чорного кольору, з сім-картою НОМЕР_2 , ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ; відео реєстратор «ALHUA», у корпусі білого кольору, з с/н 5F0092EPAZFCF42, що додатково підтверджує необхідність в їх арешті.

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих, чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя встановив відповідність вищевказаного вилученого майна ознакам речового доказу.

Разом з тим, що стосується арешту вилучених в ході обшуку грошових коштів то на думку слідчого судді доводи сторони обвинувачення відносно необхідності накладення арешту на них є неспроможними, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вилучені грошові кошти: є предметом кримінального правопорушення; набуті внаслідок його вчинення; або є доходами від такого правопорушення.

У клопотанні відсутні конкретні дані, які б підтверджували: злочинне джерело походження коштів; їх зв`язок із інкримінованим кримінальним правопорушенням; використання цих коштів як знаряддя злочину.

Сам по собі факт вилучення грошових коштів під час обшуку не свідчить про їх незаконне походження та не є достатньою підставою для накладення арешту, а їх наявність у особи, яка на разі не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, не можу свідчити автоматично про їх кримінальне походження.

До матеріалів клопотання стороною обвинувачення не надано відомостей: про конкретні незаконні операції; підтвердження руху коштів, пов`язаного із кримінальним правопорушенням; ідентифікацію коштів як предмета злочину.

Так, відповідно до ст. 98 КПК України майно може бути визнано речовим доказом лише за умови наявності об`єктивного зв`язку з кримінальним правопорушенням.

У даному випадку, на думку слідчого судді, органом досудового розслідування такий зв`язок не встановлено, натомість як доводи сторони обвинувачення зводяться до загальних тверджень без належної конкретизації.

З доданих до клопотання документів не вбачається, які слідчі дії було проведено з метою встановлення походження вилучених грошових коштів та яке відношення вони мають до розслідуваного кримінального провадження, що в свою чергу може свідчити про неефективність дій органу досудового розслідування.

Слідчий суддя враховує усталену практику щодо зазначених питань, відповідно до якої: арешт майна не може ґрунтуватися на припущеннях; має бути доведено чіткий та конкретний зв`язок майна із кримінальним правопорушенням; втручання у право власності повинно бути необхідним і співмірним.

У даному випадку накладення арешту на грошові кошти призвело б до невиправданого та непропорційного обмеження права власності.

За таких обставин, слідчий суддя не може прийти до переконання, що на теперішній час арешт грошових коштів буде відповідати засадам розумності та співмірності, а відповідно, й що такий захід забезпечення обґрунтовано обмежувати право власності власника майна.

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності, враховуючи необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення в частині арешту вилучених грошових коштів, оскільки в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту зазначене вище майно, а також стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про який йдеться в клопотанні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про арешт грошових коштів задоволенню не підлягає, а тимчасово вилучене майно на підставі п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України необхідно повернути особі у якої його було вилучено.

При розгляді зазначеного клопотання у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на речі, вилучені 19.03.2026 в ході проведення обшуку за місцем мешкання директора ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- Мобільний телефон марки «Samsung S20FE» у чохлі з сім-картою з номером НОМЕР_1 , належний ОСОБА_4 ;

- Мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max» у корпусі білого кольору та чохлі чорного кольору, з сім-картою НОМЕР_2 , ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_5 ;

- Документи з вільними зразками підпису ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 50 аркушах;

- Відео реєстратор «ALHUA», у корпусі білого кольору, з с/н 5F0092EPAZFCF42.

Відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на: грошові кошти в сумі 1200 доларів США, а саме банкноти номіналом по 100 доларів США у кількості 12 банкнот; грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме банкноти номіналом по 100 доларів США у кількості 2 банкноти; грошові кошти в сумі 3000 грн, банкнотами номіналом по 1000 грн., у кількості 3 банкноти; грошові кошти в сумі 5000 грн, банкнотами номіналом по 500 грн., у кількості 10 банкноти; грошові кошти в сумі 800 доларів США, а саме банкноти номіналом по 100 доларів США у кількості 8 банкнот;

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1